Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу
м. Кривий Ріг, вул. Невська, 3, 50029, (0564) 53-50-84
Справа № 2-а-3391/11
Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу у складі головуючого судді Прихожанова О.В. при секретарі Гарасюта Л.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті ОСОБА_1 адміністративну справу позовом ОСОБА_2 до інспектора відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Кривого Рогу та підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про визнання противоправними дії інспектора ДАІ, скасування постанови про накладання адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
встановив:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про визнання противоправними дії інспектора ДАІ, скасування постанови про накладання адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху України, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.
В обгрунтування своїх вимог позивач вказав, що постановою інспектора ДПС ВДАІ м. Кривого Рогу ОСОБА_3, 09 липня 2011 року на нього накладено адміністративне стягнення по ст. 122 ч. 1 КУ про АП в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять ) гривень. Відповідно до вищезазначеної постанови, він, начебто, 09 липня 2011 о 14-20 годині, керуючи автомобілем « Шкода» реєстраційний номер НОМЕР_1 в м. Кривому Розі по вул. Соборна не надав перевагу в русі пішоходам, які переходили проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу, чим порушив п.п. 18.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність передбачена ст.. 122 ч. 1 КпАП України. Зі складеними протоколом та постановою він не згоден, так як не порушував Правил дорожнього руху України, відеозапису, де було б зафіксоване вказане правопорушення відсутнє. Таким чином вважає, що факт порушення правил дорожнього руху був відсутнім.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позов підтримав в повному обсязі. Просив позивні вимоги задовольнити постанову про накладення адміністративного стягнення визнати незаконною та скасувати.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не відомо. Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає за необхідне позов ОСОБА_2 до інспектора ДПС ВДАІ м. Кривого Рогу ОСОБА_3 про визнання дій відповідача протиправними та про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Судом встановлено, що згідно постанови позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУ про АП в розмірі 255 гривень. Відповідно до вищезазначеної постанови, позивач, 09 липня 2011 о 14-20 годині, керуючи автомобілем « Шкода» реєстраційний номер НОМЕР_1 в м. Кривому Розі по вул. Соборна не надав перевагу в русі пішоходам, які переходили проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу чим порушив проїзду перехідних переходів та зупинок транспортних засобів.
Суд прийшов висновку, що постанова винесена суб'єктом владних повноважень з порушенням вимог КУпАП.
Статтею 268 КпАП України передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право за надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі, що було порушено при винесені вказаної постанови.
Під час винесення постанови не дотримано вимог ст.. ст.. 245, 280 КУпАП, відповідно до яких завдання провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасно, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Крім того статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами. Разом з тим, положення даної статті вказує на те, що належними доказами можуть бути також показання технічних засобів та приладів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Оскількі в судовому засідання відповідач не довів правомірність своїх дій по винесенню постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч.І ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривен, в протоколі не зафіксовані інші учасники дорожнього руху -пішоходи, відсутні їх пояснення, в протоколі та постанові не повно з'ясовано обставини справи, не надано доказів на підтвердження тому, що позивачем дійсно порушено п.18.1 ПДР України. Не враховано та не надано оцінки запереченням позивача не залучено інших учасників дорожнього руху в якості свідків, технічні засоби фіксації правопорушення не застосовувались, при цьому доводи позивача в позові узгоджуються з матеріалами та не спростовані відповідачем, то суд дійшов висновку, що в діях позивача ОСОБА_2, відсутній склад правопорушення передбачений ст..122 ч.І КУпАП, оскільки в суді не знайшло підтвердження порушення ним п.18.1 ПДР України.
Таким чином суд дійшов висновку, що є підстави для визнання дій відповідача незаконними та скасування постанови від 09.07.2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови від 09 липня 2011 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 122 КпАП України, а справу відносно ОСОБА_2 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки відповідачем не надано суду достатньо доказів, які б вказували на наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України.
Керуючись ст. ст. 122, 251, 258, 266, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 4, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_4 - задовольнити.
Визнати дії інспектора Дорожньо -патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_3 про притягання до адміністративної відповідальності за ч.І ст. 122 КУпАП та накладання штрафу у сумі 255 гривен на ОСОБА_2 відповідно до постанови серії АЕ № 410142 від 09 липня 2011 року -противоправними.
Постанову серії АЕ № 410142 від 09 липня 2011 року винесену суб'єктом владних повноважень інспектором Дорожньо -патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, якою притягнуто ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України і накладено штраф у розмірі 255 гривен - скасувати та справу закрити.
Згідно ч.2 ст. 171-2 КАС України постанова місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних помножень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.