Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу
м. Кривий Ріг, вул. Невська, 3, 50029, (0564) 53-50-84
Справа № 2-1803/11
18 березня 2011 року.
Жовтневий районний суд міста ОСОБА_1 в складі:
головуючого судді Ваврушак Н. М.,
при секретарі Плотнікової Т. Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виключення квартири з спільного сумісного майна подружжя, -
Позивач ОСОБА_2 звернулася в суд з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виключення квартири з спільного сумісного майна подружжя.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі. Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнав. Треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.
У судовому засіданні встановлено, що 19 вересня 1998 року був укладений шлюб між ОСОБА_2, та ОСОБА_3, зареєстрований в Петровському відділі реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 43. 21 вересня 2010 року шлюб між сторонами було розірвано, Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 405.
В період шлюбу, а саме 11 грудня 2002 року була придбана квартира АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі - продажу, який був укладений між ОСОБА_6, та позивачем ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_7, реєстр № 4080. Вказана квартира зареєстрована в КП «Бюро технічної інвентаризації» записано в реєстрову книгу 76П, за реєстровим № 587 10 січня 2003 року.
Згідно частини 1 статті 57 СК України «Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є ... майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто».Аналогічна норма передбачена Постановою Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», а саме пунктом 24 даної Постанови, де сказано, що «Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто»
Грошові кошті, яки були необхідні на придбання вищезгаданої квартири, були надані позивачу її батьками, а саме: батьком ОСОБА_4 матір'ю ОСОБА_5, оскільки на час придбання квартири сторони не працювали, на придбання квартири не мали достатніх коштів.
Вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи: свідоцтво про одруження, договір купівлі - продажу, технічний паспорт, свідоцтво про розірвання шлюбу, суд вважає, що при зазначених обставинах позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, так як позивач має право власності на вказану квартиру, право власності ніким не оспорюється.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 212 - 215 ЦПК України, ст. 57 Сімейного кодексу України, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виключення квартири з спільного сумісного майна подружжя - задовольнити частково.
Виключити з спільного сумісного майна подружжя: ОСОБА_3, на квартиру АДРЕСА_2 в Жовтневому районі міста ОСОБА_1.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста ОСОБА_1. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н. М. Ваврушак