Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська
м. Дніпрозержинськ, вул. Петровського, 166, 51918, (0569) 55-28-63
10 серпня 2010 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Байбари Г.А
при секретарі Біленькій О.Ю.,
за участю прокурора Петропольської М.Л., представників органу опіки та піклування - виконавчого комітету Дніпровського району м. Дніпродзержинська ОСОБА_1, позивача ОСОБА_2 представника позивача адвоката ОСОБА_3 Ю О. відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про участь у вихованні дитини та спілкуванні з нею
05.08.2008 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_4, в якому просила позбавити його батьківських прав відносно їх дочки ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки відповідач починаючи з 1989 року не виконував свої обов'язки по вихованню дитини, не цікавився станом її здоров'я, не забезпечував її лікування та матеріальне утримання, а його зустріч з дочкою в травні 2008 року налякала та негативно вплинула на її психічний стан.
27.11.2008 року до спільного розгляду з первісним позовом судом було прийнято зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2, в якому позивач заперечував проти позову ОСОБА_6 та просив суд визначити порядок його участі вихованні дочки, надавши йому право спілкуватися з нею кожну суботу і неділю, залишати у себе на ніч з п'ятниці на суботу і з суботи на неділю, проводити з нею період її канікул і його відпустки влітку протягом одного місяця з правом поїздок на відпочинок до моря.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2М підтримувала заявлений позов, заперечувала проти задоволення зустрічного позову та пояснила, що з 17.08.1996 року вона перебувала в шлюбі з відповідачем. 04.05.1997 року у нрч народилася дочка ОСОБА_5. У дитини була вроджена лівостороння косолапість у зв'язку з чим в дев'ятимісячному віці вона була прооперована. Поки вона - позивачка з дитиною знаходилися в лікарні відповідач забрав свої речі та залишив сім'ю і з того часу вони спільно не проживали. Шлюб між ними було розірвано 03.11.1998 року. Після того як вони перестали спільно проживати з відповідачем, дитину по вихідних брала рідна сестра відповідача. Одного разу їй не дали дитину. яка була хвора, а після того до дитини ніхто із родичів відповідача більше не приходив, та не цікавився нею. В дворічному віці дочка повторно була прооперована у зв'язку з тим же захворюванням, про що відповідач навіть не знав. З 1998 року він дитини не бачив, не спілкувався з нею, її вихованням не займався, не цікавився станом її здоров'я, не надавав матеріальної допомоги на її утримання і лікування, не допомагав в догляді за нею, не цікавився її життям, навчанням. В 1998 році з нього були стягнуті аліменти на утримання дочки, але він їх платив не регулярно та в неповному обсязі, в результаті чого утворилася значна заборгованість. Щоб в майбутньому він не міг заявляти матеріальних претензій до дочки, вона - позивачка у 2005 році відмовилася від подальшого стягнення аліментів. Добровільно матеріальної допомоги на утримання дочки після 2005 року відповідач не надавав. В квітні 2008 року вона випадково зустрілася з відповідачем і запитала коли він виплатить заборгованість по аліментах, на що він відповів, що нічого не винен. Тоді вона сказала, що буде вирішувати питання про позбавлення його батьківських прав. В травні 2008 року відповідач прийшов до школи, де навчалась дочка, та викликавши з уроку хотів з нею поспілкуватися. Дочка, яка його не пам'ятала і не знала, дуже злякалася. Прийшовши зі школи плакала, сказала, що боїться відповідача і того, що він її може забрати. З цього приводу вона - позивачка зверталася до Дніпр чеського райвідділу міліції. Через страх дитини, на протязі місяця після цього вона та її батьки проводили її до школи і зі школи додому. Наполягає на тому, що відповідачу чи його родичам ніхто не чинив перепон у спілкування з дочкою.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що у нього та позивачки є дочка ОСОБА_7. Після того як вони в 1998 році перестали спільно проживати та розлічились йому та його сестрі протягом року давали його дочку ОСОБА_7 по вихідних днях Потім його сестрі одного разу не дали дитину, пославшись на те, що вона хвора. Після цього дитину йому давати перестали. він зустрічався з колишньою дружиною та пропонував давати йому дочку, але вона відмовила йому в цьому. Після цього він дочку не бачив, але до досягнення нею шести років на День народження передавав подарунки кожного року через свою сестру, яка була в нормальних відносинах з позивачкою та її батьками. На утримання дитини з нього були стягнуті аліменти, по сплаті яких утворилася заборгованість. Після розлучення він проживав з іншими жінками платній на утримання дочки більше грошей не міг. Колишня дружина після розлученні пропонувала йому відмовитися від дочки, якщо він не бажає платити аліменти, але він з цим не погодився. В 2008 році йому повідомили, що виконавчий лист на стягнення аліментів відізваний На проведення першої операції дочки були затрачені його кошти, які він отримав звільняючись з роботи. Про іншу операцію дочки його не повідомили. В 2008 році він прийшов на День народження до дочки, але батько позивачки його в квартиру не впустив. Через декілька днів після цього він прийшов до школи де навчалася дочка, та викликавши з уроку віддав їй подарунок, вони поспілкувалися та обмінялися телефонними номерами. Зателефонувавши їй через декілька днів він узнав, що номер її мобільного телефону змінений. Він збирався звертатися до суду з позовом про участь у вихованні дитини, але позивачка звернулася в суд раніше зі своїм позовом. Просить відмовити в первісному позові та задовольнити його зустрічний позов.
Представник позивача та відповідача - адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_8Ф підтримували первинний та зустрічний позови своїх довірителів, від дачі пояснень по справі відмовилися.
Вислухавши пояснення позивача та відповідача, допитавши свідків ОСОБА_4 ОСОБА_9, ОСОБА_4, дослідивши висновки органу опіки та піклування та письмові докази у справі, вислухавши думку представника органу опіки та піклування, прокурора, малолітньої ОСОБА_5, суд вважає, що первісний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 має бути відмовлено.
Згідно п.2,1 ст. 164 ЦПК України, мати чи батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
В п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року зазначене що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: забезпечують необхідного харчування. медичного догляду, лікування дитини, що негатива: впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в повному обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення: не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі: не виявляють інтересу до її внутрішнього світу не створюють умов для отримання на освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення всі виховання дитини може за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїм обов'язками.
В судовому засіданні встановлено, що 17.08.1996 року ОСОБА_2 та ОСОБА_10 перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 03.11.1998 року, що підтверджується копію свідоцтва (а.с 14)
04.05.1997 року у них народилася дочка ОСОБА_5 (а.с. 23).
24 квітня 1998 року з відповідача на користь позивачки були стягнуті аліменти на утримання дочки ОСОБА_5, що підтверджується копією постанови суду (а.с.40).
15.08.2005 року, на підставі заяви стягувача, було закінчене виконавче проваджена і стягненню аліменти з відповідача на утримання дочки ОСОБА_7, що підтверджено копією Постанови державного виконавця та копією виконавчого листа (а.с.7, 8, 10-11). Заборгованість в сплаті аліментів на 15.08.2005 року становить 4300,09 грн.
Як пояснили в судовому засіданні сторони і це підтверджено показами свідків, з березня 1998 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 спільно не проживали. їх дочка залишилася проживати з матір'ю - позивачкою у справі.
На протязі року після цього відповідач та його сестра ОСОБА_4 брали дитину до себе по вихідних, а потім перестали. З того часу відповідач до травня 2008 року фактично дочки не бачив. Це витікає з пояснень позивача, які не заперечував відповідач у суді, підтверджено показами свідків.
Відповідач в судовому засіданні наполягав на тому, що позивачка та її батьки не давали йому дочки для спілкування. Але як пояснила в суді позивач, свідок ОСОБА_9, відповідачу ніхто не перешкоджав спілкуватися з дочкою і він в на протязі пів року брав її по вихідним. Потім на протязі пів року дитину брала по вихідних його сестра ОСОБА_4 і.В., а не він. Був випадок, що їй не дали дитину, яка була хвора. Потім дитину брати перестали. Свідок ОСОБА_9 наполягала на тому, що відповідач та його родичі самі не бажали спіклуватися з дитиною та допомагати в догляді за нею, і ніхто б не перешкоджав ім віднести її до дошкільного дитячого закладу чи звідти додому, в той час коли на протязі року її нога була загіпсована. Ніхто не перешкоджав відповідачу відвідувати дитячий садок чи шкоду, поцікавитися її вихованням та навчанням, допомогти в ремонті приміщення групи та класу.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що йому перешкоджали у спілкування з дитиною, бо він сам, відповідаючи на питання представника позивача в суді пояснив, що за 10 років протягом яких не бачився з дочкою він робив три спроби щоб побачитися з нею.
Те. що відповідач не приймав участі у спілкуванні з дочкою та у її вихованні підтверджується долученими до матеріалів справи посвідченими керівниками навчальних закладів поясненнями вихователів дошкільного навчального закладу (а.с. 15), класного керівника СШ №21 (а.с. 14). працівників ОКЗ Дитячий протитуберкульозний санаторій (а.с. 6)..
Як пояснював відповідач в суді, до досягнення дочкою шести років він, через свою сестру передавав подарунки на її День народження. Аліменти на утримання дочки платив не регулярно та не в повному обсязі, в результаті чого утворилася заборгованість. Після розлучення з позивачкою він проживав з іншими жінками і йому самому потрібні були кошти.
Із пояснень сторін та свідків витікає, що відповідач після того як дочка вперше була прооперована в березні 1998 року з приводу вродженої косолапості лівої ноги, коштів на її подальше лікування не давав, станом її здоров'я не цікавився, не допомогав в догляді за нею. А те, що дитина дійсно хворіла і потребувала догляду за нею та витрат на лікування підтверджено в суді, крім пояснень позивачки та її матері, довідками та єпікрізами медичних закладів (а.с. 17, 18. 19. 20. 21, 22)
В судовому засіданні відповідач та його свідки - сестра ОСОБА_4 та мати ОСОБА_4В стверджували, що відповідачу чинилися перешкоді в спілкування, але суд не може прийняти до уваги їх пояснення в цій частині, оскільки вони суперечать поясненнясм позивачки, свідка ОСОБА_9, та дослідженим в судовому засіданні і исьмовим доказам у справі, зазначеним вище
Відповідно до положень ст. 12 ч.1 Конвенції ООН від 20 листопада 1989 року «Про права дитини», ст. 171 Сімейного кодексу України, в судовому засіла щі була вислухана думка малолітньої ОСОБА_5, яка пояснила, що їй 13 років і вона проживає з мамою, дідусем і бабусею. Відповідача вона не бачила і не знала до травня 2008 року, коли він прийшов до школи та викликавши її з уроку сказав, що він її батько подарував золоту цепочку на її День народження. Вона боїться його, не бажає щоб він був її батьком та міг брати її до себе для спілкування і виховання.
Судом досліджено висновок опікунської ради при виконавчому комітеті Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська від 10.06.2008 року пре доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_4 у відношенні малолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. .12).
Судом також досліджено висновок Органу опіки та піклування - виконавчого комітету Дніпровської районної ради про визначення участі гр. ОСОБА_5 В В. у вихованні малолітньої дочки, згідно якого орган опіки та піклування вважає недоцільним визначення способів участі батька ОСОБА_4 у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, місця та часу їх спілкування.
Прокурор в судовому засіданні вважала що ОСОБА_4 необхідно позбавити батьківських прав у відношенні малолітньої дочки ОСОБА_5, а в задоволенні його зустрічного позову відмовити.
На думку суду, в судовму засіданні було доведено винність поведінки відповідача ОСОБА_4 та свідоме ухиленню його від виконання своїх обов»язків по вихованню дитини
- ОСОБА_5 починаючи з 1998 року до часу звернення в орган опіки та піклування в липні 2008 року з заявою про визначення участі у вихованні дитини.
Вирішуючи справу суд виходить з інтересів дитини, яка до травня 2008 року не знала свого батька, її виховували мати, дідусь і бабуся. Дитина боїться батька, не бажає, щоб її передавали навіть на незначний час йому на виховання, а позивачка у справі не бажає щоб її дочка в майбутньому була аліментно зобов'язана відповідачу.
Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне позбавити ОСОБА_4 батьківських прав у відношенні малолітньої дочки ОСОБА_5.
Враховуючи те, що задоволення первісного позову про позбавлення батьківських прав, виключає задоволення зустрічного позову про участь у вихованні дитини та спілкуванні з нею, заявленого згідно ст. 159 СК України, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_4 в задоволенні його зустрічного позову.
При ухваленні рішення суд враховує також, що діючим законодавством навіть після позбавлення батьківських прав, відповідачу не заборонено надавати допомогу дочці, цікавитися її життям, спілкуватися з нею та в майбутньому звернутися до суду з позовом про поновленні батьківських прав.
Згідно ст. 88 ЦПК України, на відповідача мають бути покладені понесені позивачкою та документально підтверджені судові витрати у справі (а.с. 1, 2, 29)
Керуючись статтями 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
Задовольнити позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав.
Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно малолітньої дочки ОСОБА_5, 04 травні ІНФОРМАЦІЯ_4.
Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про участь у вихованні дитини та спілкуванні з нею.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 8,50 грн. сплаченого судового збору, 7,50 грн. сплачених на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 300 грн. сплачених за надання правової допомоги, а всього 316,00 грн.
Копію рішення суду після набрання ним законної сили направити Дніпровському відділу РАЦС Дніпродзержинського міського управління юстиції.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі через суд першої інстанції, який ухвалив рішення, протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги, з направленням її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя Байбара Г.А.