Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська
м. Дніпрозержинськ, вул. Петровського, 166, 51918, (0569) 55-28-63
20 серпня 2010 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Байбари Г.А..
при секретарі Біленькій О.Ю.,
за участю позивачів ОСОБА_1. ОСОБА_2. відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди заподіяної в результат дорожньо-транспортної пригоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, в якому просили: стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 5742.40 грн. на відшкодування заподіяної пошкодженням його автомобіля внаслідок ДТП матеріальної шкоди та 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 1000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.
ОСОБА_3 звернувся в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому просив стягнути на його користь 1700 грн. Н.А відшкодування завданої моральної шкоди
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримував зустрічний позов ОСОБА_3 не визнав та пояснив, що 21.08.2008 року о 13.15 годин він керував своїм автомобілем ГАЗ 24, державний знак НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі Бориспіль-Дніпропетровськ і в районі 358 км. побачив, що назустріч їде автомобіль «Таврія» з причепом, який на відстані приблизно 50 м. від нього повеле спочатку вправо на обочину, а потім, в безпосередній близькості від нього, вліво на зустрічну полосу, по якіі рухався він позивачав, в результаті чого сталося зіткнення передньї частини автомобіля ЗАЗ -1102 держ. знак 840083 АВ під керуванням відповідача, з передньою лівою частиною його - позивала автомобіля. Після удару причеп автомобіля ЗАЗ кинуло вперідь, він потягнув автомобіль відповідача, який повторно вдарився своїм правим боком в ліву сторону автомобіля ГАЗ-24. В результаті ДТП, яка сталася з вини відповідача, автомобілі отримали значні пошкодження. Йому - позивачу та його дружині ОСОБА_2, яка знаходилася на передньому сидінні пасажира були заподіяні тілесні ушкодження. На місце пригоди були визвані працівники міліції, приїхали родичі відповідача. Там же на місці ДТП він пропонував відповідачу врегулювати питання про відшкодування шкоди заплатитивши за його пошкоджений автомобіль ГАЗ-24 1000 доларів та забрати автомобіль собі, але відповідач з цим не погодився. Не допомігши йому евакуювати ушкоджений автомобіль, відповідач зі своїми родичами поводився зухвало, та післі огляду місця події вони забрали свій автомобіль з причепом, залишивши їх на дорозі. В результаті ДТП у нього - позивача боліла грудна клітка, коліно, його тошнило і крутилася голова. На другий день вони з дружиною звернулися в лікарню де були госпіталізовані і проходили спочатку стаціонарне, а потім амбулаторне лікування. Після лікування він звернувся до спепіаліста-товарознавця, який в присутності відповідача оглянув його автомобіль та підготував висновок про вартість матеріальної шкоди заподіяної в результаті пошкодження автомобіля, яка становить 5742.40 грн. Крім того йому та його дружині була заподіяна моральна шкода, яка виражається в моральних стражданнях викликаних: завданим фізичним болем, який залишився до цього часу, бо в нього продовжує боліти нога та гололва; пошкодженням його автомобіля, в результаті чого змінився їх спосіб життя бо вони вони не мають можливості пересуватися, вирішувати якісь свої справи; необхідністю звертатися до спеціалістів та юристів, збирати різні документи, звертатися до суду, неправомірною поведінкою відповідача, який не відшкодовуючи завдану ним шкоду вів себе зухвало та ще й звернувся до суду зі своїм позовом,, тим самим фактично ображаючи його позивача. Наполягає на задоволення його позову в повному обсязі.
Позивач ОСОБА_2 також підтримувала заявлений позов, надала суду поясненні аналогічні поясненнял її чоловіка ОСОБА_1, доповнивши тим, що в результаті зіткненні автомобілів був сильний удар. Причеп відповідача та дошки, які були в ньому, перелетіли через їх автомобіль. Вважає, що вони б могли загинути, якби не були пристебнуті пасками безпеки. Вона дуже вдарилася об стекло головою та переніссям, зазнавши сильного фізичного болю. Післі ДТП вона проходила стаціонарне лікування в 9-й міськлікарні та амбулаторно в МСЧ ВАТ ДМК. Вона перенесла шок від ДТП та тепер боїться взагалі їздити на автомобілях. У зв'язку з пошкодженням автомобіля змінився спосіб їх життя. Все це спричинило значні моральні страждання.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні визнав заявлений до ньго позов пре стягнення з нього на користь ОСОБА_1 5742,40 грн. на відшкодування матеріальної шкоди завданої пошкодженням автомобіля, але не визнав позов в частині стягнення з нього на користь позивачів коштів на відшкодування моральної шкоди. Свій зустрічний позов підтримував та пояснив, що 21.08 2008 року о 13.15 годин він рухався по автодорозі Бориспіль Дніпропетровськ, керуючи ЗАЗ -1102 держ. знак 840083 АВ, який він купив у ОСОБА_4, не оформляючи договор купівлі-продажу, а з видачого йому генеральної довіреності на право керування та розпорядження автомобілем. Його автомобіль буксирував причеп МАЗ-8114, державний знак НОМЕР_2, який він купив в ОСОБА_5, без оформлення договору купівлі-продажу, а з видачою йому генеральної довіреності. Він рухався зі швідкістю приблизно 50 км/год, але через нерівність дороги та перегруз причепу, задні колеса автомобіля відірвалися від покриття дороги, автомобіль стало водити по дорозі і він не справившись з керуванням виїхав на зустрічну смугу руху та скоїв зіткнення з автомобілем ГАЗ-24 під керуванням ОСОБА_6 На місце ДТП приїхали працівники міліції, він також визвав по телефону своїх родичів, які потім помогли евакуювати його автомобіль і причеп. Визнає, що ДТП сталося з його вини. Він був присутнім при огляді автомобіля відповідача спеціалістом-товарознавцем. погоджується з сумою матеріальної шкоди та не бажає призначення у справі товарознавчої експертизи. Вважає, що ніякої моральної шкоди позивачам за первісним позовом він не завдав. Напроти, вважає, що позивач ОСОБА_1 завдав йому моральну шкоду тим, що на місці ДТП вимагав з нього 1200 доларів на відшкодування завданої шкоди, потім ще дзвонив йому додому вимагаючи відшкодування, та погрожуючи., що відносно нього може бути порушена кримінальна справа. Він пропонував ОСОБА_1 відремонтувати його автомобіль, але той не погодився, та не погодився укласти з ним мирову угоду. Все це завдало йому моральні страждання.
Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що первісний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 має бути відмовлено.
В судовому встановлено, що 21.08.2008 року о 13.15 годин ОСОБА_3 рухався по автодорозі Дніпропетровськ - Бориспіль, керуючи автомобілем ЗАЗ -1102, держ. знак 840083 АВ. належним ОСОБА_4, на підставі виданої йому генеральної довіреності на право керування та розпорядження автомобілем, та буксируючи причеп МАЗ-8114, державний знак НОМЕР_3, належний ОСОБА_5, яким він користувався також згідно генеральної довіреності. Рухаючись зі швідкістю приблизно 50 км/год в районі 358 кілометра з Дніпродзержинська в напрямку Верхньодніпровська, не врахувавши особливості вантажу, дороги та не вибравши безпечної швидкості, втратив контроль над управлінням автомобіля в результаті чого виїхав на смугу зусгрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем ГАЗ 24, державний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, пасажиром якого була ОСОБА_2 Зазначені обставини крім пояснень сторін у справі підтверджені також долученою до матеріалів справи копією постанови про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с. 25).
В результаті ДТП автомобілі були пошкоджені, а позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2М були заподіяні тілесні ушкодження і вони лікувалися стаціонарно з 22.08.2008 року по 28.08.2008 року у 9-й міській лікарні м. Дніпродзержинська, а потім амбулаторно, що підтверджується копіями епікризів (а.с.26 27).
Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завданна неправомірними рішеннями діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юрид.ічної особи, а також шкода, завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в товному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1187 ч.2 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
В судовому засіданні ОСОБА_3 визнав свою вину в скоєнні ДТП, і вона підтверджується копією постанови про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с. 25).
Відповідач ОСОБА_3 заподіяв шкоду керуючи автомобілем ЗАЗ -1102, держ. знак 840083 АВ, належним ОСОБА_4, на підстав виданої йому генеральної довіреності на право керування та розпорядження автомобілем фактично ж, як пояснив відповідач в суді, цей автомобіль він купив у ОСОБА_4, але договір купівлі-продажу належно не оформили, а йому була видана зазначена вище довіреніст ..
Таким чином, саме ОСОБА_3 повинен відповідати за шкоду заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
В судовому засіданні відповідач погодився з розміром матеріальної шкоди завданої пошкодженням автомобіля, та визнав позов в частині стягнення з нього 5742,40 грн. Таким чином, позов в цій частині підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача ОСОБА_7 має бути стягнуто 5742,40 грн. на відшкодування шкоди завдано пошкодженням автомобіля.
Судом обговорено питання про передачу відповідачу, після відшкодування ним збитків, пошкоджених та замінених деталей автомобіля ГАЗ-24, але відповідач від цього відмовився.
Суд вважає, що внаслідок ДТП пошкодження автомобіля та завдання тілесних ушкоджень позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачем.
Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала... Як зазначено в частині 2 цієї ж статті, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичній особі, якщо її завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я.
Згідно ч1. ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодуванн моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав Згідно пунктів 1, 2. 3 ч,2 цієї статті, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї, чи близький людей, а також у зв'язку із зникненням чи пошкодженням її майна.
В судовому засіданні встановлено, що в результаті порушенню правил дорожнього руху, тобто протиправної поведінки ОСОБА_3, який не справився з керуванням свого автомобіля, було пошкоджено автомобіль позивача ОСОБА_1 Обидва позивачі зазнали тілесних ушкоджень, фізичного болю і вимушені були лікуватися стаціонарно та амбулаторно. Вони не могли довгий час користуватися пошкодженим автомобілем, вимушені були звертатися до спеціаліста-товарознавця, до юристів та в суд за захистом свого права. Суд вважає, що в результаті всього цього вони зазнали душевних страждань та їм завдано моральної шкоди
Відповідно ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань потерпілого, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з рахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує, що шкода була завдана не з прямим умислом, а в результаті необережності відповідача. Моральні страждання позивачам, на думку суду не могли бути надто глибокі. Тому, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає, що позов в частині відшкодування заданої в результаті ДТП моральної шкоди має бути задоволений частково. З відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 має бути стягнуті 1500 грн., а на користь ОСОБА_2 500 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.
Що стосується зустрічного позову ОСОБА_3, то суд вважає що в судовому засіданні не встановлено будь якої противоправної поведінки відносно нього зі сторони ОСОБА_1, який мав право вимагати добровільного відшкодування завданої йому шкоди та звертатися до правоохоронних органів чи до суду. Згідно ст. 1192 ЦК України право вибору відшкодування шкоди належить потерпілом. Навіть якщо прийняти до уваги пояснення відповідача, про те, що він пропонував ОСОБА_1 відремонтувати його автомобіль ГАЗ- 24, а той відмовився, вимагаючи кошти на відшкодування збитків, то це було його право вибирати спосіб відшкодування. Те, що ОСОБА_1 дзвонив декілька разів по телефону ОСОБА_3 вимагаючи відшкодування, та запрошуючи його на огляд пошкодженого автомобіля також не є протиправною поведінк ою, та все це не могло завдати будь яких моральних страждань.
Згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачів мають бути стягнуті судові витрати у справі пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись статтями 8, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦГЖ України, суд -
Задовольнити частково позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1: 5742,40 грн. на відшкодування завданої матеріальної шкоди, 1500 грн. на відшкодування завдано моральної шкоди. 65,92 грн. сплаченого судового збору, та 30 грн. сплачених на інформації но-тсхнічне забезпечення, а всьго - 7338,32 грн..
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 500 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди та 8,50 грн. сплаченого судового збору, а всього - 508.50 г рн.
Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 Трифоно вича про відшкодування моральної шкоди .
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі через суд першої інстанції, який ухвалив рішення, протягом десяти днів з дня його проголошення апеляйійної скарги, з направленням її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя Байбара Г.А.