Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/5247/16-к
20 травня 2016 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю:
представника скаржника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення,-
20.04.2016 року ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із вищезазначеною скаргою мотивуючи свої вимоги тим, що 16.02.2016 року ним була подана заява про вчинення злочину до Броварської місцевої прокуратури, яку 17.02.2016 року Броварська місцева прокуратура направила для розгляду по суті згідно територіальної юрисдикції до Київської місцевої прокуратури № 7, а 02.03.2016 року Київська місцева прокуратура № 7 для перевірки доводів, викладених у зверненні, направила заяву на адресу т.в.о. начальника СВ Подільського УП ГУНП України в м. Києві майору поліції ОСОБА_6 .
Зазначає, що 11.04.2016 року до канцелярії Подільського УП ГУНП України ним була подана заява про надання інформації щодо розгляду його заяви про вчинення злочину від 16.02.2016 року. І згідно листа від Київської місцевої прокуратури № 7, його заява про вчинення злочину розглядається, як звернення громадян, і в терміни відповідно до ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян».
Посилається на те, що до сьогодні інформацію щодо розгляду заяви від 16.02.2016 року або повідомлення про подовження строку її розгляду він не отримав, а тому в діях слідчого СВ Подільського УП ГУНП України в м. Києві ОСОБА_5 , на якого було розписано вказану заяву для розгляду, вбачає бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, а також керуючись ст. ст. 40, 55, 69, 101, 214. 215, 303, 304 КПК України, ст. ст. 383, 384, 385 КК України, ст. ст. 19, 20 Закону України «Про звернення громадян» звертається з даною скаргою до слідчого судді.
Представник скаржника в судовому засіданні підтримує скаргу з вищевикладених підстав, обґрунтувавши поясненнями просить її задовольнити.
Слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином, причини неявки слідчому судді не відомі.
Слідчий суддя вважає за можливе розглядати справу за відсутності слідчого, відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України, оскільки відсутність останнього не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
Так слідчим суддею встановлено, що дійсно 16.02.2016 року ОСОБА_4 до Броварської місцевої прокуратури Київської області було подано заяву про вчинення злочину із проханням внести до ЄРДР відомості про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 384 КК України та розпочати досудове розслідування.
17.02.2016 року Броварська місцева прокуратура Київської області вищезазначену заяву направила для розгляду по суті згідно територіальної юрисдикції до Київської місцевої прокуратури № 7, про що повідомила заявника відповідним листом.
02.03.2016 року Київська місцева прокуратура № 7 для перевірки доводів, викладених у зверненні ОСОБА_4 , направила його на адресу т.в.о. начальника СВ Подільського УП ГУНП України в м. Києві майору поліції ОСОБА_6 .
Як вбачається з наданих скаржником матеріалів, якими він обґрунтовує доводи своєї скарги та не спростовано слідчим, що 11.04.2016 року ОСОБА_4 до канцелярії Подільського УП ГУНП України була подана заява з проханням надати інформацію щодо розгляду його заяви про вчинення злочину від 16.02.2016 року, яка залишилася без відповіді.
Слідчим суддею з метою перевірки доводів скаржника стосовно невнесення Подільським управлінням поліції ГУНП в м. Києві відомостей викладених ним в заяві від 16.02.2016 року до ЄРДР, направлявся запит стосовно надання відомостей про прийняте рішення по зазначеній заяві, який залишився без відповіді.
Стаття 2 КПК України визначає, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно статті 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
З системного аналізу зазначених норм кримінально-процесуального Закону можна зробити висновок, що чинне законодавство України гарантує захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду. Кожен може звернутися із заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається, що означає, що кожне звернення (заява чи повідомлення) про кримінальне правопорушення повинно бути зареєстроване до Єдиного реєстру досудових розслідувань невідкладно, але не пізніше 24 годин та розпочате розслідування.
Як уже зазначалося вище, слідчим суддею встановлено, а слідчим не спростовано, що заява ОСОБА_4 про вчинення злочину від 16.02.2016 року, 02.03.2016 року Київською місцевою прокуратурою № 7 для перевірки його доводів була направлена на адресу т.в.о. начальника СВ Подільського УП ГУНП України в м. Києві, у зв'язку з чим саме 02.03.2016 року є днем отримання Подільським УП ГУНП України в м. Києві вказаної заяви і саме з даного дня розпочався перебіг 24 годин для її реєстрації до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що відсутність у скаржника інформації про внесення слідчим Подільським УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 відомостей викладених у заяві про вчинення злочину від 16.02.2016 року до ЄРДР, яка отримана 02.03.2016 року, відсутність пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілого, свідчить про доведеність посилань скаржника про наявну бездіяльність слідчого, яка виразилась у невнесенні протягом 24 годин після подачі заяви про вчинення кримінальних правопорушень, тобто до 03.03.2016 року, відповідних відомостей викладених ним в зазначеній заяві до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Стаття 303 КПК України визначає, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
З врахуванням приписів вказаної норми кримінально-процесуального закону, а також встановлених в судовому засіданні обставин, які підтвердили допущену слідчим Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 бездіяльність, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення вимог скаржника про зобов'язання слідчого внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за його заявою від 16.02.2016 року про вчинення злочину.
Що стосується вимог скаржника про зобов'язання слідчого надати йому пам'ятку про процесуальні права та обов'язки та зобов'язати слідчого розпочати досудове розслідування, то в їх задоволенні необхідно відмовити, оскільки вони є передчасними та такими, що виходять за межі наданих слідчому судді повноважень із захисту прав та законних інтересів учасників кримінального правопорушення, так як лише після внесення відповідних відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР у слідчого виникає обов'язок із вчинення вказаних процесуальних дій. Зобов'язання ж останнього до їх вчинення без відповідної на те правової підстави не може вважатися його бездіяльністю в такому вигляді і є втручанням в його повноваження визначені кримінально-процесуальним законодавством, що є не допустимим виходячи з положень ст. 19 Конституції України.
Статті 26, 94 КПК України визначають, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Слідчий суддя оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що вимоги скаржника знайшли своє часткове доведення в судовому засіданні, з підстав та в частині зазначеній вище, а тому скарга підлягає частковому задоволенню.
Зі змісту статті 307 КПК України вбачається, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 56, 214, 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення - задовольнити частково.
Зобов'язати слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м Києві ОСОБА_5 внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_4 від 16.02.2016 року про вчинення злочину.
В іншій частині вимог - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. КиєваОСОБА_1