Справа № 758/7105/15-ц
Категорія 9
28 грудня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Трегубенко Л. О.,
при секретарі - Міщенко К. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заінтересовані особи: відділ державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_3, - про встановлення факту, що має юридичне значення,
Заявник, ОСОБА_1, звернулась до суду в інтересах неповнолітньої доньки, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з заявою, заінтересовані особи: відділ державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_3, - про встановлення факту визнання батьківства.
Обґрунтовує тим, що з січня 1999 перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4, проживали разом з його батьками: матір»ю - ОСОБА_3 та батьком - ОСОБА_5, у їхній квартирі АДРЕСА_1.
Під час спільного проживання вона завагітніла, ОСОБА_4 був радий тому, чекав і бажав народження майбутньої дитини, визнавав своєю рідною, але ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок трагічного випадку загинув.
Після загибелі ОСОБА_4 продовжувача проживати разом з його батьками, які підтримували її, допомагали у всьому, бажали і чекали народження дитини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку ОСОБА_2, враховуючи, що у шлюбі з батьком дитини не перебувала, за згодою його батьків, зареєструвала її за своїм прізвищем - «ОСОБА_2», а по-батькові - «ОСОБА_2», що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 відділом реєстрації актів громадянського стану Радянського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 454.
З донькою продовжували проживати у батьків покійного фактичного чоловіка у їхній квартирі АДРЕСА_1, з 25.01.2000 по 26.07.2001 були тимчасово зареєстровані за адресою цієї квартири, що підтверджується довідкою ДСТО « Золотоустівська» від 17.06.2015 №231.
Батьки покійного чоловіка надавали допомогу в матеріальному утриманні та догляді дитини, визнали своєю рідною онукою, дочкою покійного сина.
На теперішній час мати покійного чоловіка, ОСОБА_3, постійно підтримує стосунки з онукою, спілкується, надає матеріальну та іншу допомогу, його батько, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 помер.
Встановлення факту визнання батьківства покійним фактичним чоловіком, ОСОБА_4, відносно дочки, ОСОБА_2, необхідно для вирішення питань про призначення пенсії дитині та спадкових справ.
Заявник просила заяву задовольнити.
У судовому засіданні заявник підтримала заяву з наведених підстав, просить задовольнити, і внести відповідні відомості про батька дитини до свідоцтва про народження.
Заінтересована особа, ОСОБА_3, заяву визнала, пояснила, що дівчинка ОСОБА_2 є її рідною онукою, донькою покійного сина, дуже схожа на нього зовні. Від народження дитини з нині покійним чоловіком завжди вважали її своєю онукою, постійно спілкувались, що підтверджується сімейними фотокартками, підтримували матеріально. Бажає, щоб її син офіційно був записаний батьком дитини, а вона стала повноправною бабусею. З огляду на похилий вік, після смерті свого чоловіка залишившись самотньою, має намір вирішити питання, пов»язані зі спадщиною, щодо рідної онуки.
Заінтересована особа, відділ державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, - з заявою ознайомлена, заперечень не надала.
Опитана у судовому засіданні неповнолітня, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, пояснила, що батька не має, нещодавно помер і дідусь, з бабусею, ОСОБА_3, постійно спілкується та бачиться. Відповідно віку вже розуміє, чому має інше прізвище, батьки не були у шлюбі. Свого фактичного батька ніколи не бачила, він загинув до її народження, але про нього багацько розповідали мама та бабуся з дідусем. Бажає мати у свідоцтві про народження запис про дійсного свого батька.
Суд, заслухавши заявника, заінтересовану особу, опитавши неповнолітню дівчинку ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява про встановлення факту батьківства обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами у відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України.
Відповідно п. 5 ч. 2 ст. 234 та п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 N 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Суд установив, що з січня 1999 заявник, ОСОБА_1, перебувала з ОСОБА_4 у фактичних шлюбних відносинах, разом вели спільне господарство, проживали з його батьками: матір»ю - ОСОБА_3 та батьком - ОСОБА_5, у їхній квартирі АДРЕСА_1.
Під час спільного проживання заявник завагітніла, ОСОБА_4 радий був тому, бажав народження дитини, визнавав своєю рідною, його батьки також чекали народження майбутньої онуки.
ІНФОРМАЦІЯ_3, ще до народження дитини, внаслідок трагічного випадку ОСОБА_4 загинув, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Радянського районного управління юстиції м. Києва 25.09.1999, запис акту № 1015 ( а. с. 3).
ІНФОРМАЦІЯ_1 заявник народила доньку ОСОБА_2, враховуючи, що з батьком дитини у шлюбі не перебувала, зареєструвала її за своїм прізвищем - «ОСОБА_2», відповідно до свідоцтва про народження в Книзі записів актів громадянського стану 30.08.2000 відділом реєстрації актів громадянського стану Радянського районного управління юстиції у м. Києві зроблено відповідний запис за № 454, у графі батьки записано: батько - «ОСОБА_4», мати - «ОСОБА_1» ( а. с. 6).
При розгляді даної справи щодо батьківства суд ураховує, що підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, тому при вирішенні питання про те, якою нормою слід керуватися, необхідно виходити з дати народження дитини.
Пленум Верховного Суду України у п. 15 постанови від 31.03.1995, № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» ( з наступними змінами і доповненнями) роз»яснив, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених ст. 53 Кодексу про шлюб та сім'ю Української РСР.
Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини (наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 55 Кодексу про шлюб та сім'ю запис про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній) і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.
Пленум Верховного Суду України з цього питання у п. 3 постанови від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз»яснив, що при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми КпШС України, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини.
Відтак, у порядку окремого провадження може бути встановлений факт батьківства+, а справи про визнання батьківства розглядаються в позовному провадженні за позовами осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК, також у разі якщо: дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК).
Відповідно положень ст. 53 КпШС України походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком і матір'ю дитини в державні органи реєстрації актів громадянського стану.
В разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття.
При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Частиною 2 ст. 55 КпШС України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває в шлюбі, якщо немає спільної заяви батьків і рішення суду про встановлення батьківства, запис про батька дитини в книзі записів народжень провадиться за прізвищем матері, ім'я, по батькові та національність батька дитини записуються за її вказівкою.
Відповідно п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» від 12.06.1998 № 16, згідно зі ст. 53 КпШС підставою для встановлення батьківства (факту батьківства) може бути не сам по собі факт біологічного походження дитини, а фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, або ж докази, що достовірно підтверджують визнання особою батьківства.
Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини.
Як убачається з запису акту про народження дитини № 454 від 30.08.2000, складеного відділом реєстрації актів громадянського стану Радянського районного управління юстиції у м. Києві, відомості про батьків внесені на підставі медичного свідоцтва про народження №740/1012, виданого 03.05.2000 Київським міським пологовим будинком № 75, та за вказівкою заявника, ОСОБА_1, тобто дані про батька внесені до актового запису в порядку, визначеному ч. 2 ст. 55 КпШС України.
Після загибелі ОСОБА_4 заявник з донькою продовжувала проживати з батьками покійного фактичного чоловіка у їхній квартирі АДРЕСА_1, одержувала від них допомогу в матеріальному утриманні та догляді дитини, яку вони визнали своєю рідною онукою, донькою покійного сина, з 25.01.2000 по 26.07.2001 були тимчасово зареєстровані за адресою цієї квартири, що підтверджується довідкою ДСТО « Золотоустівська» від 17.06.2015 №231 ( а. с. 11).
Виходячи з наведеного визначальним при встановленні факту батьківства в судовому порядку є встановлення факту спільного проживання та ведення спільного господарства матір'ю і батьком дитини до її народження, що достовірно підтверджено.
Від народження дитини батьки покійного фактичного чоловіка заявника визнали її рідною онукою, донькою рідного сина, брали участь в матеріальному утриманні та догляді дитини, постійно бачились та спілкувалися з нею, що підтверджується фотокартками з сімейного архіву, його мати, ОСОБА_3, продовжує тісне спілкування з онукою по теперішній час, після смерті свого чоловіка, ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, бажає вирішити щодо неї спадкові питання.
З урахуванням наведеного, суд вважає підтвердженим факт батьківства ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Києва, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, відносно доньки, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Встановлення факту батьківства ОСОБА_4 стосовно неповнолітньої, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, необхідне для внесення відповідних відомостей про батька до запису акту про народження дитини, і вирішення пенсійних і спадкових питань, з приводу яких відсутній спір.
Таким чином, заява у частині встановлення факту батьківства є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Суд визначає порядок виконання судового рішення, у разі набрання ним чинності, шляхом звернення заявника до державного органу реєстрації актів громадянського стану за місцем проживання для внесення відповідних відомостей в Книгу записів актів громадянського стану в запис акту про народження № 454 від 30.08.2000 по відділу реєстрації актів громадянського стану Радянського районного управління юстиції у м. Києві відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у графі батьки записати: батько - «ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, уродженець м. Києва».
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 208, 209, 212-215, 218, 234, 235, 256-259 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заінтересовані особи: відділ державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, - про встановлення факту батьківства, - задовольнити.
Встановити факт батьківства ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця м. Києва, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, відносно доньки, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
У порядку виконання судового рішення в Книгу записів актів громадянського стану в запис акту про народження № 454 від 30.08.2000 по відділу реєстрації актів громадянського стану Радянського районного управління юстиції у м. Києві відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, внести відповідні зміни, у графі батьки записати: батько - «ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, уродженець м. Києва», в іншому залишити без змін.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд міста у встановленому законом порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у розгляді справи, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Л. О. Трегубенко