печерський районний суд міста києва
Справа № 757/25803/15-ц
Категорія 58
13 травня 2016 року Печерський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Васильєвої Н.П.,
при секретарях Зарембі Р.М., Норенко А.А.,
за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4,
представників відповідачів: Менчиць Н.Є., Лозової А.І., Новаковської Г.Л., Коваль К.О., Стадник Т.Р.,
представників третіх осіб: ОСОБА_9, ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_11 до Державної виконавчої служби України Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчих служби головного територіального управління юстиції у місті Києві, Головного управління юстиції у місті Києві Реєстраційної служби, Товариству з обмеженою відповідальністю «Різорт Ріал Істейт», третіх осіб ОСОБА_13, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про визнання недійсними результатів електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів номер 76808 із продажу нерухомого майна, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів і скасування запису про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно; уточненою позовною заявою ОСОБА_11 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в місті Києві, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Різорт Ріал Істейт», третіх осіб: ОСОБА_13, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тишко Ірини Олександрівни про визнання недійсними результатів електронних прилюдних торгів, визнання недійсним протоколу номер 76808 проведення електронних торгів від 27 квітня 2015 року, визнання недійсним акта державного виконавця про реалізацію нежилих приміщень, визнання нечинними свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів,
Позивачка звернулася до Печерського районного суду міста Києва з позовною заявою до Державної виконавчої служби України Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчих служби головного територіального управління юстиції у місті Києві, Головного управління юстиції у місті Києві Реєстраційної служби, Товариству з обмеженою відповідальністю «Різорт Ріал Істейт», третіх осіб ОСОБА_13, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про визнання недійсними результатів електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів номер 76808 із продажу нерухомого майна, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів і скасування запису про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та просила визнати недійсними результати електронних торгів та протоколу номер 76808 проведення електронних торгів від 27 квітня 2015 року; визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів - нежилі приміщення з номер 1 по номер 7 /групи приміщень номер 27/ в літері А загальною площею 226,8 кв. метрів, що знаходяться за адресою: місто Київ вулиця Лютеранська, 33, виданого ТОВ «Різорт Ріал Істейт» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О. 19 червня 2015 року; зобов'язати головне управління юстиції у місті Києві скасувати запис про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно ТОВ «Ріфзорт Ріал істейт» - нежилі приміщення з номер 1 по номер 7 /групи приміщень номер 27/ в літері А загальною площею 226,8 кв. метрів, що знаходяться за адресою: місто Київ вулиця Лютеранська, 33. Позивачка посилалась на таке:01 червня 2013 року рішенням Печерського районного суду міста Києва з неї на користь ПАТ «Банк Перший» стягнуто заборгованість за кредитним договором від 29 жовтня 2010 року шляхом звернення на предмет іпотеки - нежилих приміщень з номер 1 по номер 7 /групи приміщень номер 27/ в літері А загальною площею 226,8 кв. метрів, що знаходяться за адресою: місто Київ вулиця Лютеранська, 33 шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмета іпотеки в розмірі 3997700,00 гривень. Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження номер 44171847. Організатором електронних торгів виступало Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України. З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що відсутні повідомлення Інформаційного центру до іпотекодавця про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна, чим порушено вимоги ч.5 ст.43 Закону України «Про іпотеку». Таке повідомлення було відсутнє як при проведенні перших, так і других торгів. Внаслідок викладеного, як зазначає позивачка у позовній заяві, призвело до порушення її прав в частині оскарження в суді порушення процедури проведення електронних торгів і визначення оціночної вартості заставленого майна на рівні не нижче ринкових. Отже організатором електронних торгів грубо порушено процедуру проведення прилюдних торгів, а саме: абз.3 п.5 розділу Ш Тимчасового порядку та ч.5 ст.43 Закону України «Про іпотеку». Крім того, порушено строки проведення повторних електронних торгів, а саме: відповідно до протоколу номер 17083 проведення електронних торгів від 01 грудня 2014 року за реєстраційним номером лома 14371 прилюдні торги не відбулись з підстав відсутності від жодного з учасників цінової пропозиції. За приписами п.1 розділу УШ Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, у разі, якщо електронні торги не відбулися, нереалізоване майно, яке виставлялось на електронні торги, підлягає уцінці. Повторні електронні торги проводяться у місячний строк з дня проведення уцінки майна згідно з вимогами, визначеними цим Порядком. Вартість майна, зазначена /в уцінці /повторній уцінці/, є стартовою ціною реалізації майна на повторних електронних торгах. З виконавчого провадження вбачається, що акт уцінки арештованого майна датовано 25 березня 2015 року, а повторні торги відбулись 27 квітня 2015 року, тобто після спливу місячного терміну. Переможцем торгів визнано ТОВ «Різорт Ріал Істейт». Таким чином, при реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торги вбачається порушення п.5 розділу 8 Тимчасового порядку. Перші торги проведені 01 грудня 2014 року, отже другі торги, як зазначає позивачка, за приписами п.6 Тимчасового порядку та ч.2 ст.49 Закону України «Про іпотеку» мали бути проведені до 01 січня 2015 року, а фактично проведені 27 квітня 2015 року. Крім того, організатор торгів на виконання ч.6 ст.45 Закону України «Про іпотеку», повинен надіслати копії протоколу іпотекодавцеві протягом п'яти днів з дня його підписання, чого не було зроблено і тим самим було порушено норму закону. ДВС РУЮ в місті Києві було порушено порядок визначення оцінки майна, що передано на реалізацію з прилюдних торгів. Ч.2 ст.43 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотепкодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав на професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки. У зв'язку з тим, що початкова ціна предмету іпотеки для його подальшої реалізації встановлена судом на підставі експертної оцінки від 25 березня 2013 року, а виконавче провадження відкрито 28 липня 2014 року, тобто через рік і чотири місяці, то державний виконавець повинен залучити суб'єкт оціночної діяльності до визначення актуальної початкової вартості предмета іпотеки. З підстав відсутності в Законі України «Про іпотеку» імперативної норми щодо початкової ціни продажу нерухомого майна боржника керуючись ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на час визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. За приписами п.1 розділу П Тимчасового порядку реалізації майна здійснюється визначення його вартості відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження». Ч.3 ст.62 вказаного Закону передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеною ст. 58 цього Закону. Чч.2,3,4 ст.58 цього закону передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна та порядок їх оскарження до передачі майна на реалізацію. У разі, коли сторона виконавчого провадження не реалізувала своє право оскарження звіту суб'єкта оціночної діяльності у передбачений законом строк, цей звіт про оцінку майна набуває чинності і є підставою для реалізації майна з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною у звіті. Недотримання державним виконавцем ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» призвело до порушення прав позивачки. Крім того, як зазначає позивачка у позові, були відсутні публікації повідомлень про проведення електронних торгів у місцевих друкованих засобах масової інформації. Відповідно до ч.3 ст.43 Закону України «Про іпотеку» та п.1 розділу Ш Тимчасового положення організатор зобов'язаний не пізніше ніж за 15 днів до початку проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки опублікувати принаймні в двох місцевих /за місцем розташування предмета іпотеки/ друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення електронних торгів. У повідомленні зазначається інформація про дату і час проведення електронних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення електронних торгів та інша необхідна інформація. Таким чином, як зазначає позивачка, проведення прилюдних електронних торгів не відповідає нормам чинного законодавства, а тому є незаконним.
Надалі позивачка звернулася до суду з уточненою позовною заявою, залучивши в якості третьої особи Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тишко Ірину Олександрівну, в якій просила визнати недійсними результати електронних торгів з реалізації вказаного предмету нерухомості, результат яких оформлено протоколом номер 76808 проведення електронних торгів від 27 квітня 2015 року Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та актом про реалізацію предмета іпотеки державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бочковського Тараса Олександровича від 29 травня 2015 року; визнати недійсним протокол номер 76808 проведення електронних торгів від 27 квітня 2915 року Державним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, за яким переможцем торгів з придбання вищезазначеного об'єкту нерухомості стало ТОВ «Різорт Ріал Істейт»; визнати недійсним акт державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бочковського Тараса Олександровича від 29 травня 2015 року про реалізацію нежилих приміщень за вищевказаною адресою з електронних прилюдних торгів, за якими переможцем торгів стало ТОВ «Різорт Ріал Істейт»; визнати нечинним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів вказаного об'єкту нерухомості, виданого ТОВ «Різорт Ріал Істейт» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко Іриною Олександрівною 19 червня 2015 року. У судовому засіданні представники позивачки підтримали позовні вимоги в повному обсязі, вважали їх доказаними та підлягаючими задоволенню.
Представник відповідача ТОВ «Різорт Ріал Істейт» у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та зазначив наступне: щодо відсутності відправленого повідомлення організатора електронних торгів щодо реалізації предмета іпотеки до іпотекодавця, то відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому листі. У виконавчому листі Печерського районного суду міста Києва від 15 липня 2014 року зазначено місце проживання боржника АДРЕСА_1. Саме на цю адресу направлена копія постанови про відкриття виконавчого провадження. Крім того, відповідно до п.5 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове виконання рішення суду боржником, крім того про зміну реєстрації, або місцезнаходження. Крім того, як зазначає представник відповідача, 06 лютого 2015 року представник боржника була ознайомлена з матеріалами виконавчого провадження, про що в матеріалах є відповідний запис, таким чином позивачці було відомо про проведення прилюдних торгів іпотечним майном. У матеріалах виконавчого провадження міститься повідомлення ДП «Інформаційний центр» про проведення електронних торгів, в якому є вся необхідна інформація, визначена законом. Оскільки майно позивачки було реалізовано шляхом проведення саме електронних торгів - інформація про предмет, час та місце проведення торгів, а також ціну та зареєстрованих учасників постійно була доступною для позивача у мережі Інтернет на веб-сайті організатора торгів. Відповідач вважає безпідставним твердження про ненаправлення на адресу позивача повідомлення про день, час та місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна, оскільки позивачка не зазначає як саме на її права та законні інтереси вплинуло можливе не надіслання повідомлення про змінену адресу місця реєстрації. При цьому також позивачка не вказує. що була обізнаною про наявність виконавчого провадження та проведення торгів іпотечним майном, та у порушення норм чинного законодавства, розуміючи можливість настання негативних наслідків для себе. Не повідомила державного виконавця про зміну місця проживання. Щодо визнання оцінки майна, що передано на реалізацію з прилюдних торгів. Відповідно до ч.2 ст.43 ЗУ «Про іпотеку», початкова ціна продажу предмету іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди - на підставі оцінки, поведеною відповідно до законодавства про оцінку майна та майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки. Таким чином, у відповідному ті до вимог ст.39 ЗК «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначається, зокрема, загальний розмір вимог, всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмету іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотеко держателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону; початкова ціна предмету іпотеки для його подальшої реалізації. У рішенні Печерського районного суду міста Києва по справі номер 757/6842/13-ц від 01 червня 2013 року визначено початкову ціну предмета іпотеки у відповідності до експертної оцінки від 25 березня 2013 року - 3997700,00 гривень. Висновки позивачки щодо чинності звіту про оцінку майна протягом лише шести місяців від дати їх підписання суб'єктом оціночної діяльності є помилковими, оскільки вимоги до чинності звіту про оцінку майна, передбачені ч.5 ст.58 ЗК «Про виконавче провадження» стосуються звіту про оцінку майна у виконавчому провадженні, а початкова ціна предмета іпотеки зазначалась у судовому рішенні. Таким чином, посилання позивачки на порушення її прав у зв'язку з нечинною оцінки предмету іпотеки на момент проведення прилюдних торгів є безпідставними та такими, що є відповідають реальним обставинам справи та нормам чинного законодавства, оскільки законодавство у сфері звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації його через прилюдні торги, розрізняє проведення оцінки предмета іпотеки через процедуру судової експертизи та експертизи, проведеної в рамках виконавчого провадження, щодо порушення строки проведення електронних торгів. Відповідно до рішення Печерського районного суду міста Києва від 01 червня 2013 року визначено звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації його через прилюдні торги. Електронні торги проводились Державним підприємством «Інформаційний центр « Міністерства юстиції України. Відповідно до Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, організатор торгів є суб'єктом публічного права та владних повноважень, оскільки йому делеговані управлінські функції, та саме до компетенції ДП «Інформаційний центр» належить надання відповіді щодо строків проведення торгів. Як вбачається з рішення Печерського районного суджу міста Києва від 01 червня 2013 року про стягнення заборгованості з позивачки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, розмір стягнутої заборгованості склад близько 6 млн. гривень, що майже в два рази більше ніж розмір погашених вимог іпотекодержателя за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки. Права позивача не були порушені внаслідок можливого проведення других торгів поза межами місячного строку в частині ціни продажу, оскільки заборгованість позивача стягнути за вищевказаним рішенням суду значно перевищувала ціну продажу предмету іпотеки з прилюдних торгів та була погашена повністю за рахунок задоволення вимог іпотекодержателя через звернення стягнення на предмет іпотеки. Позивачка не наводить жодних пояснень щодо порушення її прав . Щодо публікацій про проведення електронних торгів у місцевих друкованих засобах масової інформації. Позивачка у відповідності до ст. 60 ЦПК України не надала доказів про відсутність публікації повідомлень про проведення електронних торгів в засобах масової інформації.
Представник відповідача ТОВ «Різорт Ріал Істейт» та третьої особи ОСОБА_13 у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивачки, аналогічні пояснення дав він у судовому засіданні, зазначивши, що повідомлення про день, час та місце проведення прилюдних торгів, початкову ціну продажу майна направлялись позивачці у порядку, визначеному законодавством. Крім того, позивачка була обізнана про наявність виконавчого провадження, початкову ціну та проведення торгів іпотечним майном та у порушення норм чинного законодавства, розуміючи можливість настання негативних наслідків для себе, не повідомила державного виконавця про зміну місця проживання. Повідомлення були направлені позивачці за адресою, вказаною у виконавчому листі. Посилання позивачки про порушення її прав у зв'язку з нечинністю предмету іпотеки на момент проведення прилюдних торгів є безпідставними та такими, що не відповідають реальним обставинам справи та нормам чинного законодавства, оскільки законодавство у сфері звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації його через прилюдні торги, розрізняє проведення оцінки предмету іпотеки через процедуру судової експертизи та експертизи, проведеної в рамках виконавчого провадження. Проведення других електронних торгів у строк, що перевищує 1 місяць не впливає на дійсність результатів електронних торгів, оскільки жодним чином не порушує права та інтереси позивачки, а суть обмеження щодо проведення других торгів місячним с троком полягає у запобіганні більш ранньому проведенню торгів з реалізації предмету іпотеки ніж проведення таких торгів після спливу зазначеного строку та має на меті насамперед захист прав інтересів стягувача. Не є порушенням норм чинного законодавства у розумінні ст. 215 ЦК України, оскільки порушення строків не є порушенням, вчиненим у момент вчинення правочину. Позивачка вводить суд в оману, посилаючись на відсутність публікацій повідомлень про проведення електронних торгів в засобах масової інформації.
У судовому засіданні представник управління державної виконавчої служби Відділу примусового виконання рішень заперечувала проти позовних вимог та зазначила, що відповідно до п.4.3.6 Інструкції з організації примусового виконання рішень якщо вартість майна боржника визначено у рішенні суду, державний виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна. Щодо порушення строків проведення повторних електронних торгів, то ст. 69 ЦППК України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Ч.3 ст.70 ЦПК України передбачено, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Отже 25 березня 2015 року державним виконавцем проведено уцінку майна. Тобто прилюдні торги мали бути проведені 26 квітня 2015 року. Оскільки 26 квітня 2015 року був неробочим днем, торги були призначені на перший робочий день після цієї дати. Позивачці повідомлялось про проведення прилюдних електронних торгів з приводу реалізації іпотечного майна, їй також направлялась копія постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, крім того, її представник ознайомлювалась з матеріалами виконавчого провадження саме у строк між проведенням перших та других торгів, права позивачки не порушені. Представник Державного підприємства «Інформаційний Міністерства юстиції України до судового засідання не з,явився, просив розглядати справу за його відсутності на підставі наявних в справі документів /том 1 а.с. 221/. Представник приватного нотаріуса Тишко І.О. у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивачки, посилаючись на відсутність порушень при видачі свідоцтва про право власності в результаті проведених електронних торгів.
Суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню за таких підстав: рішенням Печерського районного суду міста Києва від 01 червня 2013 року по справі номер 757/6842/13-ц задоволено позов Акціонерного товариства «Банк Перший» до ОСОБА_11, третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ТОВ «Євротекстиль» про звернення стягнення на предмет іпотеки. Стягнуто з ОСОБА_11 на користь ПАТ «Банк Перший» заборгованість за кредитним договором номер 2 від 29 жовтня 2010 року, укладеним між Відкритим Акціонерним товариством «БГ Банк» та ОСОБА_16 та за договором переведення боргу, укладеним 12 листопада 2010 року між ОСОБА_16, Товариством з обмеженою відповідальністю «Євротекстиль» та Відкритим акціонерним товариством «БГ Банк» та за договором іпотеки, укладеним 29 листопада 2011 року між Відкритим акціонерним товариством «БГ Банк» та ОСОБА_11, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Л.М. 29 листопада 2010 року та зареєстрованим в реєстрі номер 3544; - станом на 25 березня 2013 року у розмірі 5372471,14 гривень, яка складається з суми заборгованості по основній сумі кредиту у розмірі 4000000,00 гривень; заборгованості по нарахованим та не сплаченим відсоткам в розмірі 922417,03 гривень; суми штрафу за несвоєчасно погашений кредит у розмірі 200000,00 гривень; суми пені за несвоєчасно сплачені відсотки в розмірі 133913,08 гривень; суми 3% річних від простроченої суми у розмірі 116141,03 гривень; - шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - нежилі приміщення з номері 1 по номер 7 /групи приміщень номер 27/ / в літері А/ загальною площею 226,80 кв. метрів, що знаходяться за адресою: вулиця Лютеранська, 33 у місті Києві шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмета іпотеки у розмірі 3997700,00 гривень. Грошові кошти, отримані від реалізації предмета іпотеки направити на погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротекстиль» перед Публічним акціонерним товариством «Банк Перший» за кредитним договором номер 2 від 29 жовтня 2010 року станом на 25 березня 2013 року у розмірі 5372471, 14 гривень. Вказане рішення суду набрало чинності 17 червня 2014 року. Таким чином, посилання позивачки на те, що протягом більш року не виконувалось рішення суду не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки рішення набрало чинності лише 17 червня 2014 року у зв'язку з оскарженням його позивачкою.
На підставі вказаного рішення суду 15 липня 2014 року Печерським районним судом міста Києва було видано виконавчий лист. 28 липня 2014 року за вказаним виконавчим листом державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві було відкрито виконавче провадження, копію якого було направлено позивачці та запропоновано у строк до семи днів з дня відкриття виконавчого провадження самостійно виконати рішення суду. На виконання рішення суду державним виконавцем підготовлено заявку на реалізацію арештованого майна, а саме вищезазначеного об'єкту нерухомості. Відповідно до п.3 розділу Ш Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів організатор проводить електронні торги протягом тридцяти календарних днів з дати внесення інформації про лот у Систему. Листом 01-03-8494від 12 листопада 2014 року Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України /том 1 а.с. 13/ повідомлено про призначення проведення електронних торгів на 01 рудня 2014 року лот номер 14371, останній був надісланий сторонам виконавчого провадження, про зазначено у листі. Крім того, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, об,ява про проведення електронних торгів об'єкту іпотеки за вищевказаною адресою була опублікована у засобах масової інформації, із зазначенням всіх необхідних реквізитів та іншої інформації, а саме: день, час, місце проведення прилюдних торгів, номер лоту, початкова ціна продажу майна тощо. Як вбачається з виконавчого провадження 25 березня 2015 року до державного виконавця надійшов протокол номер 17083 /том 1 а.с. 16/, відповідно до якого торги за номером 14371 не відбулися у зв'язку з тим, що від жодного учасника не надійшла цінова пропозиція. Відповідно до п.6 розділу У Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, якщо до часу завершення електронних торгів, не надійшла жодна цінова пропозиція, електронні торги вважаються такими, що не відбулися. У відповідності до п.1 глави УШ Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів у разі, якщо електронні торги не відбулися нереалізоване майно /лот/ , яке виставлялося на електронні торги підлягає уцінці /повторній уцінці/. Пунктом 2 передбачено, що уцінка /повторна уцінка/ майна проводиться відповідно до ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження», уцінка предмету іпотеки проводиться відповідно до ст. 49 Закону України «Про іпотеку». У відповідності до ст. 49 Закону України «Про іпотеку»25 березня 2015 року державним виконавцем складено акт уцінки арештованого майна /том 1 а.с. 17/. Пунктом 5 глави УШ Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів передбачено, що не пізніше наступного робочого дня після проведення уцінки /повторної уцінки/ майна державний виконавець направляє інформацію про проведення уцінки /повторної уцінки/ та копію відповідного акту до регіонального органу державної виконавчої служби для внесення інформації про проведення повторних торгів в Систему у строк до п'яти робочих днів. Повторні електронні торги проводяться у місячний строк з дня проведення уцінки /повторної уцінки/ майна згідно вимогам, визначеним цим Порядком вартість майна зазначена в акті про уцінку є стартовою ціною реалізації майна на повторних електронних торгах . Листом від 10 квітня 2015 року Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України повідомлено про призначення проведення електронних торгів на 27 квітня 2015 року лот номер 57450. У відповідності до ст.69 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок Відповідно до ч. 3 ст. 70 ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження 25 березня 2015 року державним виконавцем було проведено уцінку нерухомого майна - об'єкту продажу на повторних прилюдних електронних торгах , таким чином, торги мали бути проведені 26 квітня 2015 року. Вказаний день був неробочим днем, таким чином торги правильно були призначені на перший робочий день після вказаної дати. У відповідності до протоколу номер 76808 проведення електронних торгів 27 квітня 2015 року торги відбулися та переможцем торгів став учасник номер 5 ТОВ «Різорт Ріал Істейт» /том 1 а.с. 16/. 29 травня 2015 року державним виконавцем складено акт про реалізацію предмета іпотеки /том 1 а.с. 18/. 19 червня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О. ТОВ «Різорт Ріал Істейт» видано свідоцтво про право власності на вказаний об'єкт нерухомості внаслідок акта про реалізацію предмета іпотеки /проведені прилюдні торги/ від 29 травня 2015 року /том 1 а.с. 20/. Посилання позивачки на те, що повторні електронні торги мали відбутися до 01 січня 2015 року судом не приймаються до уваги, оскільки у відповідності до вище приведеного Тимчасового порядку повторні торги проводяться у місячний строк з дня проведення уцінки /повторної уцінки/ майна. Оскільки акт уцінки майна датовано 25 березня 2015 року, то повторні торги не могли бути проведені до 01 січня 2015 року. Посилання позивачки щодо порушень визначення оцінки майна, що передано на реалізацію з прилюдних торгів суд вважає є помилковим з огляду на наступне: Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 01 червня 2013 року по справі номер 757/6842/13-ц визначено початкову ціну предмету іпотеки відповідно до судової експертної оцінки від 25 березня 2013 року, а саме: 3997700,00 гривень. У відповідності до ч.2 ст.43 Закону України «Про іпотеку» початкова ціна продажу предмету іпотеки встановлюється рішенням суду або передбачені альтернативні варіанти визначення вартості майна, що підлягає реалізації. Оскільки у відповідності до вимог ст. 43 ЗУ «Про іпотеку» рішенням суду вже встановлено початкову ціну іпотечного майна, що підлягає реалізації та порядок його реалізації, саме вказана в рішенні суду ціна і є стартовою для реалізації цього майна. Посилання позивачки на проведення торгів через один рік та чотири місяці суд до уваги не приймає, оскільки рішення суду набрало чинності 17 червня 2014 року у зв'язку з оскарженням його позивачкою. Суд також вважає, що посилання позивачки на чинність звіту про оцінку майна в шість місяців є помилковим, оскільки вимоги до чинності звіту про оцінку майна, зазначені ч.5 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження» стосуються звіту про оцінку майна у виконавчому провадженні, а у даному випадку, початкова ціна об'єкта нерухомості визначалась рішенням суду шляхом проведення судової експертизи, а посилання позивачки на шестимісячний термін дії висновку про оцінку майна стосуються випадків проведення експертизи в межах виконавчого провадження. Доводи позивачки про відсутність публікацій повідомлень про проведення електронних торгів у місцевих друкованих засобах масової інформації не знайти свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки при дослідженні у судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження відомості про проведення перших та повторних прилюдних електронних торгів було розміщено у засобах масової інформації. Про це також було відомо і позивачці, оскільки її представник ознайомлювалась з матеріалами виконавчого провадження до проведення повторних електронних торгів, про що в матеріалах вказаного провадження є документ. Жодних дій державного виконавця чи іншої особи, під час проведення підготовки до повторних прилюдних електронних торгів ані позивачка, ані її представник не оскаржували. З урахуванням всього викладеного, позивачка та її представники взагалі не зазначили, ані у позовній заяві, ані під час розгляду справи у суді, яким чином порушені права позивачки та чи є ці порушення суттєвими. Позивачка просила визнати свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів нечинним, при цьому жодних доказів суду не надано. Посилання її представника у судовому засіданні на ті обставини, що при здійсненні договору купівлі-продажу, саме таким видом правочину є прилюдні електронні торги, було порушено вимоги ст.ст. 203, 205,207,215 ЦК України у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, оскільки вони не конкретизовані та відсутні тому докази. У відповідності до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Будь-яких порушень вказаної норми закону та ст. 205 ЦК України судом не встановлено. Не наведено у судовому засіданні та не надано доказів позивачкою щодо недійсності правочину у відповідності до вимог ст. 215 ЦК України, на які вона посилається. За таких обставин, позовні вимоги не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, підстави для їх задоволення відсутні.
На підставі ст. 16, 203, 215, 650, 655, 656, ЦК України, Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, Закону України «Про іпотеку», Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна; Закону України «Про нотаріат», керуючись ст.ст. 213- 215, 208, 209 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог за позовною заявою ОСОБА_11 до Державної виконавчої служби України Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчих служби головного територіального управління юстиції у місті Києві, Головного управління юстиції у місті Києві Реєстраційної служби, Товариству з обмеженою відповідальністю «Різорт Ріал Істейт», третіх осіб ОСОБА_13, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про визнання недійсними результатів електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів номер 76808 із продажу нерухомого майна, визнання недійсним свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів і скасування запису про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно; уточненою позовною заявою ОСОБА_11 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в місті Києві, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Різорт Ріал Істейт», третіх осіб: ОСОБА_13, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тишко Ірини Олександрівни про визнання недійсними результатів електронних прилюдних торгів, визнання недійсним протоколу номер 76808 проведення електронних торгів від 27 квітня 2015 року, визнання недійсним акта державного виконавця про реалізацію нежилих приміщень, визнання нечинними свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів після його проголошення в Апеляційний суд міста Києва через Печерський районний суд міста Києва, особами, що не були присутні при проголошенні рішення - в той же час з дня отримання ними копії рішення.
Суддя