печерський районний суд міста києва
Справа № 757/7568/16-ц
Категорія 32
16 травня 2016 року Печерський районний суд м.Києва
в складі головуючого судді Остапчук Т.В.
при секретарі Котко А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м.Києві, Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м.Києва про стягнення шкоди, заподіяної бездіяльністю органу державної влади,
Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди , посилаючись на те що на підставі рішення Печерського районного суду м.Києва від 23.06.2010р. стягнуто з ОСОБА_4 на його користь борг в розмірі 72558,81 грн. 5.08.2011р. постановою державного виконавця ВДВС Печерського районного управління юстиції м.Києва відкрито виконавче провадження на виконання даного рішення. Стосовно невиконання рішення неодноразово звертався з скаргами на бездіяльність державного виконавця. Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 30.10.2014р. було задоволено скаргу на бездіяльність та визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Власюк С.В. та зобов»язано вжити передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішень. З моменту відкриття виконавчого провадження пройшло майже 4 роки , однак місце проживання боржника не встановлено , стягнення на його пенсію не накладено, бездіяльність триває. Тому просить стягнути матеріальну шкоду в розмірі 12717грн.20 коп.( збитки , що складають доходи , які б реально міг би одержати за звичайних обставин , якби право не було порушено , з урахуванням інфляції ) та моральну шкоду в розмірі 20000грн. В судовому засіданні позов підтримав.
Представники відповідача ВДВС Печерського районного управління юстиції у м.Києві в судове засідання повторно не з»явився , про день та час розгляду справи повідомлений , причину неявки не повідомлено. Суд вважає можливим розглянути в відсутність.
Представник відповідача Управління ДКСУ у Печерському районі м.Києва проти позову заперечував в зв"язку з безпідставністю.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до слідуючого.
Встановлено, що рішенням Печерського районного суду м.Києва від 23.06.2010р. стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 борг в розмірі 72558,81 грн.
5.08.2011р. постановою державного виконавця ВДВС Печерського районного управління юстиції в м.Києва відкрито виконавче провадження на виконання даного рішення.
Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 30.10.2014р. було задоволено скаргу позивача на бездіяльність та визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Власюк С.В. ВДВС Печерського районного управління юстиції в м.Києва та зобов»язано вжити передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішень.
За положеннями ст.ст.1166,1167 ЦК України майнова , моральна шкода , завдана неправомірними рішеннями , діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи , а також шкода , завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.11 Закону України "Про державну виконавчу службу" , передбачено , що шкода , заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення , підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом , за рахунок держави.
Відповідно до п.3 Постанови пленуму Верховного суду України про судову практику у справах про відшкодування моральної ( немайнової шкоди) від 31.03.1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п.5 Постанови пленуму «Оскільки питання відшкодування моральноїшкодирегулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.
Згідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.»
Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
У п. 28 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» судам роз'яснено, що при розгляді позовів фізичних чи юридичних осіб про відшкодування завданої шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю державного виконавця під час проведення виконавчого провадження суди повинні виходити з положень ст. 56 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про державну виконавчу службу», ч. 2 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження», а також з положень ст. ст. 1173, 1174 ЦК України і враховувати, що в таких справах відповідачами є держава в особі відповідних органів державної виконавчої служби, що мають статус юридичної особи, в яких працюють державні виконавці, та відповідних територіальних органів Державної казначейської служби України.
Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.
Належним доказом протиправних (неправомірних) рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця є, як правило, відповідне судове рішення (вирок) суду, що набрало законної сили, або відповідне рішення вищестоящих посадових осіб державної виконавчої служби.
Вказані положення відображені у правовій позиції, висловленій Верховним Судом України від 11.09.2013р. у справі № 6-48цс13.
Відповідно до ст. 360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Позивачем не надано суду доказів спричинення державним виконавцем ВДВС Печерського районного управління юстиції в м.Києва реальних збитків , а заявлено сума вимог є частиною нестягнутої суми . Індекс інфляції за своєю правовою природою не є збитками. Тому позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди не підлягають задоволенню.
Суд враховуючи істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, тривалість страждань позивача, його стан здоровя та виходячи з засад розумності і справедливості, враховуючи те, що діями працівників відповідача Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстицї у м. Києві , які визнані судом неправомірними , йому заподіяна моральна шкода, неналежним виконанням своїх службових обовязків, державного виконавця, тому стягненню підлягає моральна шкода в розмірі 1000 гривень. яка підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22,23, 1166,1167,1173 ЦК України, ст.ст. 3, 6, 10, 11, 59, 60, 208, 209, 212-216, 218 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м.Києві, Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м.Києва про стягнення шкоди, заподіяної бездіяльністю органу державної влади задовльнити частково.
Стягнути з Державного казначейства України за рахунок коштів державного бюджету на користь ОСОБА_1 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Печерський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення.Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Остапчук Т.В.