13 лютого 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого Смоковича М.І.,
суддів: Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,
розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовомЛуганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до відокремленого підрозділу «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» державного підприємства «Свердловантрацит» м. Свердловськ (далі - ВП «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» ДП «Свердловантрацит») про стягнення штрафних санкцій в сумі 54815,34 грн., провадження по якій відкрито
за касаційною скаргоюЛуганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Господарського суду Луганської області від 08 листопада 2005 року та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2005 року,
У травні 2005 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося в суд з позовом до ВП «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» ДП «Свердловантрацит» про стягнення штрафних санкцій в сумі 54815,34 грн. за недотримання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств незалежно від форми власності встановлений норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 08 листопада 2005 року, залишеним без зміни постановою Луганського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2005 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів подало касаційну скаргу до Вищого господарського суду України.
Ухвалою від 3 лютого 2006 року Вищий господарський суд України касаційну скаргу передав для вирішення до Вищого адміністративного суду України, мотивуючи тим, що спір по даній справі відноситься до спорів адміністративної юрисдикції.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 29 січня 2007 року по переданій касаційній скарзі відкрито касаційне провадження, а ухвалою колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 30 січня 2007 року справу призначено до судового розгляду.
Пунктом 7 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29-32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року, позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
З аналізу зазначеної норми слідує, що позовні заяви у господарських справах, які Кодексом адміністративного судочинства України віднесені до адміністративної юрисдикції, після 1 вересня 2005 року повинні розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Однак, суди попередніх інстанцій, незважаючи на те, що спір по даній справі відноситься до адміністративної юрисдикції, розглянули справу та прийняли судові рішення після 1 вересня 2005 року в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України 1991 року.
За положеннями Господарського процесуального кодексу України касаційним судом щодо перегляду рішень місцевого та апеляційного господарських судів, ухвалених в порядку господарського судочинства, є Вищий господарський суд України.
Отже, в даному випадку належним касаційним судом для перегляду зазначених судових рішень є Вищий господарський суд України.
Крім того, відповідно до вимог ст.ст.20, 210 Кодексу адміністративного судочинства України та Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу Вищий адміністративний суд України переглядає у касаційному порядку як суд касаційної інстанції судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів, які ухвалені після 1 вересня 2005 року та вирішені за правилами адміністративного судочинства
Виходячи з викладеного, Вищий адміністративний суд України не може переглянути в касаційному порядку оскаржені рішення господарських судів попередніх інстанцій, оскільки така справа не підлягає касаційному розгляду в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин, касаційне провадження в порядку адміністративного судочинства необхідно закрити з направленням справи до належного касаційного суду для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.
Керуючись статтями 214, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційне провадження, яке відкрите за касаційною скаргою Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Господарського суду Луганської області від 08 листопада 2005 року та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2005 року закрити з направленням справи до Вищого господарського суду України для вирішення питання про прийняття касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскарженою за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий /підпис/ Смокович М.І.
судді /підпис/ Весельська Т.Ф.
/підпис/ Горбатюк С.А.
/підпис/ Мироненко О.В.
/підпис/ Чумаченко Т.А.
З оригіналом згідно
Суддя: Смокович М.І.