ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
Справа № .
Суддя Пономаренко Є.Ю.,
при секретарі судового засідання Подколзіній С.С.
розглянувши матеріали справи за позовом
фізичної особи - підприємниця ОСОБА_1, м. Рубіжне Луганської області до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Рубіжне Луганської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Державна податкова адміністрація в Луганській області, м. Луганськ про скасування рішення За участю представників сторін: від позивача: ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1 від 07.12.99, ОСОБА_2, представник згідно усного клопотання ч. 1 ст. 58 КАС України, паспорт НОМЕР_2 від 16.05.97.від відповідача: Кошаков Д.В. - ст. держ. податк. інсп. юр. сектору, довіреність № 28/10 від 10.01.07;від третьої особи: Усатова Н.Г. - держ. податк. інсп. від., довіреність № 35/10-228 від 27.12.06, представник Князєв В.В. - ст. держ. податк. рев. - інсп. від., довіреність № 12/10-228 від 05.04.07, Заберський М.О. - гол. держ. податк. рев. - інсп. від., довіреність № 13/10-228 від 05.04.07;
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку з чим відповідно до п. 21 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем, за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, заявлено вимоги про:
- скасування рішення НОМЕР_3 Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції від 02.11.2006р. про застосування штрафних санкцій (фінансових санкцій) у сумі 5105 грн.
У судовому засіданні позивач та його представник надали пояснення, якими підтримали позов у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, посилаючись на допущення відповідачем порушень порядку проведенні перевірки, а також з підстав, викладених у доповненні до адміністративної позовної заяви, посилаючись на те, що особи, які фактично здійснювали перевірку провели фактично оперативну перевірку та здійснили контрольну закупку, чого не мали права вчиняти. Крім того позивач заперечує розмір сум готівкових коштів на місці проведення розрахунку.
Представник відповідача проти позову заперечив вказуючи на те що оскаржуване рішення прийнято обґрунтовано відповідно до чинного законодавства.
Представники третьої особи надали пояснення, за якими вважають рішення обґрунтоване та таким що прийнято відповідно до законодавства, а доводи позивача необґрунтованими з підстав, наведених зокрема у запереченні проти адміністративного позову від 06.04.2007р.
Сторони не досягли примирення.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін та третьої особи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що наведені позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
В ході проведеної працівниками ДПА в Луганській області 25.10.2006р перевірки з питань дотримання порядку проведення готівкових розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у торговому павільйоні за адресою: АДРЕСА_1, в якому здійснюється підприємницька діяльність позивачем, були встановлені порушення ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:
- розрахункова операція проведена без застосування зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій;
- особі, яка отримує товар не видано розрахунковий документ встановленої форми;
- не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в поточному «Х»звіті реєстратора розрахункових операцій.
У зв'язку з виявленими порушеннями вимог чинного законодавства Рубіжанською ОДПІ прийнято рішення НОМЕР_3 від 02.11.2006р. про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій у загальній сумі 5 105 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Обставини, що стали підставами застосування передбачених зазначеним Законом штрафних санкцій, підтверджуються матеріалами справи, та зокрема: матеріалами перевірки, описом грошових коштів, що знаходились на момент перевірки в місці проведення розрахунків на суму 1121 грн. 00 коп., денному «Х» звіті реєстратору розрахункових операцій.
Доводи позивача щодо не проведення розрахунку, як підстави скасування рішення відповідача суд відхиляє також враховуючи наступне. В наданих додаткових поясненнях позивач наводить обставини про те, що дійсно перевіряючим було замовлено до придбання пачку цигарок та подано на оплату купюру у 100 грн. Бармен, як зазначає сам позивач в доповненні до адміністративної заяви, купюру надану в якості розрахунку положив до пакету з грошима.
Доводи позивача про те, що сума 1021 грн. не може бути одержана зранку від продажу пива та спиртних напоїв теж не приймаються судом як підстави визнання рішення протиправним також з наступних підстав.
Не забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в поточному «Х»звіті реєстратора розрахункових операцій підтверджено відповідачем та третьою особою належними засобами доказування, а саме описом грошових коштів, що знаходились на момент перевірки в місці проведення розрахунків на суму 1121 грн. 00 коп. та денним «Х»звітом реєстратору розрахункових операцій, а також встановлено перевіряючими.
Крім того, працівники третьої особи, які здійснювали перевірку, в судовому засіданні надали пояснення, якими підтвердили фактичні обставини, встановлені при перевірці, на підставі яких відповідача застосовано штрафні санкції за оскаржуваним рішенням.
Підставами позову про скасування рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій позивач, зокрема визначає порушення податковим органом при оформленні акту перевірки положень Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 N 327.
Перевірка проводилася на підставі положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі матеріалів справи суд встановив наявність обставин, які свідчать про порушення ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: розрахункова операція проведена без застосування зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій; особі, яка отримує товар не видано розрахунковий документ встановленої форми; не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в поточному «Х»звіті реєстратора розрахункових операцій.
При цьому, відповідно до п. 1 ст. 17 та ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідачем обґрунтовано застосовано фінансові санкції прийняттям оскаржуваного рішення.
Так, суд дійшов висновку про законність і правомірність застосування відповідачем прийнятим оскаржуваним рішенням до позивача штрафної санкції у сумі 5105 грн. 00 коп. .
Підставами для визнання акта ненормативного характеру (у даному випадку податкового повідомлення-рішення) недійсним (неправомірним, з наступним його скасуванням чи визнання нечинним судом) є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Виходячи з аналізу положень Кодексу адміністративного судочинства України та зокрема п. 1 ч. 2 ст. 162 даного Кодексу суд може визнати нечинним або скасувати рішення суб'єкта владних повноважень за умови визнання його протиправним.
Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, не може бути підставою для визнання такого акта (повідомлення-рішення) недійсним (нечинним) коли відповідне порушення не спричинило прийняття неправильного акта. Так, якщо ж акт (повідомлення-рішення) в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним.
Таким чином, у зв'язку з тим, що оскаржуване повідомлення-рішення є вірним по суті та зокрема прийнято за фактичних обставин що свідчать про порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також враховуючи правомірність визначеної оскаржуваним рішенням розміру штрафної санкції, суд не приймає доводи позивача щодо порушень при проведенні перевірки та складанні акту перевірки як підставу визнання протиправним і як наслідок скасування оскаржуваного рішення.
На підставі вищевикладеного, у задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати, сплачені позивачем при подачі позову до суду у складі судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. покладаються на нього. Відповідно до ч. 2 ст. 89 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 157, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати, сплачені позивачем при подачі позову до суду у складі судового збору у сумі 03 грн. 40 коп. покласти на позивача.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 11.04.2007р.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Помічник судді
Є.Ю. Пономаренко Н.В.Ковальова