Справа № 636 / 1054 / 16-ц
2 / 636 / 892 / 2016
18 травня 2016 року Чугуївський міський суд Харківської області у
складі: головуючого - судді Ковригіна О.С.
при секретарі - Фатєєвої С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить визнати спільною сумісною власністю майно придбане у шлюбі, провести поділ спільного майна та визнати за ним право власності на: ? частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: м. Чугуїв, вул. Осинівська (колишня Гвардійська), 80, Харківської області; ? частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: м. Чугуїв, вул. Осинівська (колишня Гвардійська), 82, Харківської області.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що з ОСОБА_2 він перебував у зареєстрованому шлюбі з 29 серпня 1981 року, рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 16 жовтня 2014 року шлюб між ними розірваний.
Перебуваючи у шлюбі вони з дружиною придбали житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: м. Чугуїв, вул. Осинівська (колишня Гвардійська), 82, Харківської області - на підставі договору купівлі-продажу від 12.06.2002 року, та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: м. Чугуїв, вул. Осинівська (колишня Гвардійська), 80, Харківської області - свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 29.03.2005 року, видане на підставі рішення виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області, право власності на дані будинки було оформлено тільки на ім'я дружини.
Позивач зазначає, що житлові будинки були придбані в інтересах сім'ї, а договору на володіння, користування чи розпорядження набутим майном між сторонами укладено не було, як і не укладався шлюбний договір з цього приводу, тому придбану нерухомість слід вважати спільною сумісною власністю подружжя.
У зв'язку з тим, що сторони не можуть провести добровільний розподіл майна, що є їх спільною власністю, набутою у шлюбі, він вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Позивач та його представник ОСОБА_3, діючий на підставі договору про надання правової допомоги від 21.04.2016 року (а.с. 29) в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, повідомлялася належним чином та своєчасно, шляхом телефонограми. Враховуючи цей факт, суд відповідно до ст. 169 ЦПК України вважає за можливе розглядати справу у відсутність відповідача за наявними доказами справи.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши позивача та його представника, дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 29 серпня 1981 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії ІІ-ВЛ № 288456, місце реєстрації - відділ ЗАГС Чугуївського міськвиконкому Харківської області, актовий запис № 271 (а.с. 7).
У 2002 році сторони придбали житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: м. Чугуїв, вул. Гвардійська (теперішня назва Осинівська), 82, Харківської області, однак оформили право власності на ОСОБА_2, про що свідчить договір купівлі-продажу від 12.06.2002 року, а у 2005 році житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: м. Чугуїв, вул. Гвардійська (теперішня назва Осинівська), 80, Харківської області, право власності також оформлено на ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 29.03.2005 року виданим на підставі рішення виконавчого комітету Чугуївської міської ради Харківської області та довідкою КП «Чугуївське МБТІ» від 06.08.2014 року № 324 (а.с. 8,9,11).
Отже, право власності на вище вказані житлові будинки з господарськими будівлями та спорудами, було набуто відповідачем під час шлюбу з ОСОБА_1
Враховуючи те, що нерухомість була придбана в інтересах сім'ї, а договору на володіння, користування чи розпорядження набутим майном між сторонами укладено не було, як і не укладався шлюбний договір з цього приводу, тому придбані житлові будинки слід вважати спільною сумісною власністю подружжя.
Згідно рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 16.10.2014 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний (а.с. 10).
Поділ спільного майна подружжя може бути проведений як під час перебування в шлюбі, так і після розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Отже, до цивільних відносин між сторонами з приводу визнання об'єктом права спільної сумісної власності - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: м. Чугуїв, вул. Гвардійська (теперішня назва Осинівська), 82, Харківської області, придбаного сторонами у 2002 році, застосовується Кодекс про шлюб та сім'ю України, затверджений 20.06.1969 року, оскільки право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна було набуто на час його чинності.
Згідно зі ст. 22 КпШС України, майно, нажите подружжям під час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю. Кожний з подружжя має рівні права володіння, користування та розпорядження цим майном. Кожний з подружжя має рівні права на майно і в тому випадку, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми чи з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
При цьому ст. 28 Кодексу про шлюб та сім'ю України встановлено, що в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх долі визнаються рівними.
Відповідно до ст. 29 КпШС України якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення.
Що стосується визнання об'єктом права спільної сумісної власності - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: м. Чугуїв, вул. Гвардійська (теперішня назва Осинівська), 80, Харківської області, придбаного сторонами у 2005 році, слід керуватися чинним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно ч. 1 ст. 68 Сімейного кодексу України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Згідно ч. 1 ст. 69 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно ч.1 ст.70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно ч. 1 ст. 71 Сімейного кодексу України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ст.372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в постанові від 21 грудня 2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК.
Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.
До судового розгляду домовленості про добровільний розподіл майна, що є спільною власністю сторін, набутою у шлюбі, між позивачем та відповідачем не досягнуто, однак враховуючи вище викладене, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись: ст. ст. 22, 28, 29 КпШС України, ст.ст. 60, 61, 69, 71 СК України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 209, 224-226 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності - задовольнити.
Визнати об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, житлові будинки з господарськими будівлями та спорудами, розташовані за адресами: м. Чугуїв, вул. Осинівська (колишня Гвардійська), 80, Харківської області; Чугуїв, вул. Осинівська (колишня Гвардійська), 82, Харківської області.
Провести поділ спільного сумісного майна подружжя визнавши за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на : ? частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: м. Чугуїв, вул. Осинівська (колишня Гвардійська), 80, Харківської області; ? частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого за адресою: м. Чугуїв, вул. Осинівська (колишня Гвардійська), 82, Харківської області.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення, а особою відсутньою у судовому засіданні шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте Чугуївським міським судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя -