Справа №621/761/15-ц
Провадження №2/621/24/16
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
10 травня 2016 року Зміївський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Чигриної Л.Г.
при секретарях: Лацько А.С.,Єрмоленко О.О.
за участю представників - адвокатів:
на боці позивачки Браславської О.А.
на боці відповідачки Сергієнко С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Зміївського районного суду
цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4
« Про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності
на спадкове майно в порядку спадкування за законом».
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про встановлення
факту, що має юридичне значення, а саме, факту постійного проживання з матір'ю
ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6, та визнання права власності в порядку
спадкування за законом на ? частку квартири за адресою: АДРЕСА_1, що належала матері
ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6.
В обґрунтування вимог позивачка ОСОБА_3 послалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 69 років померла її мати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7.
Її мати ОСОБА_5 проживала та була зареєстрована по день смерті
за адресою: АДРЕСА_1,
Внаслідок смерті матері ОСОБА_5 відкрилась спадщина на 1/2 частину
квартири, розташованої за вищевказаною адресою, яка належала останній на підставі
свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 08.04.2009 року виконкомом
Комсомольської селищної Рди Зміївського району Харківської області, згідно з
розпорядженням органу приватизації від 30.03.2009 року № 26, та зареєстрованого в КП
"Зміївське бюро технічної інвентаризації" 08.04.2009 року, запис № 4632, в книзі № 47,
форма власності - спільна часткова.
Інша 1/2 частина вказаної квартири належала її батьку - ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8.
Після смерті батька ОСОБА_6 відкрилась спадщина у вигляді вказаної
1/2 частини квартири та 1/4 частини квартири, яку він фактично прийняв, але юридично
не оформив після смерті своєї дружини та її матері ОСОБА_5.
Зазначила, що після смерті батька ОСОБА_6 вона звернулась до приватного
нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу Лещенко Л.В. з заявою про
прийняття спадщини.
Приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської
області Лещенко Л.В. за її заявою було зареєстровано спадкову справу після померлого
ОСОБА_6, номер у Спадковому реєстрі 56773182, номер у нотаріуса 103/2014.
Крім того, із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_6
також звернулась відповідачка, про що їй стало відомо з листа приватного нотаріуса
Лещенко Л.В. від 22.12.2014 року.
Відповідачка ОСОБА_8 є онукою померлих та спадкоємицею за законом за
правом представлення , оскільки її батько - ОСОБА_9 помер раніше
за своїх батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
Послалась на те, що свої спадкові права після смерті батька ОСОБА_6 вона
буде оформляти пізніше у зв'язку з матеріальними труднощами.
Крім того, згідно законодавства України, обмежуючого строку для оформлення
спадкових прав для спадкоємців, що прийняли спадщину не існує.
Вимоги щодо визнання права власності на спадщину після померлого батька
ОСОБА_6 не є предметом її позову.
Визнання права власності на спадщину після батька ОСОБА_6 є її правом,
а не обов'язком, яке вона реалізує при необхідності в подальшому, в іншому провадженні.
Зауважила на те, що її батьки - є різними спадкодавцями. Внаслідок смертей
батьків залишився різний обсяг спадкових прав та обов'язків.
Оскільки мати ОСОБА_5 померла раніше, вважає неможливим без
визначення часток в спадщині кожного з її спадкоємців, встановити спадкову масу, що
залишилась відкритою для спадкоємців (правоприємників) після смерті батька, який
помер пізніше та який фактично прийняв спадщину після смерті своєї дружини, однак
юридично не переоформив її.
У зв'язку з цим їй необхідно послідовно визнати факт її постійного проживання
разом з матір'ю ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, що підтвердить факт
прийняття нею спадщини після померлої матері та визнати право власності у порядку
спадкування за законом саме після смерті останньої, що надасть можливість законно та
обґрунтовано в подальшому визначати наявність, належність, склад спадкового майна,
його розмір після смерті батька та реалізувати її право на спадщину.
Зазначила, щоспадкові правовідносини регулюються ЦК України в редакції 2003
року, Законом України " Про нотаріат", іншими законами та підзаконними актами,
нормами матеріального і процесуального права.
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за
законом.
Спадкування за законом не було змінено заповітом.
Зауважила на те, щорозрахунок часток спадщини має бути таким.
Спадщину після смерті матері - ОСОБА_5 фактично прийняли, але
юридично не оформили спадкоємці першої черги за законом, на підставі ст. 1261 ЦК
України:
- вона, як донька спадкодавця, ОСОБА_3;\
- переживший чоловік спадкодавця - ОСОБА_6.
Спадщина ними була прийнята, відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України, оскільки
вони постійно проживали разом зі спадкодавицею ОСОБА_5 на час відкриття
спадщини. Інших спадкоємців, передбачених чинним законодавством України, що
прийняли спадщину, не має.
Відповідачка ОСОБА_4 у встановлений законом строк та порядок після померлої
ОСОБА_5 спадщину не прийняла.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України - цивільна правоздатність фізичної особи
припиняється у момент смерті. Спадкові правовідносини допускають правоприємство.
Згідно з ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (
спадщини ) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємців).
Зазначила, що вона, будучи зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2, фактично, постійно,
безвиїзно проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 1982 року по теперішній час та проживала разом:
- з матір'ю ОСОБА_5 по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_6;
- з батьком ОСОБА_6 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_8, у тому числі, і на день
їх смертей, а також зі своєю донькою ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Зазначене підтверджується актами обстеження від 17.12.2014 року, які складені
депутатами Комсомольської селищної Ради ОСОБА_11 та ОСОБА_12.
Наполягала на тому, що вона проживала єдиною сім'єю з батьками, з якими мала
спільний бюджет, взаємні права та обов'язки.
Батьки були для неї самими близькими людьми і вона знаходилась поруч до
останніх хвилин їх життя.
Вона не покинула напризволяще батьків, які мали похилий вік, виконала свій
обов'язок щодо їх утримання, не ухилялася від надання допомоги батькам, доглянула їх,
піклувалася та допомагала їм, проживаючи разом з ними, в належній їм квартирі до самої
їх смерті, поховала їх і до теперішнього часу проживає за вказаною адресою вже в
спадковій квартирі.
Зазначила, що проживаючи разом з батьками, з морально - етичних міркувань,
маючи гарні відносини і відсутність будь - якого спору щодо майна, маючи мету та наміри
підтримати батьків, доглянути їх та створити належні умови їх життя, вона не ставила
перед ними навіть питання про її реєстрацію на їх житловій площі за їх життя.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав
разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що її прийняв, якщо
протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
При цьому законодавець не ставить вимоги та не зазначає де саме, за якою
адресою, в якому житлі, правовий статус житла, належність на праві власності житла,
повинні проживати постійно та разом спадкодавець із спадкоємцем.
Прийняття спадщини - це засвідчення згоди спадкоємця вступити у всі відносини
спадкодавця, які складають у сукупності спадщину.
Як спадкоємиця за законом першої черги, вона закликана до спадкування і її
волевиявлення, спрямоване саме на прийняття спадщини.
Вона не заявляла про відмову від спадщини. Будь - яких заяв про відмову від
спадщини чи неприйняття спадщини до відповідних компетентних органів нею не
подавалось.
Вважає, що заяви про прийняття спадщини подавати їй не обов'язково, оскільки
спадщина нею вже прийнята, шляхом проживання, відповідно до ст. 1268 ЦК України,
що вважається фактом прийняття спадщини, належить їй з моменту прийняття, а
обмежуючого строку для оформлення спадщини, спадкоємцями, які її прийняли, діючим
законодавством не передбачено.
Оскільки мати ОСОБА_5померла раніше за батька ОСОБА_6,
встановлення зазначеного факту їй потрібно для того, щоб реалізувати своє законне право
на належну їй частку у спадщині насамперед після смерті матері та визначитися із
спадковою масою ( часткою у спадщині ), яка буде залишена відкритою для її
пережившого чоловіка, а її батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8, яку він
фактично прийняв, але юридично не переоформив, для можливості її подальшого
оформлення вже його спадкоємцями, які прийняли спадщину.
На підтвердження прийняття нею спадщиини, вона має довести факт постійного
проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, який має для неї юридичне
значення, і такий факт вона повинна встановити рішенням суду, оскільки встановлення
такого факту відноситься до виключної компетенції суду.
Зазначила, що відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної
особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому
( гуртожиток, готель тощо), у відповідному населенному пункті, в якому фізична особа
проживає постійно, переважно або тимчасовою.
Згідно ст.ст. 2,3 Закону України " Про свободу пересування та вільний вибір місця
проживання в Україні" громадянам України, а також іноземцям та особам без
громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантується свобода
пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень,
які встановлені законом.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не
можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами
чи міжнародними договорами, або підставою для їх обмеження.
Згідно п.23 постанови Пленуму Верховного Суду від 30.05.2008 року № 7
" Про судову практику у справах про спадкування", якщо постійне проживання особи
із спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджене відповідними документами,
у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право
звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання із
спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Таким чином, саме постійне проживання спадкоємця із спадкодавцем на час
відкриття спадщини є підставою для визнання спадкоємця таким, що прийняв спадщину,
а не лише реєстрація місця його проживання.
Послалась на те, що її правомірність звернення до суду з даним позовом
підтверджується листом Зміївської державної нотаріальної контори Харківської області
від 08.01.2015 року № 02/02-14.
Той факт, що вона постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття
спадщини, можуть підтвердити свідки.
Зазначила, що враховуючи те, що на час смерті її матері вона постійно проживала
з останньою, від спадщини не відмовилась, а тому необхідності подавати заяву про
прийняття спадщини та визначати додатковий строк на подання такої заяви у неї не було
Вважає, що вона не є спадкоємцем , яка пропустила строк на прийняття спадщини,
а навпаки, в розумінні положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України, є такою, що прийняла
спадщину в установленому законом порядку.
Крім того, втрачені правовстановлюючі документи на спадкову квартиру, про що
нею подано оголошення в засобах масової інформації про їх недійсність.
Відновити вказані документи вважає неможливим у зв'язку з тим, що відповідно
до ст. 25 ЦК України, правоздатність фізичної особи припиняється в день смерть.
Враховуючи , що співвласники квартири померли, їх правоздатність припинилась,
реєстрація права власності відбувається заявочним принципом, отримати дублікат та
здійснити його реєстрацію на ім'я померлих осіб неможливо, а спадкування - це перехід
прав та обов'язків від померлої особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців) - вона
змушена звертатися до суду з позовом про визнання права власності за законом на 1/4
частину квартири після смерті її матері ОСОБА_5.
Просить встановити факт її, ОСОБА_3, постійного проживання на час відкриття
спадщини, разом із спадкодавцем - ОСОБА_5, яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_6.
Також просить визнати за нею, ОСОБА_3, право власності в порядку
спадкування за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 матері, ОСОБА_5
Опанасівни на 1/4 частку квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 позовні вимоги підтримує,
просить задовольнити їх у повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 - адвокат
Браславська О.А., яка діє підставі договору про надання правової допомоги від
08.04.2015 року, позовні вимоги ОСОБА_3 також підтримує, просить задовольнити
їх у повному обсязі. ( а.с. 79,80)
В судове засідання відповідачка ОСОБА_4 не з'явилась, свої інтереси
уповноважила представляти адвоката Сергієнко С.М., на підставі договору про надання
правової допомоги від 23.12.2014 року.( а.с. 62,63)
Відповідачка ОСОБА_4 17.08.2015 року подала письмові заперечення на позов
ОСОБА_3 від 29.04.2015 року, в яких зазначила, що з позовною заявою ОСОБА_3
частково незгодна, вважає її необгрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає
задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_6 померла її бабуся, ОСОБА_5.
Після смерті бабусі ОСОБА_5 залишилась спадщина, яка на момент смерті
останньої складалась з 1/2 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно довідки КП «Зміївське бюро технічної інвентаризації» від 08.04.2015 року,
квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 належала:
- в 1/2 частці - бабусі ОСОБА_5, на підставі свідоцтва про право власності,
виданого виконкомом Комсомольської селищної Ради від 08.04.2009 року та
зареєстрованого в КП «Зміївське бюро технічної інвентаризації» 08.04.2009 року,
реєстр № 47- 4632;
- в 1/2 частці - дідусю ОСОБА_6, на підставі свідоцтва про право власності,
виданого виконкомом Комсомольської селищної Ради від 08.04.2009 року та
зареєстрованого в КП «Зміївське бюро технічної інвентаризації» 08.04.2009 року,
реєстр № 47- 4632.
Ніхто із спадкоємців не звертався з заявами про прийняття спадщини після смерті
ОСОБА_5 Заповіту на випадок своєї смерті ОСОБА_5 не складала.
ОСОБА_5 на день своєї смерті була зареєстрована та постійно проживала
за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою, яка видана Об'єднанням
співвласників багатоквартирних будинків «Електромонтажник» від 17.12.2014. № 408.
Крім неї в квартирі проживав та був зареєстрований лише її чоловік
ОСОБА_6.
Зазначила, що спадкоємцями першої черги відповідно до норм законодавства
померлої бабусі є її двоє дітей:
- ОСОБА_9;
- ОСОБА_3 та
- чоловік ОСОБА_6.
ОСОБА_9 є її батьком, який ІНФОРМАЦІЯ_9 помер.
Таким чином, спадкоємицею за правом представлення є вона, його дочка.
Факт того, що ОСОБА_9 є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_5
підтверджується його свідоцтвом про народження, в якому в графі батьки вказані
ОСОБА_6 - батьком, а ОСОБА_5 матір'ю.
Факт того, що ОСОБА_9 є її батьком підтверджується свідоцтвом про її
народження та свідоцтвом про реєстрацію шлюбу, згідно якого вона змінила своє
прізвище на ОСОБА_4.
ІНФОРМАЦІЯ_8 помер її дідусь ОСОБА_6, який постійно проживав та був
зареєстрований в квартирі за адресою: АДРЕСА_1.
Зауважила на те, що ст. 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід
прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших
осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за
законом.
Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи,
визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття
спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі
неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують
особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день
відкриття спадщини.
Частинами 1, 2 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає
прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із
спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява
про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини
встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частинами 1, 3 ст. 1272 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець протягом
строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву проприйняття спадщини, він
вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної
причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви
про прийняття спадщини.
Зазначила, що таким чином, відповідно до положень ст. 1217 ЦК України
та ст. 1223 ЦК України, вона, як онука померлої бабусі ОСОБА_5 є також
спадкоємицею її майна за правом представлення.
Вважає, що крім неї, до спадкоємців також відносяться її чоловік ОСОБА_6
та дочка - позивачка у справі ОСОБА_14.
Зазначила, що з метою захисту своїх спадкових прав та інтерсів вона звернулась
до Зміївського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_3
про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після померлої
ОСОБА_5.(цивільна справа № 621/209/15-ц ) та з позовною заявою про визнання
за нею права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом після
смерті ОСОБА_6 (цивільна справа № 621/196/15-ц ).
Виходячи з вищенаведеного, вважає, що позивачка ОСОБА_3 має право просити
визнати за нею лише право власності на 1/6 частину спірної квартири в порядку
спадкування після померлої ОСОБА_5
Просить відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_4 - адвокат
Сергієнко С.М., яка діє на підставі договору про надання правової допомоги від
23.12.2014 року, підтримує позицію відповідачки ОСОБА_4 та просить відмовити
ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.( а.с. 62,63)
Вислухавши позивачку ОСОБА_3 та її представника -адвоката Браславську О.А.,
представника відповідачки ОСОБА_4 - адвоката Сергієнко С.М., свідків ОСОБА_15,
ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_12,
ОСОБА_11, дослідивши матеріали справи, оцінивши, відповідно до ст.ст. 212,213
ЦПК України докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,
повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд
вважає позов ОСОБА_3 таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за
принципом змагальності.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог
і на підставі наданих сторонами доказів.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на
які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
В судовому засіданні встановлено, що власниками приватизованої квартири,
загальною площею 61,60 кв.м., житловою площею 35,80 кв.м., що розташована за
адресою: за адресою: АДРЕСА_1, форма власності спільна, часткова є :
- в 1/2 частині ОСОБА_5;
- в 1/2 частині ОСОБА_6. ( а.с.23,24,38,54,99-100)
Зазначене вбачається із :
- свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 08.04.2009 року виконкомом
Комсомольської селищної Ради Зміївського району Харківської області, на підставі
розпорядження органу приватизації від 30.03.2009 року, номер 26 ( а.с. 23,38,54);
- витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП « Зміївське
бюро технічної інвентаризації», виданого 08.04.2009 року, номер запису № 4632 в книзі
№ 47( а.с. 24);
- Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав
власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон
відчуження об'єктів нерухомого майна, виданої 13.05.2015 року реєстраційною службою
Зміївського районного управління юстиції Харківської області. ( а.с. 99-100)
Власники вказаної квартири ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7
народження, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, з
26.03.1964 року перебували в зареєстрованому шлюбі, що вбачається із свідоцтва про
шлюб останніх, виданого 26.03.1964 року відділом РАЦС м. Мари.( а.с. 18,20,21)
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мали дітей:
- сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, про що свідчить
свідоцтво про народження останнього, видане 18.02.1966 року Трефілівською селищною
Радою Рокитянського району Бєлгородської області ( а.с. 116) та
- дочку ( позивачку у справі ) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, про що свідчить свідоцтво про народження останньої, видане 27.04.1973
року Комсомольською селищною Радою Зміївського району Харківської області, яка
після реєстрації шлюбу 13.05.1994 року виконкомом Комсомольської селищної Ради
Зміївського району Харківської області з ОСОБА_3, змінила прізвище з
« ОСОБА_3» на « ОСОБА_3», що вбачається з витягу з державного реєстру актів
цивільного стану про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, виданного
14.11.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної
служби Зміївського районного управління юстиції у Харківській області ( а.с. 13,14)
ІНФОРМАЦІЯ_9 помер син подружжя ОСОБА_3 - ОСОБА_9, про що
свідчить свідоцтво про смерть останнього, видане 13.05.1999 року Комсомольською
селищною Радою Зміївського району Харківської області. ( а.с. 118)
Спадкоємицею першої черги за законом, відповідно до ч.1 ст. 1261 ЦК України,
після смерті ОСОБА_9 - є його дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, що вбачається із свідоцтва про
народження останньої, виданого 13.02.1987 року Комсомольською селищною Радою
Готвальдівського району Харківської області та із свідоцтва про шлюб, виданого
09.09.2014 року Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану
реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, згідно якого остання
після реєстрації шлюбу 09.09.2014 року з ОСОБА_22 змінила своє прізвище з
« ОСОБА_4» на « ОСОБА_4». ( а.с.115,117)
Таким чином, судом встановлено, що позивачка у справі ОСОБА_3 є дочкою,
а відповідачка у справі ОСОБА_4 є онукою подружжя ОСОБА_9.
ІНФОРМАЦІЯ_6 померла мати ОСОБА_5, про свідчить
свідоцтво про смерть на ім'я останньої, видане виконавчим комітетом Комсомольської
селищної Ради Зміївського району Харківської області 18.01.2013 року. ( а.с. 17)
На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 була зареєстрована та проживала
за адресою: АДРЕСА_1 з 16.07.1982 року і по день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_6,
що вбачається з довідки Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків
« Електромонтажник» № 408 від 17.12.2014 року. ( а.с. 25)
На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 разом с нею в будинку за
вказаною адресою з 16.07.1982 року був зареєстрований:
- чоловік ОСОБА_6, про що свідчить вказана довідка ОСББ
« Електромонтажник» № 408 від 17.12.2014 року. ( а.с. 25)
Згідно листа Зміївської державної нотаріальної контори Харівської області
№ 1201/01-16 від 03.02.2015 року після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5
з заявами про прийняття або відмову від прийняття спадщини у встановлений законом
шестимісячний термін, до нотаріальної контори ніхто зі спадкоємців не звертався.
Свідоцтво про право на спадщину не видавалось.( а.с. 30)
Аналогічні відомості щодо відсутності спадкоємців після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6
ОСОБА_5 також містяться:
- в листі Зміївської державної нотаріальної контори Харівської області № 565/01-16 від
22.04.2015 року ( а.с. 68);
- в листі приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу Харківської
області Лещенко Л.В. № 173/01-16 від 29.04.2015 року ( а.с. 83);
- в Інформаційній довідці зі Спадкового реєстру ( спадкові справи та видані на їх підставі
свідоцтва про право на спадщину), виданої Зміївською державною нотаріальною
конторою Харківської області 03.02.2015 року.( а.с. 31)
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру ( спадкові справи
та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), виданої 22.04.2015 року
Зміївською державною нотаріальною конторою, до Спадкового реєстру реєстраційний
запис про реєстрацію спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5
не вносився. ( а.с. 70)
Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають
діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст.1268 ч. 3 ЦК України та п.п. 3.21- 3.22 глави 10 Порядку
вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства
Юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, із змінами та доповненнями, та
зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595
спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,
вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270
цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкодавець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття
спадщини, для прийняття спадщини не повинен вчиняти будь - який правочин.
Його бездіяльність є юридичним фактом, що свідчить про прийняття ним
спадщини.
Чоловік ОСОБА_5 - ОСОБА_6 відноситься до вказаної категорії
спадкоємців.
Таким чином, з наведеного вбачається, що тільки чоловік ОСОБА_5 -
ОСОБА_6 фактично прийняв спадщину після смерті дружини ОСОБА_5
на належну їй 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, однак юридично не
оформив її.
ІНФОРМАЦІЯ_8 помер батько ОСОБА_6, про свідчить
свідоцтво про смерть на ім'я останнього, видане виконавчим комітетом Комсомольської
селищної Ради Зміївського району Харківської області 13.06.2014 року. ( а.с. 19)
Згідно листа приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу
Харківської області Лещенко Л.В. № 173/01-16 від 29.04.2015 року після смерті 12.06.2014
року ОСОБА_6 із заявами про прийняття спадщини звернулись:
- 14.11.2014 року - донька спадкодавця ОСОБА_3;
- 20.11.2014 року - онука спадкодавця ОСОБА_4, спадкова справа № 103/2014. ( а.с.83)
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру ( спадкові справи
та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), виданої 22.04.2015 року
Зміївською державною нотаріальною конторою, до Спадкового реєстру внесено
реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи № 56773182, у спадковому реєстрі
номер у нотаріуса № 103/2014, яка заведена 14.11.2014 року приватним нотаріусом
Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Лещенко Л.В., після
смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 спадкодавця ОСОБА_6( а.с. 69)
Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 14.11.2014 року до
спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи
№ 56773182, у спадковому реєстрі номер у нотаріуса № 103/2014, яка заведена 14.11.2014
року приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської
області Лещенко Л.В., після смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 спадкодавця ОСОБА_6
( а.с. 22)
Судом встановлено, що 19.12.2014 року позивачка ОСОБА_3 зверталась із
заявою до приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу Харківської
області Лещенко Л.В..
На вказану заяву нотаріус листом № 736/02-14 від 22.12.2014 року повідомив
ОСОБА_3 про звернення із заявою про прийняття спадщини після померлого 12.06.2014
року ОСОБА_6 ОСОБА_4. ( а.с. 56)
25.12.2014 року позивачка ОСОБА_3 зверталась до Зміївської державної
нотаріальної контори Харківської області із заявою щодо оформлення спадщини після
смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 матері ОСОБА_5 та після смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 батька
ОСОБА_6 ( а.с. 28)
Листом державного нотаріуса Зміївської державної нотаріальної контори
Харківської області Синельникова І.П. № 02/02-14 від 08.01.2015 року позивачці
ОСОБА_3 було роз'яснено, що вона не є особою, яка прийняла спадщину, оскільки на
день смерті спадкодавців була зареєстрована за іншою адресою, а тому місце її постійного
проживання не може вважатись адреса, за якою проживали та були зареєстровані
спадкодавці.( а.с. 29)
02.04.2015 року позивачка ОСОБА_3 зверталась із заявою до приватного
нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Лещенко Л.В..
На вказану заяву нотаріус листом № 136/02-14 від 07.04.2015 року повідомив
ОСОБА_3, що відповідно до п.п. 4.15 п.4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення
нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства Юстиції
України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно,
яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих
документів щодо належності цього майна спадкодавцю та роз'яснив, що відсутність
правовстановлюючого документу на квартиру позбавляє її можливості оформити свої
спадкові права у нотаріальному порядку.( а.с. 55)
Також, в судовому засіданні встановлено, що 29.01.2015 року до Зміївського
районного суду Харківської області зверталась ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_3
про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини після
смерті бабусі ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6.
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 29.04.2015 року
у задоволенні вказаних позовних вимог ОСОБА_4 було відмовлено ( справа
№ 621/209/15 ц). ( а.с. 91-92)
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Харківської області від 27.05.2015 року рішення Зміївського районного суду Харківської
області від 29.04.2015 року залишено без змін.( а.с. 103-106)
Спірним у даній справі є факт постійного проживання позивачки ОСОБА_3
на час відкриття спадщини, разом із спадкодавцем - матір'ю ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6.
Згідно ст.ст.1216,1217,1218,1220 ЦК України спадкування є перехід прав
та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб
(спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві
на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або
не прийняти її.
Відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом
можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які
були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Статтею1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право
на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі
відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування,
неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених
ст.1259 цього Кодексу.
Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають
діти спадкодавця.
Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом
із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину,
якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову
від неї
Згідно п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року
« Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи
на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим
нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд
із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час
відкриття спадщини.
Відповідно до роз'яснень, викладених в листі Вищого спеціалізованого суду
України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13
« Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» якщо виникнення
права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися
в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається
за правилами окремого провадження.
Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення
родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного
проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття
спадщини відповідно до ст. 549 ЦК України.
За змістом норм ст.ст. 1268-1269 ЦК України порядок прийняття спадщини
встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із
спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені інші
факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав
фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до абзацу 1 ч. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від
30.05.2008 року « Про судову практику у справах про спадкування» справи про
спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа
звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення,
які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших
спадкоємців і спору між ними.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд
встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення
сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх
представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів,
зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.
Згідно ст.179 ч.1 ЦПК України предметом доказування у зазначеній категорії справ
є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги та підлягають встановленню при ухваленні
судового рішення, зокрема, суд повинен встановити та зазначити у рішенні місце
проживання спадкодавця, чи було це місце проживання постійним, хто проживав разом
із спадкодавцем до його смерті, характер та період такого проживання із спадкодавцем;
з'ясувати чим підтверджується факт постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем
на час його смерті.
Суд вважає, що в судовому засіданні позивачкою ОСОБА_3 не доведений факт
її постійного проживання з матір'ю ОСОБА_5 на час відкриття спадщини,
виходячи з наступного.
До спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із
спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути
спростована лише шляхом подання ними до нотаріальної контори заяви про відмову від
спадщини.
В судовому засіданні встановлено та вбачається з копії паспорта на ім'я позивачки
ОСОБА_3, що остання з 07.07.2003 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2. ( а.с. 11)
Відповідно до п. 3.22 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами
України, затвердженому наказом Міністерства Юстиції України від 22.02.2012 року
№ 296/5, із змінами та доповненнями, та зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України
22.02.2012 року за № 282/20595, що діяв на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_6, у
разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання,
доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-
експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного
органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю
спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем.
У паспорті ОСОБА_3 наявна відмітка про реєстрацію за адресою: АДРЕСА_2, однак зазначена
адреса реєстрації її місця проживання не співпадає з адресою проживання спадкодавця
ОСОБА_5, яка мешкала за адресою: АДРЕСА_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_6.
Місцем проживання фізичної особи, згідно ч. 1 ст. 29 ЦК України, в редакції на час
відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_6, є житловий будинок, квартира, інше приміщення,
придатне для проживання в ньому ( гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному
пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року № 1382-ІУ ( в редакції до 10.12.2015 року)
передбачено, що:
- місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної
одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади
соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;
- документи, до яких вносяться відомості про місце проживання - паспорт громадянина
України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне
проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення
особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий
захист;
- реєстрація - внесення відомостей до паспортного документу про місце проживання
або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до
реєстраційного обліку відповідного органу.
За змістом вказаної норми місцем проживання особи є її місце реєстрації за певною
адресою.
Відповідно до ст. 11 вказаного Закону реєстрація місця проживання або місця
перебування осіб здійснюється органом реєстрації.
Крім того, ст. 6 зазначеного Закону зобов'язувала громадянина, який прибув
до нового місця проживання зареєструвати протягом 10 днів місце проживання, а також
у разі зміни адреси житла в межах адміністративно-територіальної одиниці особа або її
законний представник повинні письмово повідомити про це орган реєстрації протягом
десяти днів.
Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою.
У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію
місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором.
Виходячи із змісту ст.29 ЦК України та ст.ст.3, 6,11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», постійним місцем проживання
особи є місце, за яким зазначена особа зареєстрована у встановленому законом порядку.
Враховуючи те, що особа має відмітку у паспорті про реєстрацію місця
проживання за відповідною адресою, а також виходячи з положень Закону України
" Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", суд вважає,
що пріоритетним місцем проживання особи є місце реєстрації.
Суд вважає, що при визначенні постійного місця проживання особи слід звернути
увагу саме на місце реєстрації, адже вказаний Закон гарантує свободу пересування,
а також за власним бажанням безперешкодного і вільного вибору місця проживання,
а тому за загальним правилом не вбачається те, що особа реєструється в тому місці,
у якому фактично не проживає.
З копії паспорта на ім'я позивачки ОСОБА_3 вбачається, що остання має
зареєстроване місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, яке не співпадає з останнім місцем
проживання спадкодавці ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6, за адресою:
АДРЕСА_1,
а тому вона не може в безспірному порядку вважатися спадкоємцем, який прийняв
спадщину на підставі п.3 ст.1268 ЦК України.
Більш того, з довідки ОСББ « Електромонтажник» № 408 від 17.12.2014 року
слідує, що на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_5 разом з нею за адресою:
АДРЕСА_1
був зареєстрований тільки її чоловік ОСОБА_6, при цьому відомості про фактичне
постійне проживання позивачки ОСОБА_3 за вказаною адресою та станом на вказаний
час відсутні. ( а.с. 25)
Суд критично ставиться до акту обстеження від 17.12.2014 року, складеного
депутатом Комсомольської селищної Ради Зміївського району Харківської області
ОСОБА_12 щодо фактичного постійного, безвиїзного проживання ОСОБА_3
за адресою: АДРЕСА_1 з 1982 року по теперішній час. ( а.с. 27)
Депутат Комсомольської селищної Ради ОСОБА_12, допитаний в судовому
засіданні, пояснив, що до складання вказаного акту обстеження від 17.12.2014 року,
в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 він не був. Коли він вийшов на місце для складання акту, він
запросив сусідів, вніс їх паспортні дані до акту та написав у акті інформацію з їх слів.
Що пояснювали останні при складанні акту він не пам'ятає та зазначені сусідами
обставини, наявність в квартирі речей він не перевіряв.
З акту обстеження від 17.12.2014 року, складеного депутатом Комсомольської
селищної Ради Зміївського району Харківської області ОСОБА_12 вбачається, що
у складанні акту приймала участь ОСОБА_24, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3.
Однак, будучи допитаною в судовому засіданні у якості свідка, ОСОБА_24
пояснила, що вона бачила, як ОСОБА_3 проживала разом зі своїми батьками, чоловіком
та дочкою по сусідству з нею, при цьому послалась на те, що вона зустрічала ОСОБА_3,
коли остання прибігала з повними сумками, коли виходила з квартири та йшла на роботу,
загалом разів 3 на неділю.
Крім того, зазначила, що вона часто бувала в квартирі сусідів по запрошенню
ОСОБА_5, якій робила уколи, приходила до останньої після 20 години, оскільки
ще працювала і її робочий день тривав з 8 до 17 години, однак в які це роки відбувалось
вона не пам'ятає.
Також ОСОБА_5 говорила їй, що від дочки ОСОБА_3 вона отримувала
допомогу. Однак, їй не було відомо з чого складався сімейний бюджет та як розподілялись
грошові кошти в сім'ї.
Викладене свідчить про те, що свідчення свідка ОСОБА_24 не узгоджуються
з обставинами, зазначеними в акті від 17.12.2014 року щодо фактичного постійного,
безвиїзного проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1. ( а.с. 27,131-132)
Суд також критично ставиться до акту обстеження від 17.12.2014 року, складеного
депутатом Комсомольської селищної Ради Зміївського району Харківської області
ОСОБА_11 щодо не проживання ОСОБА_3 в квартирі за адресою її реєстрації:
АДРЕСА_2 з 2003
року по теперішній час та відсутності умов користування і володіння вказаною
квартирою, як житлом, внаслідок відсутності в ній меблів, газових приладів, техніки,
одягу, особистих речей, предметів домашнього побуту. ( а.с. 26)
З вказаного акту обстеження від 17.12.2014 року не вбачається:
- у зв'язку з чим ОСОБА_3 не проживала в квартирі за місцем реєстрації з 2003 року;
- не зазначена дата, яка визначена як теперішній час не проживання ОСОБА_3 за місцем
реєстрації;
- не вказано з якого часу в квартирі за місцем реєстрації ОСОБА_3 відсутні умови
користування і володіння нею, як житлом, внаслідок відсутності меблів, приладів,
техніки, предметів домашнього побуту.
Депутат Комсомольської селищної Ради ОСОБА_11, повноваження якої
припинені у 2015 році, будучи допитаною в судовому засіданні у якості свідка, пояснила,
що акт обстеження від 17.12.2014 року вона складала за участю двох свідків - сусідів, які
посилались на те, що в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 протягом кількох років ніхто не проживає.
Оглядаючи вказану квартиру, вона бачила, що вона пуста, обідрані стіни, на кухні
та ванні відсутні прилади, однак вона не з'ясовувала з якого часу квартира знаходиться в
такому стані та на протязі скількох років в ній ніхто не проживає.( а.с. 26, 175-177)
Суд критично ставиться до пояснень свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_25, даних
ними на користь позивачки ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_16 перебуває з позивачкою
у дружніх стосунках та є кумою останньої, а ОСОБА_25 є рідною дочкою, а тому вони
заінтересовані у результаті розгляду справи на її користь.
Щодо пояснень свідка ОСОБА_16 в частині того, що їй було відомо, що
ОСОБА_3 доглядала за батьками та коли мати хворіла, знаходилась з нею цілодобово,
суд розцінює їх як підтвердження того, що ОСОБА_3 піклувалась про своїх батьків,
виконуючи свій обов'язок дочки та надавала матері та батьку необхідні допомогу та
утримання.
Суд критично ставиться до пояснень свідка ОСОБА_17, оскільки остання
не могла бути очевидцем фактичного постійного проживання позивачки ОСОБА_3
з матір'ю ОСОБА_5 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_1, оскільки свідок
ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснила, що вона проживала за адресою:
АДРЕСА_4
до 2007 року, а після 2007 року залишилась тільки значитись по реєстрації, фактично
постійно мешкаючи у іншому населеному пункті, а саме, у с. Вербівка, та приїжджала
тільки у вихідні дні, щоб доглянути та допомогти своїй матері. ( а.с. 135-136)
Щодо свідка ОСОБА_18, яка є сусідкою та проживає за адресою: АДРЕСА_5, то остання тільки
бачила матір ОСОБА_3, заходила до позивачки, бачила її кожний день, однак їй не
відомо чи був в їх сім'ї загальний бюджет, хто купував продукти харчування, хто та які
ніс витрати і в який період це відбувалось.
Суд враховує, що показання свідків не є належними і допустимими доказами.
Суд вважає, що позивачка ОСОБА_3 не надала належних і допустимих письмових
доказів про те, що вона постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_5
на час відкриття спадщини або що вона вчасно звернулась до нотаріальної контори
із заявою про її прийняття.
Суд не приймає до уваги як належні і допустимі письмові докази, надані
позивачкою ОСОБА_3 наступні документи, а саме:
- ксерокопії титульних листків амбулаторних карт на на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_25,
із зазначенням адреси: АДРЕСА_6, з яких не вбачається час їх заведення ( а.с.32,33)
- договір № 95 від 06.01.2013 року, укладений між ФОП ОСОБА_26 та ОСОБА_3
про купівлю - продаж металопластикових, алюмінієвих конструкцій, де у якості адреси
останньої зазначено : АДРЕСА_1 ( а.с.36);
- свідоцтво платника єдиного податку на ім'я ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 від 31.05.2012
року, в якому адреса: АДРЕСА_1 значиться як податкова адреса суб'єкта господарювання
( а.с. 37);
- договір про незалежну дистриб'юцію від15.07.2005 року, укладеного між ТОВ « Сі Ель
парфум» та ОСОБА_3, в якому в графі «дані про дистриб'ютора», яким зазначена
ОСОБА_3, вказані відомості про прописку за адресою: АДРЕСА_1, що не відповідає дійсності, оскільки
з 07.07.2003 року реєстрація останньої значиться за адресою: АДРЕСА_2 ( а.с. 126);
- квитанцію про оплату замовлення ДП « Ейвон Косметікс Юкрейн», виписаного на ім'я
ОСОБА_3, із зазначенням адреси: АДРЕСА_1 від 16.08.2010 року( а.с.127);
- квитанцію про оплату замовлення ДП « Ейвон Косметікс Юкрейн», виписаного на ім'я
ОСОБА_3, із зазначенням адреси: АДРЕСА_1 від 08.04.2013 року( а.с.128);
- квитанцію про оплату замовлення ДП « Ейвон Косметікс Юкрейн», виписаного на ім'я
ОСОБА_3, із зазначенням адреси: АДРЕСА_1 від 14.04.2014 року( а.с.129-130), оскільки
перелічені документи не містять відомостей про те, що позивачка ОСОБА_3 постійно
проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини
після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_1.
Більш того, позивачка ОСОБА_3, достовірно знаючи про те, що після смерті
ІНФОРМАЦІЯ_6 її матері ОСОБА_5 відкрилась спадщина на частину квартири,
розташованої за адресою: АДРЕСА_1, не звернулась у шестимісячний строк, а саме, з ІНФОРМАЦІЯ_6
по 17.07.2013 року до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а після
спливу цього строку, а саме, з 18.07.2013 року по 31.03.2015 року - до суду за
встановленням факту її постійного проживання з матір'ю ОСОБА_5 на час
відкриття спадщини.
Позивачка ОСОБА_3, дізнавшись з повідомлення нотаріуса від 22.12.2014 року,
що відповідачка ОСОБА_8 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття
спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_6, а також про те, що
29.01.2015 року остання звернулась до Зміївського районного суду Харківської області
з позовом до неї про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття
спадщини після смерті бабусі ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6, тільки
01.04.2015 року звернулась з позовом до ОСОБА_8 за встановленням факту її,
ОСОБА_3, постійного проживання на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем -
матір'ю ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6, що суд розцінює як намагання
позивачки у будь - який спосіб збільшити свою частку у спадщині.
Таким чином, дослідивши в судовому засіданні зібрані у справі докази,
проаналізувавши встановлені обставини, зокрема, місце проживання спадкодавця,
коло осіб, хто проживав разом із спадкодавцем до її смерті, характер та період такого
проживання на час її смерті, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не
знайшов свого підтвердження факт постійного проживання позивачки ОСОБА_3
з матір'ю ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6, за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття
спадщини, а тому суд вважає, що позивачка ОСОБА_3 пропустила строк для прийняття
спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 матері ОСОБА_5, а тому вважає
ОСОБА_3 такою, що не прийняла її.
Не прийняття позивачкою ОСОБА_3 спадщини після смерті матері
ОСОБА_5 та не встановлення факту її постійного проживання з померлою, тягне
за собою неможливість визнання за нею права власності в порядку спадкування за
законом на ? частку квартири за адресою: АДРЕСА_1, що належала матері ОСОБА_5,
яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6.
За таких обставин, суд вважає на необхідне ОСОБА_3 у задоволенні позовних
вимог до ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання
права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом відмовити за
необґрунтованістю.
На підставі викладеного,
керуючись ст.ст. 10,11,57,60, 209, 212-215,218 ЦПК України,
ст.ст. 1216,1217,1218,1220,1222,1258,1259,1261,1264,1268,
1269,1270 ЦК України, постановою Пленуму Верховного
Суду України № 7 від 30.05.2008 року « Про судову практику
у справах про спадкування», суд
ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 « Про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права
власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом» - відмовити за
необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Харківської області через
Зміївський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на
апеляційне оскарження.
Суддя Зміївського районного суду Чигрина Л.Г.