33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
11 травня 2016 р. Справа № 918/140/16
Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"
до Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ФОП ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест-Торг"
про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.02.2016р. № 1 у справі № 03-1/14-15 за скаргою ОСОБА_1 на дії ПАТ "Рівнеобленерго".
В засіданні приймали участь:
Від позивача : ОСОБА_2 (дов. № 91 від 30.12.2015 р.);
Від відповідача : ОСОБА_3 (дов. № 6 від 11.04.2016 р.);
Від третьої особи 1: ОСОБА_1 (НОМЕР_1 від 11.04.2001 р.);
Від третьої особи 2:не з'явився.
Як вбачається із позовної заяви, позивач ПАТ "Рівнеобленерго" просить суд визнати недійсним рішення адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.02.2016 року № 1 у справі №03-1/14-15 за скаргою ФОП ОСОБА_1 на дії ПАТ "Рівнеобленерго". В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що адміністративною колегію Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України під час прийняття рішення від 03.02.2016 року № 1 у справі №03-1/14-15 за скаргою ФОП ОСОБА_1 на дії ПАТ "Рівнеобленерго" не враховано, що листом - відповіддю (вих. № 20/1444 від 13.03.2015 року) на звернення ФОП ОСОБА_1 не відмовлено в укладені договору на постачання електроенергії. Зазначає, що вказаним листом ПАТ "Рівнеобленерго" повідомило про наявність перешкод до укладення договору, оскільки по вказаному об'єкту наявний договір про постачання електроенергії з іншою особою. Звертає увагу суду на те, що адміністративною колегію Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України під час прийняття рішення від 03.02.2016 року № 1 у справі №03-1/14-15 за скаргою ФОП ОСОБА_1 на дії ПАТ "Рівнеобленерго" не проведено належного дослідження ринку електричної енергії, а також не встановлено монопольного (домінуючого) становища ПАТ "Рівнеобленерго", в порядку передбаченому методикою, що затверджена розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 року № 46-р. Наголошує на тому, що обов'язку розірвання договору з ОСОБА_4 "Вест-Торг" не передбачено нормативно-правовими актами. Вважає, що не розірвання договору є правомірним та не є порушенням.
Конкретизуючи свою правову позицію Позивач посилається на те, що постачання електроенергії на об'єкт, що знаходиться за адресою: вул. Старицького, 45, м. Рівне (далі - Об'єкт) здійснюється на підставі договору № 3751 від 07.09.2011 року (далі - Договір № 3751). Даний договір укладався між Позивачем та ОСОБА_4 “Вест-Торг”, та розроблявся на основі типового, який, у свою чергу є додатком до Правил користування електричною енергією, який затверджений постановою Національної комісії регулювання електроенергії України від 31.07.1996 року № 28 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 року за № 4174/1442 (далі - ПКЕЕ).
Для укладення Договору № 3751 ОСОБА_4 “Вест-Торг” надавався ряд документів, визначених п. 5.4 ПКЕЕ. Право користування об'єктом підтверджувалось договором оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) від 01.03.2011 року згідно із яким ОСОБА_4 “Рівнеоптторг” надало ОСОБА_4 “Вест-Торг” в оренду об'єкт.
24.02.2015 року до ПАТ “Рівнеобленерго” із листом звернулася до ФОП ОСОБА_5 Зміст звернення полягав у скарзі на дії персоналу Товариства по відмові в укладенні договору про постачання електроенергії на об'єкт. Дане звернення було розглянуто та 13.03.2015 року направлено відповідь (вих. № 20/1444). У вказаній відповіді Позивач не відмовив ФОП ОСОБА_1 в укладенні договору, а повідомив про наявність перешкод в такому укладенні.
Перешкода полягала у наявності договору про електропостачання на об'єкт з іншою особою. Незважаючи на це, ФОП ОСОБА_5 звернулася із скаргою на дії Позивача до Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Для виявлення фактів зловживання монопольним (домінуючим) становищем, слід встановити, що суб'єкт господарювання дійсно займає вказане становище на ринку товару.
Згідно частин 1-4 статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо на цьому ринку у нього немає жодного конкурента.
Порядок визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку встановлено Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженою розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 року № 49-p., розробленою відповідно до Законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про Антимонопольний комітет України" і призначеною для аналізу діяльності суб'єктів господарювання, груп суб'єктів господарювання та споживачів з виробництва, реалізації, придбання товарів, надання послуг, виконання робіт на загальнодержавних та регіональних ринках (пункти 1.1; 1.2).
Позивач зазначає, що адміністративна колегія Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України при прийнятті рішення, не провела належного дослідження ринку постачання електричної енергії, а також монопольного (домінуючого) становища підприємства ПАТ "ІРівнеобленерго" на такому товарному ринку, в передбаченому Методикою порядку.
Відповідач зробив висновок про монопольне становище Позивача на ринку постачання електричної енергії за результатами діяльності в 2015 році та поточному періоді 2016 без будь-якого обґрунтування, не підтвердив відсутності на вказаному ринку інших конкурентів, що надають взаємозамінні з Позивачем послуги, що є не припустимим при прийнятті органом Антимонопольного комітету рішення про визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товарів та послуг.
На думку Позивача, Відповідач визнав порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем бездіяльність Позивача щодо нерозірвання договору про постачання електричної енергії з ТОВ "Вест-Торг", що призвело до неукладення договору з ФОП ОСОБА_1 В описово-мотивувальній частині Рішення № 1 Відповідач зазначає, що ПАТ "Рівнеобленерго" до лютого 2015 року не вчинило дій, пов'язаних з перевіркою наявності у споживача ТОВ "Вест-Торг" права власності на об'єкт, визначений в договорі про постачання електричної енергії, хоча повинно було знати про закінчення терміну дії договору оренди, укладеного ОСОБА_4 "Рівнеопттор" з ОСОБА_4 "Вест-Торг", Відповідач вважає, що ПАТ "Рівнеобленерго" фактично вчинило неправомірні дії щодо не розірвання договору з ОСОБА_4 "Вест-Торг", яке не є орендарем визначених об'єктів з травня 2015 року та не укладення договору з ФОП ОСОБА_1 Дана позиція Відповідача суперечить вимогам законодавства, з огляду на наступне.
Обов'язковою ознакою правопорушення є його протиправність. Обов'язок Позивача як постачальника електричної енергії розірвати договір про постачання електричної енергії зі споживачем - ОСОБА_4 "Вест-Торг" не передбачений жодним нормативно-правовим актом, тому таке не розірвання с правомірним та не може вважатися правопорушенням.
Згідно із пунктом 6.18 ПКЕЕ у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів.
З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення.
Позивач зазначає що, таким чином, ні умови Договору № 3751, що відповідає типовому договору про постачання електричної енергії, який є Додатком № 3 до ПКЕЕ, ні самі ПККЕ не покладають на постачальника електричної енергії обов'язку ініціювати чи в односторонньому порядку розривати договір про постачання електричної енергії зі споживачами.
Крім того, виходячи із приписів пункту 5.4 ПКЕЕ, постачальник електричної енергії зобов'язаний перевіряти право власності/користування заявника на об'єкт виключно при укладенні договору про постачання електричної енергії. Повноваженнями контролю такого права у споживачів електричної енергії Позивач не наділений. Отже, Позивач не був зобов'язаний перевіряти право користування ОСОБА_4 "Вест-Торг" на об'єкт після укладення та впродовж дії Договору № 3751.
На думку Позивача, необґрунтованими та такими, що суперечать законодавству та не відповідають умовам Договору № 3751, є висновки Відповідача в Рішенні № 1, що істотні умови договору про постачання електричної енергії між ПАТ "Рівнеобленерго" та ОСОБА_4 "Вест-Торг" з травня 2015 року не виконувались, а тому неправомірним було його не розірвання та пролонгування.
Жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов'язку сторони договору розірвати його у раз порушення істотних умов договору.
Частиною 1 ст. 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Розірвання договору з цієї підстави на вимогу заінтересованої сторони в судовому порядку можливе за наявності умов, вказаних у частині другій статті 652 Цивільного кодексу України, а саме:
- в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
- зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
- виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
- із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з одночасною наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.
При укладенні Договору № 3751 Позивач та ОСОБА_4 “Вест-Торг” володіли інформацією про те, що договір оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) від 01.03.2011 року (на основі якого ОСОБА_4 “Вест-Торг” користувалося об'єктом) є обмеженим в часі. Тобто, на момент укладення Договору № 3751 сторонам було відомо про те, що ОСОБА_4 “Вест-Торг” може втратити право користування, а тому така втрата користування не може вважатися істотною зміною обставин.
Крім того змісту пункту 9.4 Договору № 3751 повністю відповідає типовому договору постачання електричної енергії, згідно з яким:
“Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до ___.
Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України.
Сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін.
Укладаючи Договір № 3751 сторони не обмежили його в часі, а тому припинення права користування не може тягнути за собою автоматичне його припинення чи обов'язку ініціювати розірвання.
Із описово-мотивувальної частини Рішення №1 слідує, що за умови наявності значної конкуренції на ринку електроенергетики ФОП ОСОБА_5 могла б звернутися до іншого постачальника та укласти договір про постачання електроенергії.
При цьому Відповідач не зважив, що електропостачання об'єкту вже здійснюється на підставі чинного договору № 3751 зі споживачем ОСОБА_4 "Вест-Торг”.
Відповідно до абзацу 4 пункту 6.18 ПКЕЕ з новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення.
Відповідач ОСОБА_6 обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України позовні вимоги заперечило з підстав зазначених у відзиві (а.с. 22 - 28).
Пояснив, що бездіяльність ПАТ "Рівнеобленерго" щодо нерозірвання договору про постачання електричної енергії з ТОВ "Вест-Торг", що призвела до не укладення договору з ФОП ОСОБА_5 є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, шляхом бездіяльності, що призвела до ущемлення інтересів споживачів та була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку.
Третя особа без самостійних вимог на стороні Відповідача ФОП ОСОБА_7 в судовому засіданні та в письмових поясненнях висловила позицію, яка збігається із поясненням Відповідача (а.с. 140 - 144).
Третя особа без самостійних вимог на стороні Відповідача ОСОБА_4 "Вест-Торг" явку вповноваженого представника не забезпечила, письмових пояснень не подала.
Заслухавши пояснення учасників процесу, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з огляду на таке.
Рішенням адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.02.2016 року № 1 у справі №03-1/14-15 визнано бездіяльність ПАТ "Рівнеобленерго" щодо нерозірвання договору про постачання електричної енергії з ОСОБА_4 "Вест-Торг", що призвело до неукладення договору з ФОП ОСОБА_5 порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, шляхом бездіяльності, що призвела до ущемлення інтересів споживачів та була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку.
За вказане порушення на Позивача накладено штраф у розмірі 68000 грн.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про природні монополії" ринок розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами) віднесено до сфери діяльності суб'єктів природних монополій.
З метою запровадження механізму реалізації частини другої статті 5 Закону України "Про природні монополії", та відповідно до пункту 11 частини третьої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", було прийнято розпорядження Антимонопольного комітету України від 28.11.2012 року № 874-р "Про затвердження Порядку складання та ведення зведеного переліку суб'єктів природних монополій", зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.12.2012 року за № 2119/22431.
Цим Порядком визначається порядок складання та ведення Антимонопольним комітетом України (далі - Комітет) зведеного переліку суб'єктів природних монополій (далі - Зведений перелік) з метою виконання положень Закону України "Про природні монополії".
До Зведеного переліку включаються суб'єкти господарювання (юридичні особи), які виробляють (реалізують) товари на ринках, що перебувають у стані природної монополії та включені до реєстрів суб'єктів природних монополій у відповідних сферах органами, що здійснюють державне регулювання у сфері природних монополій.
Складання та ведення Зведеного переліку здійснюються Комітетом на підставі реєстрів суб'єктів природних монополій у сфері передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами, що формуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг.
Відповідно до зведеного переліку суб'єктів природних монополій, який розміщений на сайті Антимонопольного комітет у України, ПАТ "Рівнеобленерго" є суб'єктом природної монополії на ринку послуг з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами відповідно до постанови НКРЕ від 28.04.2011 року № 730 НКРЕКП.
Згідно статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо на цьому ринку в нього немає жодного конкурента.
Відповідно до Закону України "Про захист економічної конкуренції", вимог "ОСОБА_3 визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку", затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 року № 49-р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.04.2002 року за № 317/6605 та згідно з абзацом 5 пункту 1 статті 5 Закону України "Про природні монополії", ПАТ "Рівнеобленерго" (далі - Постачальник) є суб'єктом природної монополії на ринку передачі та розподілу електричної енергії і займає монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом в межах Рівненської області з часткою 100%.
Завдяки ринковій владі суб'єкт господарювання має можливість впливати на оборот товару на ринку, нав'язувати споживачам невигідні умови реалізації товару, обмежувати права та комерційні інтереси суб'єктів господарювання.
Звідси слідує, що законодавець визначив Позивача суб'єктом природної монополії, а відтак зайняття монопольного (домінуючого) становища останнім спростуванню не підлягає.
У травні 2014 року ФОП ОСОБА_5 придбала у ОСОБА_4 "Рівнеоптторг" будівлю складу-холодильника з адміністративними приміщеннями, що підтверджується договором купівлі - продажу від 07.05.2014 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.05.2014 року.
Згідно договору купівлі-продажу продавець передає, а покупець приймає у власність будівлю складу-холодильника з адмінприміщеннями по вул. Старицького, 45 в м. Рівне для провадження господарської діяльності.
Відповідно до вказаного договору купівлі-продажу новий власник може самостійно і від власного імені укладати договори на надання комунальних послуг у повному обсязі із спеціалізованими організаціями.
Для забезпечення провадження господарської діяльності, відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" 24.02.2015 року ФОП ОСОБА_1 звернулась до ПАТ "Рівнеобленерго" з метою укладання договорів про постачання електричної енергії. Слід зазначити, що у своїй заяві від 24.02.2015 року ФОП ОСОБА_5 вказувала на те, що нею було придбано вищевказане складське приміщення.
ПАТ "Рівнеобленерго" на вищевказане звернення повідомило ФОП ОСОБА_1 про наявність перешкоди для укладення такого договору, що полягала у наявності договору на постачання електроенергії від 07.09.2011 року № 270037305 на об'єкт по вул. Старицького. 45 в м Рівне який перебуває в оренді ОСОБА_4 "Вест-Торг", що підтверджується договором оренди будинку, споруди (іншого об'єкт нерухомості) від 01.03.2011 року укладеною між ОСОБА_4 "Вест-Торг" та ОСОБА_4 "Рівнеоптторг" (орендодавець).
З огляду на те, що ФОП ОСОБА_1 вказувала про придбання вищезазначеного об'єкта у своїй заяві від 24.02.2015 року, то відповідно, Позивач з лютого 2015 року володів інформацією про те, що попередній орендар зазначеного приміщення ОСОБА_4 "Вест-Торг" припинив ним користування по договору оренди від 01.03.2011 року.
Окрім того, директор ОСОБА_4 "Вест-Торг" ОСОБА_8 заявою від 25.05.2015 року просив у Позивача розірвати договір на постачання електроенергії від 07.09.2011 року у зв'язку з продажем вищевказаного об'єкта.
Дійсно, до травня 2014 року орендарем зазначених вище приміщень було ОСОБА_4 "Вест- Торг". Відповідно, 07.09.2011 року ОСОБА_4 "Вест-Торг" було укладено договір з ПАТ "Рівнеобленерго" про постачання електричної енергії на визначений об'єкт.
Слід відмітити, що укладення договору про постачання електричної енергії було зумовлене набуттям права оренди ОСОБА_4 "Вест-Торг" на об'єкти, що визначені у договорі оренди основних засобів, що був укладений з ОСОБА_4 "Рівнеоптторг". Також необхідно зазначити, що договір оренди основних засобів є строковим і визнана« конкретні терміни його дії.
Однією з основних вимог щодо можливості укладання договорів про постачання електричної енергії, визначена пунктом 5.4 Правил користування електричною енергією, є наявність документа, яким визначено право, власності чи користування на об'єкт (приміщення) та/або земельну ділянку споживача.
Однак, до лютого 2015 року ПАТ "Рівнеобленерго" не вчинило дій, пов'язаних з перевіркою наявності у споживача ОСОБА_4 "Вест-Торг" права власності на об'єкт, визначений у договорі про постачання електричної енергії, хоча, повинно було знати про закінчення терміну дії договору оренди, укладеного ОСОБА_4 "Рівнеоптторг" з ОСОБА_4 "Вест-Торг".
В травні 2015 року ФОП ОСОБА_1 звернулась до ПАТ "Рівнеобленерго" з листом - вимогою щодо укладання договору про постачання електричної енергії. До вказаного листа - вимоги ФОП ОСОБА_1 додано усі необхідні документи, передбачені п.5.4 ПКЕЕ, зокрема ФОП ОСОБА_1 було також надано ОСОБА_7 від 29.04.2014 року складений представниками ОСОБА_4 "Рівнеоптторг" та ОСОБА_4 "Вест-Торг" про те, що 29.04.2015 року ОСОБА_4 "Вест-Торг" остаточно звільнили приміщення за адресою вул. Старицького, 45.
Крім того, 27.04.2015 року ОСОБА_4 "Рівнеоптторг" повідомило ПАТ "Рівнеобленерго" про те, що приміщення за адресою вул. Старицького, 45 в м. Рівне використовує власник (ФОП.ОСОБА_5) на те, що ОСОБА_4 "Рівнеоптторг" погоджує постачання електричної енергії власнику приміщення за усіма параметрами постачання, згідно договору, який діяв раніше між субспоживачем-орендарем (ОСОБА_4 "Вест-Торг") та ПАТ "Рівнеобленерго".
Зазначене підтверджує те, що у травні 2015 року ПАТ "Рівнеобленерго" було відомо про те, що ОСОБА_4 "Вест-Торг" більше не користується майновим комплексом згідно договору оренди від 01.09.2011 року, а зазначений майновий комплекс є власністю ФОП ОСОБА_5, згідно договору купівлі-продажу від 07.05.2014 року. Крім того, ОСОБА_4 "Рівнеоптторг" як основний споживач електричної енергії повідомило ПАТ "Рівнеобленерго" про те, що акти розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін та однолінійна схема електропостачання об'єкта, що були визначені у договорі з ОСОБА_4 "Вест-Торг" залишаються без змін для нового користувача електричною енергією - для ФОП ОСОБА_5 (лист від 27.04.2015 року № 01/04). Тобто, ПАТ "Рівнеобленерго" було відомо про те, що основний споживач ОСОБА_4 "Рівнеоптторг" погодив новому споживачу використання потужності, яку раніше використовувало ОСОБА_4 "Вест-Торг" змін в схему електропостачання та потужність не вносилось.
Слід зазначити, що існування Договору про постачання електричної енергії враховуючи приписи п. 5.4. ПКЕЕ, є неможливим без підтвердження права власності або користуванням визначеним об'єктом.
Враховуючи викладене, ПАТ "Рівнеобленерго" вчинило неправомірні дії щодо нерозірвання Договору з ОСОБА_4 "Вест-Торг", яке не є орендарем визначених об'єктів з травня 2014 року та неукладення Договору з ФОП ОСОБА_1
Більш того, директор ОСОБА_4 "Вест-Торг" ОСОБА_8 25.05.2015 року звернувся до ПАТ "Рівнеобленерго" із заявою наступного змісту: "У зв'язку з продажем складу з адміністративним приміщенням прошу розірвати Договір про постачання електричної енергії № 3751 від 07.09.2011 року. Електропостачання по лічильнику № 747979 за адресою м. Рівне, вул. Старицького, 45 припинено з 31.03.2014 року".
Листом від 05.06.2015 року Позивач надав відповідь у якій, зокрема зазначено наступне: "Слід відмітити, що Вами, у порушення вищезазначених вимог ПКЕЕ та умов Договору про постачання електричної енергії, вчасно письмово не проінформовано ПАТ "Рівнеобленерго" про продаж складу з адміністративними приміщеннями, розташований за адресою: м Рівне, вул. Старицького, 45 . Також наголошуємо, що на даний час Вами не сплачена заборгованість, яка нарахована за спожиту електричну енергію і підтверджена рішенням господарського суду Рівненської області по № 918/1065/14 від 13.08.2014 року. Одночасно зазначаємо, що на виконання вимог нормативно-технічних документах Вам необхідно письмово повідомити ПАТ "Рівнеобленерго" про дату розірвання Договору про постачання електричної енергії від 07.09.2011 року № 3751, після чого, працівниками Товариства з виїздом на місце будуть зафіксовані покази розрахункового засобу обліку, проведені заходи, передбачені положеннями пункту 6.18 ПКЕЕ та виставлено рахунок за використану електричну енергію (за обсяг електричної енергії на дату контрольного огляду). Таким чином, з метою вирішення питання, зазначеному у заяві від 27.05.2015 року необхідно здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених умовами Договору постачання електричної енергії від 07.09.2011 року № 3751".
Тобто, Позивач відмовив у погодженні розірвання Договору пославшись на:
- неповідомлення про продаж складу що не може розглядатись як підстава для такої відмови;
- необхідність виїзду на місце для з'ясування показників лічильника, хоча постачання електроенергії припинене за 13 місяців до подання заяви ОСОБА_8;
- наявність непогашеної заборгованості що не може бути умовою для розірвання Договору і що, з огляду на конструкцію листа-відповіді та наявність словосполучення "таким чином" є єдиною підставою для відмови у розірванні Договору.
Водночас, слід звернути увагу, що отримавши заяву ОСОБА_8 від 27.05.2015 року про розірвання Договору, Позивач наступного дня, тобто, 28.05.2015 року скеровує ФОП ОСОБА_1 відповідь у якій зазначає, що у зв'язку із наявністю Договору з іншою особою укладання Договору із нею можливе лише при збільшенні потужності, що з урахуванням зазначеної заяви ОСОБА_8 про розірвання Договору не відповідає конкретним обставинам та свідчить про порушення прав ФОП ОСОБА_1
До того ж, відповідно до п. 3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", конкурентне законодавство не ставить застосування передбаченої ним відповідальності за порушення цього законодавства у залежність від наявності у суб'єкта господарювання вини в будь-якій формі.
Законодавством пов'язано факт укладення договору з досягненням сторонами згоди щодо всіх його істотних умов (ч. 2 ст. 180 ГК України, ст. 638 ЦК України), під якими визначено умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін мас бути досягнуто згоди.
До істотних умов господарських договорів зокрема належать предмет договору, права та обов'язки сторін, зобов'язання, строки дії договору тощо.
Слід зазначити, що істотні умови договору про постачання електричної енергії між ПАТ "Рівнеобленерго" та ОСОБА_4 "Вест-Tорг" з травня 2015 року не виконувались (електрична енергія Позивачем на оспорюваний обє'кт не постачались і відповідно оплата вартості використаної електроенергії не здійснювалось)
Станом на 03.02.2016 року (день прийняття рішення віділенням) Договір про постачання електричної енергії з ФОП ОСОБА_1 не укладено, хоча Договір із ОСОБА_4 "Вест-Торг" від 07.09.2011 року слід вважати припиненим, оскільки відповідно до п. 10.4 Договору він укладений до 31.12.2012 року і вважається продовженим якщо не буде заявлено про перегляд його умов, якою. Заява ОСОБА_8 від 07.05.2015 року, і є заявою про перегляд умов Договорушляхом розірвання
Положення п.6.18 ПКЕЕ регулює порядок реалізації процедури переукладання договорів, пов'язаних зі зміною власника, формуючи правові основи для укладання договору з новим власником.
Наявність у попереднього власника ОСОБА_4 "Вест-Торг" заборгованості за спожиту електричну енергію створює перешкоди для досягнення сторонами згоди в частині розірвання договору, тим самим, обмежуючи можливості нового власника ФОП ОСОБА_5 повноцінно розпоряджатись своїм майном та укласти договір про постачання електричної енергії.
Разом з тим, стягнення заборгованості за попередній період з попереднього орендаря визначених приміщень можливе в судовому порядку без наявності діючого на даний момент договору.
Так, рішенням господарського суду Рівненської області від 19.08.2014 року у справі № 918/1064/14 задоволено позов ПАТ "Рівнеобленерго" до ОСОБА_4 "Вест-Торг" про стягнення 40 000грн. 42 коп. за спожиту електроенергію. Таким чином, заборгованість за Договором стягнута з ОСОБА_4 "Вест-Торг", а тому передумови, які вищевказаним перешкоджали розірванню договору з орендарем опорюваного об'єкту відпали.
Крім того, відмова в укладенні Договору про постачання електричної енергії з ФОП ОСОБА_1 призводить до неможливості здійснення останньою господарської діяльності, яка зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності.
Також, необхідно зауважити, що п. 6.18 ПКЕЕ обумовлює процедуру взаємодії споживача та електропередавальної організації перед припиненням використання електричної енергії (припинення дії договору), забезпечуючи електропередавальній організації 20-ти денний термін на врегулювання процедур, пов'язаних з розірванням договору.
Разом з тим, ПКЕЕ не регулюють питань:
- порядку врахування в договорі істотної умови "строк дії договору";
- співставлення строку дії договору оренди та фактичного періоду використання об'єкта"
- відповідальності власника об'єкта за використання електричної енергії на його об'єкті, в проміжку часу - після закінчення договору оренди з попереднім орендарем й до укладання договору про постачання електричної енергії з новим власником;
- автоматичного припинення договорів про постачання електричної енергії при виникненні юридичних обставин - зміні орендарів або власників об'єктів;
- відповідальності електропередавальної організації за юридичні наслідки порушення попереднім споживачем обумовленої ПКЕЕ процедури взаємодії з електропередавальною організацією при припиненні використання об'єкта.
Правовідносини щодо укладання, виконання, зміни та припинення Договору, регулюються нормами ЦК України, ГК України, Законом України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року № 28, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 07.08.1996 року за № 417/1442 з наступними змінами і доповненнями.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальииком (яким є Позивач).
Відповідно до п. 1.3 ПКЕЕ постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Відповідно до п. 1.6 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3 до ПКЕЕ) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об'єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.
Умови договору про купівлю-продаж електричної енергії між споживачем (субспоживачем) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом визначаються за згодою сторін. Цей договір укладається відповідно до законодавства України.
Відповідно до п. 5.1 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.
Споживання електричної енергії без договору не допускається (абз. 2 п.5.1. ПКЕЕ).
Відповідно до п.6.18 ПКЕЕ у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цій самий термін здійснити оплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 "Вест-Торг" повідомило Позивача про звільнення приміщення та розірвання договору вищевказаного Договору.
Відповідно до ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 598 ПК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. ч. 1; 3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 1, 2 ст. 652 Кодексу встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його па інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Аналогічна правова норма закріплена у ст. 11 ЦК України.
Зміною господарського договору є зміна зобов'язань, які сторони прийняти на себе за договором. відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. Розірванням договору є припинення зобов'язань його сторін. Під припиненням договірного зобов'язання розуміється абсолютне зникнення правового зв'язку між сторонами договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або в договорі, та припинення їхніх прав та обов'язків.
Отже з положень наведених норм випливає, що подання ОСОБА_4 "Вест-Торг" заяви про розірвання Договору, звільнення споживачем займаного приміщення та остаточне припинення користування електричною енергією є підставою для розірвання, у тому числі, договору на постачання електричної енергії, попередньо укладеного між постачальником електричної енергії та ОСОБА_4 "Вест-Торг".
Відповідно до ст. З Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Відповідно до ст. ст. 7, 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення здійснюють контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно п. 11 абз. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень органів Комітету належить проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
Частиною 1 ст. 13 передбачено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
При вирішенні спору суд ураховує те, що відповідно до п. 6 зазначеного вище роз'яснення Пленуму ВГСУ № 15 від 26.12.2011 року порушення органами Антимонопольного комітету України визначеної законом компетенції цих органів у прийнятті ними рішень повинно мати наслідком визнання господарським судом відповідних рішень недійсними. Порядок прийняття рішення органом Антимонопольного комітету України вважається порушеним, якщо таке рішення підписано не уповноваженою на це особою.
Що ж до недодержання органом Антимонопольного комітету України інших процедурних правил у розгляді справ про порушення конкурентного законодавства або при проведенні ним перевірки додержання суб'єктом господарювання конкурентного законодавства, то воно може мати наслідком визнання господарським судом відповідного рішення такого органу недійсним лише у випадках, коли відповідне порушення унеможливило або істотно ускладнило з'ясування фактичних обставин, що мають значення для прийняття органом Антимонопольного комітету України правильного рішення у справі, наприклад, порушено право особи, яка бере участь у справі, на подання доказів, клопотань, усних і письмових пояснень (заперечень), пропозицій щодо питань, які виносяться на експертизу, тощо.
Якщо порушення органом Антимонопольного комітету України процедурних правил у розгляді справи про порушення конкурентного законодавства не призвело до прийняття неправильного рішення по суті розглянутої ним справи, то у господарського суду з урахуванням положень частини другої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (2210-14) немає підстав для визнання оспорюваного рішення недійсним.
Таким чином, бездіяльність ПАТ "Рівнеобленерго" щодо нерозірвання договору про постачання електричної енергії з ОСОБА_4 "Вест-Торг", що призвело до не укладення договору з ФОП ОСОБА_5 є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, шляхом бездіяльності, що призвела до ущемлення інтересів споживачів та була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку.
Підсумовуючи вищезазначене, суд вважає, що рішення адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 03.02.2016 року № 1 у справі №03-1/14-15 винесене з дотриманням норм чинного законодавства, є законним та обґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 49, 59, 81-83 ГПК України, суд -
1. Відмовити ПАТ "Рівнеобленерго" у задоволенні позовних вимог.
Повний текст рішення складено 19 травня 2016 року.
Суддя Войтюк В.Р.
Віддруковано 3 примірники:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (33000, м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 71);
3 - відповідачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. Остафова, 27);
4 - третій особі рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. Весняна, 30);
5 - третій особі рекомендованим (33024, м. Рівне, вул. Старицького, буд. 45).