36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
19.05.2016 р. Справа №917/478/16
за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, Полтавська область, 36022) в особі Кременчуцької філії (39601, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 8)
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку №20, вул. Московська, 13, м. Кременчук, Полтавська область,39623
про стягнення 53 795,66 грн. заборгованості
суддя Тимощенко О.М.
Представники сторін:
від позивача: Лещенко Г.М. дов. №110-73/2143 від 22.02.2016 року
від відповідача: відсутні
В судовому засіданні 19.05.2016 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України та повідомив дату складення повного тексту рішення.
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 53 795,66 грн. заборгованості за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді №632 від 01.08.2008 року, з яких: 20196,82 грн. - заборгованість за спожиту теплову енергію, 18943,09 грн. - пеня, 13776,39 грн. - індекс інфляції, 979,36 грн. - 3% річних.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив. Ухвала суду від 23.03.2016 року про порушення провадження у справі та ухвала суду від 26.04.2016 року, направлялися відповідачу на адресу: вул. Московська, 13, м. Кременчук, Полтавська область, 39600 та повернулися до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".
Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зробленого судом станом на 23.03.2016 року, відповідач зареєстрований за адресою: вул. Московська, 13, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, тобто за тою адресою, на яку і здійснювались направлення ухвал суду.
Відповідно до ч.3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою судом стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи наведене, відповідач двічі належним чином та завчасно був повідомлений судом про дату, час і місце проведення судових засідань. Крім того, ухвали суду у даній справі були своєчасно розміщені судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, відсутністю клопотань від відповідача про відкладення розгляду справи, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив :
01.08.2008 р. між Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі його структурного підрозділу Кременчуцької філії (позивач, теплопостачальна організація) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку №20 (відповідач, споживач) було укладено договір № 632 про постачання теплової енергії в гарячій воді з додатками (арк. с. 08-13).
При укладенні договору сторони узгодили, зокрема, наступне:
- теплопостачальна організація зобов'язалась надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а споживач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах передбачених цим договором та додатками до нього. Тарифи на послуги за теплопостачання затверджуються в установленому порядку відповідно до ЗУ "Про теплопостачання" № 2633-ІV від 02.06.2005 р. та діючого законодавства (п. 1.1. та п. 1.2 договору);
- теплопостачальна організація зобов'язалася надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді на потреби згідно з Додатком № 1 "Перелік об'єктів споживача та характеристика об'єкта надання послуг з теплопостачання" та в обсягах згідно з Додатком № 2 "Обсяги теплового навантаження тепло споживання" (п. 2.1.2 договору);
- порядок розрахунків зі споживачами теплової енергії викладено у Додатку № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" до діючого договору (п. 6.6 договору);
- цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2008 р.. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду його умов. Договір може бути розірвано в інший термін за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, визначеному законодавством України (п. 7.10 договору).
За даними позивача відповідно до п. 7.10 договору, останній не розривався і на даний час є діючим.
До договору сторонами було складено (підписано та скріплено ї печатками), зокрема, наступні додатки до договору:
- Додаток №1 "Перелік об'єктів ОСББ-20" (арк. с. 10)
- Додаток № 2 "Обсяги теплового навантаження та теплоспоживання" ( арк. с. 10);
- Додаток №3 "Тарифи на теплову енергію" (арк. с. 11)
- Додаток № 4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" (арк. с. 11), в якому сторони узгодили, зокрема, наступне:
- розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії вказаними у додатку № 2, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми "заборгованості" на початок місяця. Розрахунки за використану теплову енергію здійснюються за тарифом, затвердженим в установленому законом порядку. Сплату рахунків теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного Договору, споживач зобов'язаний проводити не пізніше 7-ми календарних днів з моменту їх надсилання (надання) (п. 1 додатку);
- обсяг фактично спожитої за розрахунковий період теплової енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат у відрізку мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності тепломереж, підтверджується "Акта про обсяги спожитої (переданої) споживачу теплової енергії" (додаток № 4 -2 до договору), який оформлюється теплопостачальною організацією на підставі "Відомості про фактичні покази розрахункових приладів обліку" (Додаток №4-1) та підтверджується споживачем у десятиденний термін. У разі неповернення споживачем належно підтвердженого "акта про обсяги спожитої (переданої) споживачу теплової енергії" або відмови від його підпису, останній вважається дійсним з дати його виписки за умови його підписання трьома представниками теплопостачальної організації (п. 5 додатку);
- у випадку несвоєчасної оплати спожитої теплової енергії споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставник НБУ, що діяла у період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення (п. 6 додатку).
Позивачем за період з грудня 2012 р. по липень 2015 р. (включно) було виконано договірні зобов'язання з надання послуг по постачанню споживачу теплової енергії в гарячій воді на загальну суму 572 959,71 грн.
Позивачем в дотримання умов договору було надіслано відповідачеві рахунки на оплату отриманої теплової енергії за період з грудня 2012 р. по липень 2015 р. (включно) (арк. с. 79-110).
Направлення (надання) вищезазначених рахунків відповідачу підтверджується наявними у матеріалах справи копіями реєстрів про вручення споживачам теплової енергії кореспонденції (арк. с. 21-36).
Як вказує позивач, відповідач в порушення умов договору здійснив лише часткову оплату вартості спожитої теплової енергії та на момент подання позову заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію складала 20 196,82 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком заборгованості відповідача.
Крім того, позивачем на підставі п. та ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 18943,09 грн. пені, 979,36 грн. 3% річних,13776,39 грн. інфляційних (розрахунок арк. с. 14-19)
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Відповідно до ч.6 ст. 19 Закону України від 02.06.2005р. № 2633-IV "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним договором. Відповідач, в порушення прийнятих на себе зобов'язань за договором, надані позивачем послуги у визначені договором строки не оплатив, заборгованість на момент звернення до суду складає 20 196,82 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 20 196,82 грн. підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
У п. 6 Додатку № 6, що є невід'ємною частиною договору визначено, що у випадку несвоєчасної оплати спожитої теплової енергії споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставник НБУ, що діяла у період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення.
Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем на підставі вищевикладеного нараховано відповідачу до стягнення 18943,09 грн. пені, 979,36 грн. 3% річних, 13776,39 грн. інфляційних (розрахунок в матеріалах справи арк. с. 14-19).
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 18 943,09 грн. пені та 979,36 грн. 3% річних за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3" за підрахунками суду пеня підлягає задоволенню в сумі 14035,22 грн., а 3% річних в сумі 979,36 грн.
При перевірці наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача 13776,39 грн. інфляційних судом враховується наступне.
Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п. 3.2. Постанови від 17.12.2013, № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р.
В листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р. визначено, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснював нарахування інфляційних втрат не на місяць в середньому, а на кожну відповідну дату місяця окремо.
Крім того, позивачем при нарахуванні інфляційних не вірно визначено початок строку прострочення без врахування умов п.1 додатку №4 до договору та дати надсилання рахунків відповідачу.
Отже, з урахуванням вищевикладеного за перерахунком, здійсненим судом за допомогою калькулятору "Ліга" до стягнення підлягає 4076,77 грн. інфляційних.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 20 196,82 грн. основного боргу, 14 035,22грн. пені, 979,36 грн. 3% річних, 4076,77 грн. інфляційних витрат підтверджуються наявними доказами, відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню.
Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку №20 (вул. Московська, 13, м. Кременчук, Полтавська область,39623, ідентифікаційний код 25162910) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Ст. Поділ, 5, м. Полтава, 36022) в особі Кременчуцької філії (вул. 60 років Жовтня, 8, м. Кременчук, 39601, ідентифікаційний код 25717118, на р/р 26035308700 в ВАТ "Ощадбанк" м. Полтава, МФО 331467) - 20 196,82 грн. основного боргу.
3. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку №20 (вул. Московська, 13, м. Кременчук, Полтавська область,39623, ідентифікаційний код 25162910) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Ст. Поділ, 5, м. Полтава, 36022) в особі Кременчуцької філії (вул. 60 років Жовтня, 8, м. Кременчук, 39601, ідентифікаційний код 25717118, на р/р 26005054501124 в ПФ ПРУ КБ Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401) 14 035,22 грн. пені, 979,36 грн. 3% річних, 4076,77 грн. інфляційних втрат та 1004,52 грн. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено 20.05.2016 року
Суддя Тимощенко О.М.