"17" травня 2016 р.Справа № 916/639/16
за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради;
до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Компанії "ЕКСТЕР'ЄР-ДИЗАЙН";
про стягнення 85911,30грн.
Суддя Степанова Л.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю;
Від відповідача: не з'явився;
Суть спору: Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Компанії "ЕКСТЕР'ЄР-ДИЗАЙН" 85911,30грн. у тому числі 8395,70грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №2/50 від 28.03.2012р. та 76366,84грн. неустойки.
Позивач на позовних вимогах наполягає.
Відповідач в засідання суду не з'явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області від 21.03.2016р., 12.04.2016р. та 26.04.2016р., направлялись відповідачу за належною адресою, зазначеною в позовній заяві та отримані відповідачем згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомленнях про вручення.
Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 “Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.
Враховуючи викладене, справа розглядається без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:
28.03.2012р. між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Компанією "ЕКСТЕР'ЄР-ДИЗАЙН" (Орендар, Відповідач) було укладено договір оренди нежилого приміщення №2/50 (далі договір), згідно якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 91,6кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 67 для надання побутових послуг (ксерокопіюванням) з терміном з 28.03.2012р. по 28.02.2015р. (п.п.1.1., 1.3. договору).
Орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою Постановою КМУ від 04.10.1995р. зі змінами та доповненнями, рішень Одеської міської ради та виконкому Одеської міської ради. За орендоване приміщення Орендар, зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить за перший після підписання договору оренди, місяць 1069,64грн. (без урахування ПДВ та індексу інфляції) та є обов'язковою ставкою орендної плати за місяць До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, плата за користування земельною ділянкою та інші послуги, які надаються спеціалізованими організаціями. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності (п.п. 2.1. - 2.4. договору).
Відповідно до п.3.3. договору Орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до договору оренди або його розірвання у разі невикористання орендованого приміщення на протязі 3-х місяців, або невиконання чи порушення умов цього договору Орендарем.
Згідно з п. 4.7 спірного договору оренди передбачено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у 15-ти денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати об'єкта оренди.
Згідно п. 5.1 договору, за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим договором вина сторона відшкодовує іншій стороні збитки у відповідності з чинним законодавством. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору.
Умовами п. 5.5 договору, за невиконання або неналежне виконання орендарем обов'язків, передбачених п. 4.1, п. 4.2 абз. „а”, „г”, „е”, „м”, „л”, п. 4.3, п. 4.8, п. 4.9, п.4.13 цього договору, орендодавець має право достроково вимагати розірвання договору оренди, у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Пунктом 7.6. договору оренди сторони визначили, що договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством та зазначеним договором оренди.
Додатковим договором №1 від 20.02.2014р. про внесення змін до договору оренди не житлового приміщення від 28.03.2012р. №2/50 було змінено профіль використання не житлового приміщення підвалу, а саме виключно під розміщення кафе, що здійснює продаж підакцизної групи та було змінено орендну ставку з 20.02.2014р. на 2294,23грн.
Крім того, п.п. „м” п. 4.2 договору викладено у наступній редакції: „окремо сплачувати за власні кошти плату за користування земельною ділянкою, для чого у місячний термін з дати підписання додаткового договору, звернутися до управління Держкомзему у м. Одесі з клопотанням про визначення нормативно-грошової оцінки землі та у 5-ти денний термін з дня отримання відповідної довідки надати податкову декларацію з плати за землю (земельний податок) до державної податкової інспекції за місцезнаходженням земельної ділянки”.
Як зазначає позивач, за час дії договору оренди відповідачем порушувалися його умови, що стало підставою для звернення до суду з позовом про розірвання договору оренди, виселення та стягнення заборгованості з орендної плати. Рішенням господарського суду Одеської області від 02.12.2014р. по справі №916/4056/14 позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задоволені у повному обсязі. 18.09.2015р. відповідно до акту державного виконавця відділу державної виконавчої служби Приморського РУЮ ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Компанія "ЕКСТЕР'ЄР-ДИЗАЙН" було виселено з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 91,6кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 67 та приміщення передано Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.
Як зазначає позивач за час судового розгляду та до моменту фактичного виконання рішення утворилася заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 8395,70грн. за період з 10.10.2014р. по 18.12.2014р.
Крім того позивачем, відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України нараховано неустойку у сумі 76366,84грн. за несвоєчасне повернення орендованого приміщення за період з 19.12.2014р. по 18.09.2015р.
Дослідивши матеріли справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
З матеріалів справи вбачається, що 28.03.2012р. між сторонами було укладено договір оренди нежилого приміщення №2/50 згідно якого позивач передав відповідачу у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 67, загальною площею 91,6кв.м.
У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, 03.10.2014р. позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Компанії "ЕКСТЕР'ЄР-ДИЗАЙН" про розірвання договору оренди, виселення та стягнення заборгованості з орендної плати.
Рішенням господарського суду Одеської області від 02.12.2014р. по справі №916/4056/14 позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задоволені у повному обсязі та розірвано договір оренди нежитлового приміщення №2/50 від 28.03.2012р., укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Компанією "ЕКСТЕР'ЄР-ДИЗАЙН", виселено ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Компанію "ЕКСТЕР'ЄР-ДИЗАЙН" з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 91,6кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 67 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та стягнуто ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Компанії "ЕКСТЕР'ЄР-ДИЗАЙН" на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованість з орендної плати у розмірі 9245,86грн., пеню у розмірі 287,88грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 4263,00грн.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Станом на день розгляду справи №916/639/16 рішення господарського суду Одеської області по справі №916/4056/14 чинне.
18.09.2015р. відповідно до акту державного виконавця відділу державної виконавчої служби Приморського РУЮ ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Компанію "ЕКСТЕР'ЄР-ДИЗАЙН" було виселено з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 91,6кв.м., що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 67 та приміщення передано Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.
Як свідчать матеріали справи, укладений між сторонами договір, за своєю правовою природою відноситься до договорів найму, різновидом якого є оренда. Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до ст.ст. 10,18, 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, істотною умовою договору оренди, зокрема, є орендна плата. Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату своєчасно та в повному обсязі. Орендар вносить орендну плату за договором незалежно від наслідків господарської діяльності.
Згідно зі ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі 8395,70грн. за період з 01.10.2014р. по 18.12.2014р. (розрахунок в матеріалах справи).
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи, що станом на день розгляду справи відповідач заборгованість з орендної плати у сумі 8395,70грн. не сплатив та документів спростовуючих позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати не надав, вимоги позивача щодо стягнення орендної плати у сумі 8395,70грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи.
Таким чином заборгованість відповідача з орендної плати у сумі 8395,70грн. 01.10.2014р. по 18.12.2014р. підлягає стягненню на користь позивача у повному обсязі.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки у сумі 76366,84грн. слід зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.
Пунктом 4.7. договору передбачено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду.
Судом встановлено, що орендоване приміщення було передано позивачу 18.09.2015р. у примусовому порядку відповідно до акту державного виконавця відділу державної виконавчої служби Приморського РУЮ (копія в матеріалах справи).
Згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Позивач нарахував відповідачу неустойку за період з 19.12.2014р. (наступний день після набрання чинності рішення суду по справі №916/4056/14) по 18.09.2015р. (акт державного виконавця) у сумі 76366,84грн. (розрахунок в матеріалах справи).
Таким чином неустойка у сумі 76366,84грн. за період з 19.12.2014р. по 18.09.2015р. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено виконання своїх зобов'язань за договором.
За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про стягнення з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Компанії "ЕКСТЕР'ЄР-ДИЗАЙН" 8395,70грн. заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №2/50 від 28.03.2012р. та 76366,84грн. неустойки, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача згідно зі ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Компанії "ЕКСТЕР'ЄР-ДИЗАЙН" (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 32, код ЄДРПОУ 32894665) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 2630259) 8395/вісім тисяч триста дев'яносто п'ять/грн. 70коп. заборгованості з орендної плати, 76366/сімдесят шість тисяч триста шістдесят шість/грн. 84коп. неустойки, 1378/одна тисяча триста сімдесят вісім/грн. судового збору.
Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 20 травня 2016 р.
Суддя Л.В. Степанова