"19" травня 2016 р.Справа № 5017/3760/2012
За позовом: Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія ”Нафтогаз України”
до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Одесагаз”
про стягнення 36 738 222,43 грн.
та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства „Одесагаз”
до Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія ”Нафтогаз України”
про стягнення 71 488 648,34 грн.
Головуючий суддя - Малярчук І.А.
Судді - Никифорчук М.І.
ОСОБА_1
Представники сторін
від позивача: ОСОБА_2, згідно довіреності №27/17-2 від 04.01.2016р.; ОСОБА_3, довіреність №21/17-65 від 13.01.2016р.
від відповідача: не з'явився
від ВПВР департаменту ДВС Міністерства юстиції України: ОСОБА_4, згідно довіреності №20-22/123/20.3-03 від 28.03.2016р.; ОСОБА_5, згідно довіреності №2022/59/203 від 19.02.2016р.
У судовому засіданні 19.05.2016р. приймали участь:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність №27/17-2 від 04.01.2016р.;
від відповідача: не з'явився
від ВПВР департаменту ДВС Міністерства юстиції України: ОСОБА_5, згідно довіреності №2022/59/203 від 19.02.2016р.
СУТЬ СПОРУ: розглядається скарга ПАТ „Одесагаз” на дії Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у порядку ст.121-2 ГПК України по виконанню наказу суду від 29.07.2014р. у справі №5017/3760/2012 щодо винесення державним виконавцем постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження ВП №50608511 від 23.03.2016р.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.07.2014р. по справі №5017/3760/2012 стягнуто з ПАТ „Одесагаз” на користь ПАТ ПАК „Нафтогаз України” 18680000грн. основного боргу, 1880996,47грн. три проценти річних, 842427,24грн. індексу інфляції, 4445509,89грн. пені.
29.07.2014 року на виконання вказаної постанови суд видав відповідний наказ.
04.04.2016р. за вх.№2-1707/16 до суду надійшла скарга ПАТ „Одесагаз” на дії Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у порядку ст.121-2 ГПК України по виконанню наказу суду від 29.07.2014р. у справі №5017/3760/2012. Також, 27.04.2016р. скаржник подав доповнення до вказаної скраги за вх.№10771/16, уточнення від 18.05.2016р. за вх.№12404/16, уточнення від 19.05.2016р. за вх.№12546/16.
Вказану скаргу було розподілено на колегію суддів у складі: головуючий суддя - ДемешинО.А., судді - Никифорчук М.І., Зайцев Ю.О.
Згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду Одеської області ОСОБА_6. від 06.04.2016р. №454, призначено повторний автоматичний розподіл скарги, за результатами якого скаргу розподілено на колегію суддів у складі: головуючий суддя - Малярчук І.А., судді - Никифорчук М.І., Зайцев Ю.О., у зв'язку з чим ухвалою від 07.04.2016р. скаргу прийнято до розгляду колегією суддів у визначеному складі.
В обґрунтування скарги відповідач вказує, що постанова державної виконавчої служби по виконавчому провадженню №50608511 від 23.03.2016р. про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження винесена неправомірно в порушення вимог чинного законодавства. Виконавче провадження №50608511 було відкрито на підставі постанови державного виконавця №47110386 від 02.07.2015р., яка винесена згідно наказу Господарського суду Одеської області №5017/3760/2012 від 29.07.2014р. та скасована ВПВР Департаменту ДВС Мінюсту України через надання постановою ОАГС від 30.07.2015р. ПАТ „Одесагаз” розстрочки виконання постанови від 22.07.2014р. на 90 місяців. При цьому, ПАТ „Одесагаз” достроково самостійно виконало постанову ОАГС від 30.07.2015р., а саме, станом на 24.11.2015р. сплатило на користь ПАТ „НАК „Нафтогаз України” суму боргу 25848933,30грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 141343,89грн.
У скарзі та уточненнях до неї від 18.05.2016р. за вх.№12404/16, від 19.05.2016р. за вх.№12548/16 ПАТ „Одесагаз” виклало вимоги про визнання дій Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України неправомірними щодо винесення постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження ВП №50608511 від 23.03.2016р., про визнання недійсною постанову ВПВР про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №50608511 від 23.03.2016р., виданої на підставі постанови №47110386 від 02.07.2015р.
ВПВР Департаменту ДВС Мінюсту України у відзиві на скаргу від 22.04.2016р. за вх.№10309/16 послався на правомірність своїх дій щодо винесення оскаржуваної постанови, а також вказав про те, що скарга на постанову про арешт майна боржника та оголошення його заборони ВП №50608511 від 23.03.2016р. має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
У поясненнях від 28.04.2016р. за вх.№10889/16 ПАТ „НАК „Нафтогаз України” зазначило, що боржником фактично у повному обсязі виконано наказ суду від 29.07.2014р. з підстав чого виконавче провадження по його виконанню закрите.
Як то передбачено ст.1212 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Відповідно до Преамбули Закону України „Про виконавче провадження” цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно ч.1 ст.1 Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
У п.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” за змістом статті 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), і в тому ж складі суду (якщо цьому не перешкоджають об'єктивні обставини, як-от звільнення судді, його захворювання, перебування у відпустці тощо). Оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121 2 ГПК України під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.
23.03.2016р. державним виконавцем ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Мінюсту України винесено постанову №50608511 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Мінюсту України №47110386 від 02.07.2015р. про стягнення виконавчого збору.
Також, 23.03.2016р. державним виконавцем ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Мінюсту України винесено постанови №50608511 про арешт коштів боржника - ПАТ „Одесагаз” у виконавчому провадженні щодо примусового виконання постанови ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Мінюсту України №47110386 від 02.07.2015р., про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
На підтвердження проведення оплати заборгованості, визначеної постановою ОАГС від 30.07.2015р., ПАТ „Одесагаз” подало платіжні доручення №1296 від 24.11.2015р., №1297 від 24.11.2015р., №18331 від 12.08.2015р., №18619 від 26.08.2015р., №19343 від 20.09.2015р., №19641 від 02.10.2015р., №19647 від 05.10.2015р., №19712 від 06.10.2015р., №19713 від 06.10.2015р., №19736 від 08.10.2015р., №19762 від 09.10.2015р., №19804 від 12.10.2015р., №19836 від 13.10.2015р., №19862 від 15.10.2015р., №19874 від 16.10.2015р., №19901 від 19.10.2015р., №19908 від 20.10.2015р., №19980 від 21.10.2015р., №20054 від 22.10.2015р., №20075 від 23.10.2015р., №20097 від 26.10.2015р., №20258 від 27.10.2015р., №20287 від 28.10.2015р., №20337 від 29.10.2015р., №20354 від 30.10.2015р.
Згідно п.9.13. Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
За таких обставин, знайшли своє підтвердження обставини, викладені у скарзі стосовно порушення державною виконавчою службою положень Закону України „Про виконавче провадження” при відкритті виконавчого провадження №50608511 та винесенні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, у зв'язку з тим, що його відкрито на підставі постанови державного виконавця №47110386 від 02.07.2015р., яка винесена в рамках виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Одеської області №5017/3760/2012 від 29.07.2014р., та була скасована ВПВР Департаменту ДВС Мінюсту України через надання постановою ОАГС від 30.07.2015р. ПАТ „Одесагаз” розстрочки виконання постанови від 22.07.2014р. на 90 місяців. При цьому, з врахуванням надання розстрочки боржник самостійно виконав постанову ОАГС від 30.07.2015р., а саме, станом на 24.11.2015р. погасив ПАТ „НАК „Нафтогаз України” суму боргу 25848933,30грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 141343,89грн., тобто, мало місце добровільне виконання боржником наказу суду, а відповідно до цього покладення на останнього виконавчою службою відповідної санкції за добровільне невиконання рішення суду у вигляді виконавчого збору є неправомірним. Наразі, державною виконавчою службою не вчинялось у відношенні до боржника юридично значимих дій, оскільки було надано розстрочку виконання постанови ОАГС від 22.07.2014р., в процесі дії якої боржником здійснені всі платежі на виконання судового рішення. У зв'язку з цим суд визнає доводи скаржника правомірними, тобто, підстави для відкриття виконавчого провадження, а відповідно до цього накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони його відчуження, відсутні, з огляду на що суд задовольняє скаргу 04.04.2016р. за вх.№2-1707/16 ПАТ „Одесагаз”, уточнену згідно письмових уточнень від 18.05.2016р. за вх.№12404/16, від 19.05.2016р. за вх.№12546/16.
Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -
1. Визнати правомірними доводи ПАТ „Одесагаз”, викладені у скарзі від 04.04.2016р. за вх.№2-1707/16, уточненнях 18.05.2016р. за вх.№12404/16, від 19.05.2016р. за вх.№12546/16, та задовольнити скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у порядку ст.121-2 ГПК України по виконанню наказу суду від 29.07.2014р. у справі №5017/3760/2012 щодо винесення державною виконавчою службою постанови про накладення арешту на майно та оголошення заборони його відчуження №50608511 від 23.03.2016р.
2. Визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження ВП №50608511 від 23.03.2016р.
3. Визнати недійсною постанову ВПВР про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №50608511 від 23.03.2016р.
Головуючий суддя Малярчук І.А.
Суддя М.І. Никифорчук
Суддя Ю.О. Зайцев
Суддя І.А. Малярчук
ОСОБА_1
ОСОБА_7