18 травня 2016 року Справа № 915/393/16
м.Миколаїв
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Зоря-Сервіс” (54001, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 89), код 32143487
відповідач: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” (54003, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159), код 05410263
про: стягнення 553 397 грн. 82 коп.
суддя Фролов В. Д.
Від позивача - ОСОБА_1 довіреність від 20.11.2015 року
Від відповідача - ОСОБА_2 довіреність № 04/1192 від 01.02.2016 року
Товариство з обмеженою відповідальністю “Зоря-Сервіс” звернулось до суду з позовом про спонукання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” до виконання мирової угоди на стадії виконання від 28 липня 2004 року, затвердженої ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.08.2004 р. у справі № 8/167, з урахуванням додаткових угод до неї від 01.08.2006 р. №1, від 03.01.2007 р. №2, від 30.03.2007 р. №3, від 05.07.2007 р. № 4, та стягнення з ПАТ “Миколаївгаз” боргу у розмірі 150000,00 грн.
В мотивувальній частині позову ТОВ “Зоря-Сервіс” зазначає, що борг у розмірі 1500000,00 грн. складається з:
- 48 686,45 грн. - залишку заборгованості за грудень 2009 р. (як різниця між сумою, затвердженою в додатковій угоді №4 від 05.07.2007 до мирової угоди від 28.07.2004 в розмірі 114500,00 грн. та сумою 65813,55 грн., яка була стягнута з відповідача на користь позивача рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.03.2016 по справі №915/229/16);
- 1 374 000,00 грн. (по 114 500,00 грн. щомісячно за період з січня 2010 року по грудень 2010 року включно - згідно додаткової угоди №4 від 05.07.2007 до мирової угоди від 28.07.2004);
- 77 313,55 грн. - частина боргу за січень 2011 (згідно додаткової угоди №4 від 05.07.2007 до мирової угоди від 28.07.2004).
Вимоги позовної заяви обґрунтовано тим, що ПАТ “Миколаївгаз” не виконує в добровільному порядку грошові зобов'язання щодо сплати грошових коштів у строки і сумах, визначених у мировій угоді, в редакції додаткової угоди № 4, котрі затверджені відповідними ухвалами господарського суду, а також неможливістю пред'явлення останніх до державної виконавчої служби як виконавчих документів через їх невідповідність вимогам ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження”, тому що у них, зокрема, не зазначено строку пред'явлення документів до виконання.
Ухвалою від 06.04.2016 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 18.05.2016.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні заперечує проти позовних вимог, вказуючи на те, що мирова угода не може розглядатись як договір у цивільно-правовому розумінні, оскільки порядок її укладення та затвердження регламентований відповідними положеннями Господарського процесуального кодексу України.
18 травня 2016 року від відповідача надійшла заява №1157 про застосування строку позовної давності.
Вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі подані у справу докази, суд встановив:
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.10.2003 у справі №8/167 в позові ТОВ “Зоря-Сервіс” про стягнення з ПАТ по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” заборгованості у сумі 8587435,83 грн. було відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.12.2003, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.04.2004 апеляційну скаргу ТОВ “Зоря-сервіс” на рішення господарського суду Миколаївської області від 23.10.2003 у справі №8/167 задоволено частково, рішення скасовано, позов задоволено та стягнуто з ВАТ “Миколаївгаз” на користь ТОВ “Зоря-сервіс” борг у сумі 7512118,08 грн. та збитки від інфляції у сумі 1075317,75 грн.
26.12.2003 господарським судом Миколаївської області видано відповідний наказ, який був пред'явлений до виконання та, на виконання якого відділом Державної виконавчої служби Ленінського району управління юстиції м.Миколаєва було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.01.2004.
На стадії виконання судового рішення позивач та відповідач уклали мирову угоду від 28.07.2007, яка затверджена ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.08.2004 у справі №8/167, у зв'язку з чим державним виконавцем винесена постанова від 29.11.2004 про закінчення виконавчого провадження.
В подальшому сторонами укладались додаткові угоди до мирової угоди від 28.07.2007, а саме: 01.08.2006 сторонами була підписана додаткова угода №1, яка затверджена ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.08.2006; 03.01.2007 - додаткова угода №2, яка затверджена ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.02.2007; 30.03.2007 - додаткова угода №3, яка затверджена ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.04.2007; 05.07.2007 - додаткова угода №4, яка затверджена ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.07.2007. Зазначені додаткові угоди є невід'ємними частинами мирової угоди від 28.07.2004.
Згідно умов мирової угоди від 28.07.2004 в редакції додаткової угоди №4 від 05.07.2007, остаточним терміном погашення заборгованості ПАТ по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” перед ТОВ “Зоря-Сервіс” є грудень 2011 року.
Як зазначає позивач, у вересні 2007 року відповідач припинив виконувати графік погашення боргу, встановлений додатковою угодою №4 від 05.07.2007 до мирової угоди від 28.07.2004, у зв'язку з чим позивач звернувся до Ленінського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції з заявою про відкриття виконавчого провадження.
11.03.2008 постановою Ленінського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання ухвали господарського суду від 19.07.2007 у справі №8/167 про затвердження додаткової угоди №4 від 05.07.2007 до мирової угоди від 28.07.2004.
Постановою від 25.03.2008 державний виконавець Ленінського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції зупинив виконавче провадження, оскільки ВАТ по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” було внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть учать у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.
В подальшому вказане виконавче провадження було передано з Ленінського відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції до Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області, яке 16.12.2008 постановою державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області було прийняте до виконання з привласненням номеру ВП №10706927.
01.03.2013 державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області виніс три постанови у виконавчому провадженні ВП №10706927: про поновлення виконавчого провадження; про зміну назви сторони виконавчого провадження та про зупинення виконавчого провадження у зв'язку із порушенням відносно боржника справи про банкрутство.
31.03.2014 державний виконавець підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області поновив виконавче провадження ВП №10706927, про що виніс постанову.
ПАТ по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” звернулось до господарського суду Миколаївської області зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просило визнати неправомірною постанову від 31.03.2014 про поновлення виконавчого провадження №10706927.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.07.2014 у справі №8/167 скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” було задоволено. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 ухвалу господарського суду Миколаївської області від 01.07.2014 залишено без змін. При цьому, у постанові зазначено, що ухвала господарського суду Миколаївської області від 19.07.2007 у справі №8/167 про затвердження додаткової угоди №4 від 05.07.2007 до мирової угоди від 28.07.2004 не відповідає вимогам ст.18 Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки в ній не зазначено строку пред'явлення її до виконання, а тому не могла бути підставою для відкриття виконавчого провадження.
В подальшому начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області прийнято постанову від 22.10.2014, згідно якої скасовані всі постанови державних виконавців, винесені у даному виконавчому провадженні.
24.10.2014 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управляння державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, на підставі п.2 ч.1 ст.26 Закону України “Про виконавче провадження” було відмовлено позивачу у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Миколаївської області від 19.07.2007 у справі №8/167 та повернуто позивачу оригінал ухвали від 10.08.2004 у справі №8/167 і оригінал ухвали від 19.07.2007, згідно супровідного листа №02.1-24/6210 від 24.10.2014.
Вказані обставини стали підставою звернення позивача 29 лютого 2016 року до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.02.2015 у справі №915/2140/14 позовні вимоги ТОВ “Зоря-Сервіс” задоволено та стягнуто з ПАТ по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” на користь позивача 100000,0 грн. заборгованості за мировою угодою від 28.07.2004. При цьому, суд зазначив, що позивачем не було пропущено строку позовної давності для стягнення суми боргу, оскільки про порушення свого права позивач довідався отримавши постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управляння державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Миколаївської області від 19.07.2007 у справі № 8/167.
Зазначена позиція Господарського суду Миколаївської області підтримана Вищим господарським судом України у постанові від 16.07.2015 при перегляді справи №915/2140/14 у касаційному порядку.
03.08.2015 р. ТОВ “Зоря-Сервіс” пред'явлено позов до ПАТ “Миколаївгаз” про стягнення з останнього іншої частини заборгованості в загальній сумі 700000 грн., і рішенням суду від 05.10.2015 р. у справі № 915/1395/15, залишеним без змін постановами Одеського апеляційного суду та Вищого господарського суду України, позов задоволено повністю.
Згідно цього рішення вирішено про стягнення з ПАТ “Миколаївгаз” на користь ТОВ “Зоря-Сервіс” грошових коштів у загальній сумі 700000 грн., із яких: 57186 грн. 45 коп. - залишок заборгованості за вересень 2007 року; заборгованість за жовтень 2007 року - лютий 2008 року по 114500 грн. щомісяця; 70313 грн. 55 коп. - частка заборгованості за березень 2008 року.
За твердженнями позивача на даний час ПАТ “Миколаївгаз” не виконані грошові зобов'язання за мировою угодою, в редакції укладеної до неї додаткової угоди № 4, щодо погашення заборгованості, починаючи з грудня 2009 року.
Розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовна заява обґрунтована належним чином та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Умови укладених сторонами мирової угоди від 28.07.2004 р. та додаткової угоди № 4 до неї, котрі затверджені відповідними ухвалами суду, є обов'язковими для сторін, зокрема для ПАТ “Миколаївгаз” щодо погашення заборгованості у визначені строки та сумах.
Відповідно до ч.1,2 ст.193 ГК України cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Суд погоджується із поданим позивачем розрахунком заборгованості ПАТ “Миколаївгаз” у загальній сумі 1500000 грн., яка складається із сум: 48 686,45 грн. - залишок заборгованості за грудень 2009 року, визначений як різниця між узгодженою в додатковій угоді № 4 до мирової угоди сумою 114500 грн., яка підлягала сплаті протягом грудня 2009 року, та сумою 65813 грн. 55 коп., яка заявлена до стягнення в іншій господарській справі № 915/229/16; 1 374 000,00 грн. - заборгованість за період січень-листопад 2010 року включно згідно додаткової угоди від 05.07.2007 р. № 4; 77 313 грн. 55 коп. - частка боргу за січень 2011 року згідно додаткової угоди від 05.07.2007 р. № 4.
Ураховуючи викладене, суд визнає обґрунтованими позовні вимоги ТОВ “Зоря-Сервіс” про стягнення з ПАТ “Миколаївгаз” грошових коштів у загальній сумі 1500000 грн., котрі є частиною заборгованості за мировою угодою від 28.07.2004 р., затвердженою ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.08.2004 р. у справі № 8/167, з урахуванням додаткових угод до неї від 01.08.2006 р. № 1, від 03.01.2007 р. № 2, від 30.03.2007 р. № 3, від 05.07.2007 р. № 4.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 10.08.2004 р. у справі № 8/167 про затвердження мирової угоди від 28.07.2004 р. є виконавчим документом. Ця ухвала не відповідає вимогам щодо виконавчого документа, передбаченим ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження”, про що встановлено і наведеними вище судовими рішеннями в інших справах, котрі вступили в законну силу.
Суд визнає, що відсутні підстави для застосування наслідків пропущення строків позовної давності, про застосування котрих просить відповідач.
Вказаними вище рішеннями Господарського суду Миколаївської області в інших господарських справах №№ 915/2140/14 та 915/1395/15, що набрали законної сили у відповідності до чинного процесуального законодавства, крім іншого, визнано, що відлік строку позовної давності за вимогами ТОВ “Зоря-Сервіс” про стягнення з ПАТ “Миколаївгаз” грошових коштів за невиконання в добровільному порядку грошових зобов'язань за мировою угодою від 10.08.2004 р., з урахуванням додаткових угод до неї, в тому числі додаткової угоди № 4, затверджених відповідними ухвалами Господарського суду Миколаївської області у справі № 8/167, спір про виконання котрих є предметом також і в даній справі, належить починати з моменту, коли позивач довідався про порушення свого права, зокрема, з моменту отримання ТОВ “Зоря-Сервіс” постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень від 24.10.2014 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду Миколаївської області від 19.07.2007 р. по справі № 8/167, а саме, з 27.10.2014 р.
Факт отримання позивачем вказаної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження 27.10.2014 р. підтверджується також довідкою із сайту “Укрпошта” та конвертом (а.с. 52-53).
Зазначені вище рішення Господарського суду в інших справах, у котрих викладено позицію щодо початку перебігу строку позовної давності з 27.10.2014 р., є преюдиційними для вирішення спору в даній справі.
Отже, строк позовної давності позивачем не пропущено, оскільки останній звернувся до суду з позовом у справі, що розглядається, 05.04.2016 р. з дотриманням загального строку позовної давності, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України.
Таким чином, суд визнає, що позовні вимоги в сумі 1 500 000 грн. 00 коп. належить задовольнити повністю.
Вимогами ч.1 ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи зазначене, позов підлягає задоволенню повністю.
Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату судового збору, у разі задоволення позову на відповідача.
У судовому засіданні 18.05.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Миколаївгаз” (54000, вул. Чигрина, 159, м. Миколаїв, код 05410263) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Зоря-Сервіс” (54001, вул. Велика Морська, 89, м. Миколаїв, код 32143487) грошові кошти в загальній сумі 1500000 (один мільйон п'ятсот тисяч) грн. - частина заборгованості за мировою угодою від 28.07.2004 р., затвердженою ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.08.2004 р. у справі № 8/167, з урахуванням додаткових угод до неї від 01.08.2006 р. № 1, від 03.01.2007 р. № 2, від 30.03.2007 р. № 3, від 05.07.2007 р. № 4, а також грошові кошти на відшкодування витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 22 500 (двадцять дві тисячі п'ятсот) грн.
3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 19.05.2016 року.
Суддя В.Д. Фролов