ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
13.05.2016Справа №910/6024/16
За позовом Приватного акціонерного товариства «Інтеко»
До Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк»
Третя особа Публічного акціонерного товариства «Івано-Франківський Арматурний завод»
Про визнання договору припиненим
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача: Решетило С.В., довіреність № б/н від 22.03.2016
від відповідача не з'явився
від третьої особи не з'явився
Приватне акціонерне товариство «Інтеко» (далі -позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (далі - відповідач); третя особа: Публічне акціонерне товариство «Івано-Франківський Арматурний завод» про визнання договору припиненим.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що договір поруки № 2 від 30.04.2013р. припинив свою дію.
Ухвалою суду від 04.04.2016р. порушено провадження у справі № 910/6024/16 та призначено розгляд на 29.04.2016 р.
29.04.2016р. третя особа подала через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без участі представника та письмові пояснення по справі.
29.04.2016р. позивач подав через відділ діловодства суду документи по справі.
29.04.2016р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав позовні вимоги у повному.
Представник відповідача проти позову заперечив, заявив усне клопотання про відкладення судового розгляду справи, у зв'язку з розглядом взаємопов'язаної справи.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився.
Суд задовольнив клопотання відповідача та відклав судовий розгляд справи на 13.05.2016р.
13.05.2016р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про причини своєї відсутності суд не повідомили.
Суд вирішив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
12 травня 2006 року між Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» (далі - Відповідач, Банк, ПАТ «Брокбізнесбанк») та Публічним акціонерним товариством «Івано-Франківський арматурний завод» (Третя особа, Позичальник, ПАТ «ІФАЗ») було укладено Генеральний договір кредитної лінії № 2298 (далі - Кредитний договір). За період користування кредитом між Банком та Позичальником було укладено ряд додаткових угод, якими вносились зміни до Кредитного договору.
30 квітня 2013 року між сторонами кредитного договору було укладено Додаткову угоду № 31, відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти Кредитний договір у новій редакції у зв'язку із реструктуризацією заборгованості (Додаткової угоди наявна в матеріалах справи).
Разом з тим, з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 30 квітня 2013 року між відповідачем та позивачем було укладено договір поруки № 2 (далі - Договір поруки), яким забезпечуються вимоги банку щодо сплати ПАТ «ІФАЗ» всіх його боргових зобов'язань встановлених Кредитним договором (копія договору долучена до матеріалів справи).
Відповідно до п. 1.2 договору поруки № 2 від 30.04.2013 року сторони визначили, що порукою забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником (в тому числі повного виконання) кожного і всіх його боргових зобов'язань у розмірі, валюті, строки та порядку встановленому кредитним договором.
Згідно п. 5.1 договору поруки, договір набирає чинності з дати його укладення сторонами та діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором та цим договором або до моменту припинення поруки з інших підстав визначених законодавством України.
Згідно поданого позову, позивач посилається на те, що договір поруки втратив свою дію, а тому просив суд визнати договір поруки № 2 від 30.04.2013 припиненим.
Суд, дослідивши докази наявні а матеріалах справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Згідно із ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до п. 1.2 договору поруки № 2 від 30.04.2013 року сторони визначили, що порукою забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником (в тому числі повного виконання) кожного і всіх його боргових зобов'язань у розмірі, валюті, строки та порядку встановленому кредитним договором.
Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Таким чином, положення ч. 4 ст. 559 ЦК України встановлює виключний перелік юридичних фактів, які необхідно встановити суду для того, щоб визнати договір поруки припиненим.
Сторони договору поруки визначили у договорі строк дії договору, тобто строк існування взаємних прав та обов'язків.
Так, відповідно до п. 5.1 договору поруки, цей договір набирає чинності з дати його укладення сторонами та діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором та цим Договором або до моменту припинення поруки з інших підстав визначених законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, і визначається він роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а не посиланням на подію, яка має настати. Вказівкою на подію, яка має неминуче настати, визначається термін - певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 2 ст. 251, ч. 2 ст. 252 ЦК).
Таким чином, умова договору поруки про припинення поруки після повного виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором не може вважатися встановленим сторонами договору поруки строком припинення поруки.
Відповідно до п. 1.3 кредитного договору, строк користування (термін повернення) Кредитом до 29 квітня 2019 року».
Пунктом 3.1.3 кредитного договору зазначено, що банк має право вимагати від позичальника достроково повернення заборгованості за цим кредитним договором у випадках передбачених умовами кредитного договору.
Так, згідно ст. 5.1 кредитного договору сторони визначили, що банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та іншої заборгованості за цим договором у наступних випадках:
- прострочення сплати чергового платежу по кредиту та/або процентам за користування кредитом;
- використання кредиту не за цільовим призначенням;
- виникнення обставин, які обґрунтованим висновком банку можуть призвести до того, що позичальник не виконає свої зобов'язання по цьому договору;
- неподання позичальником, на вимогу Банку, даних, що стосуються його фінансового стану;
- невиконання Позичальником будь-яких умов цього Договору;
- невиконання умов Договорів забезпечення Позичальником та/або не виконання умов Договорів забезпечення третіми особами, втрата та погіршення предметів Договорів забезпечення;
- пред'явлення платіжних вимог, виставлених на рахунки Позичальника, арешт таких рахунків;
- зміна перших посадових осіб виконавчого органу Позичальника та/або зміна учасників (акціонерів) Позичальника;
- порушення справи про банкрутство відносно Позичальника та/або інших осіб, що є майновими поручителями позичальника та ін.
Для реалізації цього права, банк надсилає письмове повідомлення позичальнику із відповідною вимогою. Після спливу 30-ти календарних днів та за умови, що порушення не усунуте, на 31-й календарний день після направлення позичальнику такої вимоги строк (термін) повернення кредиту вважається таким, що настав і позичальник зобов'язаний сплатити наявну заборгованість за Кредитом у повному обсязі.
25 листопада 2014 року за вихідним номером № 951 на адресу ПАТ «ІФАЗ» (третя особа) було направлено вимогу про погашення боргу за договором на суму 11 352 000,00 грн. та погашення прострочених процентів в сумі 857 516,25 грн. у 30 денний строк з моменту її отримання. Вказана вимога була отримана третьою особою 01 грудня 2014 року. Після отримання вимоги, третя особа свої зобов'язання у визначений строк не виконала та не здійснила повернення кредиту (копія вимоги наявна в матеріалах справи).
Зі змісту даної вимоги вбачається, що підставою для її направлення є саме п.п. 5.1, 5.2 Договору, які регламентують підстави та порядок повного дострокового повернення кредиту. Жодного іншого обґрунтування така вимога не містить.
Таким чином, враховуючи, що вимога про дострокове виконання отримана Третьою особою 01 грудня 2014 року та впродовж 30 днів задоволена не була, то відповідно до п. 5.1, 5.2 договору строк виконання такої вимоги настав 01 січня 2015 року і саме з цього часу починає свій відлік 6 місячний строк встановлений ч. 4 ст. 559 ЦК України.
Відтак, враховуючи положення п. 5.1 додаткової угоди № 31 від 30.04.2013 року та зміст надісланої претензії, очевидно, що ПАТ «Брокбізнесбанк» після спливу 30 денного строку набув право на повне дострокове стягнення заборгованості.
З огляду на вищенаведене, шестимісячний строк для пред'явлення вимоги до поручителя закінчився 01 липня 2015 року, позов ПАТ «Брокбізнесбанк» до ПрАТ «ІНТЕКО» про стягнення заборгованості був пред'явлений лише 27 серпня 2015 року, тобто з пропуском встановленого строку.
Згідно ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Отже, виходячи з умов кредитного договору та положень статті 599 ЦК України днем настання виконання основного зобов'язання у спірних правовідносинах є наступний день після спливу наданого банком у вимозі строку для добровільного виконання зобов'язання за кредитним договором. Така ж правова позиція визначена у постанові Верховного Суду України № 6-616цс15 від 06.07.2015р.
Враховуючи вищевикладене господарський суд міста Києва дійшов висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено у судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто упродовж шести місяців із моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або із дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або із дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі, якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем). Така правова позиція узгоджується із правовими висновками Верховного Суду України викладених у справах: № 6-53цс15, № 6-123цс15, № 6-170цс15.
Таким чином, позов до ПрАТ «ІНТЕКО» про стягнення заборгованості було пред'явлено 27.08.2015 року про що може свідчить відмітка на екземплярі позовної заяви, відтак шестимісячний строк для пред'явлення позову пропущений, а порука, в свою чергу, є припиненою, а тому позовні вимоги ПрАТ «Інтеко» до ПАТ «Брокбізнес» про визнання договору поруки № 2 від 30.04.2013р. припиненим підлягають задоволенню.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач також просив суд стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 1378,00 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову, покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -
Позов задовольнити.
Визнати припиненим договір поруки № 2 від 30.04.2013р., укладений між Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» (код 19357489) та Приватним акціонерним товариством «Інтеко» (код 31016969).
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (код ЄДРПОУ 19357489, 03057, м.Київ, пр. Перемоги 41) на користь Приватним акціонерним товариством «Інтеко» (код ЄДРПОУ 31016969, 49000 м. Дніпропетровськ, площа Жовтнева 1-Б) 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. - судового збору.
Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
(Повний текст рішення складено 20.05.2016р.)
Суддя В.І.Мельник