ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.04.2016Справа №910/2647/16
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Оптімум 2004»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1
прозвернення стягнення на предмет іпотеки
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивачаЖбадинський О.М. - представник
від відповідачаЧерненко П.С. - представник
від третьої особине з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптімум 2004» та просило суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: гараж №2 цегляний, зазначений на плані під №1, загальною площею - 402 кв.м та прибудову до диспетчерської цегляну, зазначену на плані під №2, загальною площею 13,70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на користь ТОВ «Кредитні ініціативи», в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №2608/1206/88-010 від 04.12.2006, яка станом на 01.01.2016 складає - 2503773,82 грн, а саме: за кредитом - 1188201,02 грн та по відсотках 1315572,80 грн, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням третьою особою умов укладеного з АКБ «ТАС-Комерцбанк» кредитного договору №2608/1206/88-010 щодо повернення суми кредиту та сплати нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, а тому позивач вказує на наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним на забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору №2608/1206/88-010 від 04.12.2006.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/2674/16, залучено до участі у справі ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та призначено справу до розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2016 за клопотанням сторін продовжено строк вирішення спору у справі №910/2647/16 на 15 днів та в судовому засіданні оголошено перерву до 27.04.2016.
18.04.2016 через канцелярію суду від позивача надійшли доповнення до позовної заяви, в яких позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: гараж №2 цегляний, зазначений на плані під №1, загальною площею - 402 кв.м та прибудову до диспетчерської цегляну, зазначену на плані під №2, загальною площею 13,70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на користь ТОВ «Кредитні ініціативи», в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №2608/1206/88-010 від 04.12.2006, яка станом на 16.02.2016 складає - 2109949,59 грн, а саме:
заборгованість за процентами у розмірі 585028,64 грн та пеня у розмірі 1434920,95 грн, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна.
В судовому засіданні представник позивача просив суд прийняти вказані доповнення до позовної заяви як заяву про зменшення позовних вимог.
З огляду на положення ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України заява позивача про зменшення позовних вимог приймається судом до розгляду.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, підтримав подане 25.04.2016 через канцелярію суду клопотання про направлення матеріалів справи за підсудністю до Господарського суду Київської області.
Клопотання мотивоване тим, що спір має бути розглянутий за місцезнаходженням майна, на яке позивач просить звернути стягнення (виключна підсудність).
Суд відзначає, що предметом спору у даній справі є вимоги позивача про звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. Тобто, виникнення спору у даній справі обумовлено невиконанням третьою особою умов кредитного договору, а також невиконанням відповідачем своїх зобов'язань як іпотекодавцем за іпотечним договором від 04.12.2006. Питання про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння або про усунення перешкод у користуванні майном в рамках даної справи не ставиться, а тому правила виключної підсудності в даному випадку не застосовується.
За таких обставин, клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні представник позивача проти задоволення позову заперечив.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором та просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності.
Також відповідач вказує, що переуступка права вимоги за іпотечним договором відбулася незаконно, а отже, позивач не має правових підстав для звернення до суду з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Третя особа представників в судове засідання не направила, пояснень по справі не надала, своїм правом не скористалась.
У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
04.12.2006 між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» (після зміни найменування - ПАТ «Сведбанк»; Банк) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено кредитний договір №2608/1206/88-010 (надалі - Договір), за умовами якого Банк надав позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється у розмірі 25000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 14,5 % річних на строк з 04 грудня 2006 року по 04 грудня 2011 року та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором. Кредит надається лише після підписання іпотечного договору, що забезпечує повернення кредиту, процентів за користування ним, пені за несвоєчасну сплату процентів та несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, а також відшкодування збитків у зв'язку із порушенням умов цього договору та інших витрат Банку пов'язаних з одержанням виконання ( п. 1.1. , п. 1.3. Договору).
Відповідно до п. 1.4 Договору кредитні кошти призначені на споживчі цілі.
До вказаного Кредитного договору між Банком та позичальником було укладено Додаткову угоду № 1 від 23.03.2006, за умовами якої змінено п. 1.1. Договору та внесено доповнення до п. 2.1. та п. 3.1. Договору, а саме: внесено зміни про надання позичальнику грошові кошти у вигляді непоновлювальної кредитної лінії в розмірі 35000 доларів США з доведенням загальної суми заборгованості до 58746, 00 доларів США на строк по 04 грудня 2011 року ( п.1. Додаткової угоди № 1).
Згідно з п. 3.1. Договору позичальник зобов'язується погасити заборгованість за кредитом, шляхом внесення коштів на позичковий рахунок НОМЕР_1 щомісяця, через касу Банку згідно Додатку № 1, що є невід'ємною частиною даного договору, крім випадків, передбачених п. 3.8. , 3.9. та 5.1.4. Договору.
Кредитний договір є підставою для виникнення у його сторін зобов'язань, а саме майнових зобов'язань згідно ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У відповідності до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно із ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Положеннями ч. 1 ст. 574 Цивільного кодексу України встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
04.12.2006 між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптімум 2004» (іпотекодавець) укладено іпотечний договір (надалі - Іпотечний договір).
Відповідно до п. 2 Іпотечного договору на забезпечення виконання основного зобов'язання іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності майно: гараж №2 цегляний зазначений на плані під №1, загальною площею 402 кв.м та прибудова до диспетчерської цегляна, зазначена на плані під №2, загальною площею 13,70 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
За змістом п. 1 Іпотечного договору під «основним зобов'язанням» мається на увазі кредитний договір №2608/1206/88010 від 04.12.2006, а також додаткові угоди до нього. Якщо такі будуть укладені між позичальником та іпотекодержателем, в тому числі щодо строку виконання зобов'язань, їх суми, та інших умов.
Відповідно до п.4 Іпотечного договору за згодою сторін предмет іпотеки оцінюється в 196900,00 грн, що за курсом Національного банку України на день укладення цього Договору становить у еквіваленті 38900,00 доларів США.
За змістом ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
У відповідності до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
28.11.2012 між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (фактор) укладено договір факторингу №15 від 28.11.2012, за умовами якого банк відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу якої належить банку на підставі документації, а фактор шляхом надання фінансової послуги банку набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає банку за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу та в порядку, передбаченому даним договором. При цьому сторони погодили, що права вимоги заборгованості по кредитних договорах, та права вимог по договорам забезпечення, укладених з боржниками відступаються банком фактору за цим договором на основі «як є» без надання будь-яких пов'язаних запевнень та гарантій, окрім тих, що вказані у цьому договорі. Після переходу прав вимоги заборгованості до фактору, останній має право нараховувати в якості нового кредитора, проценти, комісії, штрафні санкції та інші обов'язкові платежі по відношенню до боржників у разі невиконання ними вимог кредитних договорів по сплаті обов'язкових платежів, строк сплати яких не настав на дату підписання цього договору, але настане у майбутньому.
В свою чергу, за визначенням, наведеним у п. 1.1 Договору факторингу №15, заборгованістю вважаються невиконані грошові зобов'язання боржників перед банком, що містяться у реєстрі заборгованостей боржників, які належать до сплати банку боржниками у зв'язку з наданими безготівковими чи готівковими кредитами. До заборгованості включається сума основного зобов'язання, проценти, нараховані Банком за користування кредитом, комісії, штрафні санкції та інші платежі згідно кредитних договорів. До заборгованості також включаються проценти за користування кредитом, комісії, штрафні санкції та інші платежі згідно кредитних договорів.
З реєстру заборгованостей №1-Б від 28.11.2012 вбачається, що за вказаним вище Договором факторингу Банком на користь ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» відступлено право вимоги за Кредитним договором №2608/1206/88-010 від 04.12.2006, заборгованість за яким станом на 28.11.2012 становила 49607,00 доларів США - заборгованість по тілу кредиту та 32301,38 доларів США, заборгованість по процентам.
В подальшому, 28.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (фактор) укладено договір факторингу, за умовами якого клієнт відповідно до умов даного договору відступає фактору свої права вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з боржниками, зазначених у реєстрі заборгованості боржників та у переліку кредитних договорів та договорів забезпечення, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації, а фактор шляхом надання фінансової послуги клієнту набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає клієнту за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу та в порядку, передбаченим даним договором.
Відповідно до п. 3.1 вказаного Договору факторингу загальна сума прав вимоги, що відступаються за цим договором та ціна продажу визначаються в день передачі по акту прийому-передачі реєстру заборгованості боржників, який є днем укладення даного договору.
В наявному в матеріалах справи витягу з Реєстру заборгованостей боржників від 28.11.2012 (додаток 1-Б) вказано, що за вказаним вище Договором факторингу відступлено, зокрема, право вимоги за Кредитним договором №2608/1206/88-010 від 04.12.2006, заборгованість за яким станом на 28.11.2012 становила 49607,00 доларів США - заборгованість по тілу кредиту та 32301,38 доларів США - заборгованість по процентам.
Також 28.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (новий іпотекодержатель) укладено Договір про передачу прав за іпотечним договором, за змістом якого сторони домовились, що разом з відступленням прав вимоги заборгованостей по кредитних договорах від боржників, що здійснюється на підставі договору факторингу від 28.11.2012, укладеного між сторонами, одночасно передаються права вимоги за іпотечними договорами, які визначені цим договором. Іпотекодержатель передає новому іпотекодержателю права за іпотечними договорами, перелік яких наведено у Додатку №1 до цього договору.
У переліку іпотечних договорів, визначених вказаним додатком, міститься Іпотечний договір від 04.12.2006, укладений між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптімум 2004» (іпотекодавець).
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що позичальник за Кредитним договором - ОСОБА_1 неналежним чином виконував взяті на себе зобов'язання щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 49507,00 грн, а також заборгованість по відсотках.
За таких обставин, позивач вказує на наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 04.12.2006 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №2608/1206/88-010 від 04.12.2006, яка станом на 16.02.2016 (з урахуванням визначеного позивачем строку позовної давності) складає - 2109949,59 грн, а саме: заборгованість за процентами у розмірі 585028,64 грн (нараховані за період з лютого 2013 року по лютий 2016 року) та пеня за процентами у розмірі 1434920,95 грн (за період з 16.02.2015 по 16.02.2016).
За змістом п.10.3 Іпотечного договору у разі невиконання позичальником умов основного зобов'язання та/або іпотекодавцем умов цього договору, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі, включаючи основну суму боргу (кредит) та будь-яке збільшення цієї суми відповідно до умов основного зобов'язання, проценти за користування кредитом, пеню та інші платежі і санкції, що передбачені та/або випливають з основного зобов'язання, а також витрати, пов'язані із вчиненням виконавчого напису, його реалізацією та вартість послуг незалежного експерта-суб'єкта оціночної діяльності.
Пунктом 11 Іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі, якщо на день, визначений основним зобов'язанням, позичальник не поверне іпотекодержателю суму кредиту та/або проценти за користування кредитом та/або пеню та/або іншу заборгованість, платежі та санкції, що передбачені та/або випливають із основного зобов'язання, а також в інших випадках, передбачених основним зобов'язанням та цим договором, в тому числі у випадку однозначного прострочення основного зобов'язання (як основного боргу, так і процентів за ним).
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується факт неналежного виконання відповідачем умов Кредитного договору. Зокрема, з матеріалів справи вбачається та відповідачем не спростовано того, що станом на момент розгляду справи кредитні кошти (тіло кредиту) у розмірі 49507,00 доларів США повернуто на користь позикодавця не було, а також відсотки за заявлений до стягнення період (з лютого 2013 року по лютий 2016 року) не сплачено.
Водночас, згідно із ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Як видно з графіку погашення заборгованості, який є Додатком №1 до Кредитного договору №2608/1206/88-010 від 04.12.2006, позичальник зобов'язувався до 10 числа кожного місяця погашати заборгованість за Договором в сумі 417,00 доларів США.
Таким чином, умовами Договору встановлено строк дії договору, так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів, останній з яких у визначеній сумі підлягав виконанню до 04.12.2011.
За приписами ст. 1052 Цивільного кодексу України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до п.3.8 Договору сторони за взаємною згодою домовились без укладання будь-якої додаткової угоди до цього договору встановити наступний порядок змін умов цього договору з відповідною зміною зобов'язань позичальника щодо строку виконання позичальником зобов'язань за цим договором при настанні наступних обставин:
- якщо позичальник порушує строки платежів, встановлені п.3.3. та /або при невиконані зобов'язань позичальника, передбачених п.п. 5.1.7., 5.1.11. цього договору та /або у випадках незгоди позичальника укласти додаткову угоду до цього договору при настанні обставин передбачених п. 9.2. цього договору;
- якщо у відношенні ТОВ «Оптімум - 2004», його майна є рішення чи вчинення дія з боку будь-яких державних органів або органів, що мають аналогічні повноваження, які істотно ускладнюють чи роблять неможливим розпорядження майном Позичальника.
При настанні зазначених вище обставин, строк виконання позичальником своїх зобов'язань (повернення кредиту, сплата процентів за користування ним) за взаємною згодою сторін, вважається таким, що настав, на десятий календарний день з дня направлення Банком позичальнику повідомлення про зміну умов цього договору. Сторони досягли згоди, що датою з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата зазначена на квитанції, яка надається банку відділенням зв'язку при відправленні листа з повідомленням про вручення. У випадку не виконання позичальником своїх зобов'язань по поверненню кредиту, сплаті процентів за користування ним, в строки змінені за згодою сторін цим пунктом цього договору, банк має право вимагати виконання таких зобов'язань у порядку , передбаченому п. 3.10. цього договору.
До направлення Банком позичальнику зазначеного вище повідомлення про зміну умов цього договору зазначені у другому та третьому абзацах цього пункту цього договору обставини вважаються такими, що не настали.
21.05.2008 Банк направив повідомлення позичальнику та поручителю про зміну умов кредитного договору № 2608/1206/88-010 від 04.12.2006, зі змісту якого випливає, що строк кредитного договору змінено і строк виконання позичальником своїх зобов'язань у повному обсязі настав 25.05.2008 і пропонувалося у 30-денний строк з дня отримання листа усунути порушення по виконанню зобов'язання за кредитним договором та сплатити заборгованість у повному обсязі.
Отже, Банк змінив строк повернення кредиту і встановив новий строк повернення кредиту - 25.05.2008.
Разом з тим, Банк надав тридцятиденний строк для сплати заборгованості, проте зобов'язання за цією вимогою Банку не були виконані, а тому право Банку вважається порушеним з 24.06.2008 і з цього часу починається перебіг строку позовної давності.
Наведені обставини були встановлені в рішенні Апеляційного суду міста Києва від 22.05.2015 у справі №22-ц/796/6667/2015 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, а відтак в силу положень ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України такі обставини повторного доказування не потребують.
Таким чином, строк позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості по кредиту сплив 24.06.2011, а позивач звернувся з даним позовом до суду в лютому 2016 року.
Отже, встановлений законодавством строк позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості по кредиту позивачем пропущено.
В рамках даної справи позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за відсотками, нарахованими на суму неповернутого кредиту, а також пені, нарахованої за прострочення виконання зобов'язання зі сплати відсотків.
Однак, за приписами ст. 266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Таким чином, проценти за кредитом та пеня за процентами підлягають стягненню у межах строку позовної давності.
Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 №6-249цс15.
Відтак, оскільки строк позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості по кредиту за кредитним договором №2608/1206/88-010 від 04.12.2006 (як основної вимоги) сплив 24.06.2011, то з огляду на положення ст. 266 Цивільного кодексу України, строк позовної давності щодо вимог про стягнення процентів за користування кредитом та щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 04.12.2006 (як додаткових вимог) також сплив 24.06.2011.
В ході розгляду справи відповідачем було заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності щодо заявлених в рамках даної справи вимог.
Згідно із ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Оскільки строк позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, сплив, а судом не встановлено обставин, передбачених ст. 268 Цивільного кодексу України або іншими законами, то за таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задоволенню не підлягають.
У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 19.05.2016
Суддя Ю.М. Смирнова