ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.05.2016№910/3809/16
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/3809/16
за позовом комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація», м. Київ,
до комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва», м. Київ,
про стягнення 5 714,62 грн.,
за участю представників:
позивача - Мазурок Я.В. (довіреність від 06.01.2016 №155/2/03-63);
відповідача - Клинківської М.В. (довіреність від 22.03.2016 №103/46-134).
Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (далі - Підприємство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» (далі - Дирекція): 3 477,12 грн. заборгованості, яка утворилася у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду від 15.08.2014 №4/14 (далі - Договір); 154 грн. 3% річних; 2 083,50 грн. втрат від інфляції, а всього 5 714,62 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що: Підприємством та Дирекцією 15.08.2014 укладено Договір, відповідно до пункту 3.3 якого розрахунок за фактично виконані роботи проводиться протягом 15-ти календарних днів з дати підписання акта приймання виконаних робіт; Підприємством згідно з умовами Договору виконано роботи, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2014 року від 20.08.2014 №99; відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором щодо оплати за виконані послуги та має заборгованість перед позивачем у сумі 3 477,12 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.03.2016 порушено провадження у справі.
Представник позивача у судовому засіданні 16.05.2016 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача надав пояснення у справі, проти задоволення позовних вимог не заперечив.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва
15.08.2014 Підприємством (підрядник) та Дирекцією (замовник) укладено Договір, за умовами якого:
- підрядник зобов'язується на власний ризик, своїми силами, засобами та матеріальними ресурсами виконати роботи з поточного ремонту каналізаційної мережі з прочищення внутрішньобудинкової каналізаційної мережі на території житлового будинку за адресою: бульв. Перова, 9а, в межах господарського відання Дирекції і здати вказані роботи в порядку і строк встановлений Договором, а замовник зобов'язується прийняти закінчені роботи і оплатити їх (пункт 1.1 Договору);
- сума робіт, визначається на основі кошторисної документації і становить 3 477,12 грн., в тому числі ПДВ - 579,52 грн. (пункт 2.1 Договору);
- взаєморозрахунки проводяться на підставі виконаних обсягів робіт та їхньої вартості, визначеної в Договорі (пункт 2.2 Договору);
- підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами акти приймання виконаних робіт та документи про якість матеріалів (пункт 3.2 Договору);
- розрахунок за фактично виконані роботи проводиться протягом 15-ти календарних днів з дати підписання акта приймання виконаних робіт (пункт 3.3 Договору);
- підрядник зобов'язується виконати роботи до 31.08.2014 (пункт 4.1 Договору);
- підрядник зобов'язується:
забезпечити виконання робіт згідно з кошторисною документацією, умовами Договору та чинним законодавством України (підпункт 5.1.1 пункту 5.1 Договору);
здати закінчені роботи відповідно до умов Договору (підпункт 5.1.4 пункту 5.1 Договору);
- підрядник має право:
одержати оплату за виконані роботи в розмірах та в строки, передбачені Договором (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 Договору);
вимагати від замовника повного виконання зобов'язань за Договором (підпункт 5.2.2 пункту 5.2 Договору);
- замовник має право вимагати від підрядника вчасного закінчення робіт та повного виконання зобов'язань за Договором (підпункт 5.4.2 пункту 5.4 Договору);
- прийняття замовником закінчених робіт від підрядника здійснюється шляхом підписання акта приймання виконаних робіт (пункт 6.1 Договору);
- Договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до 31.12.2014 та в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором (пункт 10.1 Договору).
Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
На виконання умов Договору сторонами укладено акт приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2014 року від 20.08.2014 №99 на суму 3 477,12 грн.
Судом встановлено, що вказаний акт підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін, що свідчить про те, що позивачем були належним чином виконані підрядні роботи, а відповідачем, в свою чергу, прийняті такі роботи без будь-яких зауважень.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Дирекція належним чином не виконало умови Договору, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 3 477,12 грн.
Позивачем 24.06.2015 та 30.11.2015 було надіслано відповідачу вимоги про сплату заборгованості у сумі 3 477,12 грн. Проте, відповідач відповіді позивачу на вказані вимоги не надіслав.
Отже, оскільки Дирекцією сума заборгованості за Договором сплачена не була, то позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3 477,12 грн. заборгованості є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.
Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 154 грн. 3% річних та 2 083,50 грн. втрат від інфляції.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 154 грн. 3% річних та 2 083,50 грн. втрат від інфляції за період з 05.09.2014 по 05.02.2016.
Згідно з пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97 при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, яка внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.
Пунктом 3.3 Договору встановлено, що розрахунок за фактично виконані роботи проводиться протягом 15-ти календарних днів з дати підписання акта приймання виконаних робіт.
Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок періодів нарахування 3% річних і втрат від інфляції та встановлено, що такий розрахунок правильний.
Так, період нарахування 3% річних та втрат від інфляції визначений позивачем з 05.09.2014 (оскільки 04.09.2014 останній день сплати відповідачем заборгованості) по 25.02.2016 (дата, визначена позивачем у розрахунку).
Проте розрахунок сум 3% річних та втрат від інфляції неправильний. За розрахунком суду сума 3% річних складає 154,04 грн., а втрат від інфляції - 2 061,26 грн., однак такий перерахунок суду 3% річних фактично призведе до виходу судом за межі позовних вимог.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України) господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення 3% річних, а тому стягненню з відповідача підлягає 3% річних у сумі 154 грн. за розрахунком позивача.
З огляду на викладене стягненню з відповідача підлягає 154 грн. 3% річних та 2 061,26 грн. втрат від інфляції; у решті стягнення суми втрат від інфляції (22,24 грн.) слід відмовити.
За приписами статті 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з комунального підприємства «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» (02002, м. Київ, вул. Челябінська, буд. 9-Г; ідентифікаційний код 38133008) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-а; ідентифікаційний код 03366500): 3 477 (три тисячі чотириста сімдесят сім) грн. 12 коп. заборгованості; 154 (сто п'ятдесят чотири) грн. 3% річних; 2 061 (дві тисячі шістдесят одну) грн. 26 коп. втрат від інфляції і 1 372 (одну тисячу триста сімдесят дві) грн. 65 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 20.05.2016.
Суддя О. Марченко