ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
19.05.2016Справа № 910/8872/16
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву ОСОБА_1
до Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА"
про визнання недійсним рішення зборів товариства, визнання недійсним установчого договору та статуту товариства
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2016 № 910/7343/16 позовна заява № б/н від 07.04.2016 і додані до неї документи були повернуті ОСОБА_1 без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
16.05.2016 ОСОБА_1 повторно звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № б/н від 16.05.2016 до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА" про визнання недійсним рішення зборів товариства, визнання недійсним установчого договору та статуту товариства.
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява № б/н від 16.05.2016 (вх. № 8872/16 від 16.05.2016) і додані до неї документи також підлягають поверненню позивачеві без розгляду, оскільки недоліки, які стали підставою повернення позовної заяви № б/н від 07.04.2016 без розгляду, не усунуті в повному обсязі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.
Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено наступні вимоги:
- визнати недійсним рішення зборів учасників Товариства з обмеженою відповільністю "Аудиторська фірма "IGK УКРАЇНА АУДИТ", оформлене Протоколом № 2 від 28 лютого 2003 року, про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства, про розподіл статутного капіталу товариства та про затвердження нової редакції установчого договору та статуту товариства.
- визнати недійсними установчий договір та статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "IGK УКРАЇНА АУДИТ", в редакціях, затверджених на підставі рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого Протоколом № 2 від 28 лютого 2003 року, зареєстровані Шевченківською державною адміністрацією м. Києва від 23.07.2003 за № 19301.
Наведене свідчить, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру.
Згідно з п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, т.т. 1378,00 грн.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи викладене, при зверненні до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № б/н від 07.04.2016, яка містить три вимоги немайнового характеру, позивач повинен був сплатити судовий збір в загальній сумі 4134,00 грн., тоді як фактично сплатив судовий збір в розмірі 2756,00 грн. (квитанції № 0130520003 від 05.04.2016, № 0130520005 від 05.04.2016), як за дві вимоги немайнового характеру, а отже в меншому розмірі, ніж встановлено законодавством.
Зважаючи на викладене, позивач не дотримався приписів п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, що в свою чергу, є підставою для повернення позовної заяви без розгляду згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Відповідно до пункту 2.22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України", якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, заява повертається господарським судом з підстав передбачених Господарським процесуальним кодексом України, зокрема пунктом 4 частини першої статті 63. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв'язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору, то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п. 2, 4 ч .3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
Належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі або належним чином засвідченій копії.
Фактично позивачем до суду подана позовна заява № б/н від 16.05.2016 і додані до неї документи, тоді як фіскальний чек № 0068 та опис вкладення у цінний лист, надані в якості доказів відправлення відповідачу "позовної заяви з додатками", датовані 15.04.2016.
Отже, фіскальний чек № 0068 та опис вкладення у цінний лист від 15.04.2016 не можуть вважатись належними доказами надсилання відповідачу копії саме тієї позовної заяви, з якою позивач звернувся до Господарського суду міста Києва 16.05.2016, а рівно і доданих до неї документів, оскільки неможливо 15.04.2016 відправити позовну заяву, яка буде оформлена та підписана лише 16.05.2016.
При цьому, доказів надіслання/вручення відповідачу копії саме позовної заяви № б/н від 16.05.2016 і доданих до неї документів, позивачем суду не надано, а також, не надано доказів наявності вказаної позовної заяви і доданих до неї документів у відповідача.
Тож, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.
Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач у позовній заяві та з огляду на подані ним докази.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що позивачем не дотримано вимог ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому судом враховано правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму Вищого осподарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Таким чином, позовна заява № б/н від 16.05.2016 не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню позивачеві для усунення допущених порушень.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Крім того, при можливому повторному зверненні до Господарського суд міста Києва, слід врахувати, що відповідно ч.ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003" відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
Згідно п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги.
Натомість всі копії доданих до позовної заяви № б/н від 16.05.2016 документів жодним чином не засвідчені та фактично подані у вигляді ксерокопій.
Керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні матеріали повернути без розгляду.
Суддя О.В.Гумега