Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
Від "17" травня 2016 р. Справа № 906/153/16
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Маріщенко Л.О.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 06.05.2015;
від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність №08/20227 від 28.12.2015
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод "Будматеріали" (м. Житомир)
до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир)
про скасування оперативно-господарської санкції
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про скасування оперативно-господарської санкції, застосованої відносно позивача ПАТ "Завод "Будматеріали" у вигляді донарахування 47 455, 40 грн вартості не облікованої електроенергії, внаслідок порушення правил користування електричною енергією, застосовану відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на підставі рішення комісії з розгляду актів порушення правил користування електричною енергією, оформленого протоколом №830 від 11.11.2015 на підставі Акта про порушення №014189 від 09.06.2015.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем вимог п.п.6.40, 6.41, 6.42 Правил користування електричною енергією та п.п.4.6, 4.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, зазначив, що відповідачем неправомірно було застосування оперативно-господарської санкції, що полягає у порушенні порядку складення акту про порушення, не повідомлення позивача про засідання комісії від 11.11.2015 щодо розгляду питання про застосування оперативно-господарської санкції та з інших порушень, що визначені у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила повністю, з підстав викладених у відзиві на позов від 17.03.2016 та поясненнях від 17.05.2016. Зазначила, що позивачу було розраховано величину споживання потужності відповідно підпункту "в" п. 2.5 Методики (а.с. 98).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд
29.12.2011 між Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (відповідач) та Відкритим акціонерним товариством завод "Будматеріали" (позивач) укладено договір про постачання електричної енергії №31 (а.с. 14-19).
Розділом 2 Договору сторони визначили, що під час виконання його умов, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.
Статтею 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, обмежують права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
Як вбачається з матеріалів справи договір, укладений між сторонами у справі, є різновидом господарського договору. Отже, правовідносини, що складаються при укладенні, зміні, розірванні і виконанні договору про постачання електричної енергії, є за своєю сутністю господарськими. Тобто, суб'єктний склад сторін спору про визнання недійсними, неправомірними (скасування) оформлених протоколами рішень комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ та характер спірних правовідносин відповідає вимогам ГПК України.
Спори щодо визнання недійсними, неправомірними (скасування) оформлених протоколами рішень комісії, прийнятих за результатами розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією підвідомчі господарським судам.
Наведена правова позиція викладена також у постанові Вищого господарського суду України від 27.10.2010 у справі № 2-29/1638-2010 при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах з аналогічних спорів.
Як свідчать матеріали справи, 09.06.2016 працівниками відповідача було проведено перевірку енергоспоживання об'єкту позивача, що розташований за адресою: м. Житомир, вул. Жуйка, 43 під час якої зафіксовано порушення споживачем пункту 10.2.26 Правил користування електричною енергією, а саме: пошкодження в електролічильнику кожуха, про що складено відповідний акт №014189 (а.с.22).
11.11.2015 відбулося засідання комісії з розгляду акту про порушення споживачем ПКЕЕ, на якому було прийнято рішення, оформлене протоколом №830, про визнання акту правомірним та про проведення відповідачу нарахування у відповідності з п.2.5 Методики за період з дати останнього контрольного огляду по дату усунення порушення та проведено нарахування за не обліковану електроенергію у розмірі 47455,40 грн (а.с.35).
Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся до суду з позовом про визнання недійсним цього рішення комісії з розгляду акту порушення ПКЕЕ, оформлене протоколом від 11.11.2015. При цьому вказує на те, що в порушення вимог п.6.42 ПКЕЕ відповідач не попередив позивача про проведення засідання комісії.
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
Як зазначалося вище, взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 року № 910).
Постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом (п.1.3. ПКЕЕ).
Відповідно до п.3.1 ПКЕЕ електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
Відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору (п. 3.2 ПКЕЕ).
Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (п. 3.3 ПКЕЕ).
Пунктом 6.40 ПКЕЕ передбачено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за N 782/12656 (далі - Методика).
Згідно п.6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії (п. 6.42 ПКЕЕ).
Пункти 3.16 та 3.17 ПКЕЕ передбачають, що розрахунковий засіб обліку електричної енергії має бути опломбований на кріпленні кожуха лічильника пломбою з тавром Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, а на затискній кришці - пломбою електропередавальної організації. Пломби з тавром електропередавальної організації мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, приводи і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, лінії зв'язку автоматизованих систем обліку та всі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку. Підготовка місць для опломбування здійснюється власником електроустановки згідно з переліком, наданим електропередавальною організацією. Перелік місць пломбування може бути розширений за обґрунтованою пропозицією однієї із сторін. У зазначених місцях можуть бути встановлені пломби інших заінтересованих сторін.
При пломбуванні оформляється акт про пломбування. У акті про пломбування мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них. Акт про пломбування обліку підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні обліку, та завіряється печатками.
Пунктом 10.02.26 ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Для визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ застосовується розділ 2 Методики. Так, відповідно ч. 3 п. 2.1 Методики вбачається, що методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо.
Згідно висновку експертизи проведеної Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, за результатами проведення експертного електротехнічного дослідження № 1177/15-21 від 22.10.2015 експерт зробив наступні висновки:
"1. Пломби, які були встановлені на лічильнику електричної енергії "НІК 2303 АРК1", заводський номер 0038220 втручанню та перепломбуванню не підвергалися.
2. В кронштейни для пломбувального матеріалу на корпусі лічильника електричної енергії "НІК 2303 АРК1", заводський номер 0038220 втручання не здійснювалося.
3.1 В місці сполучення цоколя та прозорого кожуху наявне непередбачене заводом-виробником поєднання частин корпусу лічильника. Залишки речовини подібної до клею та механічна деформація (відокремлення) стійок кріплення свідчить про стороннє втручання в корпус лічильника.
3.2 В принципову електричну схему лічильника "НІК 2303 АРК1", заводський номер 0038220 були внесені конструктивні зміни, шляхом установки електронних елементів "ІN5335B", "FV RX05F 89AW", в межах знаходження яких також спостерігається механічний розрив струмопровідної доріжки, що ймовірно могло мати вплив на несанкціонований режим обліку спожитої електроенергії та, відповідно, забезпечувати чи зовсім відсутній облік спожитої електроенергії, чи режим на зменшення обліку спожитої електроенергії, яке реалізовано втручанням в стандартні схемні рішення.
Більш конкретно перевірити функціональне призначення зазначених внесених змін не виявляється за можливе через відсутність принципової електричної схеми та монтажної схеми, яка мається на заводі-виробнику лічильників."
Отже, враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що оскільки пошкодження пломби не відбулось, у матеріалах справи відсутні докази втручання позивача в параметри розрахункових засобів (систем) обліку електричної енергії, позивачем як споживачем електричної енергії не було вчинено протиправних дій, спрямованих на приховування реального обсягу спожитої електричної енергії, а відповідачем не доведено факту втручання позивачем в параметри розрахункового засобу обліку.
Крім того, у відповідності з п. 2.5 Методики вбачається обов'язковість встановлення факту наявності у споживача на момент перевірки струмоприймачів, їх типу та потужності відповідно до їх паспортних даних (пп."а" п. 2.5 Методики).
За умови відсутності паспортних даних струмоприймачів обов'язковим є проведення вимірювання потужності (пп. "б" п. 2.5 Методики). Лише у разі ненадання споживачем паспортних даних струмоприймачів, не допуску представників енергопостачальника на свою територію для перевірки інформації щодо потужності струмоприймачів або відмови споживача від вимірювання струму застосовується потужність, зазначена у договорі (пп. "в" п. 2.5 Методики). Тому при відсутності струмоприймачів, відповідач повинен був провести вимірювання потужності та на її підставі провести донарахування.
Однак, в акті про порушення № 014189 від 09.06.2015 не заповнені графи 3 та 5, тобто не міститься відомостей про причини неможливості підключення всіх наявних у споживача на час складання акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність; в акті не міститься посилань на те, що споживач не допустив представників енергопостачальної організації на територію для перевірки інформації щодо сумарної максимальної потужності струмоприймачів або відмовив від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність.
Таким чином, в акті про порушення відповідачем не наведено підстав для визначення потужності за правилами пп."в" п.2.5 Методики з огляду на те, що застосування відповідачем при визначенні обсягу недорахованої електроенергії дозволеної потужності для даної точки обліку, зазначеної у договорі, є необґрунтованим.
Відтак зроблений відповідачем розрахунок кількості недорахованої електричної енергії, з урахуванням викладеного, слід вважати недостовірним і таким, що складений з порушенням п.2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією.
З матеріалів справи не вбачається об'єктивної неможливості такого вимірювання та відповідно обрахування. Навпаки, акт про порушення № 014189 від 09.06.2015 свідчить про допуск директором підприємства працівників відповідача для перевірки приладів обліку.
Розрахунок вартості недорахованої енергії за невірною формулою є безумовною підставою (навіть єдиною) для визнання такого рішення енергопостачальника недійсним.
Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення комісії з розгляду акту №014189 від 09.06.2015 прийняте з порушенням вимог зазначених Правил користування електричною енергією та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.
Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та приписами наведеного законодавства.
Керуючись ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати оперативно-господарську санкцію, застосовану відносно Публічного акціонерного товариства "Завод "Будматеріали" у вигляді донарахування 47 455,40 грн вартості не облікованої електроенергії внаслідок порушення правил користування електричною енергією, застосовану Публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" на підставі рішення комісії з розгляду актів порушення правил користування електричною енергією, оформленого Протоколом № 830 від 11 листопада 2015 року на підставі Акта про порушення №014189 від 09 червня 2015 року.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, код 22048622) на користь Публічного акціонерного товариства "Завод "Будматеріали" (10002, м. Житомир, вул. Жуйка, 43"а", код 00290759) 1378,00 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 20.05.16
Суддя Маріщенко Л.О.
Друк:
1 - у справу,
2 - відповідачу (рек. з повід.)