Справа № 22-ц/793/1220/16Головуючий по 1 інстанції
Категорія : Соколишена Л.Б.
Доповідач в апеляційній інстанції
Бондаренко С. І.
19 травня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоБондаренка С. І.
суддівВініченка Б. Б., Храпка В. Д.
при секретаріДемченко Н. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 вересня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до ОСОБА_7, ОСОБА_6 про звернення стягнення, -
В червні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_6 про звернення стягнення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 27 грудня 2007 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір, на виконання умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 80000 гривень, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти в розмірі 13.2% річних та комісію за управління кредитом - 0.10% від суми кредиту. Строк кредитування - 180 місяців.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_6 укладено іпотечний договір, посвідчений 27 грудня 2007 року, за умовами якого в іпотеку передано квартиру за адресою АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_6.
За умовами кредитного договору повернення кредиту позичальником повинно здійснюватись щомісяця до 20 числа включно в розмірі не менш як 444.44 гривень.
Але відповідачем умови кредитного договору не виконано і станом на 28.05.2010 року заборгованість позичальника становить 89836.39 гривень, з яких заборгованість по кредиту поточна 67111.24 гривни, прострочена заборгованість по кредиту 8444.36 гривень, нараховані проценти за період з 1.05.2010 року по 28.05.2010 року включно 764.54 гривни, прострочена заборгованість за процентами 8997.02 гривень, прострочена комісія за управління кредитом 1520 гривень, нарахована комісія за управління кредитом за період з 1.05.2010 року по 28.05.2010 року включно 80 гривень, пеня за несвоєчасну сплату кредиту, процентів та комісії за управління кредитом станом на 28.05.2010 року в сумі 2919.23 гривни.
27 березня 2009 року банк направив позичальникам вимогу про дострокове повне виконання зобов'язання, яка не була виконана боржниками.
На підставі викладеного, позивач просив в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_7 на користь ТОВ «Укрпромбанк» за кредитним договором від 27 грудня 2007 року в сумі 89836.39 гривень звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27 грудня 2007 року, а саме на однокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_1.
Встановити спосіб реалізації - шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 вересня 2010 року позовні вимоги задоволено.
У рахунок погашення боргу в сумі 86836 гривень 36 копійок за кредитним договором від 27 грудня 2007 року, укладеним між ОСОБА_7 та товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» звернуто на користь ТОВ «Укрпромбанк» стягнення на квартиру АДРЕСА_1, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
Вирішено питання судових витрат.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що укладений договір іпотеки не містить положень щодо виконання нею зобов'язань , по кредитному договору, укладеному між ОСОБА_7 та ТОВ «Укпромбанк». Фактично апелянтом 27 грудня 2007 року укладався договір на отримання кредиту з ТОВ «Укрпромбанк» та відповідний іпотечний договір, але детальніше ознайомившись з порядком та умовами погашення кредиту та відсотків, апелянт відмовилась від отримання кредитних коштів тим самим договір кредиту не було виконано.
На підставі вказаних обставин, апелянт просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачем ОСОБА_7 не було виконано умови кредитного договору, забезпеченого договором іпотеки , а тому вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27 грудня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (банк) та ОСОБА_7 (позичальник) був укладений кредитний договір №467/ФК-07 за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 80000 гривень строком на 180 місяців, до 26 грудня 2022 року зі сплатою 13.2% річних.
Позичальник зобов'язався сплачувати платежі за цим договором у розмірі, порядку та строки, встановлені договором та графіком платежів щодо погашення кредиту, процентів за користування ним, комісій банку, сукупних послуг, які надаються позичальнику у зв'язку із укладенням цього договору, а також інших фінансових зобов'язань позичальника, які виникають у зв'язку з укладенням цього договору.
Згідно частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач виконав свої зобов'язання та надав кредит.
Відповідач ОСОБА_7 взяті за договором зобов'язання порушив, внаслідок чого станом на 28 травня 2010 року утворилась заборгованість в сумі 89836.39 гривень.
27 березня 2009 року позивач вручив відповідачам вимогу про дострокове повне виконання зобов'язань.
Таким чином банк набув право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. (ч.2 статті 1050 ЦК України)
Вказані обставини справи не оспорюються.
Частиною 1 статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Іпотека є одним із видів застави.(ч.1 статті 575 ЦК України)
Статтею 18 Закону України «Про іпотеку» в редакції чинній на час укладення іпотечного договору, встановлено, що Іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови:
1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про:
для резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиномудержавному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців;
для нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;
для іпотекодавця та іпотекодержателя - фізичних осіб відомості про:
для громадян України - прізвище, ім'я, по батькові, адресу постійного місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
для іноземців, осіб без громадянства - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України;
2) зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання;
3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення;
4) посилання на видачу заставної або її відсутність.
У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.
27 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Український промисловий банк» (іпотекодержатель) та ОСОБА_6 (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір, відповідно до умов якого іпотекою забезпечено вимоги іпотекодержателя в тому числі за кредитним договором №467/ФК-07 від 27 грудня 2007 року за умовами якого в строк до 26 грудня 2022 року включно підлягають поверненню іпотекодержателю кредитні кошти у розмірі 80000 гривень, в порядку передбаченому кредитним договором, сплачувати проценти за користування ним у розмірі 13.2% річних, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках передбачених кредитним договором. Предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1.
Як вбачається з вказаного договору в ньому відображено відомості про іпотекодержателя найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців, щодо іпотекодавця фізичної особи прізвище, ім'я, по батькові, адресу постійного місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання (п.1.1 Договору), опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, його реєстраційні дані (п.1.2 Договору), посилання на видачу заставної або її відсутність (п.6.5 Договору).
Таким чином укладений іпотечний договір повністю відповідав вимогам закону станом на час його укладення, крім того з вимогою про визнання недійсним вказаного договору жодна із сторін не зверталась і такий договір не дійсним не визнавався, а відтак доводи апелянта про те, що іпотечний договір не містить в собі положень щодо виконання нею зобов'язань, по кредитному договору, укладеному між ОСОБА_7 та ТОВ «Укрпромбанк» не відповідає фактичним обставинам справи, а відносини апелянта з банком щодо укладення (не укладення) інших договорів, не впливають на зобов'язання іпотекодавця що витікають з договору іпотеки.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 303,307,308,313,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити, а рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 14 вересня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 20 днів.
Головуючий :
Судді :