Справа № 22-ц/793/1087/16Головуючий по 1 інстанції
Категорія : Позарецька С. М.
Доповідач в апеляційній інстанції
Василенко Л. І.
20 квітня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоВасиленко Л. І.
суддівПодороги В. М., Демченка В. А.
при секретаріНаконечній М. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди,
31 серпня 2015 р. ОСОБА_6 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до ПАТ «СГ «ТАС», Черкаської регіональної дирекції АТ «Страхова група «ТАС», про відшкодування матеріальної шкоди.
Свої позовні вимоги мотивував тим, що 06 березня 2014 р. близько 21-40 водій ОСОБА_7 керуючи автомобілем ГАЗ 3110 д.н. НОМЕР_1 та, рухаючись в м. Черкаси по вул. Гагаріна від вул. Жужоми в напрямку вул. Б. Хмельницького, біля будинку №55, виконуючи лівий поворот не надав перевагу в русі та скоїв зіткнення з автомобілем Шкода-Октавія д.н. НОМЕР_2 під керуванням позивача, який рухався в зустрічному напрямку.
Внаслідок ДТП пасажир автомобіля позивача ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження. Відомості про ДТП були внесені до ЄРДР 08 березня 2014 р. у кримінальному провадженні №12014250050000468. В період з 08 березня 2014 р. по 06 липня 2015 р. тривало досудове розслідування.
Ухвалою Придніпровського райсуду м. Черкаси від 06 липня 2015 р. ОСОБА_7 визнаний винним у скоєнні ДТП, але його звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, чим йому завдано матеріальної шкоди.
Про даний випадок було повідомлено ПАТ «СГ «ТАС» страхувальником якої є власник автомобіля ГАЗ 3110 ОСОБА_7, відповідно до полісу страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. За даними полісу, максимальна сума страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну становить 50 000 грн., франшиза становить 950 грн.
16 липня 2015 р., при подачі заяви про страхове відшкодування в ПАТ «СГ «ТАС» Черкаська регіональна дирекція, позивачем було отримано рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування від 06 серпня 2014 р. у зв'язку з неподанням заяви про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту скоєння ДТП.
Крім того, 01 серпня 2015 р. позивачем повторно отримано рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування від 06 серпня 2014 р.
Згідно висновку №58/14 судової автотоварознавчої експертизи від 19 травня 2014 р. вартість матеріального збитку, який завдано власнику автомобіля «Шкода Октавія», складає 224 932 грн. 19 коп. Оскільки цивільна відповідальність ОСОБА_7 застрахована в ПАТ «СГ «ТАС», то саме цей страховик повинен відповідати перед позивачем за завдану йому в ДТП шкоду, в межах ліміту відповідальності, тобто в межах 50 000 грн., яку і просив стягнути з АТ «Страхова Група «ТАС» на його користь.
19 листопада 2015 р. ОСОБА_6 звернувся до суду з заявою про залучення до участі у справи відповідача ОСОБА_7 та уточнення позовних вимог, просив стягнути з ОСОБА_7 на його користь франшизу в розмірі 950 грн., та з АТ «Страхова Група «ТАС» на його ж користь шкоду в розмірі 50 000 грн.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 листопада 2015 р. залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_7
Ухвалою Соснівського районного суду від 23 листопада 2015 р. задоволено клопотання позивача про передачу справи на розгляд Придніпровського районного суду м. Черкаси, тобто по місцю спричинення шкоди і місцю проживання відповідача ОСОБА_7
21 січня 2016 р. позивач, шляхом подачі заяви, остаточно уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути на свою користь: з ОСОБА_7 - 950 грн. франшизи, а з ПАТ Страхова Група «ТАС» - 49 050 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди та витрати, понесені на оплату судового збору. При цьому в якості відповідачів вказав ОСОБА_7 та ПАТ Страхова Група «ТАС».
Рішенням Придніпровського суду м. Черкаси від 09 березня 2016 р. позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 франшизу в розмірі 950 грн. та судові витрати в сумі 243 грн. 60 коп., а всього - 1 193 грн. 60 коп. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення змінити в частині відмови в задоволенні позовних вимог, щодо стягнення з ПАТ Страхова Група «ТАС» - 49050 грн. на його користь, в іншій частині рішення залишити без змін.
При цьому зазначив, що твердження суду про те, що він протягом строку, встановленого п. 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не подав до страховика заяву про страхове відшкодування, є безпідставним, оскільки про страховий випадок страховика було повідомлено, він особисто 06 серпня 2014 р. звертався до працівників страхової компанії з проханням щодо роз'яснення порядку відшкодування та переліку документів необхідних для отримання страхової виплати.
Заяву про страхове відшкодування не міг подати протягом року з поважних причин, оскільки в період з 29 вересня 2014 р. по 14 січня 2015 р., а також з 19 лютого 20154 р. по 10 березня 2015 р. перебував на лікуванні в закладах охорони здоров'я. Також зазначив, що у зв'язку з виконанням своїх професійних обов'язків, а саме проходження служби в Збройних Силах України, не мав можливості для написання зазначеної заяви.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явились, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Так, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_7 на користь позивача грошових коштів в розмірі 950 грн., що відповідає розміру франшизи, суд першої інстанції виходив з того, що особою відповідальною за збитки має бути компенсовано сума франшизи, що передбачена договором страхування.
Що до позовних вимог про стягнення з ПАТ Страхова Група «ТАС» 49 050 грн. на користь позивача, то в їх задоволенні судом було відмовлено з тих підстав, що заяву про страхове відшкодування подано позивачем страховику лише 16 липня 2015 р., тобто понад один рік з моменту вчинення ДТП і понад 30 днів з дня подання 06 серпня 2014 р. повідомлення про ДТП. Відсутність у страховика заяви потерпілого ОСОБА_6 про страхове відшкодування, фактично впливало на його обов'язок здійснити таку виплату в порядку та строки, визначені законодавством.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Предметом апеляційного розгляду згідно апеляційної скарги позивача є рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПАТ Страхова Група «ТАС» на користь позивача страхового відшкодування в розмірі 49 050 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_6 вільно на власний розсуд обрав спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги до страховика - ПАТ «СГ «ТАС», у якого особа, яка завдала шкоди - ОСОБА_7, застрахувала свою цивільну відповідальність про виплату страхового відшкодування у розмірі 49 050 грн. та до особи, яка завдала шкоди - ОСОБА_7 про відшкодування 950 грн., що відповідає розміру франшизи.
Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 р. № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV).
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон № 1961-IV (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).
Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом Закону № 1961-IV (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (статті 36, 37 Закону № 1961-IV).
Зокрема, відповідно до п. 37.1.4 статті 37 Закону № 1961-IV, яка регламентує відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати), підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
На ряду з викладеним, Закон № 1961-IV покладає на водіїв та власників транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власників пошкодженого майна зобов'язання зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник, аварійний комісар або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).
Особи, зазначені в цьому пункті, звільняються від обов'язку збереження пошкодженого майна (транспортних засобів) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, у разі якщо не з їхньої вини протягом десяти робочих днів після одержання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду його уповноважений представник не прибув до місцезнаходження такого пошкодженого майна. (п. 33.3 статті 33 Закону № 1961-IV).
Потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.
Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 ЦК України).
Відповідно до статті 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.
З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в первісному, основному зобов'язанні, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, а підставою його виникнення є завдання шкоди.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 06 березня 2014 р. близько 21-40 водій ОСОБА_7, керуючи автомобілем «ГАЗ 3110» д.н. НОМЕР_1 та, рухаючись в м. Черкаси по вул. Гагаріна від вул. Жужоми в напрямку вул. Б. Хмельницького, біля будинку № 55, виконуючи лівий поворот не надав перевагу в русі та скоїв зіткнення з автомобілем «Шкода-Октавія» д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6, який рухався на зустрічному напрямку.
Відповідно до даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Шкода-Октавія», 2012 р. випуску д.н., НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_6 а. с. 105.
Внаслідок ДТП пасажир автомобіля позивача «Шкода-Октавія» - ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження. Відомості про ДТП були внесені до ЄРДР 08 березня 2014 р. у кримінальному провадженні № 12014250050000468.
Крім того, в наслідок ДТП, автомобіль ОСОБА_6 отримав механічні пошкодження, зокрема йому завдано матеріальної шкоди, яка відповідно до даних висновку №58/14 судової авто-товарознавчої експертизи від 19 травня 2014 р. становить 224 932 грн. 19 коп.
Ухвалою Придніпровського райсуду м. Черкаси від 06 липня 2015 р., яка набрала законної сили 14 липня 2015 р., ОСОБА_7 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, але його звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим ОСОБА_8
Цивільний позов ОСОБА_6. до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у розмірі 276 282 грн. 19 коп. залишено без розгляду, на підставі поданої ОСОБА_6 заяви від 02 лютого 2015 р. а. с. 42 - 44.
Судом також встановлено, що між ПАТ «СГ «ТАС» та ОСОБА_7 02 грудня 2013 р. укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників ТЗ АС/3448186, за умовами якого ліміт щодо відшкодування матеріальної шкоди становить 50000 грн., а розмір франшизи - 950 грн. Забезпеченим транспортним засобом за даним полісом є автомобіль «ГАЗ 3110» д/н НОМЕР_1 а.с.65,104.
Як вбачається із ухвали Придніпровського райсуду м. Черкаси від 06 липня 2015 р., ПАТ «СГ «ТАС» не була залучена до участі у розгляді справи.
06 серпня 2014 р. ОСОБА_6 подав до ПАТ «СГ «ТАС» письмове повідомлення про ДТП, вхідний реєстраційний № 06384/34/2014/53, яка мала місце 06 березня 2014 р. та наступні документи: копії паспорта, ідентифікаційного коду, висновок №58/14 а. с. 30.
Згідно висновку №58/14 від 19.05.2014 р. судової автотоварознавчої експертизи по визначенню матеріального збитку власнику автомобіля «Шкода-Октавія» д.н. НОМЕР_2 залишкова (ринкова) вартість автомобіля «Шкода-Октавія» д.н. НОМЕР_2, на час ДТП 06.03.2014 р. складає 224 932 грн. 19 коп., вартість матеріального збитку який завданий власнику даного автомобіля, пошкодженого при ДТП 06.03.2014 р. складає 224 932 грн. 19 коп. а. с. 60 - 63.
При цьому, відповідно до протоколу огляду транспортного засобу від 28.04.2015 р. проведеного судовим експертом представник ПАТ «СГ «ТАС» при його огляді присутнім не був. Огляд проведено в присутності власника ТЗ ОСОБА_6 а.с.35, 36.
08 серпня 2014 р. автомобіль «Шкода-Октавія», належний позивачеві, було оглянуто представником страхової компанії, про що свідчить акт огляду ТЗ, який підписано, зокрема і ОСОБА_6 Згідно акту на час огляду даного ТЗ останній був уже відремонтований. а. с. 31.
12 березня 2015 р. ПАТ «СГ «ТАС» відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування, на підставі п.37.1.4 ст. 37 Закон № 1961-IV - неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, про що позивача повідомлено листом від 16 березня 2015 р. При цьому роз'яснено, що рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування може бути оскаржене, зокрема іншою особою, що є заявником. а. с. 37 зворотна сторона, 38.
16 липня 2015 р. ОСОБА_6 звернувся до страхової компанії із заявою про страхове відшкодування та заявою про відновлення розгляду справи та виплату страхового відшкодування, надавши довідку про тимчасову непрацездатність (перебування на амбулаторному лікуванні) та ухвалу Придніпровського райсуду м. Черкаси від 06 липня 201 р. а. с. 15, 39 - 44.
За результатом розгляду заяви, 28 липня 2015 р. ПАТ «СГ «ТАС» надало відповідь позивачу про відсутність правових підстав для перегляду свого рішення та роз'яснило можливість його оскарження.
Враховуючи викладене, приведені вимоги закону, суд першої інстанції встановивши, що страховий випадок мав місце 06 березня 2014 р., із повідомленням про настання події з приводу ДТП позивач до страхової компанії звернувся 06 серпня 2014 р., при огляді автомобіля позивача представником страхової компанії 08 серпня 2014 р. останній уже був відремонтований, заяву про страхове відшкодування позивач подав лише 16.07.2015 р., тобто поза межами річного строку з моменту вчинення ДТП і в строк понад 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП, та проаналізувавши поважність причин пропуску строку звернення до страховика з заявою про страхове відшкодування, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача до ПАТ «СГ «ТАС» про стягнення страхового відшкодування в розмірі 49 050 грн.
З наведеними висновками погоджується і колегія суддів.
Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 франшизи в розмірі 950 грн. сторонами не оскаржувалось.
Враховуючи, що посилання ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на порушення норм матеріального і процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді :