Постанова від 19.05.2016 по справі 235/235/16-а

Провадження №2-а/235/33/16

Справа №235/235/16-а

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2016 року м. Красноармійськ

Красноарміський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Хмельової С.М.

за участю представників відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2

секретаря судового засідання Кучерявого М.Ю.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Кас»янова ОСОБА_3 до ОСОБА_1»їнського районного центру зайнятості Донецької області, про захист порушеного невизнаного права та зобов'язання нарахування та виплати недоотриманої допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

До Красноармійського міськрайонного суду звернувся Кас»янов ОСОБА_3 з адміністративним позовом до ОСОБА_1»їнського районного центру зайнятості Донецької області, про захист порушеного невизнаного права та зобов'язання нарахування та виплати недоотриманої допомоги по безробіттю. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що він працював з 21.01.2013 року до 26.06.2015 року у товаристві з обмеженою відповідальністю «Електроналадка», звільнився за п.1 ст. 36 КЗпП України.

08.07.2015р., тобто через 12 днів після звільнення, звернувся до Мар'їнського районного центру зайнятості, де став на облік як безробітний, щоб отримувати допомогу по безробіттю. Позивач надав усі необхідні документи, у тому числі і довідку про його середню заробітну плату на підприємстві з якого він був звільнений, у якій були вказані його заробітна плата з грудня 2014 року по травень 2015 року включно - тобто за пів року.

Через деякий час позивач звернув увагу на те, що отримана ним сума допомоги по безробіттю мінімальна, тобто не відповідає сумам відрахування з одержуваних ним заробітних плат на підприємстві.

З цим питанням він звернувся до відповідача, та отримав відповідь, що згідно відомостей, отриманих з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування його страховий стаж за останні 12 місяців, що передують реєстрації склав 4 місяці. Згідно відомостей Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні суми заробітної плати та дані про сплату єдиного страхового внеску в квітні, березні, лютому, січні 2015 року, та грудні листопаді, жовтні 2014 року, тому «Відповідно до п.2 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особі визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі».

Позивач не згоден з таким трактуванням закону відповідачем, яке порушує його права. Тому що згідно п.1 статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Тобто, позивач представив відповідачу усі відомості про його заробітну плату, які були отримані ним від роботодавця. Ніяким нормативним актом не передбачено, щоб працівник контролював свого роботодавця про відрахування до фондів, а також він не має доступу до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, звідки він міг би отримати інформацію про відрахування роботодавцем.

У даному конкретному випадку, відповідач, отримавши інформацію про заробітну плату та про відсутність відрахувань до Фонду, зобов'язаний був сам докласти зусиль і використати всі необхідні засоби і методи у своїй компетенції, надані державою для захисту громадян і забезпечення всіх необхідних виплат у повному обсязі.

Позивач просить суд захистити його порушене невизнане право та зобов'язати Мар'їнський районний центр зайнятості Донецької області перерахувати та виплатити йому у повному обсязі допомогу по безробіттю з часу звернення, тобто з 08.07.2015 року у повній відповідності з вимогами п.1 статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Зобов1язати управління Мар'їнського районного центра зайнятості Донецької області виплатити на його користь недоотриману різницю яка утворилась з 08.07.2015 року по час прийняття рішення.

В судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засідання заперечували проти позовних вимог, просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В запереченнях на позовні вимоги зазначили, що ОСОБА_4 звернувся 08.07.2015 до ОСОБА_1»їнського районного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні у зв'язку із звільненням з посади згідно п.1 статті 36 КЗпПУ (за згодою сторін). В цей же день йому було надано статус безробітного. 15 липня 2015 року позивачу була призначена та розпочата виплата допомоги по безробіттю на 360 календарних днів в мінімальному розмірі.

Відповідач знав про це, про що свідчить підпис у додатку 2 до персональної картки.

Відповідно до п.1 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.2 ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно відомостей, отриманих з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування страховий стаж за останні 12 місяців, що передують реєстрації склав 4 місяці. Згідно відомостей Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні суми заробітної плати та дані про сплату єдиного страхового внеску в квітні, березні, лютому, січні 2015 року та грудні, листопаді, жовтні 2014 року.

Відповідно до п.2 ст.22 п. Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державно­го реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.

Необгрутовність вимог позивача також підтверджують індивідуальні відомості про застраховану особу за формою ОК-5 Пенсійного Фонду України в ОСОБА_1»їнському районі, в яких відсутні дані про сплату єдиного внеску та суми заробітної плати в квітні, березні, лютому, січні 2015 року та грудні, листопаді, жовтні 2014 року.

З 04.07.2015 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року №439 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1266», якою затверджена нова редакція Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (далі - Порядок).

Оскільки згідно Порядку середня заробітна плата для призначення допомоги по безробіттю обчислюється робочим органом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття з використанням даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідка про середню заробітну плату до уваги не береться.

Враховуючи викладене, призначення позивачу допомоги по безробіттю з урахуванням страхового стажу є незаконним.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику (органу доходів і зборів) є ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» органи доходів і зборів мають право: проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки; стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Звертають увагу суду, що норми чинного законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття не передбачають права або обов'язків служби зайнятості стосовно контролю за сплатою єдиного внеску підприємствами, організаціями, установами.

Заслухавши представників відповідача, суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно копії трудової книжки Кас»янов А.І. працював у ТОВ «Електроналадка» з 21.01.2013р. по 26.06.2015 року (а.с.4-5).

Згідно довідки про середню заробітну плату (дохід) від 01.07.2015 року заробітна плата Кас»янова А.І. в період з грудня 2014 року складала: грудень 2014р. - 10266,04 гривень; січень 2015 р. - 9703,48 гривень; лютий 2015р. - 9830,93 гривень; березень 2015р. - 12752,33 гривень; квітень 2015р. - 10042,72 гривень; травень 2015 р. - 10924,33 гривень (а.с.6).

Свідоцтво про загальнообов»язкове державне соціальне страхування видане Кас»янову А.І. 15.09.2003р. (а.с.7).

На заяву від 12.10.2015 року Кас»янов А.І. отримав відповідь від ОСОБА_1»їнського районного центру зайнятості від 16.10.2015р. (а.с.8-9).

Кас»янов А.І. звернувся з заявою до ОСОБА_1»їнського районного центру зайнятості про надання статусу безробітного (а.с.37).

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Кас»янова А.І. відсутні відомості про заробітну плату та страховий стаж в період з жовтня 2014р. по березень 2015 року (а.с.42).

Частиною 2 ст. 22 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації як безробітні, за даними Державного реєстру загальнообов»язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше 6 місяців, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.

Частиною 2 ст. 23 цього ж Закону визначено, що допомога по безробіттю особам, зазначеним у ч. 2 ст. 22 даного Закону, виплачується у мінімальному розмірі, який встановлюється правлінням Фонду.

Страховий стаж згідно ч. 1 ст. 21 названого Закону - це період ( строк) , протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менше як мінімальний страховий внесок.

Як зазначили представники відповідача з посиланням на дані ДРЗДСС, страховий стаж Кас»янова А.І. протягом 12 місяців, що передували реєстрації як безробітного, становить менше 6 місяців.

Дослідивши представлені відповідачем матеріали, які стосуються Кас»янова А.І., суд впевнився, що страховий стаж позичава протягом 12 місяців, що передували реєстрації як безробітного, підтверджено менше 6 місяців.

Таким чином, суд вважає, що призначення Кас»янова А.І. допомоги по безробіттю відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття » у мінімальному розмірі є законним. Позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача у призначенні допомоги по безробіттю у мінімальному розмірі безпідставні, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 11, 17, 18, 158-163, 167 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_5»янову ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1»їнського районного центру зайнятості Донецької області, про захист порушеного невизнаного права та зобов'язання нарахування та виплати недоотриманої допомоги по безробіттю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

На постанову суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її проголошення з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, складеної в повному обсязі.

В судовому засіданні 28 квітня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини. Повний текст постанови виготовлено 3 травня 2016 року.

Суддя:

Попередній документ
57764021
Наступний документ
57764023
Інформація про рішення:
№ рішення: 57764022
№ справи: 235/235/16-а
Дата рішення: 19.05.2016
Дата публікації: 24.05.2016
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Покровський міськрайонний суд Донецької області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів); реалізації публічної житлової політики, у тому числі:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів)