№263/4790/16-а
№2-а/263/112/2016
18 травня 2016 року місто Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Кір'якова Н.П., при секретарі Соколовій О.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання відновити нарахування та виплату раніше призначеної довічної пенсії,
Позивачка звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання дій відповідача щодо невиплати призначеної їй пенсії з 01 квітня 2015 року незаконними. В обґрунтування зазначила, що вона є пенсіонером, знаходиться на обліку в УПФУ в Жовтневому районі міста Маріуполя, з 27 березня 2014 року як держслужбовцю їй було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». На даний час вона працює на посаді начальника відділу загального відділу Маріупольської міської ради. З 01 квітня 2015 року виплата пенсії їй була припинена, у зв'язку з цим 11 квітня 2016 року вона звернулася до відповідача з письмовою заявою про відновлення раніше призначеної пенсії. На звернення позивачки до відповідача, останній письмової відповіддю від 20.04.2016 року повідомив, що з 01.04.2016 року виплата пенсії за вислугу років ОСОБА_2 була припинена відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, ст.47 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби,та деяких інших осіб». Вважає дії відповідача щодо невиплати з 01 квітня 2015 року належної їй пенсії незаконними, та просить визнати їх протиправними, а також зобов'язати поновити здійснення виплат.
Ухвалою суду від 19 квітня 2016 року при відкритті провадження у справі вимоги позивачки за період з 01 квітня 2015 року по 18 жовтня 2015 року було залишено без розгляду на підставі вимог ст.99 КАС України.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, в позовній заяві зазначила про підтримку позовних вимог в повному обсязі та про розгляд справи у її відсутність.
Представник УПФУ в Жовтневому районі міста Маріуполя надіслав до суду заперечення проти позову, в яких зазначив, ОСОБА_2 є одержувачем пенсії за віком, призначеної у відповідності до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» з 27 березня 2014 року по теперішній час. Відповідно до матеріалів пенсійної справи остання працює на посаді начальника відділу загального відділу Маріупольської міської ради. З 01 квітня 2015 року ОСОБА_2 у відповідності до Закону України від 02.03.2015 року № 213-V1I «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» пенсія тимчасово не виплачується.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України №1788 від 05.11.1991 року «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 від 02 березня 2015 року внесено зміни до ст.47 Закону України №1058 від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З урахуванням внесених змін вказана стаття Закону передбачає, що тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів 1 та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. З 01 січня 2016 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу) або пенсійних виплат з накопичувальної системи пенсійного страхування чи пенсійних виплат із системи недержавного пенсійного забезпечення.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.
З 01.01.2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911 від 24.12.2015 року, відповідно до якого особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених Законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» призначені пенсії/щомісячного довічного грошового утримання не виплачується.
Тобто, визначено, що підставою для припинення виплати пенсії є саме факт роботи особи на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно зазначеним законам, при чому в даному випадку не має значення, чи набула особа таке право (тобто чи наявні підстави визначені законом для її призначення - вік, інвалідність, тощо) чи ні.
Вважає, що обмеження у виплаті пенсії працюючим державним службовцям не є звуженням прав та свобод, а є лише тимчасовим необхідним заходом, про що свідчить поновлення пенсійної виплати у разі звільнення чи по закінченню дії нормативно-правового акту.
На підставі зазначених заперечень просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя та з 27 березня 2014 року отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» .
Відповідно до трудової книжки ОСОБА_2 на теперішній час працює на посаді начальника відділу загального відділу Маріупольської міської ради, зокрема, їй присвоєно 9 ранг посадової особи органу місцевого самоврядування.
З 01 квітня 2015 року ОСОБА_2 було припинено здійснення пенсійних виплат. 11 квітян 2016 року позивачка звернулася до Управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя із вимогою поновити виплату належної їй пенсії за віком.
Письмової відповіддю від 20.04.2016 року №12044/03 відповідач повідомив, що з 01.04.2016 року виплата пенсії за вислугу років ОСОБА_2 була припинена відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, ст.47 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби,та деяких інших осіб».
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пенсійне забезпечення громадян України, в тому числі порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та іншими нормативно-правовим актами.
02 березня 2015 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213 -VIII, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року.
У відповідності до вказаного Закону були внесені зміни зокрема й до ст.37 Закону України «Про державну службу», згідно яких тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, на яких поширюється дія цього Закону, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про державну службу», пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються.
Станом на 01 квітня 2015 року посада, на якій працює позивачка, дійсно давала право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених спеціальним законом - Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим відповідачем було обґрунтовано припинено виплату їй пенсії з 01 квітня 2015 року.
Проте, відповідно до пункту 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону №213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядуванн».
На разі, вказаний закон щодо призначення спеціальних пенсій прийнятий не був до 01 червня 2015 року, тому з 01 червня 2015 року втратили чинність, зокрема, й норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення держслужбовців, і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються. На даний час особам, які підпадають під дію Закону України «Про державну службу», пенсія призначається на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, з 01 червня 2015 року посада, на якій працює позивачка, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених спеціальним законом - Законом України «Про державну службу», у зв'язку з чим відпали передбачені ст.37 Закону України «Про державну службу» (в редакції Закону №213) підстави для невиплати пенсії позивачу, призначеної відповідно до вказаного Закону. Тобто, з 01 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачці раніше призначеної пенсії відсутні.
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, представлені докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.
Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.128, 158, 161, 162, 163 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання відновити нарахування та виплату раніше призначеної довічної пенсії, - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя щодо зупинення виплати пенсії ОСОБА_2.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Маріуполя відновити ОСОБА_2, виплату раніше призначеної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з 19 жовтня 2015 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2, судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення, а особами що не були присутні при проголошенні - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області.
Суддя Н.П. Кір'якова