Березнівський районний суд Рівненської області
м. Березне, вул. Київська, 3, 34600, (03653) 5-64-94
Справа №2-а-664/ 2010
06 грудня 2010 року Березнівський районний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді Ємельянової Л.В.
при секретарі Середі Л.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ОДР ВДАІ з обслуговування адміністративної території Березнівського району ОСОБА_2 про визнання не правомірними дій посадової особи про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, вказуючи, що 07 липня 2010 року інспектором ОДР ВДАІ з обслуговування адміністративної території Березнівського району ОСОБА_2 винесено постанову серії ВК № 122643 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, за те, що він 07.07.2010р. о 19 год. 20 хв. в м. Березне Рівненської області по вул. Буховича, керуючи транспортним засобом марки „Фольксваген" н/з НОМЕР_1. здійснив зупинку ближче 30 м від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів, та піддано штрафу в розмірі 260 гривень.
Постанову вважає незаконною, оскільки правил дорожнього руху він не порушував.
Стверджує, що 07.07.2010р. близько 19 год. 20 хв. він дійсно зупинився, увімкнувши
аварійну сигналізацію, в м. Березне Рівненської області по вул. Буховича біля свого
торгівельного кіоска, який розташований безпосередньо на зупинці, для того щоб забрати
сміття. Для заїзду до магазину встановлені ворота, які розташовані теж менше ніж 30 м до
посадкового майданчику. Коли він вийшов з автомобіля, щоб відкрити ворота, в цей час
підійшов інспектор ДПС, який не взяв до уваги його пояснень і склав протокол та постанову
про вчинення ним адміністративного правопорушення. Дії відповідача вважає протиправними, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення просить скасувати, а провадження у справі закрити.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному об'ємі, просить задовольнити позов.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення по слідуючих підставах.
Постановою про адміністративне правопорушення серії ВК № 122643 від 07 липня 2010 рож - ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 07.07.2С 0р. о 19 год. 20 хв. в м.Березне Рівненської області по вул.Буховича, керуючи транспортним засобом марки „Фольксваген" н/з НОМЕР_1, здійснив зупинку ближче 30 м від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.15.9(е) Правил дорожнього руху України.
В обгрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, додано протокол про адміністративне правопорушення серії ВК № 149251 від 07.07.2010р.. з якого вбачається, що при складанні протоколу ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав.
З паспорта на встановлення автобусного павільйону з торгівельним кіоском, виданого відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Березнівської райдержадміністрації, рішення Березнівської міської ради № 430 від 31.07.2008р.. договору оренди землі від 17.07.2008р. та акту приймання-передачі земельної ділянки до договору
оренди землі від 17.07.2008р. вбачається, що, дійсно позивачу та його дружині належить автобусний павільйон з торгівельним кіоском по вул.Буховича в м.Березне Рівненської області.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Враховуючи той факт, що позивач своєї вини при складанні протоколу не визнав, інспектор зобов'язаний був опитати свідків. В протоколі відсутні відомості про свідків правопорушення. Також інспектор ДПС не врахував доказів, на які посилався ОСОБА_1 та не зазначив мотиви їх відхилення.
В порушення вимог ст.280 КУпАП інспектором не з'ясовані обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до п.15.14 Правил дорожнього руху України у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9 - 9.11 цих Правил.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_1, під час вимушеної зупинки він діяв згідно вимог Правил дорожнього руху України.
Частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч вимогам вказаної норми процесуального права відповідач не наводить жодних належних доказів щодо правомірності винесеного ним оскаржуваного рішення. Будь-які інші докази, передбачені ст.251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні, в матеріалах справи відсутні.
В протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про накладення адміністративного стягнення відсутні посилання на конкретні докази, які стверджували б порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху. В ході розгляду справи відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Однак, відповідно до п.3 ч.3 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень. Таким чином, адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення.
За таких обставин, в задоволенні позову в частині закриття провадження по справі слід відмовити.
Тому позов підлягає до часткового задоволення.
Частиною 4 ст.288 КУпАП встановлено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.7-12, 17, 18, 158-163 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ВК № 122643 від 07 липня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.