Березнівський районний суд Рівненської області
м. Березне, вул. Київська, 3, 34600, (03653) 5-64-94
Справа №2-а-632/2010
26 жовтня 2010 року Березнівський районний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді Ємельянової Л.В.
при секретарі Середі Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Рівненській області про поновлення процесуального строку для звернення до суду та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, вказуючи, що 11 червня 2010 року у відділі Державної виконавчої служби Березнівського районного управління юстиції він дізнався, що 28 грудня 2008 року інспектором ДПС ОСОБА_2 винесено постанову серії ВК № 014120 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, за те, що він 28.12.2008р. о 04 год. 00 хв. в м. Березне Рівненської області керував транспортним засобом, не маючи при собі чинного договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, за що піддано штрафу в розмірі 850 гривень. Стверджує, що 28 грудня 2008 року біля 04 год. 00 хв. він дійсно їхав на власному автомобілі «ВАЗ 2101» по автодорозі Березне-Балашівка. Під час зупинки він надав інспектору ДПС всі необхідні документи. Спеціальний знак до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, який свідчить про наявність у нього полісу, знаходився у правому нижньому кутку вітрового скла автомобіля. Після чого інспектор повернув йому документи і при цьому ні протоколу про адміністративне правопорушення, ні постанови в його присутності він не складав. Копію постанови про накладення на нього адміністративного стягнення він отримав лише 11 червня 2010 року у відділі Державної виконавчої служби у Березнівському районі, у зв'язку з чим пропустив строк для оскарження..
Постанову вважає незаконною, оскільки правил дорожнього руху він не порушував. Дії відповідача вважає протиправними, тому постанову про накладення адміністративного стягнення просить скасувати, а провадження в справі закрити.
В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав у повному об'ємі, просить задовольнити позов.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення по слідуючих підставах.
Постановою про адміністративне правопорушення серії ВК № 014120 від 28 грудня 2008 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 28.12.2008р. о 04 год. 00 хв. в м. Березне Рівненської області керував транспортним засобом, не маючи при собі чинного договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, чим порушив п.2.1(ґ) Правил дорожнього руху України.
В обгрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП не додано жодного доказу.
Як вбачається з пояснень ОСОБА_1, під час керування транспортним засобом він мав при собі всі необхідні документи, які й надав на вимогу інспектора ДПС під час зупинки. При цьому ні протоколу про адміністративне правопорушення, ні постанови по справі про адміністративне правопорушення інспектор ДПС в його присутності не складав. Запис у постанові про те, що він отримав копію постанови, виконано не ним і підпис також не його.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, . дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч вимогам вказаної норми процесуального права відповідач не наводить жодних належних і доказів щодо правомірності винесеного ним оскаржуваного рішення. Будь-які докази, передбачені ст.251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні, в матеріалах справи відсутні.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В постанові про накладення адміністративного стягнення відсутні посилання на конкретні докази, які стверджували б порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В порушення вимог зазначеної норми, ОСОБА_1 не було вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.279 КУпАП посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, зобов'язана роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки.
В оскаржуваній постанові відсутні будь-які дані, які вказують на те, що позивачу роз'яснювалися його права та обов'язки.
В порушення вимог ст.280 КУпАП інспектором не з'ясовані обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд вважає, що позивачем строк оскарження постанови пропущено з поважних причин, оскільки
оскаржувана постанова не була вручена позивачу та не була надіслана йому, що позбавляло його
можливості звернутися з адміністративним позовом до суду. Копію постанови він отримав лише
11.06.2010р. у відділі ДВС у Березнівському районі.
Однак, відповідно до п.3 ч.3 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не і поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень. Таким чином, адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення.
За таких обставин, в задоволенні позову в частині закриття провадження по справі слід відмовити.
Частиною 4 ст.288 КУпАП встановлено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Тому позов підлягає до часткового задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.7-12, 17, 18, 94, 102, 158-163 КАС України, суд -
постановив:
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ВК № 014120 від 28 грудня 2008 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.І ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.