Березнівський районний суд Рівненської області
м. Березне, вул. Київська, 3, 34600, (03653) 5-64-94
Справа №2-а-621/2010
11 жовтня 2010 року Березнівський районний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді Ємельянової Л.В.
при секретарі Середі Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне справу за адміністративним позовом-Кравчука ОСОБА_1 до управління ДАТ УМВС України в Волинській області про визнання неправомірним рішення інспектора ДПС ОДДЗ управління ДАІ УМВС України в Волинській області ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності, -
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, вказуючи, що 11 березня 2010 року інспектором ДПС ОДДЗ управління ДАІ УМВС України в Волинській області ОСОБА_2 винесено постанову серії АС № 065737 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, за те, що він о 18 год. 21 хв. на 487 км а/д Київ-Ковель перевищив встановлене обмеження швидкості руху більш як на 20 кілометрів на годину, та піддано штрафу в розмірі 260 гривень.
Постанову вважає незаконною, оскільки правил дорожнього руху він не порушував, що можуть підтвердити свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які знаходились в автомобілі в якості пасажирів. Під час зупинки інспектор ДПС зазначив, що швидкість вимірювалась приладом "Беркут" і показав зафіксовану швидкість 64 км/год, що не є перевищенням встановленого знаком 3.29 обмеження швидкості руху більш як на 20 кілометрів на годину. Постанову і протокол про адміністративне правопорушення йому вручено не було. Лише 21.05.2010р. постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності йому вручили у відділі ДВС. Дії відповідача вважає протиправними, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення просить скасувати.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному об'ємі, просить задовольнити позов.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Вислухавши пояснення позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення по слідуючих підставах.
Постановою про адміністративне правопорушення серії АС № 065737 від 11 березня 2010 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 11.03.2010р. о 18 год. 21 хв. на 487 км а/д Київ-Ковель, керуючи автомобілем НОМЕР_1, в зоні дії знаку 3.29 "Обмеження максимальної швидкості 50 км/год", перевищив швидкість більш як на 20 км/год.
В обгрунтування вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, не додано жодного доказу, не зазначено яким приладом вимірювалась швидкість, не зазначено який пункт Правил дорожнього руху України порушено.
Відповідно до п.п.20.1, 20.2 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом №111 МВС України 27.03.2009р., технічні засоби для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах застосовуються згідно з інструкціями, методичними рекомендаціями про порядок їх використання. Працівники підрозділів ДПС, яким видають технічні засоби та прилади, персонально відповідають за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.
Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень правил дорожнього руху необхідно мати відомості про співробітників, які проводять фотофіксацію, та документацію, яка підтверджує сертифікацію даного приладу.
У постанові відсутні вказівки про те, хто проводив фотофіксацію, відсутні самі знімки, немає підтвердження того, що прилад, яким вимірювалась швидкість сертифікований.
В ході розгляду справи відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів про технічний засіб, яким вимірювалась швидкість, реквізити документів про допуск даного виду засобу вимірювальної техніки до використання та документ, що підтверджує метрологічний контроль даного приладу відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та відомості про співробітників, які несли в той час службу в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху на 487 км а/д Київ-Ковель.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч вимогам вказаної норми процесуального права відповідач не наводить жодних належних доказів щодо правомірності винесеного ним оскаржуваного рішення. Будь-які докази, передбачені ст.251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_3 у його вчиненні, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч.2 ст.279 КУпАП посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, зобов'язана роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки.
В оскаржуваній постанові відсутні будь-які дані, які вказують на те, що позивачу роз'яснювалися його права та обов'язки.
В порушення вимог ст.280 КУпАП інспектором ДПС не з'ясовані обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Не дотримано інспектором ДПС також і вимог ст.285 КУпАП, яка встановлює обов'язок вручити або вислати копію постанови про адміністративне правопорушення особі, щодо якої її винесено.
Відповідно до ч,2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В порушення зазначеної норми, ОСОБА_3 не було вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення.
Свідок ОСОБА_4, який знаходився в салоні автомобіля на передньому сидінні в якості пасажира, пояснив суду, що під час керування транспортним засобом 11.03.2010р. на а/д Київ-Ковель ОСОБА_3 не перевищував встановлену швидкість руху, їхав у межах допустимої швидкості.
Аналогічні пояснення дала суду свідок ОСОБА_5
В постанові про накладення адміністративного стягнення відсутні посилання на конкретні докази, які стверджували б порушення ОСОБА_3 правил дорожнього руху.
За таких обставин позов підлягає до задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.7-12, 17, 18, 158-163 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову серії АС № 065737 від 11 березня 2010 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень.
Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.