Березнівський районний суд Рівненської області
м. Березне, вул. Київська, 3, 34600, (03653) 5-64-94
Справа №2-а-640/ 2010
02 серпня 2010 року Березнівський районний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді Ємельянової Л.В.
при секретарі Середі Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Буського взводу ДПС ДАІ при ГУМВС України в Львівській області ОСОБА_2 про поновлення процесуального строку для звернення до суду та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, вказуючи, що 27 травня 2010 року інспектором ДПС Буського взводу ДПС ДАІ при ГУМВС України в Львівській області ОСОБА_2 винесено постанову серії ВС № 215281 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, за те, що він 25.05.2010р. о 13 год. 48 хв. в с. Яшнів Бродівського району Львівської області перевищив встановлене обмеження швидкості руху більш як на 20 кілометрів на годину, та піддано штрафу в розмірі 255 гривень. Про існування постанови йому стало відомо лише 11 червня 2010 року, коли він отримав її поштою рекомендованим листом, у зв'язку з чим пропустив строк для оскарження.
Постанову вважає незаконною, оскільки правил дорожнього руху він не порушував. На приладі "Візир 0810739" було зафіксовано швидкість 85 та 69 км/год. Однак це було зафіксовано швидкість не його автомобіля, оскільки він рухався в межах допустимої швидкісті. Зафіксований показник швидкості у 85 км/год здійснено далеко поза межами населеного пункту, позначеного дорожнім знаком 5.45 "Початок населеного пункту". Дії відповідача вважає протиправними, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення просить скасувати.
В судовому засіданні позивач вимоги адміністративного позову підтримав у повному об'ємі, просить задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення по слідуючих підставах.
Постановою про адміністративне правопорушення серії ВС № 215281 від 27 травня 2010 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 25.05.2010р. о 13 год. 48 хв. в с.Яшнів Бродівського району Львівської області, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 85 км/год при обмеженні швидкості 60 км/год, чим порушив вимоги п. 12.9(6) Правил дорожнього руху України.
В обгрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП додано фотознімки, на яких зафіксовано швидкість 69 та 85 км/год. Крім того, дані фотознімки не підтверджують, що фіксація велася в зоні дії дорожнього знака 5.45 "Початок населеного пункту".
Відповідно до п.п.20.1, 20.2 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом №111 МВС України 27.03.2009р., технічні засоби для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах застосовуються згідно з інструкціями, методичними рекомендаціями про порядок їх використання. Працівники підрозділів ДПС, яким видають технічні засоби та прилади, персонально відповідають за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.
Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень правил дорожнього руху необхідно мати відомості про співробітників, які проводять фотофіксацію, та документацію, яка підтверджує сертифікацію даного приладу.
У постанові відсутні вказівки про те, хто проводив фотофіксацію, немає підтвердження того, що прилад "Візир 0810739" сертифікований.
В ході розгляду справи відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів про технічний засіб "Візир 0810739", реквізити документів про допуск даного виду засобу вимірювальної техніки до використання та документ, що підтверджує метрологічний контроль даного приладу відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та відомості про співробітників, які несли в той час службу в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в с.Яшнів Бродівського району Львівської області.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч вимогам вказаної норми процесуального права відповідач не наводить жодних належних доказів щодо правомірності винесеного ним оскаржуваного рішення. Будь-які інші докази, передбачені ст.251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні, в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч.2 ст.279 КУпАП посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, зобов'язана роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки.
В оскаржуваній постанові відсутні будь-які дані, які вказують на те, що позивачу роз'яснювалися його права та обов'язки.
В порушення вимог ст.280 КУпАП інспектором ДПС не з'ясовані обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В порушення зазначеної норми, ОСОБА_1 не було вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення.
В постанові про накладення адміністративного стягнення відсутні посилання на конкретні докази, які стверджували б порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху.
Однак, оскільки копію постанови по справі про адміністративне правопорушення позивачем було отримано рекомендованим листом 11.06.2010р. і з адміністративним позовом про скасування даної постанови він звернувся до суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, то строк оскарження постанови ним не пропущено. Тому в задоволенні позову в частині поновлення процесуального строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопрушення слід відмовити.
З посвідчення серії В-ІІ № 064151 від 29.10.1992р. вбачається, що ОСОБА_1 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи четвертої категорії, а тому від сплати державного мита звільняється відповідно до п.18 ч.1 ст.4 Декрету КМУ "Про державне мито".
За таких обставин, позов підлягає до часткового задоволення з покладанням витрат на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.7-12, 17, 18, 94, 102, 158-163 КА.С України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ВС № 215281 від 27 травня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штраф в розмірі 255 гривень.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова оскарженню не підлягає.