Справа №551/420/16-ц
"19" травня 2016 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Сиволапа Д.С.,
секретаря - Кулинченко О.А.
за участю позивача - ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Шишаки Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
28 квітня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 щодо розірвання шлюбу укладеного між ними та стягнення аліментів на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку відповідача, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття. Після розірвання шлюбу просила залишити за собою прізвище «Вовканич».
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу вони мають сина - ОСОБА_3, який проживає та проживатиме після розірвання шлюбу разом з позивачем. Спільне життя з відповідачем не склалося через різницю у поглядах на життя.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та прохала їх задовольнити. Надала пояснення аналогічні, викладеним нею у позовній заяві. Додатково пояснила, що шлюб розриває вдруге, збереження сім'ї вважає неможливим оскільки на протязі останніх 4-х років подружжя проживає в одному дворі, але окремо один від одного та спільного домогосподарства не веде. Після розірвання шлюбу син проживатиме разом з нею, матеріальних претензій до відповідача вона не має. На даний час відповідач надає матеріальну допомогу на утримання дитини, але надає її несистематично та в недостатньому обсязі. Відповідач не має інших неповнолітніх дітей та непрацездатних утриманців.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнав. Підтвердив пояснення позивача про те, що вони спільно не проживають на протязі 4 років, мають окремі інтереси та не ведуть спільного домогосподарства. Заперечив твердження позивача про те, що він не надає допомогу на утримання сина. Проти проживання сина разом з матір'ю не заперечував. Майнових претензій до останньої не висловлював.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, є безумовним, а тому позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Позивач ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Вознюк) ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_2, 18 травня 2007 року зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-КЕ № 025418, виданим у день реєстрації шлюбу Жоржівською сільською радою Шишацького району Полтавської області, актовий запис № 01 (а.с. 4).
Сторони мають спільного сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про його народження серії І-КЕ № 062234, виданим 26 листопада 2007 року Жоржівською сільською радою Шишацького району Полтавської області, актовий запис № 12 (а.с. 7).
Судом встановлено, що на протязі останніх 4-х років сторони проживають окремо один від одного, спільного домогосподарства не ведуть, єдиного сімейного бюджету не мають, а отже шлюб має формальний характер. Майнових претензій сторони один до одного не висловлюють. Ними досягнуто домовленість щодо проживання спільної дитини разом з матір'ю (позивачем). Відповідач погоджується на виплату аліментів для утримання неповнолітньої дитини у зазначеному позивачем розмірі, має постійну роботу та джерело доходу. У відповідача немає інших неповнолітніх дітей, непрацездатних членів сім'ї чи близьких родичів, які перебувають на його утриманні. Скарг на стан здоров'я від нього до суду не надходило.
Відповідно до ст.ст. 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
За змістом ст. ст. 54, 55 СК України базовою засадою побудови сімейних відносин є рівність чоловіка і жінки, взаємні почуття любові і поваги, взаємодопомоги і підтримки.
Згідно ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст.112 СК України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів судом враховується стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів.
При визначенні розміру аліментів суд враховує вимоги щодо мінімального розміру аліментів, який не може бути менший ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що передбачено ч.2 ст.182 СК України.
З огляду на визнання позову відповідачем, а також враховуючи те, що подальше спільне життя подружжя неможливе, оскільки це суперечило б волі та інтересам щонайменше одного з них, а неповнолітня дитина, яка проживає та проживатиме в подальшому разом з матір'ю (позивачем) потребує належного та систематичного утримання від обох батьків, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
На прохання позивача, відповідно до вимог ст. 113 СК України, суд вважає необхідним залишити за нею після розірвання шлюбу прізвище «Вовканич».
Враховуючи те, що позовні вимоги у справі підлягають повному задоволенню, суд керуючись вимогами ст. 88 ЦПК України покладає всі судові витрати у справі на відповідача.
Понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати у справі становлять 558,20 грн. сплаченого позивачем судового збору за розірвання шлюбу (з урахуванням оплати послуг банку).
Будь-які підтверджуючі документи про сплату позивачем 100 грн. за послуги адвоката, як це зазначено нею у позовній заяві, позивачем до суду не надано, а отже вказані витрати з відповідача стягненню не підлягають.
Зважаючи на те, що позивач була звільнена від сплати судового збору в частині позовних вимог про стягнення аліментів, судовий збір у розмірі 551,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 21, 24, 54, 55, 110, 112, 113, 180, 182, 191 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 367 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити в повному обсязі.
Шлюб, зареєстрований 18 травня 2007 року Жоржівською сільською радою Шишацького району Полтавської області, актовий запис № 01, між ОСОБА_2, який народився 29 червня 1963 року у м. Іршава Іршавського району Закарпатської області та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Вознюк) ОСОБА_4, яка народилась 21 листопада 1976 року у с. Жоржівка Шишацького району Полтавської області - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити за позивачем набуте нею у шлюбі прізвище «Вовканич».
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1, паспорт ВО № 281671, виданий 12 травня 1997 року Іршавським РВ УМВС України в Закарпатській області, працюючого нічним доглядачем ВРХ ВП «Орданівка» ТОВ «АФ ім. Довженка» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28 квітня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 558 (п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 20 коп. на відшкодування сплаченого нею судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.
Копію судового рішення, після набрання ним законної сили, направити до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Шишацького районного управління юстиції у Полтавській області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду у частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Шишацький районний суд в 10 денний строк з дня його проголошення, а особами, які не були присутні під час проголошення судового рішення - у той же строк з дня отримання його копії.
Головуючий суддя Д.С. Сиволап