Справа № 545/2995/15-ц
Провадження № 2/545/87/16
"13" травня 2016 р. Полтавський районний суд Полтавської області
у складі головуючого судді Потетій А.Г.
при секретарі Задорожна Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в своїх та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Український страховий стандарт", ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_6, про стягнення матеріальної та моральної шкоди та ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Український страховий стандарт", ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
Позивачі ОСОБА_1, в своїх та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Український страховий стандарт", ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_6, про стягнення матеріальної та моральної шкоди також ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Український страховий стандарт", ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди .
В позовах послались на те, що Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, достатньо повно викривається в тому, що він 26 жовтня 2014 року близько 22 год. 10 хв., керуючи автомобілем GEELY EMGRAND 7 д.н. НОМЕР_1, на 342 км. автодороги Київ-Харків, порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху, у результаті чого пасажир його автомобіля ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля GEELY EMGRAND 7 д.н. НОМЕР_1 є ОСОБА_5. Право користування автомобілем він передав своєму сину ОСОБА_4.
Своїми необережними діями, що виразилися в порушенні Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_7, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
Позивачка, ОСОБА_1, є потерпілою від вказаного кримінального правопорушення, крім неї, потерпілою визнана ОСОБА_6 - мати ОСОБА_7
ОСОБА_7 був чоловіком позивачки ОСОБА_1 чоловіком, шлюб між ними був зареєстрований 20 серпня 2008 року, але фактично проживали разом з ОСОБА_7 однією сім'єю з 2004 року в АДРЕСА_1., від вказаного шлюбу мають сина, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Діями ОСОБА_4 позивачці була завдана значна матеріальна та моральна шкода.
ОСОБА_7 працював у ВП Центр механізації колійних робіт ДП ПЗ. За період з вересня 2013р. по вересень 2014 р. він отримав заробітну плату у розмірі 69093,35 грн. Його середньомісячна заробітна плата складала 5782,4 грн. Сім'я ОСОБА_7 складалася з трьох осіб (ОСОБА_7, ОСОБА_1 дружина та ОСОБА_2 - син). На потерпілого ОСОБА_7 та його сина ОСОБА_2, який перебував у нього на утриманні, припадала частка його заробітку у сумі 5782,4 грн. : 2 =2891,2 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.
Позивачка ОСОБА_1. вважає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повинні сплачувати їй солідарно щомісячно 2891,2 грн. на утримання ОСОБА_2 у рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого.
Крім завданої матеріальної шкоди діями ОСОБА_4 , ОСОБА_1 завдана значна моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, які вона зазнала в зв'язку із смертю чоловіка та батька її сина, втратила найдорожчу для неї людину, єдину опору в жита та помічника. Позивачка проживає у сільській місцевості і допомога чоловіка по господарству була необхідна. Їхній син залишився без батька, участь якого у вихованні хлопчика дуже важлива. Син дуже важко переніс втрату батька. Зараз він дуже хвилюється коли хтось із близьких людей йде з дому. Дитина боїться, що хтось піде з дому, як пішов батько, і не повернеться.
До цього часу ОСОБА_4 не вибачився перед ОСОБА_1 за завдану моральну шкоду та не відшкодував збитки, що також завдає їй душевні страждання. Завдану моральну шкоду ОСОБА_1, та її синові ОСОБА_2 оцінює в 195128 гривень кожному, а всього 390256 гривень.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
ОСОБА_4 мав поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу № АС/9071022 ПАТ СК «Український страховий стандарт» від 27.06.2014р. Ліміт відповідальності зазначений у страховому полісі складає 100 000 грн.
Окрім того, у відповідності до ст.27 ч.ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик ( у випадках, передбачених підпунктами «г» і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам ( усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування ( регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Станом на момент настання ДТП - 26.10.2014 року - розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив 1218 гривень. Таким чином, розмір моральної шкоди, що підлягає сплаті Страховиком на користь позивачів становить 14616 гривень, тобто 4872 гривень кожному( з розрахунку 1218x12:3= 4872 гривень), решту суми моральної шкоди повинен відшкодовувати винуватець ДТП ОСОБА_4.
Згідно із ст.27 ч.2 ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик ( у випадках, передбачених ст.41 цього закону,- МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування(регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Так, середньомісячна заробітна плата чоловіка позивачки- ОСОБА_1 становила 5782,50 гривень (69389,93: 12=5782,50 гривень). Єдиним утриманцем загиблого був його син, частка якого становила 2891,25 гривень (5782,50 :2 = 2891,25гривень).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1200 ЦК України, шкода відшкодовується дитині, до досягнення нею 18 років ( учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним 23 років). З огляду на те, що ліміт відповідальності Страховика за полісом та Законом за шкоду завдану життю або здоров»ю становить 100 000 гривень, а також те, що Страховиком мають бути відшкодовані і витрати на поховання і моральна шкода, то Страховик повинен сплатити відшкодування в межах ліміту 100 000 гривень за відрахуванням витрат на поховання та моральної шкоду, а решту відшкодування до досягнення сином ОСОБА_2 18 річного віку відшкодування матеріальної шкоди повинен сплачувати ОСОБА_4.
У відповідності до ст.27 ч.5 вищезазначеного Закону відшкодування шкоди, пов»язаної із смертю потерпілого, може бути сплачено у вигляді одноразової виплати. Тому, ПрАТ СК «Українский страховий стандарт» повинен сплатити ОСОБА_1 та її синові відшкодування у вигляді саме одноразової виплати.
Вважає, що ПрАТ СК «Український страховий стандарт» повинен відшкодувати ОСОБА_1: витрати на похоронно-ритуальні товари у сумі 1241 гривень; витрати на відспівування у церкві у сумі 300 гривень; моральну шкоду спричинену смертю ОСОБА_7 у сумі 4872 гривень на мою користь та 4872 гривень на користь малолітнього сина; та решту відшкодування в межах ліміту 100 000 гривень, а саме 75050 гривень (100 000- 4872-4872-4872- 1293-7500- 1241-300=75050 гривень) за період з 27.10.2014 року по 25.12.2016 року ( 25 місяців 30 діб).
Вважає, що ОСОБА_4 повинен відшкодувати позивачці ОСОБА_1 матеріальну шкоду, яка складається з :
-витрат на поховання ОСОБА_7 4439,06 грн., у тому числі:
на похоронно ритуальні товари -1241 грн.,
відспівування в церкві - 300 грн.,
поминальний обід - 2080 грн.,
продукти на поминальний обід - 818,06 грн.
-витрат на проведення судово-медичної експертизи 255 грн.
У відповідності до ст.1200 ЦК України ОСОБА_4 повинен відшкодовувати ОСОБА_2, який знаходився на утриманні померлого батька ОСОБА_7 починаючи з 26 грудня 2016 року до 15.09.2023 року по 2891,25 гривень щомісячно, а саме з 26.12.2016 року по 31.12.2016 року 559,62 гривень(93,27 гривень х бдіб) , з 01.01.2017 року по 31.08.2023 року по 2891,25 гривень щомісячно, з 01.09.2023 року по 15.09.2023 року 1399,05 гривень(93,27х15діб), а також спричинену моральну шкоду позивачці ОСОБА_1 та її синові ОСОБА_2 смертю чоловіка та батька відповідно у 195128 гривень кожному,а всього 390256 гривень ( 400000- 4872x2=9744 гривень, яка підлягає до відшкодування ПрАТ СК «Український страховий стандарт»).
Позивачка ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до відповідачів, посилаючись на те, що вона являється матрір'ю ОСОБА_7
Внаслідок трагічної загибелі сина їй було завдано душевних страждань
та моральної болі. Перенесений нервовий стрес, душевні хвилювання, з
приводу дорожньо-транспортної пригоди, в якій загинув її син, суттєво
вплинули на її здоров'я. Після пережитого змінився життєвий уклад.
Позивачці ОСОБА_6 з її чоловіком, батьком ОСОБА_7, інвалідом 2 групи, після загибелі сина не має від кого чекати на допомогу.
Завдану моральну шкоду позивачка ОСОБА_6 оцінює в 250 000 грн.
Крім моральної шкоди, трагічні події, пов'язані загибеллю сина, призвели до матеріальних витрат, які остання має намір відшкодувати за рахунок винної особи.
Так, витрати на організацію поминального обіду склали - 3000 грн., відспівування - 300 грн., поховально-ритуальні послуги -1241 грн., матеріал на огорожу могили - 1293 грн., на ліки - 2 316 грн.
Всього ОСОБА_6 завдано майнової шкоди на 8 150 грн. Яку прохала стягнути з ОСОБА_4
Вважає, що ПрАТ СК «Український страховий стандарт» повинен відшкодувати за позовом ОСОБА_6 в межах ліміту відповідальності 100000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди, понесені витрати на пам'ятник загиблому у сумі 7500 гривень, а решту витрат покласти на відповідача ОСОБА_4
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля GEELY EMGRAND 7» д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_5. З матеріалів кримінального провадження випливає, що право користування автомобілем він передав своєму сину ОСОБА_4.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. ОСОБА_4 мав поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників іноземного транспортного засобу №АС/9071022 ПАТ СК «Український страховий стандарт» від 27.06.2014 року.
В судовому засіданні позивач-ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_11, позов підтримали прохали стягнути з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані із придбанням продуктів для поминального обіду - 818,06 грн., витрати за поминальний обід 2080 грн.,витрати, пов'язані із проведенням судово-медичної експертизи у сумі 255 гривень, а всього 3153,06 грн.
Стягнути з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, починаючи з 26.12.2016 року по 15.09.2023 року по 2891,25 гривень щомісячно, а саме з 26.12.2016 року по 31.12.2016 року 559,62 гривень, з 01.01.2017 року по 31.08.202.3 року по 2891,25 гривень щомісячно, з 01.09.2023 року по 15.09.2023 року 1399,05 гривень щомісячно.
Стягнути з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 390256 грн. ( а саме 195128грн. на її користь та 195128 на користь малолітнього сина ОСОБА_2).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Український страховий стандарт" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоди у сумі 76591грн., яка складається з матеріальної шкоди в розмірі 75050 гривень, витрат на похоронно-ритуальні товари у сумі 1241 гривень та витрат на відспівування у церкві у сумі 300 гривень.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Український страховий стандарт" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 9744 грн.,яка складається з моральної шкоди завданій ОСОБА_1 в сумі 4872грн. та моральної шкоди на користь малолітнього сина ОСОБА_2 в сумі 4872грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_12 позовні вимоги підтримали та прохали їх задовольнити, з підстав, зазначених в позовних вимогах. Уточнили вимоги прохавши не стягувати кошти з відповідача ОСОБА_5 а лише з винуватця ДТП його сина.
Відповідач ОСОБА_5, позовні вимоги щодо сина -ОСОБА_4 не визнав в повному обсязі та прохав відмовити в їх задоволенні а щодо вимог до страхової компанії поклався на розсуд суду.
Відповідач ОСОБА_4, допитаний в режимі відео конференції між Полтавським районним судом Полтавської області та Крюківською виправною колонією №29, позовні вимоги не визнав в повному обсязі, справу прохав розглянути за його відсутності та погодився на те, щоб його інтереси представляв представник ОСОБА_14
Представник відповідача ОСОБА_4- ОСОБА_14 стосовно стягнень з ПрАТ СК «Український правовий стандарт» на користь Позивача - ОСОБА_1 зазначених сум поклався на розсуд суду, в частині позовних вимог до ОСОБА_4 заперечував проти задоволення позовних вимог, обгрунтовуючи це наданими раніше до суду запереченнями представника ОСОБА_15 Згідно яких зазначено, що в своєму позові ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_4 на її користь:
витрати пов'язані із придбанням продуктів для поминального обіду - 818,06 гривень;
- витрати на поминальний обід - 2080гривень;
- витрати пов'язані із проведенням судово-медичної експертизи у сумі 255 гривень, а всього 3153,06 гривень.
Відповідно до ч.І ст. 1201ЦК України: особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Відшкодування витрат на організацію поминального обіду та витрат пов'язаних з проведенням судово-медичної експертизи не передбачені нормами чинного законодавства, не відносяться до витрат на поховання в розумінні ст.1, ст.2 ЗУ «Про поховання та похоронну справу», а тому задоволенню не підлягають.
Крім того витрати на проведення судово-медичної експертизи мали вирішуватись в рамках кримінального провадження, і дане питання Вироком Полтавського районного суду м.Полтави було вирішено у вигляді стягнення із ОСОБА_4 витрат на залучення експертів в сумі - 982,80грн. Враховуючи вищенаведене вважає, що вимога про стягнення витрат із проведення судової-медичної експертизи вже вирішено, тому є безпідставним та не підлягає задоволенню.
Вимога про стягнення матеріальної шкоди, починаючи з 26.12.2016 року по 15.09.2023 року по 2891,25 гривень щомісячно, а саме з 26.12.2016 року по 31.12.2016 року 559,62 гривень, з 01.01.2017 року по 31.08.2023 року по 2891,05 гривень щомісячно, з 01.09.2023 року по 15.09.2023 року 1399,05 гривень, є необгрунтованою та безпідставною виходячи з наступного:
В якості обґрунтування даної матеріальної шкоди Позивач ОСОБА_1 посилається на ст.1200 ЦК України. Відповідно до п.1 ч.1, ч.2 ст.1200 ЦК України: у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років);
Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.
Відповідно до п.27.2 ст.27 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Керуючись п.27.2 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодування шкоди в порядку ст.1200 ЦК України підлягає стягненню зі страховика, а не з відповідача - ОСОБА_4.
Вказує на те, що законодавець передбачає мінімальний розмір відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, який не може бути меншим ніж 36 мінімальних заробітних плат встановлених на день настання страхового випадку і не жодним чином не обмежує максимальний розмір відшкодування цих витрат.
В своєму запереченні вих..№2725 від 06.11.2015року Відповідач з ПрАТ СК «Український правовий стандарт» визнає, що дані витрати має відшкодовувати він.
Цивільна відповідальність ОСОБА_4 була застрахована, а тому належні на думку позивача її кошти слід стягувати не з ОСОБА_4, а із страхової компанії, тому дана позовна вимога є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Відповідно ч.5 ст.119 ЦПК України представник відповідача вказував на необхідність залишення даних позовних заяв без розгляду, оскільки не сплачено судовий збір, оскільки за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Позовна заява в частині стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню оскільки відповідно до п.З п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від
31.03.95 із останніми змінами від 27.02.2009року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» :Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до ст.137 ЦПК (1502-06 ) (ст.119 чинного ЦПК) у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода. якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами ие підтверджується.
При недотриманні позивачем зазначених вимог настають наслідки, передбачені ст.139 ЦПК (1502-06) (ст.121 чинного ЦПК).
В вищезазначеній постанові міститься визначення в чому може полягати моральна
шкода.
Позивач ОСОБА_1 в уточненій позовній заяві взагалі не зазначає в чому саме полягала ця шкода, не надає жодного доказу та відповідного розрахунку та ніяк не обґрунтовує розмір моральної шкоди, не зазначає жодного критерія, з якого вона визначила суму, не більше і не менше, а саме в розмірі 400 000грн. Позивач не змогла обґрунтувати розмір моральної шкоди, не зазначила характер та обсяг страждань, характер немайнових втрат та в чому саме полягали ці втрати.
Позивач ОСОБА_6 взагалі ніяк не обґрунтовує розмір моральної шкоди, не зазначає жодного критерія, з якого вона визначила суму, не більше і не менше, а саме в розмірі 350 000грн. Позивач не змогла обґрунтувати розмір моральної шкоди, не зазначила характер та обсяг страждань, характер немайнових втрат та в чому саме полягали ці втрати.
В своєму позові ОСОБА_6 зазначає, що матеріальна шкода складається із: витрат на організацію поминального обіду в розмірі 3000грн.,
- відспівування в розмірі 300грн.,
- поховально - ритуальні послуги в розмірі 1241грн.,
- матеріал на огорожу могили - 1293грн.,
- ліки в розмірі 2316грн.
Відшкодування витрат на організацію поминального обіду не передбачені нормами чинного законодавства, не відносяться до витрат на поховання в розумінні ст.1, ст.2 ЗУ «Про поховання та похоронну справу», а тому задоволенню не підлягають.
ОСОБА_6 не надає доказів понесених витрат на поховання. Надані копії дублікатів квитанцій на відспівування в розмірі 300грн. №22553 від 15 листопада рік не зазначений та копія квитанції на похоронно-ритуальні послуги в розмірі 1241грн. № 001550 від 26.11.2014року, не є оригіналами тому не можуть братись до уваги, та по свої суті дублюють квитанції оригінали, яких надає інший Позивач ОСОБА_1.
У заяві про збільшення позовних вимог від 10 грудня 2015року ОСОБА_6 зазначає, що нею були понесені витрати на виготовлення та встановлення надгробного пам'ячника у розмірі 7500,00грн. та простить стягнути ці витрати із ПрАТ СК «Український страховий стандарт». Одночасно ОСОБА_6 пріоспть стягнути витрати на купівлю будівельних матеріалів видаючи їх як спорудження та встановлення пам'ятнику надаючи копії документів, які не мають жодного відношення до даної справи. Так копія видаткової накладної № ПонИн - 000001 від 24 лютого 2015 року на купівлю профільної труби та кругів на загальну суму 1293,38 грн. підтверджує лише факт придбання невідомою особою, для невідомих потреб будівельних матеріалів (металевих виробів), і не підтверджує факту спорудження надгробного пам'ятнику. Тому вимога про стягнення коштів у розмірі 1293,38грн. задоволенню не підлягає, як така, що є безпідставною.
Під час судового розгляду ОСОБА_6 зазначила що ліки купувалися і для ОСОБА_16 та надає надала копію Витягу із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №4879 свого чоловіка ОСОБА_16, який не є стороною в даному провадженні, а його діагноз взагалі не має відношення до дій Відповідачів. ОСОБА_6 не зазначає які саме ліки, в якій кількості та на яку суму приймала вона, а які її чоловік, тому неможливо визначити розмір витрат понесених на купівлю ліків.
Крім того ОСОБА_6 не надала доказів понесених витрат на купівлю ліків. Для
відшкодування витрат на ліки Позивач ОСОБА_6 зобов'язана надати докази того, що внаслідок дій Відповідачів було завдано шкоди її здоров'ю, тобто повинен бути причинно- наслідковий зв'язок. Жодного доказу існування такого зв'язку не надано, в наданій ОСОБА_6 витягу № 4878 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого відсутні посилання на те, що порушення її здоров'я пов'язані із діями Відповідачів або викликані смертю сина.
Надані Позивачем ОСОБА_6 копії чеків на купівлю ліків не можуть судом братися до уваги, оскільки не надано підтвердження призначення лікування та рецепту на придбання ліків, тобто, які саме ліки, в якій кількості та який період часу при даному діагнозі ОСОБА_6 повинна була приймати.
В своєму позові ОСОБА_6, як на підставу отримання матеріальних витрат посилається на ст.22 ЦК України, яка передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Проте ОСОБА_6 не зазначає які саме її права були порушені кожним із Відповідачів, в чому це було виражене, та якою нормою чинного законодавства це право передбачено.
Представник відповідача Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Український страховий стандарт" в судове засідання не з'явився, надіславши заперечення проти позову, одночасно прохали провести розгляд справи за їх відсутності.
В своєму запереченні вказували на те, що Страховик визнає обгрунтованими наступні вимоги про відшкодування витрат на поховання, які подані Позивачем-1 (дружиною загиблого):
1.Відспівування - 300,00 грн. (квитанція № 21239 Полтавського Макаріївського Кафедрального Собору від 27.10.2014р.).
2.Поховально-ритуальні товари - 1 241,00 грн. (Квитанція № 001533 від 27.10.2014р.
3.Всього- 1 541,00 грн.
Поминальний обід (продукти) 818.06 грн. (фіскальний чек від 27.10.2014р.).
Витрати на проведення судової експертизи в розмірі 255,00 грн. не є витратами на поховання або витратами, пов'язані з лікуванням загиблого, оскільки він загинув на місці ДТП, а тому відшкодуванню з боку Страховика не підлягають.
Поминальний обід в сумі 818,06 грн. (фіскальний чек від 27.10.2014р.) та витрати на організацію поминального обіду (вочевидь, оренда кафе) в розмірі 2 080,00 грн. згідно товарного чеку ФОП ОСОБА_17 № 2 від 28.10.2014р не відноситься до витрат на поховання відповідно до ст. 1 Закону України «Про поховання та похоронну справу».
Стосовно вимог про відшкодування витрат на поховання Позивача-2 (матері загиблого), Страховик повідомляє, що витрати на поховання здійснюються Страховиком одноразово (вочевидь, дані витрати були здійснені під час поминального обіду на 40 днів).
Відшкодування витрат па лікування Позивача-2 Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-страхової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), на підставі якого укладався поліс № АС/9071022, не передбачено.
Також, Страховик визнає витрати на огорожу могили в розмірі 1 293,38 грн.
Таким чином, виходячи з аналізу документів, копії яких додані до позовної заяви, Страховик визнає суму в розмірі 2 834,38 грн., де:
300,00 гри. відспівування.
1 241,00 грн. - поховально-ритуальні товари.
1 293,38 грн. - огорожа ira могилу.
Відповідно до ст. 23 Закону, шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:
1.шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого;
2.шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;
3.шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;
4.моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий -
фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
5.шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Відповідно до н. 27.3. Закону, Страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усииовлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Станом на момент настання ДТП 26.10.2014р. - розмір мінімальної заробітної плати в Україні, згідно ст. 8 Закону України «Про державний бюджет' України на 2014 рік», становив 1 301,00 грн.
Таким чином, розмір моральної шкоди, що підлягає сплаті Страховиком на користь потерпілих (позивачів) становить:
1 301,00 * 12= 15 612,00 грн.
Отже, кожна з потерпілих осіб (дружина, неповнолітній син та мати загиблого) мають право на отримання по 5 204,00 гри. (15 612,00 / 3 ;= 5 204,00).
Решта суми моральної шкоди має бути покладена безпосередньо на винуватця ДТП.
27.2. Страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка мас
право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового
відшкодування (регламентної виплат) утриманцям одного померлого не може бути
меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Середньомісячна заробітна плата загиблого становила 69 093,35 грн., що становить 5 757,78 гри. на місяць (69 093,35 / 12 = 5 757,78).
Єдиним утриманцем загиблого був його син, частка якого становила 2 878,89 грн.
на місяць (5 757,78 /2 -2 878,89).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1200 ЦК України, шкода відшкодовується дитині, до
досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не
більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).
З огляду на те, що ліміт відповідальності Страховика за полісом та Законом за
шкоду, завдану життю або здоров'ю потерпілого, становить 100 000.00 гри. (п.9.3. ст.. 9 Закону), а також те, що Страховиком мають бути відшкодовані 2 834,38 грн. витрат на поховання та 15 612,00 грн. моральної шкоди, частина невикористаного ліміту страхового відшкодування становить 81 553,62 грн. (100 000,00 -2 834,38 - 15 612,00).
Отже, суму в розмірі 2 878,89 грн. на користь сина загиблого Страховик має
сплачувати протягом 28 місяців та 944,70 грн. додатково.
В судове засідання представник відповідача Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Український страховий стандарт" не з»явився надавши письмові заперечення в яких прохав розгляд справи провести за його відсутності та не заперечував, щодо винесення судом рішення, яким стягнути зі Страховика страхове відшкодування за шкоду, завдану життю потерпілого, розмір якого не перевищує встановленого ліміту для даного страхового випадку.
Суд, дослідивши докази, якими обґрунтовується позов, заслухавши пояснення позивачів, представників позивачів, відповідачів, вважає, що позови підлягають до часткового задоволення.
Судом встановлено, що вироком Полтавського районного суду від 07.08.2015 року та вироком апеляційного суду Полтавської області від 06.10.2015 року ОСОБА_4 визнаний винним за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначене відповідне покарання. Вирок набрав законної сили. Злочин інкримінований ОСОБА_4 вчинений при слідуючих обставинах: ОСОБА_4, 26 жовтня 2014 року, близько 22 год. 10 хв., керуючи автомобілем GEELY EMGRAND 7 д.н. НОМЕР_1, на 342 км. автодороги Київ-Харків, порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху, у результаті чого пасажир його автомобіля ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля GEELY EMGRAND 7 д.н. НОМЕР_1 є ОСОБА_5. Право користування автомобілем він передав своєму сину ОСОБА_4.
Своїми необережними діями, що виразилися в порушенні Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_7, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
Позивачка, ОСОБА_1, є потерпілою від вказаного кримінального правопорушення, крім неї, потерпілою визнана ОСОБА_6 - мати ОСОБА_7
ОСОБА_7 був чоловіком позивачки ОСОБА_1 чоловіком, шлюб між ними був зареєстрований 20 серпня 2008 року, але фактично проживали разом з ОСОБА_7 однією сім'єю з 2004 року в АДРЕСА_1., від вказаного шлюбу мають сина, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Діями ОСОБА_4 позивачці-ОСОБА_1 була завдана значна матеріальна та моральна шкода.
ОСОБА_7 працював у ВП Центр механізації колійних робіт ДП ПЗ. За період з вересня 2013р. по вересень 2014 р. він отримав заробітну плату у розмірі 69093,35 грн. Його середньомісячна заробітна плата складала 5782,4 грн. Сім'я ОСОБА_7 складалася з трьох осіб (ОСОБА_7, ОСОБА_1 дружина та ОСОБА_2 - син). На потерпілого ОСОБА_7 та його сина ОСОБА_2, який перебував у нього на утриманні, припадала частка його заробітку у сумі 5782,4 грн. : 2 =2891,2 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.
Крім завданої матеріальної шкоди діями ОСОБА_4 , ОСОБА_1 завдана значна моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, які вона зазнала в зв'язку із смертю чоловіка та батька її сина, втратила найдорожчу для неї людину, єдину опору в жита та помічника. Позивачка проживає у сільській місцевості і допомога чоловіка по господарству була необхідна. Їхній син залишився без батька, участь якого у вихованні хлопчика дуже важлива. Син дуже важко переніс втрату батька.
До цього часу ОСОБА_4 не вибачився перед ОСОБА_1 за завдану моральну шкоду та не відшкодував збитки, що також завдає їй душевні страждання.
ОСОБА_4 мав поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу № АС/9071022 ПАТ СК «Український страховий стандарт» від 27.06.2014р. Ліміт відповідальності зазначений у страховому полісі складає 100 000 грн.
У відповідності до ст.27 ч.ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик ( у випадках, передбачених підпунктами «г» і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам ( усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування ( регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Станом на момент настання ДТП - 26.10.2014 року - розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив 1218 гривень. Таким чином, розмір моральної шкоди, що підлягає сплаті Страховиком на користь позивачів становить 14616 гривень, тобто 4872 гривень кожному( з розрахунку 1218x12:3= 4872 гривень), решту суми моральної шкоди повинен відшкодовувати винуватець ДТП ОСОБА_4.
Згідно із ст.27 ч.2 ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик ( у випадках, передбачених ст.41 цього закону,- МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування(регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1200 ЦК України, шкода відшкодовується дитині, до досягнення нею 18 років ( учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним 23 років). З огляду на те, що ліміт відповідальності Страховика за полісом та Законом за шкоду завдану життю або здоров»ю становить 100 000 гривень, а також те, що Страховиком мають бути відшкодовані і витрати на поховання і моральна шкода, то Страховик повинен сплатити відшкодування в межах ліміту 100 000 гривень за відрахуванням витрат на поховання та моральної шкоду, а решту відшкодування до досягнення сином ОСОБА_2 18 річного віку відшкодування матеріальної шкоди повинен сплачувати ОСОБА_4.
У відповідності до ст.27 ч.5 вищезазначеного Закону відшкодування шкоди, пов»язаної із смертю потерпілого, може бути сплачено у вигляді одноразової виплати. Тому, ПрАТ СК «Українский страховий стандарт» повинен сплатити ОСОБА_1 та її синові відшкодування у вигляді саме одноразової виплати.
Позивачка ОСОБА_6 є матрі'ю загиблого ОСОБА_7 Внаслідок трагічної загибелі сина їй було завдано душевних страждань
та моральної болі. Перенесений нервовий стрес, душевні хвилювання, з
приводу дорожньо-транспортної пригоди, в якій загинув її син, суттєво
вплинули на її здоров'я. Після пережитого змінився життєвий уклад. Позивачці ОСОБА_6 з її чоловіком, батьком ОСОБА_7, інвалідом 2 групи, після загибелі сина не має від кого чекати на допомогу. Також суд вважає понесені витрати позивачкою ОСОБА_6 на поховання та пам»ячник належним чином підтверджені в суді а тому суд вважає дані вимоги такими, що підлягають до задоволення. А також підлягають до задоволення стягненню моральна шкода з відповідача Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Український страховий стандарт" в розмірі визначеного ліміту.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником автомобіля GEELY EMGRAND 7» д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_5. З матеріалів кримінального провадження випливає, що право користування автомобілем він передав своєму сину ОСОБА_4.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. ОСОБА_4 мав поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників іноземного транспортного засобу №АС/9071022 ПАТ СК «Український страховий стандарт» від 27.06.2014 року.
Оскільки вироком Апеляційного суду Полтавської області від 06.10.2015 доведено скоєння злочину відповідачем, а також його вина у спричиненні позивачу матеріальних збитків внаслідок ДТП, суд вважає, доведеним причинний зв»язок між неправомірними діями відповідача ОСОБА_4 та заподіяними шкодами, тому останній повинен нести відповідальність перед позивачами за спричинені шкоди відповідно до ст.ст.1166, 1167 ЦК України.
Так відповідно до положення ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та положеннями ч.1 ст.11 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.(ст.61 ЦПК).
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання стосовно розміру відшкодування моральної шкоди суд бере до уваги Постанову Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4
"Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" де вказано, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправні діяння її заподіювача; наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому суд з'ясовує факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрати немайнового характеру.
Суд вважає, що стягненню з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_1 підлягають витрати, пов'язані із придбанням продуктів для поминального обіду - 818,06 грн., витрати за поминальний обід 2080 грн.,витрати, пов'язані із проведенням судово-медичної експертизи у сумі 255 гривень, а всього 3153,06 грн.
Стягненнню з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_1 підлягає матеріальна шкоду, починаючи з 26.12.2016 року по 15.09.2023 року по 2891,25 гривень щомісячно, а саме з 26.12.2016 року по 31.12.2016 року 559,62 гривень, з 01.01.2017 року по 31.08.202.3 року по 2891,25 гривень щомісячно, з 01.09.2023 року по 15.09.2023 року 1399,05 гривень щомісячно.
Стягненню з Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Український страховий стандарт" на користь ОСОБА_1 підлягає матеріальна шкода у сумі 76591грн., яка складається з матеріальної шкоди в розмірі 75050 гривень, витрат на похоронно-ритуальні товари у сумі 1241 гривень та витрат на відспівування у церкві у сумі 300 гривень.
Стягненню з Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Український страховий стандарт" на користь ОСОБА_1 підлягає моральна шкода в розмірі 9744 грн.,яка складається з моральної шкоди завданій ОСОБА_1 в сумі 4872грн. та моральної шкоди на користь малолітнього сина ОСОБА_2 в сумі 4872грн.
Суд вважає доведеним належними доказами спричинення відповідачем моральної шкоди позивачу ОСОБА_1 та її сину на суму 300000 грн. (по 150000 грн. їй та сину).
Стягненню з Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Український страховий стандарт" на користь ОСОБА_6 підлягають понесені нею витрати на надгробний пам'ятник, в розмірі 7 500 грн.
Стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 підлягають понесені нею витрати на поховання в сумі 8150 грн., які складаються з витрат на організацію поминального обіду в розмірі 3000грн., відспівування- 300грн., поховально-ритуальні послуги-1241 грн., матеріал на огорожу могили -1293грн. та на придбання ліків 2316 грн.
Відповідно до ст..88ЦПК України підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог майнового та не майнового характеру (моральної шкоди) .
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 215 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст. ст.22, 23,1166,1167, 1192 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1, в своїх та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Український страховий стандарт", ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_6, про стягнення матеріальної та моральної шкоди та ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Український страховий стандарт", ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані із придбанням продуктів для поминального обіду - 818,06 грн., витрати за поминальний обід 2080 грн.,витрати, пов'язані із проведенням судово-медичної експертизи у сумі 255 гривень, а всього 3153,06 грн.
Стягнути з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, починаючи з 26.12.2016 року по 15.09.2023 року по 2891,25 гривень щомісячно, а саме з 26.12.2016 року по 31.12.2016 року 559,62 гривень, з 01.01.2017 року по 31.08.202.3 року по 2891,25 гривень щомісячно, з 01.09.2023 року по 15.09.2023 року 1399,05 гривень щомісячно.
Стягнути з ОСОБА_4, на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 300000 грн. ( а саме 150000грн. на її користь та 150000 на користь малолітнього сина ОСОБА_2).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Український страховий стандарт" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоди у сумі 76591грн., яка складається з матеріальної шкоди в розмірі 75050 гривень, витрат на похоронно-ритуальні товари у сумі 1241 гривень та витрат на відспівування у церкві у сумі 300 гривень.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Український страховий стандарт" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 9744 грн.,яка складається з моральної шкоди завданій ОСОБА_1 в сумі 4872грн. та моральної шкоди на користь малолітнього сина ОСОБА_2 в сумі 4872грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Український страховий стандарт" на користь ОСОБА_6 понесені нею витрати на поховання в сумі 15650 грн., яка складається з витрат на надгробний пам'ятник, в розмірі 7 500 грн., витрат на організацію поминального обіду в розмірі 3000грн., відспівування- 300грн., поховально-ритуальні послуги-1241 грн., матеріал на огорожу могили -1293грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхова компанія "Український страховий стандарт" на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 4872 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 завдану моральну шкоду в розмірі 150000 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави, пропорційно до задоволених позовних вимог, судовий збір в розмірі 771грн. 68 коп. за задоволені позовні вимоги майнового характеру, та 45000 грн. за позовні щодо стягнення моральної шкоди.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: А.Г.Потетій