Справа № 545/1514/16-ц
Провадження № 2/545/662/16
"12" травня 2016 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Потетій А.Г.,
при секретарі Задорожна Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Василівська сільська рада, про визнання права власності на нерухоме майно,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, посилаючись на те, що він має на території Василівської сільської ради Полтавського району земельні ділянки , на яких вирощує сільськогосподарську продукцію. В 2012 році до позивача звернувся ОСОБА_3 з проханням придбати у нього земельну ділянку для ведения товарного сільгосподарського виробництва. Позивач спочатку відмовився , так як на той час на продаж землі був мораторій. Однак ОСОБА_3 почав позивача умовляти придбати ділянку, так як йому з дружиною дуже необхідні гроші. Зважаючи на його скрутне становище, погодився придбати земельну ділянку, за умови, що позивач передає йому гроші ,а він коли буде дозволено , нотаріально оформить договір купівлі -продажу земельної ділянки.
03.10.2012р. позивач передав ОСОБА_3 в присутності його дружини ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 57000 грн. за земельну ділянку площею 5,70 га. для ведення товарного сільгосподарського виробництва, розташовану на території Василівської сільської ради Полтавського району. Про домовленість сторін та передачу коштів в цей же день складено розписку.
Згідно розписки від 03.10.2012р. ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 за продаж земельної ділянки площею 5,70 га. для ведення товарного сільгосподарського виробництва розташовану на території Василівської сільської ради Полтавського району , яка належить йому на праві приватної власності згідно Державного акта серії ІІ-ПЛ №051881 від 19.03.2000р. грошові кошти в розмірі 57 000грн., а ОСОБА_3 зобов'язується після зняття мораторію на продаж землі оформити договір купівлі-продажу земельної ділянки нотаріально. Оригінал Державного акта серії ІІ-ПЛ №051881 від 19.03.2000р. передає ОСОБА_1.
Позивач з того часу почав користуватися зазначеною ділянкою.
13 червня 2013року ОСОБА_3 помер ( свідоцтво про смерть, серії 1 - КЕ №239687 видане виконавчим комітетом Василівською сільською ради від 13.06.2013р.).
Через деякий час ОСОБА_1 звернувся до дружини померлого, з проханням узаконити купівлю продаж земельної ділянки. ОСОБА_2 запевнила позивача, що тільки вона оформить спадщину, то зразу надасть всі необхідні документи
В вересні 2013 року, ОСОБА_1 ще раз зустрівся з ОСОБА_2. Вона розповіла, що спадщину ще не оформляла і зробить це найближчим часом,на що позивач за пропонував їй повернути кошти за земельну ділянку , та користуватись нею самій. ОСОБА_2 відмовилась , зазначивши, що її чоловік земельну ділянку продав мені і тепер оформлення права власності на неї, це клопоти позивача.
Зважаючи на викладене немає іншої можливості в оформленні права власності на належне позивачу майно в інший ніж у судовому порядку спосіб.
В судове засідання позивач не з'явився, попередньо надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав та прохав задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутність, не заперечувала проти задоволення позову.
Представник третьої особи- Василівська сільської ради в судове засідання не з'явився та надав заяву, в якій прохав розглянути справу без їхньої участі, не заперечили проти задоволення позову.
Суд, дослідивши докази, якими обґрунтовується позов, вважає, що позов не підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що згідно розписки від 03.10.2012р. ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 за продаж земельної ділянки площею 5,70 га., для ведення товарного сільгосподарського виробництва, розташовану на території Василівської сільської ради Полтавського району , яка належить йому на праві приватної власності згідно Державного акта серії ІІ-ПЛ №051881 від 19.03.2000р. грошові кошти в розмірі 57 000грн.. Згідно розписки ОСОБА_3 зобов'язувався після зняття мораторію на продаж землі оформити договір купівлі-продажу земельної ділянки нотаріально. Оригінал Державного акта серії ІІ-ПЛ №051881 від 19.03.2000р. передає ОСОБА_1.
13 червня 2013року ОСОБА_3 помер ( свідоцтво про смерть, серії 1 - КЕ №239687 видане виконавчим комітетом Василівською сільською ради від 13.06.2013р.).
Через деякий час ОСОБА_1 звернувся до дружини померлого, з проханням узаконити купівлю продаж земельної ділянки. ОСОБА_2 запевнила позивача, що тільки вона оформить спадщину, то зразу надасть всі необхідні документи.
В вересні 2013 року, ОСОБА_1 ще раз зустрівся з ОСОБА_2. Вона розповіла, що спадщину ще не оформляла і зробить це найближчим часом,на що позивач за пропонував їй повернути кошти за земельну ділянку , та користуватись нею самій. ОСОБА_2 відмовилась , зазначивши, що її чоловік земельну ділянку продав позивачу і тепер оформлення права власності на неї, це клопоти позивача.
Згідно зі ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 334, 640 ЦК України власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним, або державної реєстрації.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна з сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Відповідно до ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Оскільки сторонами недотримано вимог закону щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельну ділянку та державної реєстрації, то договір купівлі-продажу нерухомого майна є неукладеним, тобто не має юридичної сили і не породжує для сторін ніяких прав та обов'язків.
За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову за безпідставністю.
Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до статті 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 11, 60,88 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.203,319, 328, 331, 334,392,640,657 ЦК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити в повному обсязі за безпідставністю.
Судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду в розмірі 570грн. підлягають віднесенню за його рахунок.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський райсуд в десятиденний строк з дня його проголошення, а у разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: А.Г. Потетій