Справа № 545/1613/16-ц
Провадження № 2/545/714/16
"17" травня 2016 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Потетій А.Г.,
при секретарі Задорожна Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради,третя особа: Житловий кооператив "Моноліт", про визнання права власності,-
Позивачі звернулись до суду з позовом Виконавчого комітету Щербанівської сільської ради,третя особа: Житловий кооператив "Моноліт", про визнання права власності, посилаючись на те, що 17 січня 2000 року відділом приватизації житла ЖК «Моноліт» видано Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1. Згідно даного свідоцтва вказана квартира належить на праві сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище Бородай ).
Відповідно до технічного паспорту та свідоцтва про право власності станом на 2000 рік квартира АДРЕСА_2 знаходиться на першому поверсі, п»яти поверхового будинку. Загальна площа квартири на той час становила 69,0 кв.м., і складалася з наступних приміщень: 1-а кімната (6), площею 17,3 кв.м, 2-а кімната (7), площею 12,6 кв.м, 3-а кімната (8), площею 9,8 кв.м, кухня (5), площею 7,8 кв.м, ванна кімната (3), площею 2,4 кв.м, вбиральня (4), площею 0,8 кв.м, коридор (1), площею 9,0 кв.м, коридор (2), площею 4,2 кв.м, вбудована шафа (9), площею 1,5 кв.м., дві лоджії, площами по 1,8 кв.м.
Квартира в якій проживали позивачі фактично мала вже дві лоджії, але вони були невеликою площею, і були незручними для використання у побуті, для обслуговування квартири. Саме тому, з метою поліпшення умов проживання ОСОБА_1 було прийнято рішення про переобладнання лоджій, фактично про їх перебудову.
Для виконання робіт по переобладнанню лоджій,ОСОБА_1 отримала згоду від ЖК«Моноліт» та виконавчого комітету Щербанівської сільської ради, техніко-конструктивне обґрунтування, інші документи. У подальшому, ОСОБА_1 звернулася до виконавчого комітету Щербанівської сільської ради щодо узаконення самовільно побудованих лоджій. Згідно рішення від 05.08.2002 року №110 виконавчий комітет Щербанівської сільської ради Полтавського району надав дозвіл на узаконення самовільно побудованих лоджій. Разом з тим, ОСОБА_1 вважала, що узаконила перебудовані нею лоджію, і саме з цих підстав не звернулася до КП БТІ «Інвентаризатор» щодо реєстрації рішення відповідача, та оформлення свідоцтва про право власності.
Згідно технічного паспорту станом на 11.09.2015 року квартира АДРЕСА_3 складається з наступних приміщень: 1-а кімната (6) площею 17,3 кв.м, 2-а кімната (7) площею 12,6 кв.м, 3-я кімната (8) площею 9,8 кв.м, коридору (1) площею 9,0 кв.м, коридору (2) площею 4,0 кв.м, ванної (3) площею 2,4 кв.м, вбиральні (4) площею, 0,8 кв.м, кухні (5) площею 7,8 кв.м, кладової (9) площею 1,5 кв.м, лоджія площею 9,9 кв.м, лоджія площею 9,4 кв.м, загальна площа 84,5 кв.м.
Таким чином, після проведених перебудов лоджій, змінилася лише їх площа, інші приміщення, їх розмір, функціональне призначення в результаті перебудови лоджій - не змінилися.
У 2011 році ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище Бородай) утворила сім»ю з ОСОБА_5, в зв»язку з чим вони стали проживати разом в ІНФОРМАЦІЯ_1, і займають фактично кімнату № 8, площею 9,8 кв.м. Так, протягом всього часу спільного проживання між ними як співвласниками квартири виникають суперечки з приводу користування квартирою. Постійні сварки підштовхнули позивачів до визначення порядку користування квартирою у судовому порядку. Разом з тим, звернувшись до суду із таким позовом зрозуміли, що це не вирішить їхніх суперечок, а тому між позивачами досягнуто згоди, щодо реалізації квартири.
У зв»язку з цим, позивачі звернулися до нотаріуса щодо відчуження майна, де їм повідомили, що по-перше не визначені частки у спільній власності, а по-друге, на лоджії, що були перебудовані, і на які ОСОБА_1 отримувала дозвіл на узаконення, фактично право власності на них не оформлено. Ці обставини є перешкодою для відчуження майна, і вирішення між співвласниками спірних питань щодо користування квартирою.
Як, роз»яснив позивачам нотаріус, на даний час порядок оформлення права власності змінився, і тому вимушені звернутися до суду із вказаним позовом.
Згідно оцінки експерта, останній прийшов до висновку, що загальна вартість лоджій становить 104104 грн. 00 копійок.
Відповідно до ч.2 ст. 383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни в квартирі, наданої йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не приведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Вказані перебудови лоджій, і збільшення їх фактичних площ у квартирі АДРЕСА_4 здійснено лише з метою поліпшення умов проживання, при цьому ці зміни не призвели до порушення прав власників інших квартир. Так, ще у серпні 2002 року, ОСОБА_1 отримувала в ЖК «Моноліт» відповідне погодження на забудову цих лоджій.
Земельна ділянка, на якій розташований будинок №27 по вул.. Шевченка, в с.Розсошенці, Полтавського району , Полтавської області відведена саме для будівництва цього будинку та подальшого його обслуговування власниками квартир.
Враховуючи, що врегулювати спір у досудовому порядку не можливо, ми вимушені звернутися до суду із вказаним позовом.
В судове засідання позивачі та їх представники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не з'явились, попередньо надавши суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позов підтримали та прохали задовольнити.
Представник відповідача- Виконавчого комітету Щербанівської сільської радив судове засідання не з'явився та надав заяву, в якій прохав розглянути справу без їхньої участі, не заперечили проти задоволення позову.
Представник третьої особи- Житлового кооперативу "Моноліт", в судове засідання не з'явився, згідно поштового повідомлення, яке повернулося на адресу суду, Житловий кооператив "Моноліт" не існує вже 5 років.
Суд, дослідивши докази, якими обґрунтовується позов, вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що 17 січня 2000 року відділом приватизації житла ЖК «Моноліт» видано Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1. Згідно даного свідоцтва вказана квартира належить на праві сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище Бородай ).
Відповідно до технічного паспорту та свідоцтва про право власності станом на 2000 рік квартира АДРЕСА_2 знаходиться на першому поверсі, п»яти поверхового будинку. Загальна площа квартири на той час становила 69,0 кв.м., і складалася з наступних приміщень: 1-а кімната (6), площею 17,3 кв.м, 2-а кімната (7), площею 12,6 кв.м, 3-а кімната (8), площею 9,8 кв.м, кухня (5), площею 7,8 кв.м, ванна кімната (3), площею 2,4 кв.м, вбиральня (4), площею 0,8 кв.м, коридор (1), площею 9,0 кв.м, коридор (2), площею 4,2 кв.м, вбудована шафа (9), площею 1,5 кв.м., дві лоджії, площами по 1,8 кв.м.
Квартира в якій проживали позивачі фактично мала вже дві лоджії, але вони були невеликою площею, і були незручними для використання у побуті, для обслуговування квартири. Саме тому, з метою поліпшення умов проживання ОСОБА_1 було прийнято рішення про переобладнання лоджій, фактично про їх перебудову.
Для виконання робіт по переобладнанню лоджій,ОСОБА_1 отримала згоду від ЖК«Моноліт» та виконавчого комітету Щербанівської сільської ради, техніко-конструктивне обґрунтування, інші документи. У подальшому, ОСОБА_1 звернулася до виконавчого комітету Щербанівської сільської ради щодо узаконення самовільно побудованих лоджій. Згідно рішення від 05.08.2002 року №110 виконавчий комітет Щербанівської сільської ради Полтавського району надав дозвіл на узаконення самовільно побудованих лоджій. Разом з тим, ОСОБА_1 вважала, що узаконила перебудовані нею лоджію, і саме з цих підстав не звернулася до КП БТІ «Інвентаризатор» щодо реєстрації рішення відповідача, та оформлення свідоцтва про право власності.
Згідно технічного паспорту станом на 11.09.2015 року квартира АДРЕСА_3 складається з наступних приміщень: 1-а кімната (6) площею 17,3 кв.м, 2-а кімната (7) площею 12,6 кв.м, 3-я кімната (8) площею 9,8 кв.м, коридору (1) площею 9,0 кв.м, коридору (2) площею 4,0 кв.м, ванної (3) площею 2,4 кв.м, вбиральні (4) площею, 0,8 кв.м, кухні (5) площею 7,8 кв.м, кладової (9) площею 1,5 кв.м, лоджія площею 9,9 кв.м, лоджія площею 9,4 кв.м, загальна площа 84,5 кв.м.
Таким чином, після проведених перебудов лоджій, змінилася лише їх площа, інші приміщення, їх розмір, функціональне призначення в результаті перебудови лоджій - не змінилися.
У 2011 році ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище Бородай) утворила сім»ю з ОСОБА_5, в зв»язку з чим вони стали проживати разом в ІНФОРМАЦІЯ_1, і займають фактично кімнату № 8, площею 9,8 кв.м. Так, протягом всього часу спільного проживання між позивачами як співвласниками квартири виникають суперечки з приводу користування квартирою. Постійні сварки підштовхнули позивачів до визначення порядку користування квартирою у судовому порядку. Разом з тим, звернувшись до суду із таким позовом зрозуміли, що це не вирішить їхніх суперечок, а тому між позивачами досягнуто згоди, щодо реалізації квартири.
У зв»язку з цим, позивачі звернулися до нотаріуса щодо відчуження майна, де їм повідомили, що по-перше не визначені частки у спільній власності, а по-друге, на лоджії, що були перебудовані, і на які ОСОБА_1 отримувала дозвіл на узаконення, фактично право власності на них не оформлено. Ці обставини є перешкодою для відчуження майна, і вирішення між співвласниками спірних питань щодо користування квартирою.
Згідно оцінки експерта загальна вартість лоджій становить 104104 грн. 00 копійок.
Відповідно до ч.2 ст. 383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни в квартирі, наданої йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не приведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Вказані перебудови лоджій, і збільшення їх фактичних площ у квартирі АДРЕСА_4 здійснено з метою поліпшення умов проживання, при цьому ці зміни не призвели до порушення прав власників інших квартир. Так, ще у серпні 2002 року, ОСОБА_1 отримувала в ЖК «Моноліт» відповідне погодження на забудову цих лоджій.
Земельна ділянка, на якій розташований будинок №27 по вул.. Шевченка, в с.Розсошенці, Полтавського району , Полтавської області відведена саме для будівництва цього будинку та подальшого його обслуговування власниками квартир.
Враховуючи, що врегулювати спір у досудовому порядку не можливо, ми вимушені звернутися до суду із вказаним позовом.
Згідно до ст. 3 ЦК України, із змісту якої випливає неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.
Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного Кодексу України: «Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд».
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 331 ЦК України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом . Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Відповідно до ст. 41 Конституції України: «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності».
Згідно ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними. Саме з цих підстав, ми вважаємо, що наші частки є рівними, тобто складають по 1\2 частині за кожним із співвласників.
Згідно ч.1 ст. 376 ЦК України : «Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил», «Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво».
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними в судовому засіданні та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 11, 60,88 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст.319, 328, 331, 392, ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити .
Визнати за ОСОБА_1 1\2 частку в праві власності на квартиру АДРЕСА_4 у складі:
1-а кімната (6) площею 17,3 кв.м, 2-а кімната (7) площею 12,6 кв.м, 3-я кімната (8) площею 9,8 кв.м, коридору (1) площею 9,0 кв.м, коридору (2) площею 4,0 кв.м, ванної (3) площею 2,4 кв.м, вбиральні (4) площею, 0,8 кв.м, кухні (5) площею 7,8 кв.м, кладової (9) площею 1,5 кв.м, лоджія площею 9,9 кв.м, лоджія площею 9,4 кв.м, загальна площа 84,5 кв.м.
Визнати за ОСОБА_2 1\2 частку в праві власності на квартиру АДРЕСА_4 у складі: 1-а кімната (6) площею 17,3 кв.м, 2-а кімната (7) площею 12,6 кв.м, 3-я кімната (8) площею 9,8 кв.м, коридору (1) площею 9,0 кв.м, коридору (2) площею 4,0 кв.м, ванної (3) площею 2,4 кв.м, вбиральні (4) площею, 0,8 кв.м, кухні (5) площею 7,8 кв.м, кладової (9) площею 1,5 кв.м, лоджія площею 9,9 кв.м, лоджія площею 9,4 кв.м, загальна площа 84,5 кв.м.
Судові витрати покласти на позивачів.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський райсуд в десятиденний строк з дня його проголошення, а у разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: А.Г. Потетій