Справа № 536/239/16-к
18 травня 2016 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці кримінальне провадження № 12016170220000069 від 15 січня 2016 року по обвинуваченню
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця і жителя
АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, нежонатого,
раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця і
жителя АДРЕСА_2 ,
українця, громадянина України, непрацюючого, нежонатого, раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України
14 січня 2016 року біля 11 год. обвинувачені ОСОБА_6 і ОСОБА_7 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння прийшли до магазину «Оптовичок» в с.Максимівка Кременчуцького району Полтавської області та здійснивши покупки, біля каси магазину стали посипати зерном, розмовляючи при цьому в підвищеному тоні та виражаючись нецензурними словами. Після цього перебуваючи в громадському місці в присутності покупців та працівників магазину порушуючи громадський порядок, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі, стали вимагати у касира ОСОБА_11 налити їм спиртні напої за те, що вони посипали. Коли ОСОБА_11 відмовили їм в цьому, стали вести себе зухвало, продовжували виражатись нецензурними словами, порушивши звичну роботу магазину та стали робити запис в Книзі скарг і пропозицій. Коли завідуюча магазином ОСОБА_12 зробила їм зауваження щодо їх непристойної поведінки, стали вимагати в неї дати їм випити, а отримавши відмову та вимогу покинути приміщення магазину, продовжуючи порушувати громадський порядок, оскільки в магазині знаходились покупці, увага яких була прикута до подій і була перервана звична робота магазину, нехтуючи загальноприйнятими нормами людської поведінки, ОСОБА_7 схопив її за руку. Потерпілий ОСОБА_4 , перебуваючи в магазині та виконуючи роботу працівника магазину, втрутився в ситуацію, сказав ОСОБА_12 піти до службового приміщення та попросив обвинувачених, які раніше не були йому знайомі, покинути приміщення. Обвинувачені, продовжуючи порушувати нормальну роботу працівників магазину, стали перечити потерпілому, виражаючись при цьому брутальною лайкою, питали, хто він такий в підвищеному тоні та не реагували на його зауваження. Між ними виникла штовханина, в ході якої ОСОБА_7 вдарив потерпілого кулаком в обличчя, і вони впали на підлогу. ОСОБА_7 будучи зверху став наносити ОСОБА_13 удари руками по обличчю і по інших частинах тіла, а ОСОБА_6 став бити його руками і ногами по всьому тілу, наносячи численні удари. Дії обвинувачених, від яких потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження, припинили сторонні особи. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 27 від 03 лютого 2016 року у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, що викликали струс головного мозку; синців на нижній повіці лівого ока, в скроневій ділянці зліва; закритого перелому кісток носу; синця на лівому скаті носа; садна в лівій скроневій ділянці.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні винним себе визнав частково та пояснив, що 14 січня 2016 року біля 11 год. прийшли з ОСОБА_6 і ОСОБА_14 , його дівчиною, до магазину «Оптовичок» в с.Максимівка, купили пива і сухариків, привітали всіх зі святом старого Нового року, посівали, хотіли написати привітання в Книгу скарг і пропозицій. Завідуюча магазину ОСОБА_12 спитала, що вони будуть робити, коли вони пішли до того місця, де знаходилась Книга скарг та пропозицій, зробила їм зауваження, бо вони можливо голосно розмовляли між собою, вживаючи нецензурні слова, але нікого не чіпали, вони їй нічого не відповіли і вона продовжувала працювати. ОСОБА_4 , який знаходився в магазині, що там робив йому невідомо, але він не був одягнений в фірмовий одяг працівника магазину, став перешкоджати їм писати в Книзі скарг і пропозицій, виривав в нього ручку з рук та став виштовхувати з магазину. ОСОБА_6 заступився за нього і він став його теж виштовхувати з магазину. Вони з ОСОБА_4 схопилися і впали вдвох на підлогу, він відбивався від ударів ОСОБА_4 , а той бив його по спині і в бік, чи бив його ОСОБА_6 він не бачив. Спиртних напоїв не вживали вони. Пішли до бабусі, а потім повернулися, бо він там загубив свою шапку та щоб владнати конфлікт. Коли підійшли до магазину, біля дверей стояла ОСОБА_15 , зразу стала їх лаяти та не впускати до магазину, штовхнула ОСОБА_6 . Вибіг ОСОБА_4 з магазину, став бити ногами ОСОБА_6 , він став їх розбороняти, намагався відтягнути ОСОБА_4 , який став його теж бити по спині. В нього по всьому тілу були синці, до медичного закладу він не звертався. В нього була запальничка в вигляді ножа, яка в магазині випала з кишені. Згоден відшкодувати витрачені ОСОБА_4 кошти на лікування та 500 грн. моральної шкоди. Визнає винним себе в участі в конфлікті, але він ОСОБА_4 не бив і хуліганських дій не вчиняв.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні винним себе визнав в тому, що завдав шкоди здоров'ю ОСОБА_4 , стверджував, що не бив його та хуліганських дій не вчиняв, пояснюючи, що 14 січня 2016 року біля 8 год.30 хв. він прийшов до ОСОБА_7 з ОСОБА_14 , спиртних напоїв вони не вживали, і всі пішли до дідуся, посипати, той попросив їх купити пива. Вони втрьох пішли до магазину «Оптовичок» в с.Максимівка, там побачили бабусю, яка вже виходила з магазину, купили пива і сухариків, привітали знайомих касирів ОСОБА_11 і ОСОБА_16 зі святом і з їх дозволу ОСОБА_7 став посипати. Потім вони вирішили написати привітання зі святом в Книгу скарг в пропозицій, можливо голосно розмовляли між собою, але нікого не чіпали. До них підійшла завідуюча ОСОБА_12 , вони їй сказали, що хочуть написати привітання і та пішла. Підійшов ОСОБА_4 , в фірмовий одяг працівника магазину він не був одягнений і став їх виштовхувати з магазину: схопив за плечі ОСОБА_7 , намагався відібрати в нього ручку, почалася штовханина і бійка. ОСОБА_4 вдарив ОСОБА_7 , вони впали, качалися по підлозі, то один був зверху, то другий, ОСОБА_7 захищався і можливо наніс йому удари. Він хотів їх розборонити, але дівчати його тримали і не пустили, він участі в бійці не приймав, а потім встали і вони пішли з магазину до бабусі. Вдома вирішили піти до магазину владнати конфлікт і бабуся ОСОБА_17 з ними пішла. В тамбурі магазину стояла ОСОБА_15 , та не впускаючи їх до магазину кричала і лаяла їх, схопила його за одяг, порвала куртку. Вони вийшли на вулицю, прибіг ОСОБА_4 , став бити ОСОБА_7 по спині, їх розборонили працівники магазину. Вважає, що ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження в ході бійки з ОСОБА_7 , він його особисто не бив. Згоден оплатити лікування ОСОБА_4 і сплатити йому 500 грн. моральної шкоди.
Не зважаючи на визнання вини обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 частково, вина кожного з них у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю та об'єктивно підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами:
- показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_4 , що 14 січня 2016 року біля 11 год. до магазину «Оптовичок» в с.Макимівка, де він працював вантажником, стажувався, забігли ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , п'яні, кричали, чіплялися до завмага ОСОБА_18 , якій він сказав зайти до службового приміщення, а ОСОБА_6 і ОСОБА_7 попросив вийти з магазину. Вони не реагували, стали писати щось в книзі скарг і пропозицій. Він хотів вивести з магазину ОСОБА_6 , ОСОБА_7 напав на нього ззаду, штовхнув,він впав, вони стали вдвох бити його. ОСОБА_6 бив ногами по голові, в ліву частину, і по тулубу, ОСОБА_7 бив по голові, їх розборонили працівники магазину, і вони пішли з магазину. В нього було розбите обличчя, ніс опух і текла кров, у мобільному телефоні під час бійки було розбито екран і він не працював. Десь через півгодини, коли він знаходився в підсобному приміщенні, йому надавали медичну допомогу працівники магазину, хтось сказав, що б'ють його співмешканку ОСОБА_15 . Він вийшов і побачив, що в тамбурі магазину знаходяться ОСОБА_6 і ОСОБА_7 і ОСОБА_15 , яку вони лаяли, і ОСОБА_6 на неї замахувався, щоб вдарити. Він схопився з ОСОБА_6 , але їх розтягнули і там його більше не били. Заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної і моральної шкоди підтримав та просив задовольнити,
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_15 , що 14 січня 2016 року біля 11 год. їй зателефонувала з магазину «Оптовичок» в с.Максимівка, де працював її чоловік ОСОБА_4 завідуюча ОСОБА_12 і сказала, що його побили. Коли вона прийшла до магазину, то ОСОБА_4 сидів в підсобному приміщенні з розбитою головою, з носа текла кров. У його мобільному телефоні був розбитий екран і він не працював. Побачила, що до магазину йдуть ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , які, як їй розповіли, побили її чоловіка, з батьком ОСОБА_6 і бабою. Вона була схвильована подією, коли вони ще були в тамбурі магазину стала говорити, що вони накоїли, вони стали кричати та лаяти її нецензурними словами, вона схопила ОСОБА_6 за одяг з метою не пустити до магазину, щоб знову не було бійки, він замахнувся, щоб вдарити її, вийшов ОСОБА_13 , вони накинулись на нього, але працівники магазину їх розборонили. Працівники магазину закривали вхідні двері до магазину на нетривалий час, поки ОСОБА_6 з ОСОБА_7 пішли,
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 , що 14 січня 2016 року біля 11 год. вона вийшла з службового приміщенні до торговельної зали в магазині «Оптовичок» в с.Максимівка, де вона працює завідуючою, і побачила раніше незнайомих їй ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з пивом в руках, які сиділи на столику біля каси, були в нетверезому стані, вели себе брутально, кричали, лаялись, потім стали щось писати в Книгу скарг і зауважень, вона зробила їм зауваження, вони стали вимагати в неї горілки і грошей за те, що вони посівали в магазині, вона відмовила і ОСОБА_7 схопив її за руку. ОСОБА_4 , працівник магазину, який проходив стажування на вантажника та був одягнений в фірмовий одяг працівника магазину, сказав їй зайти до службового приміщення. Вона ще не дійшла до кабінету, почула крики працівників магазину, повернулася і побачила, що ОСОБА_19 вдарив ОСОБА_4 рукою в обличчя, той впав і вони з ОСОБА_6 стали його бити: ОСОБА_6 бив ногами, а ОСОБА_7 руками. Обличчя в ОСОБА_4 було побите, говорив, що йому погано, вимушені були закрити магазин, коли вони повернулися десь через півгодини, щоб вони не зайшли до магазину, та не вчинили знову бійку та не пошкодили майно, а вони били ногами по дверях,
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 , що 14 січня 2016 року вранці до них з ОСОБА_7 , з яким вона проживає, прийшов ОСОБА_6 і вони пішли до дідуся посипати, який сказав їм купити пива і вони пішли до магазину «Оптовичок», що в с.Максимівка. Там була і бабуся, вона вже виходила з магазину. В магазині вони купили пива і ще щось, вона не пам'ятає, і оскільки касиром працювала їх знайома ОСОБА_11 вони стали там посипати, ніхто не лаявся, можливо вони голосно розмовляли, всім було весело, хотіли написати привітання в Книзі скарг і пропозицій, а вона стала вже виходити з магазину, почула крики, повернулася і побачила, що ОСОБА_20 і ОСОБА_7 лежать на підлозі і б'ють один одного, їх розборонили і вони пішли додому. Потім вирішили повернутись до магазину та владнати конфлікт. В тамбурі в магазині була ОСОБА_15 , до магазину їх не впустила, стала кричати, лаяти їх, говорила, що всіх посадить, схопила за одяг ОСОБА_6 , порвала на ньому курточку. Вибіг з магазину ОСОБА_4 і став їх бити, поки їх не розборонили працівники магазину, чи закривався магазин вона не бачила, покупці в магазині були,
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_17 , що 14 січня 2016 року біля 09 год. вона пішла до магазину «Оптовичок» в с.Максимівка. Коли вже стали виходити з магазину, зустріла своїх онуків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 і з ними була ОСОБА_14 , вони пішли до магазину, а вона стала чекати їх на виході з магазину. Бачила, як вони привітали ОСОБА_21 , яка працювала касиром в магазині зі святом і стали посипати, а їй сказали йти додому. Вони прийшли десь через півгодини. Зателефонувала мати ОСОБА_7 , сказала, що в магазині з хлопцями були якісь неприємності, і вона запропонувала їм піти до магазину вибачитись, і сама з ними пішла. До приміщення магазину їх не впустила ОСОБА_15 , вона стояла в тамбурі і кричала що їх посадить, потім схопила ОСОБА_6 , стала трясти, він впав, а ОСОБА_4 став його бити. До них підбіг ОСОБА_7 , став їх рознімати, вони попадали на землю, ОСОБА_4 бив ОСОБА_7 по спині руками,
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_16 , що 14 січня 2016 року вона була на роботі в магазині «Оптовичок» в с.Максимівка, де працює касиром. Біля 11 год. до магазину зайшли ОСОБА_6 і ОСОБА_7 в нетверезому стані, лаялись,кричали, стали посипати, вимагали дати їм випити, потім стали щось писати Книзі скарг і пропозицій. Вийшла завідуюча ОСОБА_12 до залу, зробила їм зауваження, щоб не поводили себе так, але вони продовжували кричати та лаятись, вимагали в неї спиртні напої випити за те, що вони посипали, ОСОБА_7 хапав її за руки, за неї заступився ОСОБА_4 , сказав їм вийти з магазину, вони його облаяли, ОСОБА_6 схопив його за руки, а ОСОБА_7 вдарив в обличчя, ОСОБА_4 впав, ОСОБА_7 сів на нього та бив руками, а ОСОБА_6 ногами. ОСОБА_4 нікого не бив, а тільки захищався. Повернулись хвилин через 20-30, говорили, що прийшли розбиратись. В тамбурі магазину була жінка ОСОБА_4 . ОСОБА_15 , яку вони викликали, бо побили її чоловіка. Вони облаяли її, ОСОБА_15 стала виштовхувати їх з магазину, куди вона намагались пройти, до них вийшов ОСОБА_4 . Вона була в приміщенні магазину, завмаг сказала закрити магазин, в магазині були покупці, магазин був закритий хвилин 20. В ОСОБА_4 було розбите обличчя, з носа текла кров, бачила, що в його телефоні був розбитий екран і він не працював, який саме телефон не знає,
- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_11 , що 14 січня 216 року вона знаходилась в магазині «Оптовичок» в с.Максимівка та перебувала на своєму робочому місці, де працює касиром. Біля 11 год. прийшли ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , скупилися і стали посипати, потім попросили налити їм горілки, вона відмовила, вони стали щось писати в Книзі скарг в пропозицій, при цьому кричали, лаялись , і вона зрозуміла, що вони були нетверезі. Завідуюча ОСОБА_12 попросила їх вийти з магазину, вони не реагували, стали до неї чіплятися, хапали за руки, говорили, щоб налила їм горілки. ОСОБА_4 , який працював в магазині, попросив їх вийти. ОСОБА_7 став лаяти його нецензурними словами, говорив, хто він такий, стали штовхати ся і впали. ОСОБА_6 підбіг і став бити ОСОБА_4 ногами. Коли вони пішли, то в ОСОБА_4 був розбитий ніс і текла кров. До магазину прийшла ОСОБА_15 , жінка ОСОБА_4 , яку вони викликали по телефону, що побили її чоловіка. Десь через півгодини ОСОБА_6 і ОСОБА_7 повернулися, стали сваритися з ОСОБА_15 , лаяли її, ОСОБА_6 замахнувся на неї, хотів вдарити. До них підбіг ОСОБА_4 , вони стали штовхатися, ОСОБА_4 захищався, ножа вона не бачила. ОСОБА_4 і ОСОБА_15 зайшли до магазину, а їх не пускали, закрили магазин, щоб вони не зайшли, вони били ногами в двері, покупці в магазині були,
- вітворенням інформації, яка міститься на CD-R диска 700МВ 80МІN зеленого кольору, об'ємом 700 МВ, де видно, як молодий чоловік одягнений у чорну куртку з білими полосами на рукавах тримають, а він намагається вирватися та штовхає хлопця у сорочці в клітинку.
а також дослідженими в судовому засіданні наступними документами:
- протоколом огляду вмісту CD-R диска 700МВ 80МІN об'ємом 700 МВ, на якому видно як один з хлопців у чорній куртці з білими полосами на рукавах штовхає хлопця у сорочці в клітку і його тримають працівники магазину, від яких він намагається вирватися ( а.с.13),
- висновком експерта № 27 від 03 лютого 2016 року, що при судово-медичній експертизі у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, що викликали струс головного мозку; синців на нижній повіці лівого ока, в скроневій ділянці зліва; закритого перелому кісток носу; синця на лівому скаті носа; садна в лівій скроневій ділянці, які утворилися від неодноразової дії тупих предметів, можливо в результаті ударів руками стиснутими в кулак, ногами взутими у взуття, та за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, що вони не характерні для виникнення їх як при вільному падінні потерпілого, коли він знаходився в вертикальному або близько до вертикального положення тіла, так і при падінні його з попередньо наданим тілу прискоренням з наступним падінням та ударом об тверду поверхню та, що вони не характерні для самозахисту ( а.с. 79-80),
Зважаючи на викладене, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб і дії кожного з них кваліфікує за ч.2 ст.296 КК України.
Невизнання своєї вини обвинуваченими у вчиненні хуліганства, що супроводжувалось спричиненням потерпілому тілесних ушкоджень суд розцінює як спосіб вибраного ними захисту.
Відповідно до ст.ст.22,93 КПК України, враховуючи принципи змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів у доведенні перед судом їх переконливості, обвинувачені та захисник не довели суду непричетність обвинувачених до вчинення інкримінованого їм кримінального правопорушення.
Суд критично відноситься до показань свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_22 в судовому засіданні, що обвинувачені були в тверезому стані, не порушували громадського порядку, не виражались в присутності покупців та працівників магазину нецензурними словами, не чіплялися до завідуючої магазином ОСОБА_12 та не били потерпілого, а захищались від його нападів, оскільки вони є родичами обвинувачених та зацікавлені в їх ухиленні від кримінальної відповідальності.
Разом з тим, допитаний в суді потерпілий вказав саме на обвинувачених, як на осіб, які порушували громадський порядок в приміщенні магазину, поводили себе зухвало, а він намагався припинити їх дії, і вони вчинили відносно нього злочин, спричинивши тілесні ушкодження. Ніяких даних, які ставили б під сумнів достовірність показів потерпілого не встановлено, так як вони з обвинуваченими не були раніше знайомі, не мали неприязнених стосунків, також погоджуються з іншими вищезазначеними доказами по справі, тому на думку суду є правдивими і приймаються до уваги.
Обговорюючи питання про вид і розмір покарання за скоєне, суд враховує відповідно до ст.ст.65, 67 КК України, ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особи обвинувачених, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 раніше не судимі, шкодують, що так сталося, характеризуються позитивно і суд визнає ці обставини пом'якшуючими їх покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання кожного з них суд визнає вчинення ними злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням усіх обставин у справі, характеризуючих даних про особи
обвинувачених, які вину визнали частково, скоїли умисний середньої тяжкості злочин з обтяжуючими і пом'якшуючими покарання обставинами, раніше не судимі, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути відповідним скоєному, тобто необхідним і достатнім для виправлення особи, суд дійшов висновку, що обвинувачені можуть бути виправлені без ізоляції від суспільства, тому призначає покарання в межах санкції статті у виді обмеження волі та на підставі ст.75 КК України звільняє від відбування покарання з випробуванням.
Призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинувачених, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.
У рішенні від 09 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Росії» та в рішенні від 24 березня 2005 року «Фрізен проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи, вказав Європейський суд у рішенні від 16 жовтня 2008 року у справі «Ізмайлов проти Росії».
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про відшкодування спричиненої йому матеріальної і моральної шкоди підлягають задоволенню частково, в частинах, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та визнані частково обвинуваченими.
Так, потерпілим ОСОБА_4 були витрачені кошти на лікування внаслідок отримання тілесних ушкоджень від злочинних дій обвинувачених ОСОБА_6 і ОСОБА_7 в сумі 1191 грн.93 коп. та на правову допомогу в сумі 1500 грн., що підтверджено документально та становить спричинену йому матеріальну шкоду, яку і слід стягнути з обвинувачених солідарно.
В задоволенні позову потерпілого про стягнення вартості пошкодженого мобільного телефону, та витрат ОСОБА_15 на провідування його в лікарні слід відмовити за недоведеністю.
Також судом встановлено, що потерпілому ОСОБА_4 була спричинена д іями обвинувачених моральна шкода, яка виразилась в його психологічних і фізичних стражданнях, внаслідок яких він переніс нервовий стрес, вимушений був змінити звичний образ життя, переніс фізичний біль від отриманих тілесних пошкоджень та перебував тривалий час в лікувальних закладах, яку суд оцінює в 10 000 грн., враховуючи вимоги закону щодо справедливості, розумності та виваженості визначення розміру стягуваної моральної шкоди та вимог щодо необхідності забезпечення належної компенсації моральних витрат та матеріальний стан винних, що і стягує з обвинувачених солідарно.
Позов прокурора про відшкодування коштів в сумі 964 грн.81 коп. витрачених на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_4 державним лікувальним закладом підлягає до задоволення в повному обсязі, оскільки знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, визнаний обвинуваченими та в відповідності до вимог ст.1206 ЦК України.
Так, згідно довідки Кременчуцької центральної районної лікарні вартість лікування ОСОБА_4 , який перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні лікарні з 15 січня 2016 року по 22 січня 2016 року з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, що викликала струс головного мозку, закритий перелом кісток носа складає 964 грн. 81 коп.
Речові докази: CD-R диска 700МВ 80МІN із відеозаписами з камер спостереження магазина « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в АДРЕСА_3 залишити при справі.
Керуючись ст.ст. 374,376 КПК України, суд
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням та іспитовим строком терміном 2 (два) роки.
На підставі ст.76 КК України на засудженого ОСОБА_6 покласти обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, куди періодично з'являтися для реєстрації та повідомляти ці органи про зміну місця проживання.
ОСОБА_23 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням та іспитовим строком терміном 2 (два) роки.
На підставі ст.76 КК України на засудженого ОСОБА_7 покласти обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, куди періодично з'являтися для реєстрації та повідомляти ці органи про зміну місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 1191 грн.93 коп., моральну в сумі 10 000 грн. і судові витрати в сумі 1 500 грн., а всього 12 691 (дванадцять тисяч шістсот дев'яносто одна) грн. 93 коп., солідарно.
Стягнути з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на користь Кременчуцької центральної районної лікарні матеріальну шкоду в сумі 964 грн. (дев'ятсот шістдесят чотири) 81 коп., солідарно.
Речові докази: CD-R диска 700МВ 80МІN із відеозаписами з камер спостереження магазина « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в АДРЕСА_3 залишити при справі.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області протягом 30 діб з моменту проголошення всіма учасниками процесу через Кременчуцький районний суд.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1