Рішення від 16.06.2011 по справі 2-488/11

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 2-488/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2011 року Київський районний суд м. Полтави в складі: головуючого судді Васильєвої Л.М. при секретарі Стадник І.М.

з участю адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_2 за участі позивача ОСОБА_3, відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради. Виконавчого комітету Полтавської міської ради про визнання членом сім”ї наймача, визнання недійсним частково розпорядження та свідоцтва про право власності на житло, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду в інтересах свого неповнолітнього сина, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, про визнання недійсною приватизації житла, визнання частково недійсним розпорядження про передачу у власність житла та визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1. Посилалась на те, що вона з 24.06.1994 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 17.03.1995 року у них народився син, ОСОБА_6. Після народження сина вона проживала разом з чоловіком у своєї матері АДРЕСА_2, а потім, коли матір продала житло, в листопаді 1996 року, вони усією сім”єю переїхали на проживання в квартиру № 38 по в будинку № 32 по вулиці Сінна в м. Полтава, де проживають до цього часу. З листопада 1996 року по теперішній час її син , разом з нею, проживає у спірній квартирі, вони поселились в квартиру як члени сім”ї наймача, але відповідачі 01.01.1999 року приватизували квартиру на своє ім”я, не врахувавши того, що в квартирі проживав їхній син та онук.

16 травня 2011 року позивач збільшила позовні вимоги, просила з підстав, що викладені в позовній заяві, визнати неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 членом сім”ї наймача квартири АДРЕСА_3, визнати частково недійсним розпорядження органу приватизації від 10.01.1999 року № 5570 та свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_4, в частині не зазначення в якості співвласника ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задовольнити з підстав, що викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_4 спочатку позовні вимоги визнав, а потім', після заміни свого представника, позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні. Пояснив, що він дійсно перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 та вони мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_4 не заперечував того, що в листопаді 2006 року він разом з дружиною та сином переїхав на постійне проживання до своєї квартири АДРЕСА_5, квартиронаймачем якої була його матір, ОСОБА_5 С, а він був зареєстрований в квартирі як член сім”ї наймача. Його матір не заперечувала проти проживання його жінки та сина у квартирі, як членів його сім”ї, але заперечувала проти реєстрації їх за вказаною адресою. З листопада 2006 року його син проживає у спірній квартирі як член його сім”ї, з часу свого народження він не був зареєстрований за

жодною адресою, а в 2000 році син був зареєстрований в спірній квартирі як квартирант, бо так розпорядилась його матір ОСОБА_5 В 1999 році вони з матір”ю приватизували квартиру та отримали свідоцтво про право власності на квартиру також на двох, він не повідомляв орган приватизації, що в квартирі проживає його син. Зазначає, що його колишня дружина, пред”являючи позов в інтересах їхнього сина пропустила строки позовної давності. Вважає, що право його сина не порушені, бо він є спадкоємцем на отримання спадщини, у разі його смерті, і може у майбутньому отримати спірну квартиру у власність.

Відповідач ОСОБА_5 спочатку визнавала позовні вимоги, а після заміни свого представника, позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні. Пояснила, що дійсно в листопаді 2006 року позивач разом з сином, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 переїхала разом з її сином, ОСОБА_4 в квартиру АДРЕСА_6 та вони стали проживати в квартирі однією сім”єю. Проти їхнього проживання в квартирі вона не заперечувала, але категорично заперечувала проти їхньої реєстрації в квартирі, і тільки після отримання спірної квартири у власність 01.01. 1999 року вона погодилась на реєстрацію невістки та онука , і при умові реєстрації їх в якості квартирантів. Зазначала, що позивач пропустила строки позовної давності та просила відмовити в задоволенні позовних вимог і з цих підстав.

Представник відповідача, Полтавської міської ради у судове засідання не з”явився будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. У попередніх судових засіданнях просив відмовити в задоволенні позову, пояснив що приватизація квартири здійснювалась на підстав ЗУ “Про приватизацію державного житлового фонду”і відділ приватизації житла не порушив вимоги цього Закону при передачі спірної квартири у власність .

Представник відповідача УЖКГ виконавчого комітету Полтавської міської ради у судове засідання не з”явився будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради у судове засідання не з”явився, надав заяву про розгляд справи у їхню відсутність, просив при розгляді справи врахувати інтереси малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ухвалити рішення по справі на користь неповнолітнього.

Представник ПП Полтавське БТІ “Інвентаризатор”у судове засідання не з”явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 з 24.06.1994 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, який розірваний в 2011 році.

17 березня 1995 року у них народився син, ОСОБА_6.

Та обставина, що неповнолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає в спірній квартирі разом з батьком, з листопада 1996 року , не заперечувалась у судовому засіданні відповідачами по справі.

Суд не приймає заперечення відповідача ОСОБА_5 в тій частині, що неповнолітній ОСОБА_6 хоч і проживав в квартирі, але не був її членом сім”ї.

Як вбачається із довідки про склад сім”ї, що видавалась для приватизації квартири, членом сім”ї ОСОБА_5 є її син, ОСОБА_4, а неповнолітній ОСОБА_6 поселився в квартиру на проживання до свого батька, як син, як член його сім”ї, що відповідає вимогам ст. 64 ЖК України.

ОСОБА_5С не заперечувала того, щоб її неповнолітній онук проживав в спірній квартирі разом з своїм батьком, а її сином, а отже неповнолітній ОСОБА_6 з 2006 року став проживати в спірній квартирі як член сім”ї наймача в

розумінні ст. 64 ЖК України, що дає підстави суду для задоволення позовних вимог про визнання його членом сім”ї наймача.

Оформляючи документи на отримання спірної квартири у власність на підставі ЗУ “Про приватизацію державного житлового фонду”наймач квартири ОСОБА_5 не повідомила орган приватизації, що в квартирі в якості члена сім”ї проживає неповнолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1

Так із заяви ОСОБА_5 від 24.12.1998 року на оформлення приватизації спірної квартири не вбачається того, що вона та її син, ОСОБА_4 повідомили орган приватизації про те, що в їхній квартирі, в якості члена сім”ї , проживає неповнолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, а тому розпорядження № 5570 від 10.01.1999 року на приватизацію спірної квартири що знаходиться АДРЕСА_7 та свідоцтво про право власності на цю квартиру видане на двох осіб, відповідачів по справі.

Більш того у судовому засіданні, після огляду заяви на приватизацію спірної квартири, відповідач ОСОБА_7 не визнав що то, саме він, як повнолітній член сім”ї, підписував заяву про приватизацію квартири, що свідчить про те, що приватизацією квартири займалась ОСОБА_5 та не надала органу приватизації відомості про склад її сім”ї, який фактично проживає в квартирі.

Згідно ч. 2 ст. 8 ЗУ “Про приватизацію державного житлового фонду”передача займаних квартир (будинків, кімнат у гуртожитках) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім”ї, які постійно проживають у цій квартирі ( будинку, кімнаті у гуртожитку) в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов”язковим визначенням уповноваженого власника квартири.

' Відповідно до Положення про порядок передачі квартир ( будинків) у власність громадян, яке затверджене Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від15.09.1992 року № 56, пункт 5 До членів сім”ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають у квартирі ( будинку) разом з наймачем або за яким зберігається право власності на житло.

Відповідно до ст. 11 ЗУ “Про охорону дитинства”сім”я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання у сім”ї разом з батьками. Батько і мати мають рівні права та обов”язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов”язків батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Як встановлено у судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_6 не має і не мав власного житла, не приймав участі у приватизації житла державного житлового фонду, з дня свого народження і до 2000 року не був ніде зареєстрований, хоча проживав разом з батьком у спірній квартирі, в якості члена його сім”ї з 1996 року, а в 2000 році його зареєстрували у спірну квартиру в якості квартиранта, що суперечить вимогам ст. 64 ЖК України, яка передбачає, що членами сім”ї є діти власника чи квартиронаймача, що свідчить про те, що відповідач ОСОБА_4, батько неповнолітнього ОСОБА_6, діяв всупереч інтересів свого сина , що є недопустимим з огляду на діюче законодавство та норми моралі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність захисту прав неповнолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Способом захисту прав неповнолітнього є відновлення його права на житло та на участь у приватизації спірної квартири, в якій він проживав з листопада 1996 року, в якості члена сім”ї наймача квартири.

Щодо вимог про відмову в задоволенні позову з підстав пропуску строків позовної давності на відновлення житлових прав неповнолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, то відповідно до вимог ч. 4 ст. 261 ЦК України у разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

Неповнолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на час с пред”явлення позову до суду та на час розгляду справи у суді не досяг повноліття. Отже пред”являючи позовні вимоги в його інтересах, його матір, ОСОБА_9 не пропустила строк позовної давності.

Керуючись ст. 64 ЖК України, ст. 8 ЗУ “Про приватизацію державного житлового у”, ст. ст. 10, 11, 60,209, 212-215 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати членом сім”ї наймача квартири АДРЕСА_8 ОСОБА_10 - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати частково недійсним розпорядження Відділу приватизації майна Полтавської міської ради народних депутатів № 5570 від 10 січня 1999 року про приватизацію квартири АДРЕСА_9 в частині не включення в приватизацію квартири неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на житло від 10 січня року, що видане Відділом приватизації житла Полтавської міської ради народних татів про передачу у спільну сумісну власність ОСОБА_5, ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_10 в частині не зазначення власником квартири ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтанської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий Л.М. Васильєва