Справа № 2-1297/11
03.08.2011
іменем україни
03 серпня 2011 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді Яковенко Н.Л.,
при секретарі Бреславець І.В.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування, треті особи -Приватне підприємство ОСОБА_4 бюро технічної інвентаризації “Інвентаризатор”, ОСОБА_4 державна нотаріальна контора, -
Позивач ОСОБА_1 15 березня 2011 року звернулася в суд з позовом про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування.
В поданій до суду позовній заяві посилалася на те, що 04 квітня 2009 року померла її мати ОСОБА_5, якій на праві власності належав житловий будинок з господарськими спорудами в м. Полтаві по пр. Лінійному, 4-А. Вказувала, що домоволодіння було збудовано під час перебування батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в зареєстрованому шлюбі, тому є їх спільною сумісною власністю.
За життя ОСОБА_5 склала заповіт, згідно якого заповіла позивачу належну їй на праві власності ? частину даного домоволодіння. ОСОБА_6 16 вересня 2009 року зареєстрував шлюб з відповідачем ОСОБА_3
Також вказувала, що її батько ОСОБА_6 03 лютого 2010 року помер, позивач звернулася в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини, відповідач ОСОБА_3 у встановленому законом порядку спадщину після смерті ОСОБА_6 не прийняла.
Позивач просила суд визнати за нею право власності на домоволодіння в м. Полтаві по пр. Лінійному, 4-а.
В судовому засіданні позивач та представник позивача повністю підтримали подану до суду позовну заяву, посилаючись на викладені в заяві обставини.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення позовних вимог, але вважає, що має право на частину спірного домоволодіння в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6
Інші особи в судове засідання своїх представників не направили, будучи повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду.
ОСОБА_4 державна нотаріальна контора та ПП Полтавське БТІ “Інвентаризатор” просили суд розглядати справу без їх участі.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, відповідача, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_7 та ОСОБА_5.
На підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки від 30 липня 1964 року за ОСОБА_5 зареєстровано домоволодіння по пр. Лінійному, 4-а.
Також встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 17 травня 1962 року знаходилися в зареєстрованому шлюбі.
Відповідно до ст.22 КпШС України 1969 року, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Оскільки домоволодіння по пр. Лінійному, 4-а в м. Полтаві набуто подружжям ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за час шлюбу, воно є їх спільною сумісною власністю.
Також судом встановлено, що ОСОБА_5 04 квітня 2009 року померла.
Відповідно до ст.ст. 1222, 1223, 1261 ЦК України спадкоємці визначаються за законом і за заповітом, у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом в першу чергу мають діти спадкодавця, той з подружжя, хто його пережив, та батьки.
Як встановлено судом, за життя ОСОБА_5 склала заповіт від 21 березня 1985 року, згідно якого належну їй на праві власності ? частину жилого будинку з частиною надвірних будівель в м. Полтаві по пр. Лінійному, 4-а повністю заповіла дочці ОСОБА_1.
Другою ОСОБА_4 державною нотаріальною конторою після померлої ОСОБА_5 відкрита спадкова справа, є заява про прийняття спадщини від ОСОБА_1, про відмову від прийняття спадщини, від отримання обов'язкової частки та про видачу свідоцтва згідно ст. 65 СК України від ОСОБА_6
Також встановлено, що ОСОБА_7 16 вересня 2009 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_3.
03 лютого 2010 року ОСОБА_7 помер.
За життя ОСОБА_6 не отримав свідоцтво згідно ст. 65 СК України та не зареєстрував своє право власності на ? частину домоволодіння по пр. Лінійному, 4-а.
За таких обставин, хоча ОСОБА_6 та ОСОБА_1 і не отримали свідоцтва про право власності на частини домоволодіння по пр. Лінійному, 4-а в м. Полтаві та не зареєстрували право своє право власності, суд приходить до висновку, що після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина, яка складається в тому числі з ? частини домоволодіння по пр. Лінійному, 4-а в м. Полтаві.
Позивач ОСОБА_1 хоча і не отримала свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_5, але у встановленому законом порядку прийняла спадщину, що складається з ? частини домоволодіння по пр. Лінійному, 4-а в м. Полтаві.
Статтями 1269-1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Як встановлено дослідженими в справі доказами, після померлого 03 лютого 2010 року ОСОБА_7 наявна спадкова справа, є заява про прийняття спадщини згідно закону від ОСОБА_1 та від ОСОБА_3 про наміри звертатися до суду з заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлого 03 лютого 2010 року ОСОБА_6 та у встановленому законом порядку прийняла спадщину, що складається з ? частини домоволодіння по пр. Лінійному, 4-а в м. Полтаві.
Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_3 на час смерті ОСОБА_6 не проживала постійно зі спадкодавцем, до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталася, тому є такою, що не прийняла спадщину.
Встановивши дані обставини, враховуючи, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлої 04 квітня 2009 року ОСОБА_5 та померлого 03 лютого 2010 року ОСОБА_7, у встановленому законом порядку прийняла спадщину, але отримати свідоцтво про право власності на домоволодіння в порядку спадкування не може у зв'язку з відсутністю державної реєстрації на нерухоме майно за ОСОБА_6, суд приходить до висновку, що порушене право позивача підлягає захистові.
Крім того, згідно з даними технічного паспорту на спірне домоволодіння, сарай літ. “Б”є збудованим самовільно.
Згідно з висновком № 40-11 експертного будівельно-технічного дослідження сарай літ. “Б”відповідає вимогам ДБН, технічний стан його задовільний.
Статтею 392 ЦК України передбачено право пред'явлення позову про визнання права власності на майно, у разі, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
За нормами ст. 376 ЦК України суд може визнати право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, якщо це не порушує права інших осіб.
Тому суд, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача ОСОБА_1, вважає за необхідне визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими спорудами по провулку Лінійному, 4-а в місті Полтаві, в тому числі на самовільно збудований сарай літ. “Б”.
Керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після померлої 04 квітня 2009 року ОСОБА_5 та померлого 03 лютого 2010 року ОСОБА_7 на житловий будинок з господарськими спорудами по провулку Лінійному, 4-а в місті Полтаві, в тому числі на самовільно збудований сарай літ. “Б”.
Рішення підлягає реєстрації в ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації “Інвентаризатор”.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя Н.Л.Яковенко