532/410/16-а
2-а/532/14/2016
04 травня 2016 р. Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді- Мороз Т.М.,
з участю секретаря - Любовської О.М.,
прокурора - Коваля В.І.,
представника відповідача - ОСОБА_1
розглянувши адміністративний позов прокурора Кобеляцького району Полтавської області в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату, третя особа - департамент освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації про зобов'язання донарахувати одноразову грошову допомогу,-
Заступник керівника ОСОБА_3 місцевої прокуратури, який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В позовній заяві вказував, що ОСОБА_2 з 02.09.2008 року по 28.08.2015 року навчалася та виховувалася в ОСОБА_3 спеціальній загальноосвітній школі-інтернат Полтавської обласної ради, мала статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та перебувала на повному державному утриманні. Адміністрація школи-інтернату випускниці ОСОБА_2 в серпні 2015 року виплатила одноразову грошову допомогу в розмірі 500 грн., що суперечить статті 8 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”, згідно якої випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи органів праці та соціального захисту населення одягом, взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. У 2015 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років складав 1286 грн. Одноразова грошова допомога має становити 7716 грн. Враховуючи, що адміністрація школи-інтернат виплатила 500 грн., прокурор прохав суд зобов'язати ОСОБА_3 спеціальну загальноосвітню школу-інтернат Полтавської обласної ради донарахувати та виплатити недоплачену одноразову грошову допомогу на користь ОСОБА_2, в розмірі 7216 грн.
В судовому засіданні прокурор Коваль В.І. підтримав позовні вимоги та пояснив, що школа-інтернат зобов'язана була виплатити випускниці ОСОБА_2, яка є неповнолітньою і позбавлена батьківського піклування, одноразову грошову допомогу в розмірі шести прожиткових мінімумів, а саме 7716 грн. на підставі статті 8 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи.
Представник відповідача ОСОБА_3 спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Полтавської області ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав і пояснив суду, що випускниці школи-інтернат ОСОБА_2 було виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 500 грн. відповідно до вимог статті 39-9 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” та постанови Кабінету Міністрів України № 226 від 05.04.1994 року . Одноразова грошова допомога в розмірі шести прожиткових мінімумів виплачується навчальним закладом в разі працевлаштування випускника для пристосування в житті при виході з повного державного утримання. А випускниця ОСОБА_2 після закінчення школи-інтернат була зарахована на навчання до Професійного аграрного ліцею м. Кобеляки для здобуття професії, тому школа-інтернат не повинна їй виплачувати одноразову грошову допомогу в розмірі 7716 грн.
Третя особа - представник Департаменту освіти та науки Полтавської обласної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника (а.с. 41).
Суд, вислухавши пояснення прокурора, представника відповідача, вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_2, народилася 22.01.1999 року (а.с. 10-11). Розпорядженням голови ОСОБА_3 РДА № 188 від 24.04.2009 року ОСОБА_2 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Згідно рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області від 10.12.2008 року, позбавлено батьківських прав ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_2 Батько ОСОБА_2 - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 31.04.2009 року визнаний безвісно відсутнім (а.с. 12).
Згідно довідки та витягу з наказу № 222 від 02.09.2008 року ОСОБА_2 навчалася в ОСОБА_3 спеціальній загальноосвітній школі-інтернат Полтавської обласної ради з 02.09.2008 року по 28.08.2015 року (а.с. 13, 15).
Відповідно до наказу від 28.08.2015 року ОСОБА_3 спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат випускників, в тому числі ОСОБА_2, направлено на подальше навчання до професійно-технічних закладів (а.с. 15).
Відповідно до відомості на виплату допомоги випускникам, ОСОБА_2 отримала грошову допомогу в розмірі 500 грн.(а.с. 14).
Прокуратурою Полтавської області були виявлені порушення законодавства в частині виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», випускникам (в т.ч. ОСОБА_2С.) цього навчального закладу.
Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, молоді із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначаються Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».
У відповідності до ст. 4 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», заходи соціальної допомоги щодо дітей-сиріт та дітей, що залишилися без батьківського піклування, гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.
З гідно ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.
Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.
Особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, крім повного державного забезпечення, виплачується стипендія в розмірі, який на 50% перевищує розмір стипендії у відповідному навчальному закладі, а також виплачується 100% заробітної плати, яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики.
Особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, до завершення навчання виплачується щорічна допомога для придбання навчальної літератури в розмірі трьох місячних стипендій. Виплата зазначеної допомоги здійснюється протягом 30 днів після початку навчального року за рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у відповідних бюджетах.
При наданні особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, академічної відпустки за медичним висновком за ними зберігається на весь період академічної відпустки повне державне забезпечення та виплачується стипендія. Навчальний заклад сприяє організації їх лікування. Випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи органів праці та соціального захисту населення одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі двох прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабміном. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття. Вартість повного державного забезпечення у грошовому еквіваленті для дітей віком від народження до трьох років, від трьох до семи років, від семи до десяти років, від десяти до чотирнадцяти років, від чотирнадцяти до вісімнадцяти років та осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до двадцяти трьох років визначається відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум».
Частиною 2 статті 9 цього Закону встановлено, що витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком.
Згідно ст. 39-9 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування затверджується Кабінетом Міністрів України.
Матеріальне забезпечення та виплата грошової допомоги регламентується п.п. 1 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 року № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2008 року № 146 «Деякі питання надання одноразової грошової допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування» були внесені зміни до п.п. 4, 5 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 року № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо збільшення виплати одноразової грошової допомоги з двох до шести прожиткових мінімумів дітям-сиротам і дітям, позбавлених батьківського піклування, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, та дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, що перебували під опікою (піклуванням), при їх працевлаштуванні.
Відповідно ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування», випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.
Зміст вищенаведеної норми свідчить про те, що Кабінету Міністрів України доручено визначити порядок забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування одягом і взуттям, в тому числі встановити нормативи такого забезпечення. Мінімальний розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується випускникам, чітко визначений Законом, виплата цих сум в більшому розмірі здійснюється за рахунок навчального закладу або відповідної установи.
При цьому, ч. 7 ст. 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування", встановлює обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років становить 1286,00 грн.
Виходячи з вищенаведеної норми, випускникам шкіл-інтернатів з категорії дітей, позбавлених батьківського піклування у віці до 18 років, в тому числі ОСОБА_2 , при випуску з навчального закладу мала бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, тобто в сумі не менше 7716,00 грн.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат Полтавської обласної ради виплачено ОСОБА_2 при випуску одноразову допомогу в сумі 500 грн. (а.с. 14).
Враховуючи, що ОСОБА_3 спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом Полтавської обласної ради виплачено ОСОБА_2 одноразову допомогу в сумі 500 грн., загальний розмір грошових коштів, що підлягають виплаті на користь ОСОБА_2 складає 7216,00 грн. (7716,00 грн. - 500,00 грн.).
Відповідно до положень ст. 25 Закону України "Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", порядок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.
Норми ст. ст. 25, 39-9 Закону України "Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" регулюють правовідносини щодо відшкодування навчальним закладам або відповідним установам, в яких виховуються та навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, понесених ними витрат на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, та не розповсюджуються на правовідносини навчальних закладів з їх випускниками, що є предметом спору по даній справі.
Крім того, як встановлено в ст. 3 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", одними із основних принципів державної політики в частині соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є захист прав і інтересів таких дітей, а також забезпечення соціально-правових гарантій.
Положеннями статті 4 зазначеного Закону передбачено, що заходи щодо соціального захисту даної категорії дітей гарантується, забезпечується і охороняються державною.
В п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування" передбачено, що інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи з вищенаведеного, а також з урахуванням загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, під час розгляду та вирішення справ зазначеної категорії застосуванню підлягає Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування".
Таким чином, суд вважає, що під час виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 ОСОБА_3 спеціальна загальноосвітня школа-інтернат мала керуватись вимогами статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", а не пп.1 п. 13 постанови Кабінету міністрів України № 226 від 05.04.1994 року «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», оскільки положення цієї Постанови суперечать вимогам вказаного Закону.
Тому суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_3 спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом не донараховано вихідну допомогу дитині, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_2, як випускниці вказаного навчального закладу, чим порушено її право.
Керуючись ст. ст. 160,163,167 КАС України, ст.ст. 4, 8 Закону України „ Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківською піклування, суд, -.
Позов прокурора Кобеляцької місцевої прокуратури в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_3 спеціальну загальноосвітню школу-інтернат Полтавської обласної ради нарахувати та виплатити недоплачену одноразову грошову допомогу на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 7216 грн. (сім тисяч двісті шістнадцять грн.).
Стягнути з ОСОБА_3 спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Полтавської обласної ради на користь прокуратури Полтавської області (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, р/р 35210088006160 банк ДКСУ м. Київ МФО 820172 ЗКПО 02910060, код класифікації видатків бюджету-2800) понесені витрати на сплату судового збору в сумі 1378 грн.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: