"17" травня 2016 р. Справа № 926/456/16.
За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 с. Іспас Вижницького району Чернівецької області
про стягнення заборгованості - 49132,00 грн.
Cуддя М.І.Ніколаєв
представники:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 49132,00 грн. заборгованості за отриманий на підставі видаткової накладної №108 від 22.12.2015 року товар.
Ухвалою суду від 24.03.2016 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 06.04.2016 року за участю представників сторін.
У зв'язку з неявкою відповідача ухвалами суду від 06.04.2016 року та від 20.04.2016 року розгляд справи відкладався.
Проте, відповідач у судове засідання 17.05.2016 року в черговий раз не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату і час судового слухання.
В цій площині суд зазначає, що згідно частини 3 статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися наданими їм процесуальними правами та вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Більш того, застосовуючи на підставі ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України і ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що справа в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України може бути розглянута без участі відповідача за наявними у ній документами.
Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд -
На підставі виданої накладної №108 від 22.12.2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 поставив, а фізична особа-підприємець ОСОБА_2 прийняв товар на загальну суму 49132,00 грн., а саме: ковдру вовняну 175*215 - 55 шт.; ковдру вовняну 155*215 - 35 шт.; ковдру вовняну 200*220 - 30 шт.; ковдру хутряну 180*2015 - 10 шт.; ковдру хутряну 160*2015 - 10 шт.; ковдру хутряну 200*220 - 10 шт.; наматрасник бязь/силікон - 5 шт.; наматрасник бязь/силікон - 1 шт.; наматрасник бязь/силікон - 1 шт.
У відповідності до ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними умови договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до пункту 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладено у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
19.02.2016 року позивачем направлена на адресу відповідача вимогу про сплату боргу, яка отримана ОСОБА_2, проте залишена останнім без відповіді.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до довідки Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 13.04.2016 року позивач має відкриті рахунки у ПАТ КБ «Приватбанк».
Як встановлено судовим слуханням та підтверджується довідками та випискою з рахунку ПАТ КБ «Приватбанк» за період з 01.01.2015 року по 11.04.2016 року за отриманий товар відповідач не розрахувався, що призвело до виникнення боргу в сумі 49132,00 грн.
У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин справи позов слід задовольнити, а судові витрати покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до вирішення в судовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (59222, с. Іспас, Вижницького району Чернівецької області, ідент.номер НОМЕР_1) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (29000, м. Хмельницький, пр. Миру, 94/1Б кв. 84 ідент.номер НОМЕР_2) - 49132,00 грн. заборгованості та 1378,00 грн. судового збору.
Повне рішення складено та підписано 18.05.2016 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя М.І. Ніколаєв