донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.05.2016р. справа №905/2480/15
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3
секретар судового засідання ОСОБА_4
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Пак», м.Дружківка Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від26.01.2016р. (повний текст підписано 26.01.2016р.)
по справі№905/2480/15 (головуючий суддя Левшина Я.О., судді Паляниця Ю.О., Філімонова О.Ю.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Східконтракт», м.Донецьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Пак», м.Дружківка Донецької області
про стягнення заборгованості у розмірі 214184,00грн., пені в розмірі 54550,02грн., інфляційних втрат в розмірі 59552,40грн., 3% річних в розмірі 2747,28грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Східконтракт», м. Донецьк (Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Пак», м. Дружківка Донецької області (Відповідач) про стягнення грошових коштів в розмірі 337 767,63грн. за договором купівлі-продажу №14/62 від 01.10.2014р., з якої суми основного боргу в розмірі 214184,00грн., пені в розмірі 47522,96грн., інфляційних втрат в розмірі 61706,40грн., штрафу в розмірі 10709,20грн., 3% річних в розмірі 3645,07грн.
В перебігу розгляду справи Позивач своїми заявами щодо уточнення та зменшення позовних вимог (а.с.а.с.66,67, 82,83 т.3) зменшував останні в частині стягнення пені, інфляційних втрат, 3 % річних та відмовившись від стягнення штрафу за договором (а.с.81 т.3), остаточно вимагав стягнення грошових коштів в розмірі 331 033,70грн., з якої суми основного боргу в розмірі 214184,00грн., пені в розмірі 54550,02грн., інфляційних втрат в розмірі 59552,40грн., 3% річних в розмірі 2747,28грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 26.01.2016р. по справі №905/2480/15 означені остаточні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Східконтракт» були задоволені в повному обсязі: стягнуто з Відповідача суму основного боргу за договором купівлі-продажу №14/62 від 01.10.2014р. в розмірі 214184,00грн., пені в розмірі 54550,02грн., інфляційних втрат в розмірі 59552,40грн., 3% річних в розмірі 2747,28грн.
Рішення місцевого суду було вмотивоване доведеністю матеріалами справи факту неналежного виконання Відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №14/62 від 01.10.2014р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Пак», не погодившись з прийнятим рішенням, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає неповне з'ясування судом обставин, що мають суттєве значення, оскільки товар з 13.01.2015р. по 03.02.2015р. був поставлений на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Пак» на основі усної домовленості сторін, тобто за межами правовідносин за договором купівлі-продажу №14/62 від 01.10.2014р., що підтверджується відсутністю посилання на останній в накладних та рахунках-фактурах до них, що, в свою чергу, свідчить про порушенням судом ст.43 Господарського процесуального кодексу України. Окрім того, судом були не застосовані належні норми матеріального права, а саме ст.ст.666, 526 Цивільного Кодексу України, як цього вимагає Закон України «Про захист прав споживачів» щодо якості отриманої продукції, а також порушено ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій (пені у даному випадку) можливо лише протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, таким чином щодо видаткових накладних №16 від 13.01.2015р., №52 від 21.01.2015р., №65 від 27.01.2015р., №8 від 03.02.2015р., №58 від 18.02.2015р. кінцевий строк нарахування штрафних санкцій закінчився 01.09.2015р., проте Позивачем було нараховано до 20.09.2015р.
За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Колядко Т.М., судді Татенко В.М. і ОСОБА_5
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.02.2016р. порушене апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 16.03.2016р. о 10.30 год.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.03.2016р., у зв'язку з перебування судді Татенко В.М. у відпустці, його було замінено у складі судової колегії на суддю Бойченко К.І.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 16.03.2016р. розгляд апеляційної скарги було відкладено на 06.04.2016р. о 10.50 год.
У зв'язку із довготривалим перебуванням головуючого (судді-доповідача) Колядко Т.М. на лікарняному починаючи з 23.03.2016р., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2016р., відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було здійснено повторний автоматизований розподіл справи №905/2480/15, яким змінено склад колегії суддів для розгляду цієї справи на: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О. судді Ломовцева Н.В. та Зубченко І.В.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2016р. справу №905/2480/15 було прийнято до провадження в новому складі судової колегії та призначено на 17.05.2016р. об 12.20
Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Представник Скаржника у судове засідання 17.05.2016р. без пояснення причин не з'явився
Представник Позивача у судове засідання 17.05.2016р. не з'явився, але подав клопотання про відкладання розгляду справи через неможливість явки представника з невизначених причин та без надання будь-яких доказів, яке судовою колегією відхилено через необґрунтованість, тим більше, що розгляд цієї справи за попереднім клопотанням Позивача вже відкладався.
За висновком суду, відсутність належним чином повідомлених про час і місце судового розгляду учасників справи, явку яких не визнано обов'язковою, та достатність наявних у справі матеріалів для надання належної правової оцінки спірним правовідносинам, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:
Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, 01.10.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Східконтракт» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Пак» (Покупець) укладений договір купівлі-продажу №14/62 (Договір - а.с.а.с.14-17 т.1), відповідно до п.1.1. якого, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця цукор білий кристалічний (Товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.
Строк дії договору був погоджений в п.7.1 цього договору, відповідно до якого договір дії з 31.12.2015р., а щодо розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по проведенню взаєморозрахунків.
В п. 1.2. договору сторони узгодили, що найменування товару, вартість за одиницю, загальна вартість, строки поставки визначаються Специфікаціями на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 4.1. договору, кількість товару, одиниця виміру, ціна та загальна вартість партії товару, що підлягає передачі покупцеві, відповідно до цього договору, визначаються в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами цього договору, а також фіксується у рахунках-фактурах, накладних, які видаються на кожну партію товару, яка поставляється.
Таким чином, на виконання умов договору сторонами були укладені та підписані Специфікації: №1 від 01.10.2014р., відповідно до якої товар - цукор білий кристалічний 6т., загальною вартістю 51300грн.; №2 від 07.10.2014р., відповідно до якої товар - цукор білий кристалічний 6т., загальною вартістю 49800грн.; №3 від 13.10.2014р., відповідно до якої товар - цукор білий кристалічний 6т., загальною вартістю 46800грн.; №4 від 20.10.2014р., відповідно до якої товар - цукор білий кристалічний 6т., загальною вартістю 43800грн.; №5 від 23.10.2014р., відповідно до якої товар - цукор білий кристалічний 5т., загальною вартістю 39750грн.; №6 від 29.10.2014р., відповідно до якої товар - цукор білий кристалічний 3т., загальною вартістю 23400грн.; №8 від 10.11.2014р., відповідно до якої товар - цукор білий кристалічний 6т., загальною вартістю 46200грн.; №9 від 13.11.2014р., відповідно до якої товар - цукор білий кристалічний 6т., загальною вартістю 46500грн.; №10 від 24.11.2014р., відповідно до якої товар - цукор білий кристалічний 3т., загальною вартістю 23250грн.; №11 від 01.10.2014р., відповідно до якої товар - цукор білий кристалічний 6т., загальною вартістю 46500грн.; №12 від 02.12.2014р., відповідно до якої товар - цукор білий кристалічний 6т., загальною вартістю 46500грн.; №13 від 05.12.2014р., відповідно до якої товар - цукор білий кристалічний 3т., загальною вартістю 23100грн.; №14 від 15.12.2014р., відповідно до якої товар - цукор білий кристалічний 6т., загальною вартістю 46500грн.; №15 від 23.12.2014р., відповідно до якої товар - цукор білий кристалічний 6т., загальною вартістю 51900грн.; №16 від 13.01.2015р., відповідно до якої товар - цукор білий кристалічний 6т., загальною вартістю 52200грн.; №17 від 21.01.2015р., відповідно до якої товар - цукор білий кристалічний 6т., загальною вартістю 50700грн.; №18 від 27.01.2015р., відповідно до якої товар - цукор білий кристалічний 6т., загальною вартістю 48000грн.; №19 від 03.02.2015р., відповідно до якої товар - цукор білий кристалічний 6т., загальною вартістю 46200грн. (а.с.а.с.18-35 т.1)
Також в п. 5.1 договору було встановлено, що підставою для здійснення передачі товару за цим договором є підписана сторонами специфікація, отримання Продавцем підтвердження оплати на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 5.4. договору, приймання Покупцем товару за якістю та кількістю провадиться уповноваженими представниками Покупця відповідно Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1965 №П-6 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 р. №П-7.
Одночасно, відповідно до п.5.8 договору, з товаром Продавець передає Покупцю:
- видаткову накладну на відпуск товару;
- податкову накладну;
- якісне посвідчення;
- сертифікат відповідності.
Окрім того, в п.п. 6.1., 6.2., 6.3 цього договору сторонами було погоджено, що розрахунок за товар здійснюється покупцем шляхом 100% попередньої оплати в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця, якщо інше не встановлено Специфікацією на кожну партію товару. Продавець має право здійснити поставку товару до попередньої оплати товару Покупцем у строк визначений Специфікацією. Оплата кожної партії товару здійснюється відповідно до Специфікації.
Відтак, з наявних в матеріалах справи Специфікацій вбачається, що умови оплати становлять: за Специфікаціями №1 від 01.10.2014р. та №2 від 07.10.2014р. - протягом 7 банківських днів з моменту поставки товару; за Специфікаціями №3 від 13.10.2014р., №4 від 20.10.2014р., №5 від 23.10.2014р., №6 від 29.10.2014р., №8 від 10.11.2014р., №9 від 13.11.2014р., №10 від 24.11.2014р., №11 від 01.10.2014р., №12 від 02.12.2014р., №13 від 05.12.2014р., №14 від 15.12.2014р., №15 від 23.12.2014р., №16 від 13.01.2015р., №17 від 21.01.2015р., №18 від 27.01.2015р. та №19 від 03.02.2015р. - протягом 14 банківських днів з моменту поставки товару.
Таким чином, в суді першої інстанції було встановлено, що Позивач на виконання умов договору №14/62 від 01.10.2014р. поставив Відповідачу товар за видатковими накладними: №2 від 01.10.2014р. на загальну суму 51141,83грн. (прийнятий відповідно до акту приймання продукції по кількості від 01.10.2014р.) (а.с.а.с.102,103 т.1), №25 від 07.10.2014р. на загальну суму 49704,55грн.(а.с.120 т.1), №49 від 13.10.2014р. на загальну суму 46753,20грн. (прийнятий відповідно до акту приймання продукції по кількості від 14.10.2014р.) (а.с.а.с.137,138 т.1), №77 від 20.10.2014р. на загальну суму 43643,05грн. (прийнятий відповідно до акту приймання продукції по кількості від 20.10.2014р.) (а.с.а.с.150,151 т.1), №94 від 23.10.2014р. на загальну суму 39670,50грн.(а.с.153 т.1), №113 від 29.10.2014р. на загальну суму 46800,00грн.(а.с.155 т.1 ), №8 від 04.11.2014р. на загальну суму 44778,75грн. (прийнятий відповідно до товарно-транспортної накладної №803 від 04.11.2014р. та акту приймання продукції по кількості від 04.11.2014р.) (а.с.а.с.156-159 т.1), №33 від 10.11.2014р. на загальну суму 45815,00грн. (прийнятий відповідно до товарно-транспортної накладної №807 від 10.11.2014р.)(а.с.а.с.179-181 т.1) , №45 від 13.11.2014р. на загальну суму 46294,63грн. (прийнятий відповідно до товарно-транспортної накладної №809 від 13.11.2014р. та акту приймання продукції по кількості від 13.11.2014р.) (а.с.а.с.2-5 т.2), №86 від 24.11.2014р. на загальну суму 15500,00грн. (прийнятий відповідно до товарно-транспортної накладної №811 від 24.11.2014р.)(а.с.а.с.21-23 т.2), №95 від 25.11.2014р. на загальну суму 54195,75грн. (прийнятий відповідно до товарно-транспортної накладної №813 від 25.11.2014р. та акту приймання продукції по кількості від 25.11.2014р.) (а.с.а.с.25-28 т.2), №3 від 02.12.2014р. на загальну суму 46500,00грн. (а.с.30 т.2), №17 від 05.12.2014р. на загальну суму 23100,00грн. (а.с.48 т.2), №76 від 15.12.2014р. на загальну суму 23250,00грн. (а.с.62 т.2), №85 від 16.12.2014р. на загальну суму 23250,00грн.(а.с.76 т.2), №130 від 23.12.2014р. на загальну суму 8650,00грн.(а.с.78 т.2), №142 від 24.12.2014р. на загальну суму 43250,00грн. (а.с.94 т.2), №16 від 13.01.2015р. на загальну суму 52200,00грн. (прийнятий відповідно до товарно-транспортної накладної №173 від 13.01.2015р.)(а.с.а.с.96-98 т.2), №52 від 21.01.2015р. на загальну суму 50700,00грн. (прийнятий відповідно до товарно-транспортної накладної №174 від 21.01.2015р.)(а.с.а.с.115-117 т.2), №65 від 27.01.2015р. на загальну суму 48000,00грн.(прийнятий відповідно до товарно-транспортної накладної №175 від 27.01.2015р.)(а.с.а.с.132-134 т.2), №8 від 03.02.2015р. на загальну суму 46184,60грн. (прийнятий відповідно до товарно-транспортної накладної №186 від 03.02.2015р. та акту приймання продукції по кількості від 03.02.2015р.)(а.с.а.с.151-154 т.2), №58 від 18.02.2015р. на загальну суму 32100,00грн. (прийнятий відповідно до товарно-транспортної накладної №187 від 18.02.2015р.)(а.с.а.с.166-168 т.2). Таким чином, всього товару було поставлено Відповідачу на загальну суму 881481,86грн.
Також в матеріалах справи наявні направлені Відповідачу відповідно до п.4.1 договору рахунки-фактури: рахунок-фактура №2 від 01.10.2014р., №25 від 07.10.2014р., №49 від 13.10.2014р., №77 від 20.10.2014р., №94 від 23.10.2014р., №113 від 29.10.2014р., №8 від 04.11.2014р., №33 від 10.11.2014р., №45 від 13.11.2014р., №86 від 24.11.2014р., №95 від 25.11.2014р., №3 від 02.12.20014р., №17 від 05.12.2014р., №76 від 15.12.2014р., №85 від 16.12.2014р., №130 від 23.12.2014р., №142 від 24.12.2014р., №16 від 13.01.2015р., №52 від 21.01.2015р., №65 від 27.01.2015р., №8 від 03.02.2015р., №58 від 18.02.2015р. на загальну суму 881481,86грн. та відповідно податкові накладні (кожна з яких має посилання на укладений між сторонами договір купівлі-продажу №14/62 від 01.10.2014р.): від 01.10.2014р., від 07.10.2014р., від 13.10.2014р., від 20.10.2014р., від 23.10.2014р., від 29.10.2014р., від 04.11.2014р., від 10.11.2014р., від 13.11.2014р., від 24.11.2014р., від 25.11.2014р., від 02.12.20014р., від 05.12.2014р., від 15.12.2014р., від 16.12.2014р., від 23.12.2014р., від 24.12.2014р., від 13.01.2015р., від 21.01.2015р., від 27.01.2015р., від 03.02.2015р., від 18.02.2015р.(а.с.а.с.202-250 т.2; а.с.а.с.2,3 т.3)
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, Відповідач свої зобов'язання за договором №14/62 від 01.10.2014р. належним чином не виконав, сплативши лише 667297,26грн. вартості товару, що підтверджується доданими до матеріалів справи банківськими виписками (а.с.а.с.37-65 т.3) та вбачається з розрахунку суми боргу Позивачем (а.с.а.с.68,69 т.3)
Таким чином, несплаченим залишився товар за видатковими накладними №16 від 13.01.2015р. на залишок несплаченої суми заборгованості в розмірі 37200,00грн., №52 від 21.01.2015р. в розмірі 50700,00грн., №65 від 27.01.2015р. в розмірі 48000,00грн., №8 від 03.02.2015р. в розмірі 46184,60грн., №58 від 18.02.2015р. в розмірі 32100,00грн., на загальну суму 214184,60грн.
Відповідно до п. 8.3. договору сторони визначили, що у випадку несвоєчасного або неповного перерахування коштів, на умовах відстрочення платежу, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент нарахування пені, за кожен день прострочення. При цьому на суму несплаченого/несвоєчасно сплаченого товару буде нарахований індекс інфляції та 3% річних. У разі несплати отриманого Покупцем товару протягом 30 календарних днів, Покупець зобов'язаний на вимогу Постачальника додатково сплатити Продавцю штраф у розмірі 5% від вартості отриманого та несплаченого товару, або повернути товар у кількості та якістю, що був ним отриманий за товаросупровідними документами.
Враховуючи, що сума заборгованості Відповідачем сплачена не була, Позивач звернувся до суду з вимогою (з урахуванням заяви про уточнення та зменшення позовних вимог) стягнути з останнього заборгованість в розмірі 214184,00грн. за договором купівлі-продажу №14/62 від 01.10.2014р. та нарахованих на неї в порядку ст.625 Цивільного кодексу України - пені в розмірі 54550,02грн., інфляційних втрат в розмірі 59552,40грн., 3% річних в розмірі 2747,28грн., відмовившись від первісно заявленої вимоги щодо стягнення штрафу в сумі 10709,2грн.
Господарський суд Донецької області, перевіривши правильність розрахунків позовних вимог, задовольнив останні в повному обсязі з мотивів доведеності матеріалами справи факту неналежного виконання Відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №14/62 від 01.10.2014р.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне:
Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будьякого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Виходячи з правової природи та змісту укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №14/62 від 01.10.2014р., який у розумінні ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків, оцінка правомірності заявлених позовних вимог, як вірно було зазначено місцевим судом, має здійснюватися з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з купівлі-продажу (поставки).
Як встановлено ст.655, ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, Покупець зобов'язаний сплатити товар за ціною, встановленою в договорі купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення повного розрахунку за поставлений товар відповідно до видаткових накладних (рахунків-фактури) №16 від 13.01.2015р. на залишок несплаченої суми заборгованості в розмірі 37200грн., №52 від 21.01.2015р. в розмірі 50700,00грн., №65 від 27.01.2015р. в розмірі 48000,00грн., №8 від 03.02.2015р. в розмірі 46184,60грн., №58 від 18.02.2015р. в розмірі 32100,00грн., на умов передбачених договором купівлі-продажу №14/62 від 01.10.2014р. та Специфікаціями до нього (протягом 14 банківських днів з моменту поставки товару).
В свою чергу, місцевим господарським судом було вірно визначено дату виникнення заборгованості Відповідача із виконання зобов'язання з оплати товару, а саме:
- за видатковою накладною №16 від 13.01.2015р. з 03.02.2015р.;
- за видатковою накладною №52 від 21.01.2015р. з 11.02.2015р;
- за видатковою накладною №65 від 27.01.2015р. з 17.02.2015р;
- за видатковою накладною №8 від 03.02.2015р. з 24.02.2015р;
- за видатковою накладною №58 від 18.02.2015р. з 12.03.2015р.
Посилання Скаржника у своїй апеляційній скарзі на те, що товар з 13.01.2015р. по 03.02.2015р. був поставлений на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Пак» (Позивача) на основі усної домовленості сторін, тобто за межами договору купівлі-продажу №14/62 від 01.10.2014р., що підтверджується відсутністю посилання на останній в накладних та рахунках-фактурах до них, відхиляється апеляційним господарським судом, оскільки:
- в матеріалах справи наявні податкові накладні (дійсність відомостей в яких на даний час Відповідачем спростовано не було), які передавалися Відповідачу разом з іншими передбаченими п.п.4.1, 5.8 договору товаросупровідними документами, кожна з яких (податкових накладних) містить посилання на укладений між сторонами договір купівлі-продажу №14/62 від 01.10.2014р. Матеріали справи також не містять доказів неприйняття вказаних податкових накладних до податкового обліку Покупця.
- предмет здійсненої поставки та фактично складені документи до неї, повністю співпадають з товаром, передбаченим в договорі купівлі-продажу №14/62 від 01.10.2014р., а саме постачання відбувалось в межах строку дії договору;
- наразі, припущення, що попри послідовне підписання сторонами впродовж строку дії договору специфікацій до нього, які визначали обсяги поставки у конкретній партії, фактичне постачання товару, визначеного такими специфікаціями, яке здійснювалось паралельно в цей же період, відбувалось за твердженням Відповідача поза межами договору, суперечить передбаченим п.6 ст.3 Цивільного кодексу України принципам добросовісності та розумності, та не узгоджується із презумпцією добросовісного і розумного виконання сторонами своїх обов'язків, встановленої ч.5 ст.12 цього Кодексу.
В свою чергу, відхилення доводів Відповідача щодо позадоговірного постачання товару спростовує і аргументи апеляційної скарги відносно визначення моменту прострочення оплати, а відтак - і зауваження щодо правильності періоду нарахування пені в контексті приписів ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.
Також апеляційний суд не приймає до уваги твердження Скаржника про незастосування судом норм ст.ст.666, 526 Цивільного Кодексу України в контексті вимог Закон України «Про захист прав споживачів» щодо якості отриманої продукції, оскільки в даному випадку мають місце правовідносини між суб'єктами господарювання, до яких згаданий Відповідачем закон (Закон України «Про захист прав споживачів») не застосовується, окрім того, Відповідачем були підписані всі видаткові накладні та акти приймання продукції, за якими стягується сума заборгованості, що свідчить про відсутність у останнього заперечень щодо кількості та якості товару у світлі положень п.5.4. договору. Наразі, матеріали справи не містять будь-яких доказів існування зауважень Покупця до Відповідача щодо якості, кількості поставленого товару та комплектності переданої товаросупровідної документації, що є предметом доказування саме для Відповідача.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо правомірності стягнення з Відповідача на користь Позивача (з урахуванням заявленої суми позовних вимог) суми заборгованості в розмірі 214184,00грн. за договором купівлі-продажу №14/62 від 01.10.2014р.
В свою чергу, за змістом ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.216-218 Господарського кодексу України наслідком прострочення виконання грошового зобов'язання є право кредитора вимагати, зокрема, сплати заборгованості, з нарахованими впродовж періоду прострочення на неї 3% річних, інфляційної індексації та пені, передбаченої договором.
Проаналізувавши розрахунки позовних вимог (з урахуванням заяви про уточнення та зменшення позовних вимог), які були надані Позивачем на підтвердження права вимоги (а.с.84 т.3) та розрахунки суду першої інстанції, апеляційний суд погодився з правомірністю стягнення з Відповідача за період з 01.03.2015р. по 31.07.2015р. 3% річних в розмірі 2747,28грн., інфляційної індексації в розмірі 59552,40грн. та пені в розмірі 54550,03грн.
В свою чергу, посилання апелянта на порушення судом ст. 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій (пені у даному випадку) можливе лише протягом шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, таким чином щодо видаткових накладних № 16 від 13.01.2015р., №52 від 21.01.2015р., №65 від 27.01.2015р., №8 від 03.02.2015р., №58 від 18.02.2015р. кінцевий строк нарахування штрафних санкцій закінчився 01.09.2015р., проте Позивачем було нараховано до 20.09.2015р., також не приймаються апеляційним господарським судом, оскільки суперечить наявним в матеріалах справи розрахункам Позивача, відповідно до яких розрахована ним сума пені здійснювалася за період з 01.03.2015р. по 31.07.2015р., тобто в межах строку передбаченого ст.232 Господарського кодексу України, виходячи з дати прострочення оплати, які визначаються умовами специфікацій, про що вірно вказано місцевим судом.
Таким чином, оскільки будьяких інших підстав, передбачених ст.104 Господарського процесуального кодексу України для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в частині задоволених позовних вимог апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Відповідача залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін, що за змістом ст.49 вказаного Кодексу має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Водночас, місцевий суд, прийнявши та розглянувши по суті через врахування у визначенні змісту остаточних позовних вимог заяву Позивача про відмову від позовних вимог щодо стягнення штрафу в сумі 10709,2грн. (а.с.81 т.3), всупереч приписів ст.ст.80, 84 Господарського процесуального кодексу України не зазначив про припинення провадження у справі в частині таких вимог ані в резолютивній частині переглядуваного рішення, ані шляхом оформлення відповідної ухвали як самостійного процесуального документу.
Беручи до уваги, що з матеріалів справи апеляційним судом не вбачається порушень ч.6 ст.22 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття відмови позивача від вказаних позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про необхідність доповнення резолютивної частини переглядуваного рішення вказівкою про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 10709,2грн.
Наразі, означене процесуальне порушення не призвело до прийняття неправильного рішення щодо задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 80, 99, 101 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Пак», м.Дружківка Донецької області на рішення Господарського суду Донецької області від 26.01.2016р. (повний текст підписано 26.01.2016р.) по справі №905/2480/15 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Донецької області від 26.01.2016р. (повний текст підписано 26.01.2016р.) по справі №905/2480/15 в частині задоволених позовних вимог та розподілу судового збору залишити без змін, доповнивши резолютивну частину пунктом наступного змісту:
«Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 10709,2грн. припинити».
3. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя: Д.О.Попков
Судді: І.В.Зубченко
ОСОБА_2
Надруковано 5 прим.: 1,2 - сторонам,3- у справу, 4 - ДАГС, 5 - ГСДО