16.05.2016 року Справа № 21/5005/8985/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)
суддів: Дмитренко Г.К., Кузнецов В.О.
при секретарі: Ситниковій М.Ю.
Представники сторін:
позивача - не з'явився; про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
відповідача - ОСОБА_1, дов. № 01 від 27.05.2015р.;
скаржника - ОСОБА_2, дов. № б/н від 05.05.2016р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Саксаганського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м.Кривий Ріг
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2016 року у справі № 21/5005/8985/2012
за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_3 Ріг», м.Кривий Ріг
до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК СПЕЦБУД-КР», м.Кривий Ріг
про стягнення 97 487,70 грн. неустойки за договором підряду № 2191 від 19.05.2012р. (скарга на дії ВДВС)
В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2016 року у справі № 21/5005/8985/2012 (суддя Петренко Н.Е.) за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_3 Ріг», м.Кривий Ріг до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК СПЕЦБУД-КР», м.Кривий Ріг про стягнення 97 487,70 грн. неустойки за договором підряду № 2191 від 19.05.2012р. по розгляду скарги відповідача на дії державної виконавчої служби провадження у справі було зупинено; ухвалу разом з копіями матеріалів цієї справи направлено до Прокуратури Дніпропетровської області для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та проведення досудового розслідування в порядку ст.214 КПК України, та вирішення питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб Саксаганського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.366, 367 КК України, зокрема, встановлення обставин згідно переліку, наведеному в ухвалі (а.с.246-248, т.2).
Ухвалу господарського суду мотивовано припущенням господарського суду щодо можливого службового підроблення посадовими особами Саксаганського відділу ДВС Криворізького МУЮ документів виконавчого провадження № 41207322.
Як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали господарського суду, підставою зупинення провадження у справі суд визначив необхідність направлення копій матеріалів цієї справи разом з ухвалою суду до прокуратури Дніпропетровської області для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та проведення досудового розслідування в порядку ст.214 КПК України, та вирішення питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб Саксаганського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.366, 367 КК України, зокрема встановлення певних обставин згідно переліку, наведеному в ухвалі.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, її оскаржив в апеляційному порядку Саксаганський Відділ державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м.Кривий Ріг, при цьому посилається на порушення господарським судом норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, на неповне з'ясування обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2015 року, справу направити на подальший розгляд до суду першої інстанції, при цьому зазначає, що:
- господарським судом порушено приписи п.2 ч.2 ст.79, ст.ст.32, 90 ГПК України, оскільки зазначена норма не є обов'язковою для зупинення провадження у справі; крім того, застосування ч.2 ст.79 ГПК України можливе за умови виявлення господарським судом при вирішенні спору у діяльності юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців фактів порушення законності, що містять ознаки дій, які переслідуються у кримінальному порядку, отже, суду необхідно було визначити, які саме ознаки злочину суд вбачає у діях конкретних осіб та надати попередню кваліфікацію такого злочину;
- враховуючи вищевикладене, господарським судом не зазначено, в чому полягає неможливість самостійного встановлення фактичних обставин справи, що входять до предмету доказування, за наявності доказів, наданих відповідно до ст.32 ГПК України, а фактично з'ясування обставин справи покладено на інший правоохоронний орган, всупереч ст.33 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень;
- також скаржник зазначає, що станом на 25.03.2016р. взагалі відсутній предмет спору, оскільки постановою начальника Саксаганського ВДВС Криворізького МУЮ від 25.03.2016р. було скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 49526286 від 02.12.2015р., зобов'язано старшого державного виконавця Абрамян В.В. винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № 49526286, скасовано постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві від 29.09.2015р. № 41207322, винесено постанову про відновлення виконавчого провадження ВП № 41207322.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу господарського суду від 24.03.2016р., зазначив про порушення господарським судом норм процесуального права, оскільки сторонами було надано достатньо доказів, відповідно до ст.32 ГПК України, для надання їм правової оцінки, а за результатами розгляду справи суд мав можливість скористатись ст.90 ГПК України та винести окрему ухвалу, про що зазначено у п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України».
Також позивачем 26.04.2016р. та 16.05.2016р. до Дніпропетровського апеляційного господарського суду були надіслані клопотання про розгляд справи за відсутності повноважного представника позивача, які були задоволені колегією суддів.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваної ухвали вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи, зазначаючи, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів, які свідчать про вчинення посадовими особами органу ДВС діянь, які мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.366, 367 КК України, а господарський суд, скористався своїм правом зупинення провадження у справі, передбаченим п.2 ч.2 ст.79 ГПК України.
Також 26.04.2016р. відповідачем було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи та продовження в зв'язку з цим строку розгляду апеляційної скарги, яке було -задоволено колегією суддів, строк розгляду апеляційної скарги продовжений на 15 днів, до 16.05.2016р.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.04.2016р. апеляційну скаргу Саксаганського ВДВС Криворізького МУЮ було прийнято до розгляду колегією суддів: головуючий - Виноградник О.М. (доповідач), ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с.15, т.3).
В зв'язку з припиненням повноважень судді Чохи Л.В. відповідно до розпорядження керівника апарату від 27.04.2016р. № 443/16 була здійснена зміна складу колегії суддів та згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів визначено колегію: головуючий - Виноградник О.М. (доповідач), судді - Дмитренко Г.К., Кузнецов В.О.; ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2015р. справу прийнято до провадження вказаною колегією суддів (а.с.53, т.3).
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід скасувати на підставі п.п.1, 4 ч.1 ст.104 ГПК України з урахуванням повноважень апеляційної інстанції, передбачених ст.103 ГПК України, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2012р. рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі № 21/5005/8985/2012 (суддя Назаренко Н.Г.) за позовом за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_3 Ріг», м.Кривий Ріг до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК СПЕЦБУД-КР», м.Кривий Ріг про стягнення 97 487,70 грн. неустойки за договором підряду № 2191 від 19.05.2012р. в задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі; судові витрати покладені на позивача (а.с.26-28, т.2).
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.01.2013р. по цій справі рішення господарського суду було залишено без змін, апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення (а.с.53-54, т.2).
Постановою Вищого господарського суду України від 09.04.2013р. касаційну скаргу позивача було задоволено частково; рішення господарського суду від 17.12.2012р. та постанову суду апеляційної інстанції від 24.01.2013р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області (а.с.81-86, т.2).
За результатами нового розгляду справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2013р. позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, стягнено з відповідача на користь позивача неустойку за порушення строків виконання робіт в розмірі 97 487,70 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 949,75 грн. (а.с.102-107, т.2).
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2013р. вищевказане рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2013р. по цій справі залишено без змін, апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення (а.с.130-132, т.2).
Постановою Вищого господарського суду України від 22.10.2013р. касаційну скаргу позивача було залишено без задоволення; рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2013р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2013р. по цій справі змінено, зменшено належний до стягнення з ТОВ «БК СПЕЦБУД-КР» на користь ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_3 Ріг» розмір неустойки до 60 581,78 грн. (а.с.154-159, т.2).
Отже, рішення господарського суду від 10.06.2013р. по цій справі, в редакції постанови Вищого господарського суду України від 22.10.2013р., набуло законної сили 22.10.2013р. та відповідно до ст.115 ГПК України є обов'язковим для виконання на всій території України та підлягає виконанню учасниками судового процесу.
19.11.2013р. на виконання вищезазначеної постанови Вищого господарського суду України від 22.10.13р. господарським судом по справі № 21/5005/8985/2012 було видано наказ, який направлений стягувачу - ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_3 Ріг» (а.с.161, т.2).
28.12.2015р. відповідач звернувся до господарського суду зі скаргою на дії органу Державної виконавчої служби в порядку ст..121-2 ГПК України (а.с.166-167, т.2), яку було повернуто ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015р. з підстав ненаправлення копії скарги іншим сторонам (а.с.168, т.2).
12.01.2016р. відповідач вдруге звернувся до господарського суду зі скаргою на дії органу ДВС в порядку ст.121-2 ГПК України; одночасно скаржник просив відновити процесуальний строк для подачі такої скарги (а.с.169-176, т.2). Зазначену скаргу було прийнято до розгляду ухвалою суду від 12.01.2016р. (а.с.182, т.2). Натомість, жодних висновків стосовно відновлення процесуального строку зазначена ухвала господарського суду не містить.
Підставою звернення до господарського суду з заявою в порядку ст.121-2 ГПК України скаржник зазначив порушення Саксаганським ВДВС Криворізького МУЮ вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідачем 17.12.2015р. отримано засобами поштового зв'язку від цього відділу ДВС постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 49526286 від 02.12.2015р. по виконанню наказу від 19.11.2013р. по справі № 21/5005/8985/2012, яку було винесено за заявою позивача від 17.11.2015р., при цьому враховуючи, що згідно зі ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред'явлення такого наказу до виконання закінчився 20.11.2014р., а відповідно до положень п.1 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має відмовляти у відкритті виконавчого провадження в разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.
11.02.2016р. ухвалою господарського суду судове засідання було відкладене на 10.03.2016р. (а.с.203, т.2).
10.03.2016р. ухвалою господарського суду строк розгляду скарги було продовжено до 28.03.2016р., розгляд справи відкладений на 24.03.2016р. (а.с.214, т.2).
24.03.2016р. ухвалою господарського суду по цій справі провадження у справі було зупинено; ухвалу господарського суду разом з копіями матеріалів цієї справи направлено до Прокуратури Дніпропетровської області для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та проведення досудового розслідування в порядку ст.214 КПК України, та вирішення питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб Саксаганського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.366, 367 КК України, зокрема, встановлення обставин згідно переліку, наведеному в ухвалі (а.с.246-248, т.2). Зазначена ухвала місцевого господарського суду і є предметом апеляційного оскарження.
Згідно зі ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена; скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень; неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги; за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.
Пунктом 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (зі змінами та доповненнями) за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється. Якщо під час розгляду скарги господарським судом буде виявлено порушення законності або недоліки в діяльності органу Державної виконавчої служби, учасників виконавчого провадження, суд має вжити заходів, передбачених частинами першою і другою статті 90 ГПК України.
Пунктом 2 ч.2 ст.79 ГПК України передбачено, що господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування.
При цьому законодавець в частині 2 ст.79 ГПК України визначає випадки, коли господарський суд має право, але не зобов'язаний зупиняти провадження у справі. Крім того слід зазначити, що надіслання матеріалів справи прокурору або органу досудового розслідування можливо відповідно до ст. 90 ГПК, якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.
Згідно з пунктом 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (зі змінами та доповненнями) статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі; зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.
Зупиняючи провадження у справі на стадії оскарження дій Відділу державної виконавчої служби в порядку ст..121-2 ГПК України, господарський суд послався в оскаржуваній ухвалі на ч.2 ст.79 ГПК України та на право господарського суду на такі процесуальні дії, передбачені цією нормою господарського права.
За загальним правилом зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, викликане настанням зазначених в законі підстав, що перешкоджають подальшому руху судового процесу і щодо яких невідомо, коли їх буде усунено. Підстави зупинення провадження є чітко регламентованими та їх перелік розширеному тлумаченню не підлягає. Отже, фактично господарським судом помилково за заявою відповідача вчинено дії, які зупиняють рух судового процесу на завершальній стадії судового процесу - стадії виконання судового рішення, яке набуло законної сили та є обов'язковим у відповідності до ст.115 ГПК України.
Відповідно до п.п.5.1, 5.2, 5.10, 5.11, 5.14 вищевказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 застосовуючи положення статті 90 ГПК, господарський суд повинен враховувати таке: окрема ухвала виноситься господарським судом за наявності умов, передбачених частиною першою статті 90 ГПК - виявлення при вирішенні спору порушень законності або недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу (далі - підприємства і організації); при цьому господарський суд не обмежений колом ні учасників судового процесу у конкретній справі, ані загалом осіб, зазначених у статті 1 ГПК. Окрема ухвала виноситься, як правило, одночасно з рішенням зі справи. На відміну від окремої ухвали повідомлення прокурору або органу досудового розслідування (частина четверта статті 90 ГПК) надсилаються господарським судом не з будь-якого факту порушення підприємством або організацією законності, а лише у тих випадках, коли господарський суд виявить у діяльності працівників підприємства, організації такі порушення законності, які містять ознаки кримінального правопорушення. За наявності умов, передбачених частиною четвертою статті 90 ГПК, господарський суд повинен надсилати повідомлення саме тому прокурору або органу досудового розслідування, до компетенції якого віднесено вирішення питань про необхідність проведення певних дій. Повідомлення з конкретних справ повинні надсилатись відповідним органам, як правило, одночасно з вирішенням спору, а повідомлення, що ґрунтуються на узагальнених матеріалах - негайно по закінченні узагальнення. У будь-якому разі вони підписуються суддею, який здійснював розгляд відповідних справ (у разі колегіального розгляду - суддею, що був доповідачем у справі чи у справах).
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Покладання обов'язку по встановленню фактичних обставин справи на інший орган, зокрема прокуратури або досудового розслідування, Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.
Оскільки скарга відповідача обґрунтована фактом порушенням органом ДВС вимог Закону України «Про виконавче провадження», сторонами судового процесу надано до матеріалів справи докази відповідно до ст.ст.32, 36 ГПК України, отже, господарський суд не був позбавлений права самостійно встановити обставини справи та надати їм правову оцінку згідно зі ст.43 ГПК України, а отже, зупинення провадження в силу вищенаведеного у справі на підставі п.2 ч.2 ст.79 ГПК України суперечить нормам процесуального права, вимогам закону.
Також колегія суддів зазначає, що господарський суд не був позбавлений права після розгляду скарги відповідача по суті вжити заходів, передбачених ст.90 ГПК України.
Враховуючи викладені обставини, господарським судом було помилково зупинено провадження у справі № 21/5005/8985/2012, чим фактично порушено приписи ст.79 ГПК України.
На підставі викладеного, апеляційну скаргу Саксаганського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м.Кривий Ріг слід задовольнити, ухвалу господарського суду - скасувати, матеріали справи направити на подальший розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Керуючись ч. 3-5 ст.49, ст.ст.99, 101, 103-106 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Саксаганського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, м.Кривий Ріг - задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2016 року у справі № 21/5005/8985/2012 - скасувати.
Матеріали справи направити на подальший розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 17.05.2016р.
Головуючий суддя О.М. Виноградник
Суддя Г.К. Дмитренко
Суддя В.О. Кузнецов