79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.05.2016р. Справа№ 914/786/16
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В.П.,
при секретарі судового засідання Корчинському О.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік», м. Львів,
до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів,
про: стягнення 40.000,00 грн.
Представники:
позивача:Якимів О.М. - представник (довіреність №02/16 від 02.01.2016 р.),
відповідача:не з'явився.
Присутнім представникам учасників судового процесу права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), роз'яснено. Заяв про відвід суду не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу учасниками судового процесу заявлено не було.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 40.000,00 грн. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.03.2016 р. порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду, справу призначено до судового розгляду на 06.04.2016 р. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.04.2016 р. розгляд справи було відкладено на 11.05.2016 р.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 22 травня 2015 року позивач передав, а відповідач отримав банани свіжі згідно з накладною №601715 від 22.05.2015 р. на загальну суму 40.000,00 грн. Відповідач товар отримав, що підтверджено підписом на накладній, проте оплати не здійснив. Внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 40.000,00 грн.
06 квітня 2016 року від представника позивача за вх. №1979/16 надійшло клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору в розмірі 449,00 грн.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, надав усні пояснення по суті справи.
11 травня 2016 року до суду за вх.№20110/16 від представника позивача надійшла довідка з банківської установи ПАТ «Банк Восток» про відсутність поступлень на поточний рахунок ТзОВ «Тропік» від контрагента ФОП ОСОБА_1 станом на 10.05.2016 р.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, причин неприбуття не повідомив, хоч був належно повідомлений про час, місце та дату розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень листів, якими надсилались копії ухвал суду про призначення справи до розгляду та відкладення розгляду справи у судовому засіданні (долученими до матеріалів справи), проти позову не заперечив, інших письмових пояснень не подав.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (підпункт 3.9.2 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями).
Враховуючи те, що позивачем надано достатньо доказів для розгляду справи по суті, відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечив, не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд встановив наступне.
Між сторонами у справі виникли зобов'язання з поставки товару (банани свіжі), що підтверджується накладною №601715 від 22.05.2015 р.
Згідно з накладною №601715 від 22.05.2015 р. позивач у справі - ТзОВ «Тропік» передав відповідачу у справі - ФОП ОСОБА_1 бабани загальною вагою 1.912,96 кг. на загальну суму 40.000,00 грн. Відповідач прийняв зазначений товар, на підтвердження чого розписався на накладній №601715 від 22.05.2015 р. та скріпив свій підпис печаткою. За отриманий товар відповідач не заплатив, внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 40.000,00 грн.
30 березня 2016 року позивач листом звертався до відповідача з вимогою сплатити заборгованість перед ТзОВ «Тропік» в розмірі 40.000,00 грн.
31 березня 2016 року ПАТ «Банк Восток» надало відповідь на лист ТзОВ «Тропік», в якому повідомило, що поступлення на поточний рахунок ТзОВ «Тропік» від контрагента фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 22.05.2015 р. по 30.03.2016 р. відсутні.
11 травня 2016 року ПАТ «Банк Восток» довідкою повідомило позивача про відсутність поступлень на його поточний рахунок від контрагента ФОП ОСОБА_1 станом на 10.05.2016 р.
Відповідач в судове засідання не з'явився, проти позову не заперечив, доказів оплати товару до суду не подав, інших письмових пояснень не подав.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу поставки товару в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частин 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що позивачем виконано зобов'язання за умовами зобов'язання, а відповідачем їх прийнято. Кореспондуючий обов'язок з оплати переданого товару відповідач не виконав, не оплатив вартість отриманого товару. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 40.000,00 грн. боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статей 32, 33, 38 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» судом повернено позивачу 449 (чотириста сорок дев'ять) грн. 00 коп. надмірно сплаченого судового збору.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, 79024; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тропік» (адреса: вулиця Пекарська, будинок 5, квартира 4, місто Львів, Львівська область, 79008; ідентифікаційний код 20831737) 40.000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. боргу та 1.378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. відшкодування витрат на оплату судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16 травня 2016 року.
Суддя Трускавецький В.П.