79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.05.2016р. Справа№ 914/4003/15
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (м. Київ)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “ДТЕК Західенерго” (м. Львів)
третя особа 1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» (м. Київ)
третя особа 2, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Вінницягаз» (м. Вінниця)
третя особа 3, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство «Івано-Франківськгаз» (м. Івано-Франківськ)
про: стягнення 213 796 598, 40 грн.
Головуючий суддя: Пазичев В.М
Суддя: Коссак С.М.
Суддя: Манюк П.Т.
При секретарі: Черменєва В.С.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 14-127 від 13.05.2014 р.
від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність від 28.12.2015 р.
третя особа 1: Не з'явився.
третя особа 2: Не з'явився.
третя особа 3: Не з'явився.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Публічного акціонерного товариства “ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО” про стягнення 213796598,40 грн.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.11.2015 року (суддя Березяк Н.Є.) порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 14.12.2015 року. Ухвалою суду від 14.12.2015 року розгляд справи відкладено до 12.01.2016 року.
В зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Березяк Н.Є., відповідно до положення про автоматизовану систему документообігу суду та Рішення зборів судів господарського суду Львівської області від 29.12.2014 року, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 914/4003/15. 11.01.2015 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддею по справі обрано головуючого суддю Пазичева В.М.
Ухвалою суду від 12.01.2016 року клопотання відповідача від 12.01.2016 року за вх. № 910/16 про призначення колегіального розгляду справи - задоволено. Призначено колегіальний розгляд справи № 914/4003/15 у складі трьох суддів. Згідно із вимогами ст. 21 ГПК України, 11.12.2015 року автоматизованою системою документообігу суду здійснено визначення складу колегії суддів для розгляду справи. Внаслідок автоматизованого розподілу визначено колегію суддів для розгляду справи в складі: Головуючий суддя - Пазичев В.М., судді Коссак С.М. та судді Манюк П.Т.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Коссака С.М., 16.02.2016 року протоколом автоматизованої зміни складу колегії суддів здійснено заміну члена колегії суддів: на суддю Фартушка Т.Б.
У зв'язку з перебуванням судді Фартушка Т.Б. у відпустці, 23.03.2016 року протоколом автоматизованої зміни складу колегії суддів здійснено заміну члена колегії суддів: на суддю Коссака С.М.
Ухвалою суду від 12.01.2016 року призначено колегіальний розгляд справи на 27.01.2016 року. Ухвалою суду від 27.01.2016 року розгляд справи відкладено до 10.02.2016 року, в зв'язку з відсутністю представника позивача. Ухвалою суду від 10.02.2016 року розгляд справи відкладено до 17.02.2016 року, в зв'язку з відсутністю представників третьої особи 1, третьої особи 2 та третьої особи 3. Ухвалою суду від 17.02.2016 року розгляд справи відкладено до 23.03.2016 року, в зв'язку з відсутністю представників третьої особи 1, третьої особи 2, третьої особи 3 та для надання доказів. Ухвалою суду від 23.03.2016 року розгляд справи відкладено до 20.04.2016 року, в зв'язку з відсутністю представників позивача, третьої особи 2, третьої особи 3 та для надання доказів. Ухвалою суду від 20.04.2016 року розгляд справи відкладено до 11.05.2016 року, в зв'язку з відсутністю представників третьої особи 1, третьої особи 2, третьої особи 3 та для надання доказів.
Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.11.2015 року, про відкладення від 14.12.2015 року, від 12.01.2016 року, від 27.01.2016 року, від 10.02.2016 року, від 17.02.2016 року, від 23.03.2016 року, від 20.04.2016 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
17.02.2016 року за вх. № 6400/16 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.11.2015 року, про відкладення від 14.12.2015 року, від 12.01.2016 року, від 27.01.2016 року, від 10.02.2016 року, від 17.02.2016 року, від 23.03.2016 року, від 20.04.2016 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
12.01.2016 року за вх. № 910/16 відповідач подав клопотання про призначення колегіального розгляду справи, яке не було заперечене позивачем.
12.01.2016 року за вх. № 111/16 відповідач подав клопотання про залучення в якості третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «Укртрансгаз» (м. Київ).
27.01.2016 року за вх. № 3146/16 відповідач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
27.01.2016 року за вх. № 402/16 відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі.
27.01.2016 року за вх. № 403/16 відповідач подав клопотання про залучення в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ПАТ «Вінницягаз» (м. Вінниця) та ПАТ «Івано-Франківськгаз» (м. Івано-Франківськ).
10.02.2016 року за вх. № 5493/16 відповідач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
17.02.2016 року за вх. № 6474/16 відповідач подав пояснення по справі.
17.02.2016 року за вх. № 6476/16 відповідач подав клопотання про витребування доказів.
23.03.2016 року за вх. № 12264/16 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.
23.03.2016 року за вх. № 12265/16 відповідач подав додаткові пояснення по справі.
20.04.2016 року за вх. № 2213/16 відповідач подав клопотання про зупинення провадження по справі.
20.04.2016 року за вх. № 17293/16 відповідач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
20.04.2016 року за вх. № 17294/16 відповідач подав клопотання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені).
11.05.2016 року за вх. № 20148/16 відповідач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.
11.05.2016 року за вх. № 20151/16 відповідач подав додаткові пояснення по справі.
Третя особа 1 вимог ухвали суду від 12.01.2016 року, від 27.01.2016 року, від 10.02.2016 року, від 17.02.2016 року, від 23.03.2016 року, від 20.04.2016 року виконала частково, явку поважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується копією Списку № 466 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 22.04.2015 року, а явка третьої особи 1 була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.
10.02.2016 року за вх. № 5694/16 третя особа 1 подала пояснення по справі.
Третя особа 2 вимог ухвали суду від 27.01.2016 року, від 10.02.2016 року, від 17.02.2016 року, від 23.03.2016 року, від 20.04.2016 року виконала частково, явку поважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується копією Списку № 466 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 22.04.2015 року, а явка третьої особи 2 була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.
16.03.2016 року за вх. № 10703/16 третя особа 2 подала клопотання по справі.
16.03.2016 року за вх. № 10704/16 третя особа 2 подала пояснення по справі з долученими доказами.
Третя особа 3 вимог ухвали суду від 27.01.2016 року, від 10.02.2016 року, від 17.02.2016 року, від 23.03.2016 року, від 20.04.2016 року не виконала, явку поважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується копією Списку № 466 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 22.04.2015 року, а явка третьої особи 3 була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.
Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 11.05.2016 року.
Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
Як зазначено у позовній заяві, 23 грудня 2014 року між Публічним акціонерним товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі - позивач, Компанія, Постачальник) та ПАТ «ДТЕК Західенерго» (надалі - відповідач, Покупець) був укладений договір № 3-1-2014/061-ПР купівлі-продажу природного газу (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, Продавець зобов'язується передати Покупцеві природний газ (надалі - газ), для власних потреб, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, на умовах цього договору.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору позивач поставив протягом січня-березня 2015 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 136 860 764,10 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу (копії додаються). Відповідач, в свою чергу, свої зобов'язання за договором не виконав, за поставлений природний газ не розрахувався.
Таким чином, за твердженням позивача, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором купівлі-продажу газу складає 136860764 (сто тридцять шість мільйонів вісімсот шістдесят тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 10 коп.
Відповідно до п. 6.1 Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 7.2 Договору передбачено, що, у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1 цього Договору, продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання пункту 6.1 цього Договору, він зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7(семи) відсотків від суми простроченого платежу.
Відповідно до п. 9.3. Договору, строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.
За твердженням позивача, розмір пені складає 23416594,36 грн., розмір 7 % штрафу складає 9580253,49 грн.
Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки, за твердженням позивача, відповідачем не виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу, тому він зобов'язаний сплатити на користь позивача інфляційні втрати у розмірі 42 731 658,57 грн., а також три проценти річних від простроченої суми, розмір яких складає 1 207 327,88 грн.
Підсумовуючи наведе, на думку позивача, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу основний боргу у розмірі 136 860 764,10 грн., пеню у розмірі 23 416 594,36 грн., три відсотки річних у розмірі 1207 327,88 грн., інфляційні втрати у розмірі 42 731 658,57 грн. та 7 відсотків штрафу у розмірі 9 580 253,49 грн., що загалом становить 213 796598 (двісті тринадцять мільйонів сімсот дев'яносто шість тисяч п'ятсот дев'яносто вісім) грн. 40 коп.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що 23.12.2014 р. ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» та НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ»» було укладено Договір № 3-1-2014/61-ПР купівлі-продажу природного газу.
За твердженням відповідача, оспорюваний Договір було укладено відповідачем в безвихідних умовах, поза його волевиявленням, при наявності тяжких обставин і на вкрай невигідних (кабальних) умовах, у зв'язку із чим відповідач звернувся до суду з позовом про визнання Договору недійсним.
26.11.2014 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 647 "Про порядок закупівлі природного газу промисловими, енергогенеруючими та теплогенеруючими (в частині промислових обсягів газу) підприємствами" (далі -«Постанова № 647»), яка була оприлюднена 29.11.2014 року в газеті «Урядовий кур'єр» № 223.
Так, за твердженням відповідача, Уряд, суттєво змінив правила функціонування ринку природного газу в Україні, визначивши, що з 1 грудня 2014 р. по 28 лютого 2015 р. промислові, енергогенеруючі та теплогенеруючі (в частині промислових обсягів газу) підприємства, згідно з додатком до цієї Постанови, здійснюють закупівлю природного газу виключно у гарантованого постачальника Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". Закупівля природного газу підприємствами, згідно з додатком до цієї Постанови, в інших постачальників природного газу не здійснюється.
Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" запропоновано укласти в установленому законодавством порядку договори з промисловими, енергогенеруючими та теплогенеруючими (в частині промислових обсягів газу) підприємствами, зазначеними у додатку до цієї постанови.
Газорозподільним та газотранспортним підприємствам у період з 1 грудня 2014 р. по 28 лютого 2015 р. запропоновано здійснювати, відповідно до законодавства, транспортування природного газу промисловим, енергогенеруючим та теплогенеруючим (в частині промислових обсягів газу) підприємствам, зазначеним у додатку до цієї постанови, лише з ресурсів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та в обсягах, підтверджених в установленому порядку.
Планові розподіли природного газу для промислових, енергогенеруючих та теплогенеруючих (в частині промислових обсягів газу) підприємств, зазначених у додатку до цієї постанови, з ресурсів інших, ніж ресурси Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", не приймаються.
Підприємства з державною формою власності здійснюють закупівлю природного газу, що використовується такими підприємствами для промислових потреб, у Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". Така закупівля природного газу здійснюється на умовах попередньої оплати.
Обласним державним адміністраціям запропоновано вжити відповідно до законодавства заходів до укладення з промисловими, енергогенеруючими та теплогенеруючими (в частині промислових обсягів газу) підприємствами, зазначеними у додатку до цієї постанови, договорів купівлі-продажу природного газу виключно з Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України".
ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» було внесено у додаток до Постанови № 647.
Відповідач зазначає, що таким чином, Уряд зобов'язав ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» укласти договір з НАК «Нафтогаз України», не залишивши Відповідачу жодної іншої можливості та права вибору для закупівлі ресурсу газу, поставив його у вкрай невигідне становище.
На думку відповідача, за змістом Постанова № 647 була незаконна, а Кабінет Міністрів України, приймаючи її, порушив положення Закону України "Про захист економічної конкуренції", Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", Закону України "Про нафту і газ" та приписи Господарського Кодексу України. Крім того, Кабінет Міністрів України не мав повноважень (компетенції) на запровадження будь-яких обмежень на ринку природного газу, діяльність якого врегульована відповідним законом. Через порушення основоположних прав споживачів (на вільний вибір постачальника природного газу, передбачене ст. 19 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу"), прав постачальників (на доступ до Єдиної газотранспортної системи України; на отримання послуг з транспортування природного газу магістральними газопроводами, газорозподільними мережами, послуг із закачування, відбору, зберігання у підземних сховищах газу згідно з умовами укладених договорів та законодавством, передбачених ст. 20 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу") Постанова № 647 була оскаржена в адміністративному порядку.
Відповідач зазначає, що, як наслідок оскарження, пункти 1-4 Постанови № 647 були визнані незаконними та нечинними з 29 листопада 2014 року. (Ухвала Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2015 року, по справі № К/800/8049/15)
Відповідач наголошує, що через брак обігових коштів, зумовлений заборгованістю ДП «Енергоринок» за продану електричну енергію (виробництво та продаж електроенергії є основним видом діяльності відповідача), відповідач не міг виконувати запропоновані умови по 100% передоплаті за природний газ.
Крім того, за твердженням відповідача, умови оспорюваного Договору передбачали, зокрема:
Пункт 7.2. оспорюваного Договору встановлював наступну відповідальність Покупця (відповідача): у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1. цього Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем пункту 6.1. цього Договору він у безспірному порядку повинен сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.
Пункт 7.3. оспорюваного Договору надавав Продавцю (позивачу) права розірвання за невиконання зобов'язань з оплати: у разі невиконання Покупцем пункту 6.1. цього Договору Продавець має право в односторонньому порядку розірвати цей Договір.
Також, крім вартості спожитого природного газу позивач просить суд стягнути з відповідача також штраф, пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Згідно п. 7.2. Договору, у випадку несвоєчасної оплати Продукції, Покупець сплачує Продавцю, крім суми заборгованості пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та, у разі прострочення більше 30 днів, додатково сплачує штраф у розмірі 7% від несвоєчасно оплаченого платежу.
Отже, правові наслідки у вигляді обов'язку сплатити штраф, пеню, 3% річних та інфляційні втрати настають у разі порушення порядку оплати.
Однак, відповідач зазначає, що Кабінетом міністрів України було видане розпорядження № 670-р від 20.05.2015 р., яким було змінено порядок розрахунків між сторонами, та встановлено, що проведення енергогенеруючими компаніями, які використовують природний газ для виробництва електричної енергії, розрахунків за спожитий природний газ здійснюється виключно через окремі поточні рахунки із спеціальним режимом використання порядку, визначеному цим розпорядженням. Таким чином, порядок розрахунків, установлений Договором, було змінено Кабінетом міністрів України.
Відповідач наголошує, що, з урахуванням викладеного, відповідач не міг здійснювати розрахунки в порядку, іншому, ніж передбачено Розпорядженням КМУ № 670-р від 20.05.2015 р., а, відповідно, і не порушував свої зобов'язання по оплаті. Отже і зобов'язання у вигляді сплати штрафу, пені, 3% річних та інфляційні втрат не виникли, а відповідні вимоги позивача є безпідставними.
Крім того, між Сторонами, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 375 було укладено ряд договорів про організацію розрахунків, а саме:
Договір № 189/375-в від 03.12.2015 р.
Договір № 448/375-в від 16.12.2015 р.
Договір № 117/375-в від 30.11.2015 р.
Договір № 363/375-в від 11.12.2015 р.
Договір № 220/375-в від 07.12.2015 р.
Договір № 362/375-в від 11.12.2015 р.
Договір № 190/375-в від 03.12.2015 р.
Предметом цих Договорів є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеною пунктом 16 статті 14 та статтею 32 Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік», відповідно до Порядку та умов надання у 2015 році субвенцій з Державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з центрального водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 375.
Умовами зазначених договорів передбачено не тільки надання Державою коштів на погашення заборгованості, але також змінено порядок і строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі Договору № 3-1-2014/061-ПР купівлі-продажу природного газу, укладеному між позивачем та відповідачем.
За змістом кожного із договорів про організацію взаєморозрахунків сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій із погашення заборгованості відповідно до Договору, а також засвідчили, що, після виконання Договору, сторони не мають одна до одної жодної претензії стосовно його предмета (п.п. 16 або 17 або 19 або 20).
Отже, за твердженням відповідача, уклавши зазначені договори про організацію взаєморозрахунків, сторони у такий спосіб змінили порядок і строки проведення розрахунків за природний газ, поставлений згідно з Договором.
На виконання договорів про організацію розрахунків відповідач сплатив позивачу всі суми, які передбачались цими договорами в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 1 від 18.12.2015 р.; № 8 від 18.12.2015 р.; № 10 від 21.12.2015 р.; № 2 від 12.12.2015 р.; № 11 від 23.12.2015 р.; № 12 від 23.12.2015 р.; № 15 від 28.12.2015 р. На загальну суму 63338 861,36 грн.
Відповідач звертає увагу на те, що НАК «Нафтогаз України» листом № 26-10015/1,2-15 від 30.12.2015 року на адресу НКРЕКУ підтвердив, що станом на 30 грудня 2015 року заборгованість ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» перед НАК «Нафтогаз України» за спожитий газ (без урахування оперативного споживання у грудні 2015 року) відсутня.
Відсутність заборгованості, за твердженням відповідача, підтверджується також ОСОБА_2 звіряння взаємних розрахунків, складеним ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» та направленим для підписання до ПАТ «НАК «Нафтогаз України».
На думку відповідача, оскільки розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, що передбачені Договорами про організацію взаєморозрахунків, а сторони у справі, згідно з пунктами 16 або 17 або 19 або 20 (в залежності від договору) цих Договорів засвідчили, що після виконання договорів вони не матимуть одна до одної жодної претензії стосовно предмета договорів, тому правових підстав для задоволення позову в частині боргу на суму 63338 861,36 грн., що був оплачений по договорах про організацію розрахунків, немає.
Крім того, відповідач зазначає, що для обгрунтування позовних вимог позивач в своїй позовній заяві посилається на п. 7.2. Договору, як норму, відповідно до якої встановлюється обов'язок відповідача сплатити на користь позивача штрафні санкції. При здійсненні розрахунку позивач, зокрема, неправильно застосував положення законодавства щодо визначення та обчислення строків. Так, відповідно до ч. 4 ст. 224 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Позивач при розрахунках враховує дати 15.02.2015 р. та 15.03.2015 р., однак ці дати припадали на вихідні дні.
Отже, на думку відповідача, з урахуванням ч. 4 ст. 224 ЦК України, останнім днем виконання зобов'язання є наступні робочі дні (16.02.2015 р. та 16.03.2015 р.), а днями з яких почалося прострочення зобов'язання є відповідно 17.02.2015 р. та 17.03.2015 р.
Крім того, за твердженням відповідача, позивачем невірно зроблено розрахунок інфляційних втрат. Згідно з пунктом 6 ОСОБА_3 розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої Наказом Державного комітету статистки України від 27 липня 2007 року № 265 індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.
У пунктах 3.1, 3.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Крім того, відповідач зазначає, що вимоги, викладені у позовній заяві НАК «Нафтогаз України», мотивовані тим, що, у відповідності до умов Договору, оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Але, відповідач зазначає, що, відповідно до п. 6.1. Договору, встановлено такий порядок розрахунків:
- Оплата в розмірі 30% (тридцять відсотків) від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця постачання.
- Оплати в розмірі по 35% (тридцять п'ять відсотків) від вартості запланованих місячних обсягів проводяться до 5 числа та до 15-го числа поточного місяця поставки.
- Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Тобто, відповідно до умов п. 6.1. Договору, передбачено постачання газу на умовах передплати вартості природного газу. Дійсно, остаточний розрахунок має бути здійснено до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу, однак лише за умови здійснення попередньої оплати.
На думку відповідача, спірні відносини сторін, що склалися не відповідають умовам Договору. Так, позивачем в порушення умов п. 6.1. Договору, було поставлено природний газ без отримання попередньої оплати. При цьому, умовами Договору не передбачено конкретний строк розрахунків (зобов'язання ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» здійснити оплату) у разі постачання природного газу НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» без отримання попередньої оплати. Таким чином, поставка природного газу у січні-березні 2015 р. була здійснена позивачем на власний ризик, без погодження строку оплати із відповідачем.
Згідно із ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Відповідач вважає, що з урахуванням відсутності умов Договору, які б регулювали порядок оплати за природний газ у випадку постачання газу без отримання попередньої оплати, у разі виникнення таких відносин між сторонами, має застосовуватись ч. 2 ст. 530 ЦК України. НАК «Нафтогаз України» було зобов'язане, в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, направити вимогу про оплату за природний газ, поставлений у січні-березні 2015 р., однак позивачем відповідної вимоги не було направлено, отже строк виконання зобов'язання по оплаті природного газу, який було поставлено в порядку, що не передбачений Договором, не наступив.
Таким чином, на думку відповідача, порушення з його сторони відсутнє, відповідно, немає підстав для застосування відповідальності.
Зазначене вище не стосується відносин сторін, що були врегульовані за договорами про організацію взаєморозрахунків, оскільки, уклавши ці договори, сторони погодили строк виконання зобов'язань по оплаті, який було дотримано відповідачем.
Щодо відсутності підстав для нарахування інфляційних втрат та 3% річних, то згідно ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
На думку відповідача, санкції, встановлені ч. 2 ст. 625 ЦК України, не належать до господарських, а інші санкції крім господарських, до господарсько-правової відповідальності не належать і застосовуватись до суб'єктів господарювання не можуть.
Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України не підлягають задоволенню.
У своїх поясненнях третя особа 1 зазначає, що, відповідно до відомостей Центрального диспетчерського департаменту ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» для ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (ВП Добротвірська ТЕС), що безпосередньо отримувала природний газ із магістральних газопроводів ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» було протранспортовано із ресурсів НАК «Нафтогаз України» в січні 2015 року - 453,910 тис.куб.м; у лютому 2015 року - 282,771 тис.куб.м; у березні 2015 року - 256,272 тис.куб.м. Інші підрозділи ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (Бурштинська ТЕС, Ладижинська ТЕС) отримували природний газ із мереж газорозподільчих підприємств, тому, інформація щодо обсягів газу, які були спожиті зазначеними підприємствами та будь-які підтверджуючі документи в ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» відсутні.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. В силу статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції, зокрема, у вигляді пені, за порушення грошових зобов”язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов”язання.
Згідно ч.ч. 1, 6 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
26.11.2014 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 647 "Про порядок закупівлі природного газу промисловими, енергогенеруючими та теплогенеруючими (в частині промислових обсягів газу) підприємствами" (далі -«Постанова № 647»), яка була оприлюднена 29.11.2014 року в газеті «Урядовий кур'єр» № 223.
В Постанові № 647 зазначено, що з 1 грудня 2014 р. по 28 лютого 2015 р. промислові, енергогенеруючі та теплогенеруючі (в частині промислових обсягів газу) підприємства згідно з додатком до цієї постанови здійснюють закупівлю природного газу виключно у гарантованого постачальника Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". Закупівля природного газу підприємствами згідно з додатком до цієї постанови в інших постачальників природного газу не здійснюється. Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" запропоновано укласти в установленому законодавством порядку договори з промисловими, енергогенеруючими та теплогенеруючими (в частині промислових обсягів газу) підприємствами, зазначеними у додатку до цієї постанови.
Передбачено газорозподільним та газотранспортним підприємствам у період з 1 грудня 2014 р. по 28 лютого 2015 р. здійснювати відповідно до законодавства транспортування природного газу промисловим, енергогенеруючим та теплогенеруючим (в частині промислових обсягів газу) підприємствам, зазначеним у додатку до цієї постанови, лише з ресурсів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та в обсягах, підтверджених в установленому порядку.
Планові розподіли природного газу для промислових, енергогенеруючих та теплогенеруючих (в частині промислових обсягів газу) підприємств, зазначених у додатку до цієї постанови, з ресурсів інших, ніж ресурси Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", не приймаються.
Підприємства з державною формою власності здійснюють закупівлю природного газу, що використовується такими підприємствами для промислових потреб, у Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". Така закупівля природного газу здійснюється на умовах попередньої оплати.
Обласним державним адміністраціям запропоновано вжити відповідно до законодавства заходів до укладення промисловими, енергогенеруючими та теплогенеруючими (в частині промислових обсягів газу) підприємствами, зазначеними у додатку до цієї постанови, договорів купівлі-продажу природного газу виключно з Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України".
ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» було внесено у додаток до Постанови № 647.
Таким чином, Уряд зобов'язав ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» укласти договір з НАК «Нафтогаз України», і як наслідок оскарження положень цієї Постанови, пункти 1-4 Постанови № 647 були визнані незаконними та нечинними. (Ухвала Вищого адміністративного суду України від 31 березня 2015 року, по справі № К/800/8049/15)
Крім того, ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» є членом Оптового ринку електроенергії, основною діяльністю відповідача є виробництво електричної енергії. Відповідач має 3 відокремлені підрозділи (теплові електростанції). Блоки теплових електростанцій працюють на вугіллі. За технологічним процесом для запуску кожного блоку у топку котлу подають природний газ. Таким чином, за умови відсутності природного газу Відповідач буде вимушений зупинити блоки, припинити здійснення господарської діяльності, що в цілому є недопустимим, адже відповідно до ст. 4 Закону України «Про електроенергетику» об'єктивними умовами функціонування галузі є постійне і безперервне збалансуванням виробництва і споживання електричної енергії.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, 23.12.2014 р. між ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» та НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ»» було укладено Договір № 3-1-2014/61-ПР купівлі-продажу природного газу.
05.02.2015 року сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Договору № 3-1-2014/61-ПР купівлі-продажу природного газу, в якій виклали п. 5.2. ст. 5 «Ціна газу» в новій редакції.
18.03.2015 року сторони уклали Додаткову угоду № 2 до Договору № 3-1-2014/61-ПР купівлі-продажу природного газу, в якій виклали п. 5.2. ст. 5 «Ціна газу» в новій редакції.
05.05.2015 року сторони уклали Додаткову угоду № 4 до Договору № 3-1-2014/61-ПР купівлі-продажу природного газу, в якій виклали п. 5.2. ст. 5 «Ціна газу» в новій редакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідач зазначає, що через брак обігових коштів, зумовлений заборгованістю ДП «Енергоринок» за продану електричну енергію (виробництво та продаж електроенергії є основним видом діяльності відповідача), відповідач не міг виконувати запропоновані умови по 100% передоплаті за природний газ.
Крім того, пункт 7.2. оспорюваного Договору встановлював наступну відповідальність Покупця (відповідача): у разі невиконання Покупцем умов пункту 6.1. цього Договору, Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості.
У разі невиконання Покупцем пункту 6.1. цього Договору, він у безспірному порядку повинен сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.
Пункт 7.3. Договору надавав Продавцю (позивачу) права розірвання за невиконання зобов'язань з оплати: у разі невиконання Покупцем пункту 6.1. цього Договору, Продавець має право в односторонньому порядку розірвати цей Договір.
Крім того, між Сторонами, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 375 було укладено ряд договорів про організацію розрахунків, а саме:
Договір № 189/375-в від 03.12.2015 р.
Договір № 448/375-в від 16.12.2015 р.
Договір № 117/375-в від 30.11.2015 р.
Договір № 363/375-в від 11.12.2015 р.
Договір № 220/375-в від 07.12.2015 р.
Договір № 362/375-в від 11.12.2015 р.
Договір № 190/375-в від 03.12.2015 р.
Предметом цих договорів є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеною пунктом 16 статті 14 та статтею 32 Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік», відповідно до Порядку та умов надання у 2015 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з центрального водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 375.
Умовами зазначених договорів передбачено не тільки надання Державою коштів на погашення заборгованості, але також змінено порядок і строки виконання боржником грошових зобов'язань перед кредитором, які виникли на підставі Договору № 3-1-2014/061-ПР купівлі-продажу природного газу, укладеного між позивачем та відповідачем.
Так, відповідно до Договору № 189/375-в від 03.12.2015 р., Територіальний орган Казначейства в Львівській області в особі начальника ОСОБА_4 (далі - сторона перша), що діє на підставі Положення; Головне фінансове управління Львівської обласної державної адміністрації в особі начальника ОСОБА_5 (далі - сторона друга), що діє на підставі Положення; Фінансове управління Кам'янко-Бузької районної державної адміністрації в особі начальника ОСОБА_6 (далі - сторона третя), що діє на підставі Положення; Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» в особі виконуючого обов'язки Генерального директора ОСОБА_7 (далі - сторона четверта), що діє на підставі Статуту; Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в особі заступника директора Департаменту - начальника Управління економічного регулювання та законодавчого забезпечення Департаменту податкового планування та регуляторної політики ОСОБА_8 (далі - сторона п'ята), що діє на підставі довіреності від 12.10.2015 р. № 14-111; Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі заступника начальника Департаменту фінансів, розрахунків та роботи з боргами ОСОБА_9 (далі - сторона остання), що діє на підставі довіреності від 15.09.2015 р. № 2-570д (далі - сторони), уклали договір про таке.
Сторони погоджують перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків, та послідовність виконання сторонами договору.
Казначейство перераховує кошти, залучені з єдиного казначейського рахунка, стороні першій у сумі 12 170 846,00 (дванадцять мільйонів сто сімдесят тисяч вісімсот сорок шість грн. 00 коп.) гривень, на підставі рішення Мінфіну.
Сторона перша перераховує на рахунок сторони другої кошти у сумі 12170846,00 (дванадцять мільйонів сто сімдесят тисяч вісімсот сорок шість грн. 00 коп.) гривень для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведсння, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню і а/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Сторона друга перераховує на рахунок сторони третьої кошти у сумі 12170846,00 (дванадцять мільйонів сто сімдесят тисяч вісімсот сорок шість грн. 00 коп,) гривень для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Сторона третя перераховує на рахунок сторони четвертої кошти у сумі 12170846,00 (дванадцять мільйонів сто сімдесят тисяч вісімсот сорок шість грн. 00 коп.) гривень для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню.
Сторона четверта перераховує на рахунок сторони п'ята кошти у сумі 12170 846,00 (дванадцять мільйонів сто сімдесят тисяч вісімсот сорок шість грн. 00 коп.) гривень, у тому числі податок на додану вартість 2 028 474,33 гривень, для погашення заборгованості за природний газ 2015 року, згідно з Договором від 23.12.2014 р. № 3-1-2014/061-ПР.
Сторони у графі платіжного доручення "Призначення платежу" додатково зазначають "субвенція, що надається із загального фонду державного бюджету відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 р. № 375", а також дату укладення і номер договору.
Також, відповідно до Договору № 448/375-в від 16.12.2015 року Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області в особі виконуючого обов'язки начальника управління ОСОБА_10 (далі - сторона перша), що діє на підставі Положення; Департамент фінансів Житомирської обласної державної в особі заступника директора департаменту фінансів ОСОБА_11, (далі - сторона друга), що діє на підставі Положення; Департамент бюджету та фінансів Житомирської міської ради в особі директора ОСОБА_12 (далі - сторона третя), що діє на підставі Положення; Управління комунального господарства Житомирської міської ради в особі начальника ОСОБА_13 (далі - сторона четверта), що діє на підставі Положення; Комунальне підприємство „Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (далі сторона п'ята ) в особі директора ОСОБА_14, яка діє на підставі Статуту; Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» в особі директора фінансового ОСОБА_15 (далі - сторона шоста), що діє на підставі довіреності від 25.06.2015 р. № 09/9150-000767; Державне підприємство «Енергоринок», в особі директора ОСОБА_16 (далі - сторона сьома), що діє на підставі Статуту; Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» в особі в. о. генерального директора ОСОБА_17 (далі - сторона восьма), що діє на підставі Статуту; Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в особі заступника директора Департаменту - начальника Управління економічного регулювання та законодавчого забезпечення Департаменту податкового планування та регуляторної політики ОСОБА_8 (далі - сторона дев'ята), що діє на підставі довіреності від 12.10.2015 р. № 14-111; Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі заступника начальника Департаменту фінансів, розрахунків та роботи з боргами ОСОБА_9 (далі - сторона остання), що діє на підставі довіреності від 15.09.2015 р. № 2-570д (далі - сторони), уклали договір про таке:
Сторони погоджують перелік підприємств, установ та організацій, шо беруть участь у проведенні взасморозрахунків, та послідовність виконання сторонами договору.
Казначейство перераховує кошти, залучені з єдиного казначейського рахунка, стороні першій у сумі 2899221,00 гривень (два мільйони вісімсот дев'яносто дев'ять тисяч двісті двадцять одна гривня 00 коп.), на підставі рішення Мінфіну.
Сторона перша перераховує на рахунок сторони другої кошти у сумі 2899221,00 гривень (два мільйони вісімсот дев'яносто дев'ять тисяч двісті двадцять одна гривня 00 коп.) для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію у сумі 2899221,00 грн., що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню.
Сторона друга перераховує на рахунок сторони третьої кошти у сумі 2899221,00 гривень (два мільйони вісімсот дев'яносто дев'ять тисяч двісті двадцягь одна гривня 00 коп.) для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію у сумі 2899221,00 грн., що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню.
Сторона третя перераховує па рахунок сторони четвертої копни у сумі 2899221,00 гривень (два мільйони вісімсот дев'яносто дев'ять тисяч двісті двадцять одна гривня 00 коп.) для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію у сумі 2899221,00 грн., що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню.
Сторона четверта перераховує на рахунок сторони п'ятої кошти у сумі 2899221,00 гривень (два мільйони вісімсот дев'яносто дев'ять тисяч двісті двадцягь одна гривня 00 коп.) для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію у сумі 2899221,00 грн., що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню.
Сторона п'ята перераховує на рахунок сторони шостої копни у сумі 2899221,00 гривень (два мільйони вісімсот дев'яносто дев'ять тисяч двісті двадцягь одна гривня 00 коп.), у тому числі податок на додану вартість 483203,50 гривень, для погашення заборгованості за поставлену електричну енергію станом на 01.12.2015 р., згідно з Договором від 16 січня 2010 р. № 254.
Сторона шоста перераховує на рахунок сторони сьомої кошти у сумі 2899221,00 гривень (два мільйони вісімсот дев'яносто дев'ять тисяч двісті двадцяті» одна гривня 00 коп.), у тому числі податок на додану вартість 483203.50 гривень, для погашення заборгованості за куповану електричну енергію в вересні 2015 р. згідно з Договором розстрочення від 13.10.2015 р. № 2541701 у сумі 1672993,00 грн. та за куповану електричну енергію в жовтні 2015 р. згідно з договором розстрочення від 12.11.2015 р. № 274Р/01 у сумі 1226228,00 грн.
Сторона сьома перераховує па рахунок сторони восьмої кошти у сумі 2899221,00 гривень (два мільйони вісімсот дев'яносто дев'ять іисяч двісті двадцять одна гривня 00 коп.), у тому числі податок на додану вартість 483203,50 гривень, для погашення заборгованості за продану на оптовий ринок електричну енергію у грудні 2014 р. згідно з Договором від 17.08.1999 р. № 62/01-ЕР.
Сторона восьма перераховує на рахунок сторони дев'ятої кошти у сумі 2899221,00 гривень (два мільйони вісімсот дев'яносто дев'ять тисяч двісті двадцять одна гривня 00 коп.), у тому числі податок па додану вартість 483203,50 грн., для погашення заборгованості за природний газ, куплений у 2015 році.
Сторони у графі платіжного доручення "Призначення платежу" додатково зазначають "субвенція, що надається із загальною фонду державного бюджету відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 р. № 375", а також дату укладення і номер договору.
Також, згідно Договору № 117/375-В від 30.11.2015 р., Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області, в особі заступника начальника Управління ОСОБА_18 (далі - сторона перша), що діє на підставі Положення про Головне управління казначейської служби України у Рівненській області; Департамент фінансів Рівненської обласної державної адміністрації, в особі директора департаменту ОСОБА_19, (далі - сторона друга), що діє на підставі Положення про департамент фінансів Рівненської обласної державної адміністрації; Департамент житлово-комунального господарства енергетики та енергоефективності Рівненської обласної державної адміністрації, в особі директора департаменту ОСОБА_20, (далі - сторона третя), що діє на підставі Положення про департамент житлово-комунального господарства, енергетики та енергоефективності Рівненської обласної державної адміністрації; Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналпаційного господарства «Рівнеоблводоканал», в особі директора ОСОБА_21 (далі - сторона четверта), що діє на підставі Статуту; Публічне акціонерне товариство «Рівнеобленерго», в особі голови правління ОСОБА_22 (далі - сторона п'ята), що діє на підставі Статуту; Державне підприємство «Енергоринок», в особі директора ОСОБА_16 (далі -сторона шоста), що діє на підставі Статуту; Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» в особі в. о генерального директора ОСОБА_7 (далі - сторона сьома), що діє на підставі Статуту; Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в особі заступника директора Департаменту - начальника Управління економічного регулювання та законодавчого забезпечення Департаменту податкового планування та регуляторної політики ОСОБА_8 (далі - сторона восьма), що діє на підставі довіреності від 12.10.2015 р. № 14-111; Публічне акціонерне товариство «Укргазвндобування» в особі заступника начальника Департаменту фінансів, розрахунків та роботи з боргами ОСОБА_9 (далі - сторона остання), що діє на підставі довіреності від 15.09.2015 р. № 2-570д (далі - сторони), уклали договір про таке.
Сторони погоджують перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведенні изаєморозрахунків, та послідовність виконання сторонами договору.
Казначейство перераховує кошти, залучені з єдиного казначейського рахунка, стороні першій у сумі 1283909,18 гривень (один мільйон двісті вісімдесят три тисячі дев'ятсот дев'ять грн. 18 коп.) на підставі рішення Мінфіну.
Сторона перша перераховує па рахунок сторони другої кошти у сумі 1283909,18 гривень (один мільйон двісті вісімдесят три тисячі дев'ятсот дев"ять грн. 18 коп.) для погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведенпя, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Сторона друга перераховує на рахунок сторони третьої кошти у сумі 1283909,18 гривень (один мільйон двісті вісімдесят три тисячі дев'ятсот дев'ять гри. 18 коп.) для погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населення") послуги з централізованого водопостачання та водовідведенпя.
Сторона третя перераховує на рахунок сторони четвертої кошти у сумі 1283909,18 гривень (один мільйон двісті вісімдесят три тисячі дев"ятсот дев'ять грн. 18 коп.) для погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведепня.
Сторона четверта перераховує на рахунок сторони п'ятої кошти у сумі 1283909,18 гривень (один мільйон двісті вісімдесят три тисячі дев'ятсот дев'ять грн. 18 коп.) у тому числі податок на додану вартість 213984,86 гривень, для погашення заборгованості за поставлену електричну енергію у серпні - жовтні 2015 р., згідно з Договором від 15.10.2013 р. № 0481-270003145/800.
Сторона п'ята перераховує на рахунок сторони шостої кошти у сумі 1283909,18 гривень (один мільйон двісті вісімдесят три тисячі дев'ятсот дев'ять грн. 18 коп.) у тому числі податок на додану вартість 213 984,86 гривень, для погашення заборгованості за куплену на оптовому ринку електричну енергію у вересні 2015 р. згідно з договором від 13.10.2015 р. № 259Р/01.
Сторона шоста перераховує на рахунок сторони сьомої кошти у сумі 1283909,18 гривень (один мільйон двісті вісімдесят три тисячі дев"ятсот дев'ять грн. 18 коп.), у тому числі податок на додану вартість 213 984.86 гривень, для погашення заборгованості за продану на оптовий ринок електричну енергію у грудні 2014 р. згідно з Договором від 17.08.1999 р. № 62/01-ЕР.
Сторона сьома перераховує на рахунок сторони восьмої кошти у сумі 1283909,18 гривень (один мільйон двісті вісімдесят три тисячі дев'ятсот дев"ять грн. 18 коп.), у тому числі податок па додану вартість 213 984,86 гривень, для погашення заборгованості за природний газ 2015 року, згідно з договором від 23.12.2014 р. № 3-1-2014/061-ПР.
Сторони у графі платіжного доручення "Призначення платежу" додатково зазначають "субвенція, що надається із загального фонду державного бюджету відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 р. № 375", а також дату укладення і номер договору.
Також, згідно Договору № 363/375-в від 11.12.2015 р., Головне управління Державної казначейської служби у Київській області в особі заступника начальника ОСОБА_23 (далі - сторона перша), що діє на підставі Положення; Департамент фінансів Київської облдержадміністрації в особі заступника директора Департаменту - начальника бюджетного управління ОСОБА_24 (далі -сторона друга), що діє на підставі Положення; Управління фінансів Вишгородської районної державної адміністрації в особі начальника ОСОБА_25 (далі - сторона третя), що діє на підставі Положення; Вишгородська районна державна адміністрація в особі голови ОСОБА_26 (далі - сторона четверта), що діє на підставі Положення; Вишгородське міське комунальне підприємство «Водоканал» в особі директора ОСОБА_27 ( далі - сторона п'ята), що діє на підставі статуту; Публічне акціонерне товариство "Київобленерго" в особі комерційного директора ОСОБА_28 (далі - сторона шоста), що діє на підставі довіреності від 25.05.2015 р. № 150; Державне підприємство «Енергоринок», в особі директора ОСОБА_16 (далі - сторона сьома), що діє на підставі Статуту; Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» в особі в. о. генерального директора ОСОБА_7 (далі - сторона восьма), що діє на підставі Статуту, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в особі заступника директора Департаменту - начальника Управління економічного регулювання та законодавчого забезпечення Департаменту податкового планування та регуляторної політики ОСОБА_8 (далі - сторона дев'ята), що діє на підставі довіреності від 12.10.2015 р. № 14-111; Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі заступника начальника Департаменту фінансів, розрахунків та роботи з боргами ОСОБА_9 (далі - сторона остання), що діє на підставі довіреності від 15.09.2015 р. № 2-570д (далі - сторони), уклали договір про таке:
Сторони погоджують перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків, та послідовність виконання сторонами договору.
Казначейство перераховує кошти, залучені з єдиного казначейського рахунка, стороні першій у сумі 215258,00 гривень (двісті п'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят вісім гривень 00 коп.) на підставі рішення Мінфіну.
Сторона перша перераховує на рахунок сторони другої кошти у сумі 215258,00 гривень (двісті п'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят вісім гривень 00 коп.), для погашення заборгованості з річниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися. транспортувалися та постачалися населенню та або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Сторона друга перераховує на рахунок сторони третьої кошти у сумі 215258,00 гривень (двісті п'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят вісім гривень 00 коп.), для погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Сторона третя перераховує на рахунок сторони четвертої кошти у сумі 215258,00 гривень (двісті п'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят вісім гривень 00 коп.), для погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення
Сторона четверта перераховує на рахунок сторони п'ятої кошти у сумі 215258,00 гривень (двісті п'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят вісім гривень 00 коп.), для погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Сторона п'ята перераховує на рахунок сторони шостої кошти у сумі 215258,00 гривень (двісті п'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят вісім гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 35 876,33 грн., для погашення заборгованості за спожиту електричну енергію, згідно з Договором від 23.07.2010 р. № ЖК04 за жовтень 2015 року.
Сторона шоста перераховує на рахунок сторони сьомої кошти у сумі 215258,00 гривень (двісті п'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят вісім гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 35 876,33 грн., для погашення заборгованості за електроенергію, спожиту у вересні 2015 року, згідно з Договором про розстрочення заборгованості від 13.10.2015 р. № 255Р/О1.
Сторона сьома перераховує на рахунок сторони восьмої кошти у сумі 215258,00 гривень (двісті п'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят вісім гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 35 876,33 грн., для погашення заборгованості за продану на оптовий ринок електричну енергію у грудні 2014 р., згідно з Договором від 17.08.1999 р. № 62/01-ЕР.
Сторона восьма перераховує на рахунок сторони дев'ятої кошти у сумі 215258,00 гривень (двісті п'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят вісім гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 35876,33 грн, для погашення заборгованості за природний газ, куплений у 2015 році, згідно Договору від 23.12.2014 р. № 3-1-2014/061-ПР.
Сторони у графі платіжного доручення "Призначення платежу" додатково зазначають "субвенція, що надасться із загального фонду державного бюджету відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 р. № 375", а також дату укладення і номер договору.
Також, згідно Договору № 220/375-в від 07.12.2015 р., Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в особі виконуючого обовязки начальника Управління ОСОБА_29 (далі - сторона перша), що діє на підставі Положення; Департамент фінансів Одеської обласної державної адміністрації, в особі директора департаменту ОСОБА_3 (далі - сторона друга), що діє на підставі Положення; Департамент розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації, в особі тимчасово виконуючого обов'язки директора департаменту ОСОБА_30 (далі - сторона третя), що діє на підставі Положення про департамент; Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» філія «Інфоксводоканал», в особі першого заступника директора філії ОСОБА_31 (далі - сторона четверта), що діє на підставі Положення про філію та довіреності від 09.11.2015 р. № 01-01/11; Публічне акціонерне товариство «Одесаобленерго», в особі директора комерційного ОСОБА_32 (далі - сторона п'ята), що діє на підставі Довіреності № 299 від 02.02.2015 р.; Державне підприємство «Енергоринок», в особі директора ОСОБА_16 (далі -сторона шоста), що діє на підставі Статуту; Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» в особі в. о. генерального директора ОСОБА_7 (далі - сторона сьома), що діє на підставі Статуту; Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в особі заступника директора Департаменту - начальника Управління економічного регулювання та законодавчого забезпечення Департаменту податкового планування та регуляторної політики ОСОБА_8 (далі - сторона восьма), що діє на підставі довіреності від 12.10.2015 р. № 14-111; Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі заступника начальника Департаменту фінансів, розрахунків та роботи з боргами ОСОБА_9 (далі - сторона остання), що діє на підставі довіреності від 15.09.2015 р. № 2-570д (далі - сторони), уклали договір про таке:
Сторони погоджують перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків, та послідовність виконання сторонами договору.
Казначейство перераховує кошти, залучені з єдиного казначейського рахунка, стороні першій у сумі 31155 853,59 грн. (тридцять один мільйон сто п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят три грн. 59 коп.), на підставі рішення Мінфіну.
Сторона перша перераховує на рахунок сторони другої кошти у сумі 31155853,59 грн. (тридцять один мільйон сто п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят три грн. 59 коп.) для погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Сторона друга перераховує на рахунок сторони третьої кошти у сумі 31 155 853,59 грн. (тридцять один мільйон сто п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят три грн. 59 коп.) для погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Сторона третя перераховує на рахунок сторони четвертої кошти у сумі 31155853,59 грн. (тридцять один мільйон сто п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят три грн 59 коп.) для погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Сторона четверта перераховує на рахунок сторони п'ятої кошти у сумі 31155853,59 грн. (тридцять один мільйон сто п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят три грн. 59 коп.), у тому числі податок на додану вартість 5 192 642,27 гривень, для погашення заборгованості за поставлену електричну енергію.
Сторона п'ята перераховує на рахунок сторони шостої кошти у сумі 31155853,59 грн. (тридцять один мільйон сто п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят три грн. 59 коп.), у тому числі податок на додану вартість 5192642,27 гривень, для погашення заборгованості за куплену на оптовому ринку електричну енергію.
Сторона шоста перераховує на рахунок сторони сьомої кошти у сумі 31 155 853,59 грн. (тридцять один мільйон сто-п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят три грн. 59 коп.), у тому числі податок на додану вартість 5 192 642,27 гривень, для погашення заборгованості за продану на оптовий ринок електричну енергію у грудні 2014 р., згідно з Договором від 17.08.1999 р. № 62/01-ЕР.
Сторона сьома перераховує на рахунок сторони восьма кошти у сумі 31155 853,59 грн. (тридцять один мільйон сто п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят три грн. 59 коп.), у тому числі податок на додану вартість 5 192 642,27 гривень, для погашення заборгованості за природний газ 2015 року згідно з Договором від 23.12.2014 р. № 3-1-2014/061-ПР.
Сторони у графі платіжного доручення "Призначення платежу" додатково зазначають "субвенція, що надається із загального фонду державного бюджету відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 р. № 375", а також дату укладення і номер договору.
Також, згідно Договору № 362/375-в від 11.12.2015 р., Головне управління Державної казначейської служби у Київській області в особі заступника начальника ОСОБА_23 (далі - сторона перша), що діє на підставі Положення; Департамент фінансів Київської облдержадміністрації в особі заступника директора Департаменту - начальника бюджетного управління ОСОБА_24 (далі -сторона друга), що діє на підставі Положення; Фінансове управління виконавчого комітету Фастівської міської ради в особі начальника ОСОБА_33 (далі - сторона третя), що діє на підставі Положення; Виконавчий комітет Фастівської міської ради в особі голови ОСОБА_34 (далі - сторона четверта), що діє на підставі Положення; Комунальне підприємство Фастівської міської ради «Фастівводоканал» в особі директора ОСОБА_35 (далі - сторона п'ята), що діє на підставі статуту; Публічне акціонерне товариство "Київобленерго" в особі комерційного директора ОСОБА_28 (далі - сторона шоста), що діє на підставі довіреності від 25.05.2015 № 150; Державне підприємство «Енергоринок», в особі директора ОСОБА_16 (далі - сторона сьома), що діє на підставі Статуту; Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» в особі в. о, генерального директора ОСОБА_7 (далі - сторона восьма), що діє на підставі Статуту; Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в особі заступника директора Департаменту - начальника Управління економічного регулювання та законодавчого забезпечення Департаменту податкового планування та регуляторної політики ОСОБА_8 (далі - сторона дев'ята), що діє на підставі довіреності від 12.10.2015 р. № 14-111; Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі заступника начальника Департаменту фінансів, розрахунків та роботи з боргами ОСОБА_9 (далі -сторона остання), що діє на підставі довіреності від 15.09.2015 р. № 2-570д (далі - сторони), уклали договір про таке:
Сторони погоджують перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків, та послідовність виконання сторонами Договору.
Казначейство перераховує кошти, залучені з єдиного казначейського рахунка, стороні першій у сумі 780753,00 гривень (сімсот вісімдесят тисяч гривень 00 коп.) на підставі рішення Мінфіну,
Сторона перша перераховує на рахунок сторони другої кошти у сумі 780753,00 гривень (сімсот вісімдесят тисяч гривень 00 коп.), для погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Сторона друга перераховує на рахунок сторони третьої кошти у сумі 780753,00 гривень (сімсот вісімдесят тисяч гривень 00 коп.), для погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Сторона третя перераховує на рахунок сторони четвертої кошти у сумі 780753,00 гривень (сімсот вісімдесят тисяч гривень 00 коп.), для погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Сторона четверта перераховує на рахунок сторони п'ятої кошти у сумі 780753,00 гривень (сімсот вісімдесят тисяч гривень 00 коп.), для погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Сторона п'ята перераховує на рахунок сторони шостої кошти у сумі 780753,00 гривень (сімсот вісімдесят тисяч гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 130 125,50 грн., для погашення заборгованості за спожиту електричну енергію, згідно з Договором від 23.02.2015 р. № 30 за вересень-листопад 2015 року,
Сторона шоста перераховує на рахунок сторони сьомої кошти у сумі 780753,00 гривень (сімсот вісімдесят тисяч гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 130 125,50 грн., для погашення заборгованості за електроенергію, спожиту у вересні 2015 року, згідно з Договором про розстрочення заборгованості від 13.10.2015 р. № 255Р/01.
Сторона сьома перераховує на рахунок сторони восьмої кошти у сумі 780753,00 гривень (сімсот вісімдесят тисяч гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 130125,50 грн, для погашення заборгованості за продану на оптовий ринок електричну енергію у грудні 2014 р., згідно з Договором від 17.08.1999 р. № 62/01-ЕР.
Сторона восьма перераховує на рахунок сторони дев'ята кошти у сумі 780753,00 гривень (сімсот вісімдесят тисяч гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ 130 125,50 грн, для погашення заборгованості за природний газ, куплений у 2015 році, згідно Договору від 23.12.2014 р. № 3-1-2014/061 -ПР.
Сторони у графі платіжного доручення "Призначення платежу" додатково зазначають "субвенція, що надається із загального фонду державного бюджету відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 р. № 375", а також дату укладення і номер договору.
Також, згідно Договору № 190/375-в від 03.12.2015 р., Територіальний орган Казначейства у Вінницькій області в особі виконувача обов'язків начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області ОСОБА_36 (далі - сторона перша), який діє на підставі Положення про Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 21.11.2011 р. № 109 (із змінами) та наказу Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області № 57-ВД від 19.11.2015 р.; Департамент фінансів Вінницької обласної державної адміністрації в особі директора Департаменту ОСОБА_37 (далі - сторона друга), який діє на підставі Положення про Департамент фінансів Вінницької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням Вінницької обласної державної адміністрації від 22.01.2013 р. № 34 (із змінами); Міське фінансове управління Ладижинської міської ради в особі начальника ОСОБА_38 (далі - сторона третя), який діє на підставі Положення про міське фінансове управління Ладижинської міської ради, затвердженого рішенням Ладижинської міської ради 21 сесії 6 скликання від 21,06.2013 р. № 863; Ладижинська міська рада в особі заступника міського голови ОСОБА_39 (далі - сторона четверта), який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 06.10.1998 р. № 163-ХГУ (зі змінами і доповненнями) та розпорядження міського голови № 80р від 03.06.2014 р.; Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» в особі виконуючого обов'язки Генерального директора ОСОБА_7 (далі - сторона п'ята), який діє на підставі Статуту, наказу № 126-к від 28.11.2013 р.; Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в особі заступника директора Департаменту - начальника Управління економічного регулювання та законодавчого забезпечення Департаменту податкового планування та регуляторної політики ОСОБА_8 (далі - сторона шоста), який діє на підставі довіреності від 12.10.2015 р. № 14-111; Публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» в особі заступника начааьника Департаменту фінансів, розрахунків та роботи з боргами ОСОБА_9, (далі - сторона остання), який діє на підставі довіреності від 15.09.2015 р. № 2-570д (далі - сторони), уклали договір про таке:
Сторони погоджують перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведенні взаєморозрахунків та послідовність виконання сторонами договору.
Казначейство перераховує кошти, залучені з єдиного казначейського рахунку, стороні першій у сумі 14833040,59 гривень на підставі рішення Мінфіну.
Сторона перша перераховує на рахунок сторони другої кошти у сумі 14 833 040,59 гривень для погашення заборгованості з різниш в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з нейтралізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовїдведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Сторона друга перераховує на рахунок сторони третьої кошти у сумі 14833040,59 гривень для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Сторона третя перераховує на рахунок сторони четвертої кошти у сумі 14833040,59 гривень для погашенім заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення,
Сторона четверта перераховує на рахунок сторони п'ятої кошти у сумі 14833040,59 гривень для погашення заборгованості з різниш в тарифах на теплову енергію опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Сторона п'ята перераховує на рахунок сторони шостої кошти у сумі 14833040,59 гривень, у тому числі податок на додану вартість 2472173,43 гривень, для погашення заборгованості за природний газ 2015 року згідно з Договором від 23.12.2014 року № 3-1-2014/061-ПР.
Сторони у графі платіжного доручення "Призначення платежу" додатково зазначають "субвенція, що надається із загального фонду державного бюджету відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 р. № 375", а також дату укладення і номер договору.
За змістом кожного із Договорів про організацію взаєморозрахунків сторони зобов'язалися не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій із погашення заборгованості відповідно до Договору, а також засвідчили, що після виконання договору сторони не мають одна до одної жодної претензії стосовно його предмета (п.п. 16 або 17 або 19 або 20).
Отже, уклавши зазначені договори про організацію взаєморозрахунків, сторони у такий спосіб змінили порядок і строки проведення розрахунків за природний газ, поставлений згідно з Договором.
Разом із тим, Договори про організацію взаєморозрахунків не передбачали можливості існування між сторонами інших грошових зобов'язань і підстав для інших грошових вимог.
На виконання Договорів про організацію розрахунків відповідач сплатив позивачу всі суми, які передбачались цими Договорами в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 1 від 18.12.2015 р.; № 8 від 18.12.2015 р.; № 10 від 21.12.2015 р.; № 2 від 12.12.2015 р.; № 11 від 23.12.2015 р.; № 12 від 23.12.2015 р.; № 15 від 28.12.2015 р. На загальну суму 63338881,36 грн.
Листом НАК «Нафтогаз України» № 26-10015/1,2-15 від 30.12.2015 року на адресу НКРЕКУ підтвердив, що станом на 30 грудня 2015 року заборгованість ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» перед НАК «Нафтогаз України» за спожитий газ (без урахування оперативного споживання у грудні 2015 року) відсутня.
Відсутність заборгованості підтверджується також ОСОБА_2 звіряння взаємних розрахунків, складеним ПАТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» та направленим для підписання до ПАТ «НАК «Нафтогаз України».
Оскільки розрахунок за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені Договорами про організацію взаєморозрахунків, а сторони у справі, згідно з пунктами 16 або 17 або 19 або 20 (в залежності від Договору) цих договорів засвідчили, що після виконання договорів вони не матимуть одна до одної жодної претензії стосовно предмета договорів, тому правових підстав для задоволення позову в частині боргу на суму 63338 881,36 грн., що був оплачений по договорах про організацію розрахунків, а також нарахованих в зв'язку з його погашенням фінансових санкцій, немає.
Такий висновок узгоджується з висновками щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, викладеними у постановах Верховного Суду України від 25 березня 2015 року у справі № 924/1265/13, та від 30 вересня 2014 року у справі № 5011-35/1534-2012-42/553-2012, від 01.07.2015 р. у справі №924/1230/14 від 07.10.2015р. у справі № 924/406/14.
Відповідно до ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.
Однак, виходячи з позовних вимог, судом встановлено, що крім вартості спожитого природного газу позивач просить суд стягнути з відповідача також штраф, пеню, 3% річних та інфляційні втрати з решти суми поставленого природного газу.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності зі ст. 611 Цивільного кодексу України, при порушенні зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Так, згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п. 7.2. Договору у випадку несвоєчасної оплати Продукції, Покупець сплачує Продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та, у разі прострочення більше 30 днів, додатково сплачує штраф у розмірі 7% від несвоєчасно оплаченого платежу.
Отже, щодо суми основного боргу за Договором № 3-1-2014/61-ПР купівлі-продажу природного газу від 23.12.2014 р. в розмірі 73521882,74 грн., що була оплачена відповідачем до моменту укладення між сторонами Договорів про організацію взаєморозрахунків, то такі оплати були проведені з порушенням умов Договору № 3-1-2014/61-ПР купівлі-продажу природного газу від 23.12.2014 р., а тому вимоги позивача щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, оскільки, при здійсненні розрахунку позовних вимог позивач, зокрема, неправильно застосував положення законодавства щодо визначення та обчислення строків.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 224 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Позивач при розрахунках враховує дати 15.02.2015 р. та 15.03.2015 р., однак ці дати припадали на вихідні дні. Отже, з урахуванням ч. 4 ст. 224 ЦК України, останнім днем виконання зобов'язання є наступні робочі дні (16.02.2015 р. та 16.03.2015 р.), а днями, з яких почалося прострочення зобов'язання є, відповідно, 17.02.2015 р. та 17.03.2015 р.
Крім того, позивачем невірно зроблено розрахунок інфляційних втрат, оскільки у пунктах 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» роз'яснено, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Датою виникнення заборгованості за зобов'язаннями попереднього місяця за Договором є 15-те число наступного місяця (а у лютому та березні 2015 р. 17-те число).
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає до сятягнення 21767791,05 грн. інфляційних втрат, 14110158,59 грн. - пені та 737233,13 грн. - 3% річних та штаф 7% в розмірі 5146531,79 грн., згідно розрахунку, поданого нижче.
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?
17.02.2015 - 18.06.201573521882.741.29621767791.05
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
73521882.7417.02.2015 - 03.03.20151519.5000 %0.107 %*1178364.42
73521882.7404.03.2015 - 18.06.201510730.0000 %0.164 %*12931794.17
Таким чином, загальна сума пені за договором складає 14110158,59 грн.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
73521882.7417.02.2015 - 18.06.20151223 %737233.13
Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 737233,13 грн.
Щодо штрафу у розмірі 7%, то його розмір складає: 73521882,74 * 7% = 5146531,79 грн.
Разом з тим, заперечення відповідача щодо обов'язку виконання своїх зобов'язань за Договором № 3-1-2014/061-ПР від 23.12.2014 р., зокрема, щодо своєчасної оплати за отриманий природній газ, а також відсутність підстав до відповідальності за їх порушення з посиланням на розпорядження Кабінету Міністрів України № 670р від 20.05.2015 р. не можуть бути взяті до уваги при прийнятті судового рішення, оскільки вищезазначене розпорядження є тільки підставою до розгляду сторонами питання про внесення змін у вищезазначений Договір у встановленому чинним законодавством України порядку. Однак, належних та допустимих доказів внесення в зв'язку з цим змін до умов Договору учасниками процесу не надано. Також, відсутні підстави до застосування ч. 2 ст. 530 ЦК України, оскільки в Договорі встановлені строк виконання сторонами зобов'язань, за порушення якого передбачена відповідальність.
Крім того, 20.04.2016 року за вх. № 17294/16 відповідач подав клопотання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), в якому зазначив. Відповідач зазначає, що ним було укладено Договір лише через незаконну Постанову КМУ № 647, яка була згодом частково скасована в судовому порядку, тобто відповідач фактично був примушений до укладення Договору на невигідних для нього умовах. Також, відповідач вказує на скрутне фінансове становища та зазначає, що є енергогенеруючою компанією і прибуток отримує саме від виробництва електроенергії, однак ГП «Енергоринок» має борг у розмірі 1,8 млрд. грн. за електроенергію, вироблену відповідачем. При цьому, у відповідача існує значна кредиторська заборгованість (більше 2,5 млрд. грн.), що підтверджується фінансовими документами, які додаються. За таких умов, стягнення неустойки у повному обсязі призведе до збільшення фінансового навантаження на відповідача та неможливості виконання рішення суду.
Відповідач просить суд зменшити розмір неустойки (пені, штрафу) на 90% (з урахуванням відсутності збитків позивача).
Згідно ч. 2 ст. 233 ГК України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків інший учасникам, господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. У даному випадку позивачем, незважаючи на вимоги суду, не надано належних та допустимих доказів, які би доводили, що порушення термінів виконання грошових зобов'язань відповідачем призвело до завдання збитків іншим учасникам, свідченням чому є відсутність будь-яких претензій з цього приводу. Адже, згідно ч.2 ст.623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доводяться кредитором.
Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Розглянувши вимогу позивача стосовно стягнення пені та 7% штрафу, суд зважаючи на вищезазначені обставини, вважає за можливе, як виняток, відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 ГПК України, з урахуванням інтересів позивача щодо можливості самостійного виконання відповідачем позовних вимог, зменшити розмір належної до сплати пені та 7% штрафу на 30 % від заявленого розміру, а саме стягнути пеню в розмірі 9877111,01 грн. та 7% штрафу у розмірі 3602572,25 грн.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження частини своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги спростував не повністю, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Публічного акціонерного товариства “ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО” про в частині стягнення 21767791,05 грн. - інфляційних втрат, 9877111,01 грн. - пені та 737233,13 грн. - 3% річних та штаф 7% в розмірі 3602572,25 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.
Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 3009639 від 28.10.2015 року на суму 182700,00 грн. про сплату судового збору.
Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги - задоволити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО” (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, код ЄДРПОУ 23269555) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720, р/р №260053012609 в ГОУ «Промінвест банку України», МФО 300012) 21767791 (двадцять один мільйон сімсот шістдесят сім тисяч сімсот дев'яносто одна) грн. 05 коп. - інфляційних втрат, 9877111 (дев'ять мільйонів вісімсот сімдесят сім тисяч сто одинадцять) грн. 01 коп. - пені, 737233 (сімсот тридцять сім тисяч двісті тридцять три) грн. 13 коп. - 3% річних, штаф 7% в розмірі 3602572 (три мільйони шістсот дві тисячі п'ятсот сімдесят дві) грн. 25 коп. та 35687 (тридцять п'ять тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 49 коп. судового збору.
3. В решті частині позовних вимог - відмовити.
4. ОСОБА_9 видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Головуючий суддя Пазичев В.М
Суддя Коссак С.М.
Суддя Манюк П.Т.
Повний текст рішення виготовлено 16.05.2016 року.