ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.05.2016Справа №910/5451/16
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Фонд Регіональних ресурсів"
До Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт"
Простягнення 206 365,57 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Представники:
Від позивачаБугро А.І. - представник за довіреністю від 11.04.2016
Від відповідача не з'явився
На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.05.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Фонд Регіональних ресурсів" звернулося до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління підземних протизсувних робіт" 105 600,00 грн. заборгованості за договором про надання послуг від 07.02.2013 № 37, 84 480,00 грн. інфляційної складової боргу, 8 939,84 грн. 3 % річних та 7 345,73 грн. пені.
Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/5451/16 від 29.03.2016, яку призначено до розгляду на 18.04.2016.
18.04.2016 в ході розгляду спору по суті виникла необхідність витребування у позивача додаткових доказів на підтвердження фактичного надання послуг, вказаних в акті про надання послуг від 30.04.2013.
Ухвалою від 18.04.2016 розгляд справи було відкладено на 16.05.2016 у зв'язку з неявкою в засідання представника відповідача, неподанням витребуваних документів та необхідністю отримання нових доказів.
12.05.2016 від позивача до суду надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи (документи на підтвердження надання послуг за укладеним з відповідачем договором).
16.05.2016 року позивач подав заяву в якій виправив описку в повній назві відповідача з Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління підземних протизсувних робіт" на Публічне акціонерне товариство "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт".
У судове засідання, призначене на 16.05.2016, відповідач уповноваженого представника не направив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи.
На підтвердження заявлених вимог суду було подано договір від 07.02.2013 № 37, додатковий договір від 07.03.2013, двосторонній акт наданих послуг від 30.04.2013, а також примірники документів, щодо консультування, розробки і складання яких сторонами укладався про надання послуг).
У ході розгляду спору по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача прострочену заборгованість з оплати вартості прийнятих ним послуг, пеню та нарахування за ст. 625 Цивільного кодексу України у зв'язку з протиправним та безпідставним простроченням виконання грошового зобов'язання.
Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (02.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.18.12.2012 року за № 2105/22417, тобто: 04080, м. Київ,
У відповідності до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Приймаючи до уваги обмеженість процесуальних строків вирішення спору, відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
07.02.2013 Публічне акціонерне товариство "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" в якості замовника та Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Фонд Регіональних ресурсів" в якості виконавця уклали договір № 37 про надання послуг, за умовами якого виконавець зобов'язався виконати за завданням замовника послуги (комплекс дій з організації проведення загальних зборів акціонерів замовника; супроводження проведення зборів замовника; проведення тренінгів, надання інформаційної підтримки з проведення загальних зборів акціонерів; надання усних та письмових консультацій з питань корпоративного законодавства (законодавства про акціонерні товариства), а замовник зобов'язався прийняти і оплатити такі послуги.
Вартість послуг погоджується сторонами в розмірі 800,00 грн. за одну годину надання послуг (п. 2.1).
У п. 2.2 договору (в редакції додаткового договору від 07.03.2013 № 1) сторони погодили, що орієнтовна сума договору погоджена в розмірі 120 000,00 грн. Остаточний обсяг наданих послуг та сума договору визначається сторонами при підписанні акту наданих послуг на підставі цього договору та може відрізнятися від зазначеної суми.
Платежі за цим договором здійснюються замовником на розрахунковий рахунок виконавця. Оплата вноситься не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем, в якому підписано акт наданих послуг (п. 2.3). За згодою виконавця строк оплати може бути продовжений або може бути змінена форма проведення розрахунків (п.2.4. договору).
Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
З аналізу уколеного сторонами письмового правочину слідує, що між ними виникла правовідносини з договору про надання послуг, що підпадають під правове регулювання як загальних положень Цивільного та Господарського кодексів України про зобов'язання, так і під спеціальних норм про договір з надання послуг.
Строк дії договору було встановлено у п. 4.1, згідно з яким договір укладено на строк шість місяців з дати його підписання, тобто, сторонами встановлено строк дії договору до 07.08.2013.
Спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконання відповідачем обов'язку з оплати прийнятих послуг, що надавалися позивачем за договором від 07.02.2013 № 37. Так, позивач вказує, що неоплаченими відповідачем є послуги, вартістю 105 600,00 грн., надані впродовж 132 годин, отримання і прийняття яких відповідачем підтверджується актом наданих послуг від 30.04.2013.
Такі твердження позивача знаходять документальне підтвердження в матеріалах справи, де містяться двосторонній підписаний та скріплений печатками сторін акт наданих послуг від 30.04.2013.
Відповідно до такого акту позивач надав, а відповідач прийняв послуги з консультування з питань перенесення дати загальних зборів, з підготовки проектів рішень, на які витрачено 8 годин; послуги з вивчення статутних документів щодо порядку проведення загальних зборів та надання узагальнюючого висновку, на які витрачено 8 годин; послуги з підготовки проектів протоколів наглядової ради з питань проведення загальних зборів, на які витрачено 20 годин; послуги з підготовки проектів порядку денного, консультування з питань внесення змін до порядку денного, на які витрачено 20 годин; послуги з підготовки нової редакції статуту ПАТ "СУППР", на які витрачено 16 годин; послуги з розсилки особистих запрошень акціонерам і проведенні загальних зборів, на які витрачено 16 годин; послуги з підготовки та публікації оголошення про проведення загальних зборів у віснику, на які витрачено 8 годин; послуги з підготовки макету, забезпечення друку і доставки бюлетенів, на які витрачено 8 годин; послуги із забезпечення приміщення для проведення загальних зборів (підшукування та укладання договору оренди), на які витрачено 8 годин; послуги з підготовки приміщення для проведення зборів напередодні проведення зборів, на які витрачено 6 годин; послуги з підготовки промов доповідачів на зборах, консультування членів реєстраційної та лічильної комісії, на які витрачено 8 годин; послуги з підготовки для підписання протоколів реєстраційної комісії, на які витрачено 2 години; послуги з підготовки для підписання протоколів лічильної комісії, на які витрачено 2 години; послуги з підготовки протоколу загальних зборів акціонерів, на яку витрачено 5 годин. Всього 132 години вартістю 105 600,00 грн.
На виконання вимог ухвали суду від 18.04.2016 позивачем було подано для залучення до матеріалів справи документи, описані в акті виконаних робіт від 30.04.2013, зокрема, бюлетені № 1, № 2, № 3 для голосування чергових загальних зборів Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт", проект договору про надання послуг з оренди актової зали 28.03.2013 для проведення загальних зборів Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт", проект гарантійного листа відповідача на оплату послуг з оренди актового залу, письмові консультативні матеріали щодо порядку проведення загальних зборів до дня проведення, у день проведення та після проведення загальних зборів, проект листа щодо необхідності проведення зборів наглядової ради відповідача, проект повідомлення про проведення загальних зборів, проект протоколу засідання наглядової ради, проект оновленої редакцію статуту відповідача, три проекти протоколів засідання наглядової ради відповідача, проект протоколу загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" від 28.03.2013, текст доповіді наглядової ради відповідача, проект протоколу реєстраційної комісії про обрання голови реєстраційної комісії, три проекти протоколів лічильної комісії загальних зборів акціонерів відповідача за бюлетенями № 1, № 2 та № 3.
У ч. 2 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 503 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки акт надання послуг від 30.04.2013 відповідачем оформлено належним чином, надані позивачем за ним послуги загальною вартістю 105 600,00 грн. слід вважати прийнятими та такими, що мали бути оплачені не пізніше 05.05.2013.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України на кожну зі сторін судового процесу покладено обов'язок доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач, який своєчасно і належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, не подав суду доказів належного виконання грошових зобов'язань за договором або ж фактичних даних на спростування заявлених вимог чи на відсутності прострочення у правовідносинах з позивачем за договором від 07.02.2013, а тому позовні вимоги про стягнення суми основного боргу слід вважати обґрунтованими і доведеними та такими, що піддягають задоволенню.
Поряд з сумою основного боргу, позивач також просив стягнути з відповідача 7 345,73 грн. пені за період з 06.05.2013 по 06.11.2013, 84 480,00 грн. інфляційної складової боргу та 8 939,84 грн. 3 % річних, нарахованих за період з 06.05.2013 по 29.02.2016.
Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення у разі затримки оплати сторони у погодили у п. 3.2 договору.
Зважаючи на доведеність факту прострочення відповідача у правовідносинах з позивачем за договором про надання послуг, з огляду на умови даного договору та враховуючи дію наведених приписів законодавства, заявлені вимоги видаються правомірними і обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню відповідно до розрахунку позивача, що перерахований судом та приймається як належний частині розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат.
Вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню згідно з уточненим розрахунком суду, проведеним за 183 календарних дні з 06.05.2013, що на 75,24 грн. є меншим, ніж заявлено позивачем, адже нарахування позивача за 185 днів не відповідає приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, де закріплено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
На підставі викладеного, позовні вимоги задовольняються судом частково, а судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 32-38 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" (01010, м. Київ, пров. Інженерний, будинок 4-а, ідентифікаційний код 03360880) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Фонд Регіональних ресурсів" (08000, Київська обл., Макарівський район, смт. Макарів, вул. Б. Хмельницького, 7, ідентифікаційний код 35170377) 105 600 (сто п'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп. боргу, 84 480 (вісімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят) грн. 00 коп. інфляційних втрат, 8 939 (вісім тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 84 коп. 3 % річних, 7 270 (сім тисяч двісті сімдесят) грн. 49 коп. пені та 3 094 (три тисячі дев'яносто чотири) грн. 36 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити повністю.
4. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 17.05.2016
Суддя І.В. Усатенко