про повернення позовної заяви
17.05.2016
Справа № 920/516/16
Суддя Коваленко О.В., розглянувши матеріали (вх. 1415)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДСТАНДАРТ - Україна», м. Суми,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО - СЕРВІСНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЕНЕРГОСИЛА», м. Суми,
треті особи: 1. Сумська міська рада, м. Суми,
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО - СЕРВІСНЕ ПІДПРИЄМСТВО «АТЛАНТ -С», м. Суми,
про виділ майна в натурі, яке знаходиться в спільній частковій власності, визнання права власності
визнав подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду.
Керуючись ст. ст. 64, 65 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДСТАНДАРТ - Україна» звернулось до господарського суду Сумської області з позовною заявою від 16.05.2016 р. в якій просить суд виділити в натурі нерухоме майно, яке знаходиться в спільній частковій власності, визнати право власності на нежитлове приміщення та припинити спільну часткову власність на нежитлові приміщення.
При дослідженні матеріалів позовної заяви судом було встановлено, що позивач не подав належних доказів сплати судового збору у порядку, який встановлений законодавством.
Перерахування судового збору здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Платіжне доручення повинно містити всі інші реквізити, встановлені для такого виду документу.
Вищезазначене міститься також і в п. 2.20, п. 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».
Як доказ сплати судового збору, позивач надає не оригінал, а копію платіжного доручення від 16.05.2016 № 50 про сплату 1671 грн. 56 коп.
Відповідно до ст. ст. 4, 6 Закону України «Про судовий збір» N 3674-VI від 08.07.2011 за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Вказане положення також міститься у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».
Відповідно до п. 2.2.1 вказаного вище Пленуму судовий збір з позовних заяв про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом п. 3 ч. 2 ст. 54 і ст. 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» N 3674-VI від 08.07.2011 за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1 378 грн. 00 коп.) та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат (206 700 грн. 00 коп.), а за подання позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (1 378 грн. 00 коп.).
Враховуючи викладене, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1671 грн. 56 коп., що не відповідає вимогам при оплаті судового збору за позовну заяву з майновим та немайновим характером спору.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до п. п. 5.26, 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітку про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Судом встановлено, що в обґрунтування позовних вимог до позовної заяви додано не засвідчені належним чином ксерокопії документів, які не відповідають вимогам Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003).
На підставі викладеного, при зазначених обставинах господарський суд не має достатніх правових підстав для порушення провадження у справі та повертає позовну заяву і додані до неї документи позивачу.
При цьому, суд доводить до відома, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись пп. 4, ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні матеріали повернути позивачу.
2. Ухвалу надіслати сторонам, позивачу - разом із позовною заявою від 16.05.2016 на 3 аркушах з додатками на 16 аркушах, в т.ч. копія платіжного доручення від 16.05.2016 № 50 на 1 аркуші, фіскальний чек від 16.05.2016 № 00338 на 1 аркуші, фіскальний чек від 16.05.2016 № 00339 на 1 аркуші, фіскальний чек від 16.05.2016 № 00340 на 1 аркуші, опис вкладення на ім'я ТОВ «ЕСП «ЕНЕРГОСИЛА» від 16.05.2016 на 1 аркуші, опис вкладення на ім'я Сумської міської ради від 16.05.2016 на 1 аркуші, опис вкладення на ім'я ТОВ «ЕСП «АТЛАНТ - С» від 16.05.2016 на 1 аркуші.
Суддя О.В. Коваленко