Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"25" квітня 2016 р. Справа № 911/579/16
Розглянувши матеріали справи за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Дочірнього підприємства “Рітейл Іст”
про стягнення 3237,15 грн.
Суддя Т.П. Карпечкін
В засіданні приймали участь:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 25.12.2015 року).
22.02.2016 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства “Рітейл Іст” про стягнення 3237,15 грн. з яких 2445,15 грн. основного боргу, 661,35 грн. пені, 52,90 грн. 3 % річних та 77,75 грн. інфляційних.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.02.2016 року порушено провадження у справі № 911/579/16 та призначено справу до розгляду на 15.03.2016 року (суддя Третьякова О.О.)
Однак, у зв'язку з перебуванням судді Третьякової О.О. у відпустці, з метою недопущення порушення строку розгляду справи, справу № 911/579/16 передано на автоматизований розподіл.
Згідно автоматизованого розподілу справ, справу № 911/579/16 передано до провадження судді Господарського суду Київської області Карпечкіна Т.П. для розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.03.2016 року прийнято до провадження справу № 911/579/16 та призначено до розгляду на 11.04.2016 року.
15.03.2016 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
15.03.2016 року через канцелярію суду від представника позивача супровідним листом подано письмові пояснення на виконання вимог ухвали від 23.02.2016 року.
07.04.2016 року через канцелярію суду від представника позивача на виконання вимог ухвали від 14.03.2016 року надійшло письмове пояснення стосовно розрахунку суми основного боргу.
11.04.2016 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, яким останній факт та обсяги поставки не заперечував, однак посилався на помилки в розрахунках, у зв'язку з чим надав контрозрахунок заборгованості і просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
21.04.2016 року від представника позивача до суду надійшов супровідний лист з документами на виконання вимог ухвал суду, заява про розгляд справи без його участі за наявними в справі матеріалами та заява про зменшення позовних вимог, в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, якою останній просить суд стягнути з відповідача 1326,79 грн. основного боргу, 357,03 грн. пені, 28,36 грн. 3 % річних та 42,18 грн. інфляційних, у зв'язку з виявленими помилками в розрахунках.
В судове засідання 25.04.2016 року позивач не з'явився, відповідач проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд,-
17.01.2014 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач, Постачальник) та Дочірнім підприємством “Рітейл Іст” (відповідач, Покупець) було укладено Договір № РІ022090 (далі - Договір) з Протоколом розбіжностей.
Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується в порядку і на умовах визначеним Договором, та у відповідності з Замовленням Покупця, поставити ОСОБА_3, а Покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених цим Договором, прийняти ОСОБА_3 і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній та які не можуть перевищувати цін узгоджених в Специфікації. Поставка ОСОБА_3 постачальником здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації Покупцем через мережу магазинів «Фуршет».
ОСОБА_3 поставляється Постачальником у відповідності з Замовленнями Покупця по асортименту, кількості та цінам в строк, зазначений в Замовленні (п. 3.1 Договору).
Пунктом поставки ОСОБА_3 за цим Договором є склад Покупця, адреса якого вказана в Замовленні. Поставка ОСОБА_3 до місця передачі здійснюється транспортом Постачальника. Витрати з транспортування ОСОБА_3 до пункту поставки несе Постачальник. Датою поставки є дата отримання Покупцем ОСОБА_3 на складі Покупця (п. 3.4 Договору).
У випадку якщо ОСОБА_3 не виходить на необхідний рівень продаж у роздрібній мережі Покупця для вказаної категорії ОСОБА_3, або якщо ОСОБА_3 не був реалізований на протязі строку придатності, або ОСОБА_3 виявився неякісним при тестуванні, Покупець направляє на адресу Уповноваженого представника Постачальника повідомлення про обсяг та причини повернення ОСОБА_3, а також перелік торгівельних точок з яких Постачальник зобов'язаний вивезти такий ОСОБА_3 при наступній поставці, якщо на момент отримання повідомлення залишковий термін придатності ОСОБА_3 становить менше ніж 1/3 від встановленого виробником, а також ОСОБА_3 знаходиться в «товарному стані» (п. 3.7.1 Договору в редакції Протоколу розбіжностей).
Покупець оформлює повернення ОСОБА_3 за допомогою накладної на повернення товарів (п. 3.7.2 Договору).
Покупець оплачує ОСОБА_3, що поставляється за цінами погодженими Сторонами в Специфікації та підтвердженими у накладних. Ціна на ОСОБА_3 в Специфікації вказується в гривнях. Ціна повинна відповідати законодавству України та включати не більше 2-х знаків коми (ціна без ПДВ та з ПДВ) (п. 7.1 Договору).
Загальна сума цього Договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка ОСОБА_3 (п. 7.8 Договору).
Оплата за ОСОБА_3 здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування кошів на банківський рахунок Постачальника через 40 днів з моменту приймання-передачі ОСОБА_3 та підписання накладної про прийняття ОСОБА_3 (п. 7.9 Договору).
Зобов'язання Покупця по оплаті ОСОБА_3 вважається виконаним з моменту списання коштів з його банківського рахунку на рахунок Постачальника (п. 7.11 Договору в редакції Протоколу розбіжностей).
Даний Договір набирає силу з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2017 року (п. 10.1 Договору).
На виконання зобов'язань за Договором позивачем в квітні 2015 року було поставлено відповідачу ОСОБА_3 на загальну суму 4176,36 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № НОМЕР_1 від 09.04.2015 року на суму 2870,16 грн. та № НОМЕР_2 від 16.04.2016 року на суму 1306,20 грн., які підписані представниками Сторін та скріплені їх печатками.
Однак, відповідач в порушення п. 7.9 Договору про розрахунок через 40 днів з моменту приймання-передачі ОСОБА_3 та підписання накладної про прийняття ОСОБА_3, своєчасно та в повному обсязі свої зобов'язання з оплати отриманого ОСОБА_3 не виконав, розрахувався частково на суму 1731,21 грн. у зв'язку з чим, за відповідачем виникла заборгованість в сумі 2445,15 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивач надіслав відповідачу ОСОБА_4 б/н від 04.06.2015 року з вимогою погасити існуючий борг в сумі 2445,15 грн. за спірним Договором, яка отримана останнім 12.06.2015 року, однак залишена без відповіді та задоволення (докази надіслання та отримання містяться в матеріалах справи).
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 2445,15 грн. основного боргу, 661,35 грн. пені, 52,90 грн. 3 % річних та 77,75 грн. інфляційних.
В ході розгляду спору відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що між Сторонами протягом дії спірного Договору відбувся залік зустрічних однорідних вимог на суму 1721,26 грн. (докази зарахування знаходяться в матеріалах справи) та відбулось повернення ОСОБА_3 на суму 899,49 грн., в підтвердження чого надав копії накладних на повернення ОСОБА_3, у зв'язку з чим, з врахуванням часткових проплат, сума боргу на день розгляду спору, як стверджує відповідач, становить 1326,79 грн.
Таким чином, з врахуванням викладених у відзиві обставин, позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач, погоджуючись з запереченнями відповідача щодо суми основного боргу, просить суд стягнути з відповідача 1326,79 грн. основного боргу за спірним Договором.
Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За наслідками розгляду спору судом встановлено заборгованість відповідача в сумі 1326,79 грн., що відповідачем у відзиві на позов фактично визнано.
У зв'язку з простроченням відповідачем строків оплати ОСОБА_3, позивач також заявив у позові вимогу (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення з відповідача 357,03 грн. пені на підставі п. 8.11 Договору за період 20.05.2015 року по 25.11.2015 року, 28,36 грн. 3 % річних за період 20.05.2015 року по 10.02.2016 року та 42,18 грн. за період червень 2015 року по січень 2016 року інфляційних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.
Відповідно до п. 8.11 Договору в редакції Протоколу розбіжностей, за порушення строків (термінів) оплати фактично поставленої партії ОСОБА_3, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від суми заборгованості за кожен день протермінування оплати.
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідачем у відзиві наголошено на неточностях наданого позивачем розрахунку суми основного боргу, а відтак і заявлених до стягнення сум пені, 3 % річних та інфляційних та надано відповідний контррозрахунок.
Співставивши розрахунки позивача (уточнений) та відповідача та перевіривши їх на відповідність матеріалам справи, судом встановлено, що вказані розрахунки майже ідентичні. В уточненому розрахунку позивача правильно нараховано пеню, 3 % річних та інфляційні від фактичних сум боргу з врахуванням часткових проплат та погоджених сторонами строків розрахунків. Таким чином,вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних підлягають задоволенню в повному обсязі згідно уточнених позовних вимог.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги (уточнені) позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем фактично не заперечені, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -
1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Рітейл Іст” (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, 16, кімната 5, код 38903507) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (50025, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Гете, 42, код НОМЕР_3) 1326 (одна тисяча триста двадцять шість) грн. 79 коп. основного боргу, 357 (триста п'ятдесят сім) грн. 03 коп. пені, 28 грн. (двадцять вісім) грн. 36 коп. 3% річних, 42 (сорок дві) грн. 18 коп. інфляційних та 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 12.05.2016 р.
Суддя Т.П. Карпечкін