"11" травня 2016 р.Справа № 5017/2053/2012
За позовом: Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський ОСОБА_1”
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Аквавінтекс”
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне мале підприємство „Лоцман”;
про стягнення 11872758,81 гривень.
Суддя Гуляк Г.І.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю /в режимі відеоконференції/;
від відповідача: ОСОБА_3 - за дорученням;
від третьої особи: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство „Всеукраїнський ОСОБА_1” (далі - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Аквавінтекс” (далі - відповідач) про стягнення 11872758,81 грн., з яких: 9429992,85 грн. - строкова заборгованість за кредитом; 870000грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 1423974,06 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 29352,61 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 65766,40 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 7741,99 грн. - 3 проценти річних; 10194,66 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту; 35736,24 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів.
Рішенням господарського суду Одеської області від 18 жовтня 2013 року позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Аквавінтекс” на користь Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський ОСОБА_1” 9429992 гривні 85коп. строкової заборгованості за кредитом; 870000гривень простроченої заборгованості за кредитом; 1423974 гривні 06коп. боргу по процентам за користування кредитом; 29352 гривні 61 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 65766гривень 40 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 7741гривні 99коп. сплати 3 процентів річних; 10194гривні 66коп. інфляційних за прострочення по погашенню кредиту; 35736гривень 24коп. інфляційних за прострочення по сплаті процентів та 64380 гривень судового збору. /Суддя Демешин О.А./.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12 серпня 2014 року залишено без змін рішення господарського суду Одеської області від 18.10.2013 року у справі №5017/2053/2012.
Постановою Вищого господарського суду України від 01 жовтня 2014 року касаційну скаргу ТОВ „Спільне підприємство „Аквавінтекс” задоволено частково, скасовано рішення господарського суду Одеської області від 18.10.2013р., та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.08.2014 року у справі №5017/2053/2012 та направлено на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Згідно розпорядження керівника апарату господарського суду Одеської області від 15.10.2014 року за №863 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи та визначено суддю Гуляк Г.І..
Крім того до господарського суду Одеської області від 19.09.2014 року надійшла скарга в порядку ст. 121-2 ГПК України, яка також була передана на розгляд судді Гуляк Г.І.
Ухвалою суду від 16.10.2014 року було прийнято до розгляду та призначено засідання суду за скаргою в порядку ст. 121-2 ГПК України.
07.11.2014 року за вх.№ГСОО 2-5076/14 надійшла заява про відмову від скарги, яка прийнята судом та ухвалою суду від 10.11.2014 року провадження з розгляду скарги в порядку ст. 121-2 ГПК України - було припинено.
Ухвалою суду від 16.10.2014 року справу №5017/2053/2012 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.11.2014 року.
10.11.2014 року представник відповідача звернувся до суду із заявою про призначення судово-бухгалтерської експертизи у справі №5017/2053/2012 та зупинити провадження. Вказане клопотання судом розглянуто на ухвалою суду від 10.11.2014 року призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз та ухвалою суду від 10.11.2014 року провадження у справі було зупинено до закінчення експертизи та отримання висновку експерта.
За супровідним листом від 18.11.2014 року справу №5017/2053/2012 було направлено до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.
19.11.2014 року від представника позивача надійшла апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Одеської області від 10.11.2014 року про зупинення провадження у справі, справу було витребувано та направлено до Одеського апеляційного господарського суду, для розгляду апеляційної скарги.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 року - ухвалу господарського суду Одеської області у справі №5017/2053/2012 було скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду Одеської області.
Враховуючи вказані обставини ухвалою суду від 24.02.2015 року справу було призначено до розгляду на 12.03.2015 року. Ухвалою суду від 02.03.2015 року провадження у справі було зупинено до розгляду касаційної скарги, а справу скеровано до Одеського апеляційного господарського суду для подальшого направлення до Вищого господарського суду України.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2015 року касаційну скаргу ТОВ „Спільне підприємство „Аквавінтекс” задоволено, скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 року у справі №5017/2053/2012, а ухвалу господарського суду Одеської області від 10.11.2014 року залишено без змін.
Справу №5017/2053/2012 за супровідним листом від 28.04.2015 року було направлено до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.
09.03.2016 року надійшла заява Приватного малого підприємства „Лоцман” про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
18.03.2016 року на адресу суду надійшов висновок експерта та ухвалою суду від 18.03.2016 року провадження у справі було поновлено з 4 квітня 2016 року та призначено до розгляду на 4 квітня 2016 року, клопотання третьої особи задоволено та залучено до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне мале підприємство „Лоцман”.
30.03.2016 року представник позивача звернувся до суду з клопотанням в порядку ст. 74-1 ГПК України, вказане клопотання було розглянуто судом та задоволено розгляд справи було призначено в режимі відео конференції з господарським судом міста Києва на 18 квітня 2016 року.
18.04.2016 року представник відповідача звернувся до суду з клопотанням в порядку ст. 69 ГПК України, вказане клопотання судом розглянуто та задоволено, ухвалою суду від 18 квітня 2016 року строк розгляду справи продовжено до 20 травня 2016 року та розгляд справи призначено на 11.05.2016 року.
04.05.2016 року представник позивача надав клопотання в порядку ст. 74-1 ГПК України та ухвалою суду від 10 травня 2016 року призначено засідання суду в режимі відео конференції з господарським судом міста Києва.
Представник позивача у судовому засіданні від 11 травня 2016 року в режимі відео конференції позов підтримав та просив суд стягнути заявлені суми з відповідача.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив суд у задоволені позову відмовити повністю з підстав викладених у відзиві на позов та письмових поясненнях, які судом залучено до матеріалів справи.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився.
За результатами судового засідання справу було розглянуто за участю представників сторін, за наявними в ній матеріалами документів наданих сторонами. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
Між Відкритим акціонерним товариством „Всеукраїнський ОСОБА_1”, (в подальшому назву банку було змінені на ПАТ „Всеукраїнський ОСОБА_1”) та товариством з обмежено відповідальністю „Спільне підприємство „Аквавінтекс” було укладено Кредитний договір № 196 від 31.03.2010 року, за яким ОСОБА_1 надає Відповідачу кредит у сумі 11320673,28 гривень, зі сплатою за користування кредитом 16,0% річних - до 31.03.2010р., 18,0% річних - з 01.04.2010р., 20.0% річних з 01.10.2010 р., 22.0% річних з 01.04.2011 р.. 24.0% річних - з 01.10.2011 р. терміном остаточного повернення - 01.08.2016р.
Сторони, в подальшому умови Кредитного договору змінили уклавши додаткові угоди до Кредитного договору, а саме кредит надається у сумі 1117164,86 гривень, зі сплатою за користування кредитом 16,0% річних - до 31.03.2010 р., 18,0% річних - з 01.04.2010 р., 20.0% річних - з 01.10.2010 р., 16.0% річних - до 01.03.2011 р., 18,0% річних з 01.09.2011 р., 20.0% річних - з 01.03.2012 р., 22.0% річних з 01.09 1012 р., 24.0% річних з, 01.03.2013 р., терміном остаточного повернення - 30.12.2017 р., а також змінено графік погашення кредиту: починаючі з 31.01.2011р. кожен місяць рівними частинами - по 145000.00 гривень , а 30.12.2017 року - 4992,85 гривень.
На виконання вказаних умов кредитного договору позивач за меморіальним ордером №380174 від 6 квітня 2010 року надав грошові кошти в сумі 11 179 164,86 гривень.
Відповідач взяті зобов'язання не виконав та допустив порушення умов Договору, щодо повернення відповідної частини кредиту та станом на 05 липня 2012 року прострочена заборгованість Відповідача по погашенню кредиту за шість місяців прострочення становить 870000 гривень.
Пунктом 1.1.3. Кредитного договору передбачено, ОСОБА_1 за користування кредитом нараховує проценти у відповідності до п.2.6. Кредитного Договору виходячи із фактичною суми заборгованості.
Згідно п.2.7.1. Кредитного Договору (зі змінами внесеними Додатковими угодами), Відповідач зобов'язаний: проценти, нараховані за місяць сплачувати щомісяця, не пізніше 15 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.
В порушення умов п.2.7. Кредитного договору починаючи з 18.04.2011 р. Відповідач прострочив погашення процентів, в наслідок чого утворилась заборгованість по несплачених процентах за користування кредитом, таким чином станом на 05.07.2012 р. заборгованість Відповідача по сплаті процентів за користування кредитом становить 1423976,06 гривень.
Відповідно до п 4.5. Кредитного договору сторони погодили, що ОСОБА_1 має право у разі невиконання Позичальником будь-якого із зобов'язань, визначених Кредитним договором, вимагати погашення Кредиту, сплати процентів за фактичний час користування Кредитом, комісій та штрафних санкцій, а Позичальник зобов'язаний виконати цю вимогу за реквізитами та у день, що вказані Банком у письмовій вимозі.
Так на виконання вказаного п.4.5. кредитного договору, ОСОБА_1 15.06.2012 року направив на адресу ТОВ „СП „Аквавінтекс” лист-вимогу від 15.06.2012 року №31-5257, однак станом на дату зазначену у вимозі (25.06.2012 р.), а також станом на 06.07.2012 року, яку відповідач отримав 26.06.2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого листа. Відповідач не виконав своїх зобов'язань та не повернув позивачу суму одержаного кредиту.
Розмір строкової заборгованості, яку відповідач мав повернути у зв'язку з невиконанням ним умов кредитного договору і яка підлягає до стягнення - становить 9429992,85 гривень.
Крім того позивача зазначив, що п.4.3. Кредитного договору передбачено у разі несвоєчасного погашення Кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим Договором, Позичальник (Відповідач) сплачує Банку пеню в національній валюті України в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п.1.1.3. Договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення виконання, за реквізитами та у день, вказаний Кредитодавцем. При цьому, строк нарахування пені встановлюється з моменту виникнення факту прострочення заборгованості та закінчується в день погашення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі.
Станом на 05.07.2012р. заборгованість Відповідача по сплаті пені за Кредитним договором, складає 29352,61 гривень - пеня за несвоєчасне погашення Кредиту та 65766,40 гривень пеня за несвоєчасну сплату процентів по Кредитом.
Крім того, на підставі ст..625 УК України, станом на 05.07.2012р. позивачем нараховані інфляційні збитки за прострочення по грошовому зобов'язанню, а саме: 10194,66 грн. за прострочення по погашенню кредиту та 35736,24 грн. за прострочення по сплаті процентів, а також, три проценти річних від простроченої заборгованості за Кредитом та процентами - 7741,99 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих зобов'язань за кредитним договором №196 від 31.03.2010 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення 9429992 гривні 85коп. строкової заборгованості за кредитом; 870000гривень простроченої заборгованості за кредитом; 1423974 гривні 06коп. боргу по процентам за користування кредитом; 29352 гривні 61 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 65766гривень 40 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 7741гривні 99коп. сплати 3 % річних; 10194гривні 66коп. інфляційних за прострочення по погашенню кредиту; 35736 гривень 24коп. інфляційних за прострочення по сплаті процентів.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
В свою чергу, відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом п. 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В ході розгляду справи та відповідно висновку експерта від 29.02.2016 року, Відповідач взяті зобов'язання не виконав щодо повернення відповідної частини кредиту станом на 05 липня 2012 року прострочена заборгованість Відповідача по погашенню кредиту за шість місяців прострочення становить 870000 гривень та в порушення умов п.2.7. Кредитного договору починаючи з 18.04.2011 р. Відповідач прострочив погашення процентів, в наслідок чого утворилась заборгованість по несплачених процентах за користування кредитом, таким чином станом на 05.07.2012 р. заборгованість Відповідача по сплаті процентів за користування кредитом становить 1423976,06 гривень.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 870000 гривень простроченої заборгованості за кредитом та 1423976,06 гривень простроченої заборгованості по процентам за користування кредитом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами та відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Умовами кредитного договору, а саме п.4.3. передбачено, що у разі несвоєчасного погашення Кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим Договором, Позичальник (Відповідач) сплачує Кредитодавцю пеню в національній валюті України в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п.1.1.3. Договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення виконання, за реквізитами та у день, вказаний Кредитодавцем. При цьому, строк нарахування пені встановлюється з моменту виникнення факту прострочення заборгованості та закінчується в день погашення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі. Звідси станом на 05.07.2012р. заборгованість Відповідача по сплаті пені за Кредитним договором, складає 29352,61 гривень пеня за несвоєчасне погашення Кредиту та 65766,40 гривень пеня за несвоєчасну сплату процентів по Кредитом.
Крім того, на підставі ст..625 УК України, станом на 05.07.2012р. позивачем нараховані інфляційні збитки за прострочення по грошовому зобов'язанню, а саме: 10194,66 гривень за прострочення по погашенню кредиту та 35736,24 гривень за прострочення по сплаті процентів, а також, три проценти річних від простроченої заборгованості за Кредитом та процентами - 7741,99 гривень, вказані розрахунки перевірені судом та з огляду на вищевикладене, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, інфляційних та 3% річних.
Відповідно п.4.5. Кредитного договору що сторони погодили, що ОСОБА_1 має право у разі невиконання Позичальником будь-якого із зобов'язань, визначених Кредитним договором, вимагати погашення Кредиту, сплати процентів за фактичний час користування Кредитом, комісій та штрафних санкцій, а Позичальник зобов'язаний виконати цю вимогу за реквізитами та у день, що вказані Банком у письмовій вимозі.
Так на виконання вказаного пункту позивач 15.06.2012 року направив на адресу ТОВ „СП „Аквавінтекс” лист-вимогу від 15.06.2012 року №31-5257, яка була отримана відповідачем 26 червня 2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням до рекомендованого листа №0411914271606, який міститься у матеріалах справи, однак станом на дату зазначену у вимозі, а також станом на 11 липня 2012 року /дата звернення до суду/, Відповідач не виконав своїх зобов'язань та не повернув позивачу суму одержаного кредиту.
Розмір строкової заборгованості, яку відповідач мав повернути у зв'язку з невиконанням ним умов кредитного договору і яка підлягає до стягнення - становить 9429992,85 гривень, яку також підтверджено висновком експерта від 29.02.2016 року за №2251/2252, який міститься в матеріалах справи.
З урахуванням викладеного суд приходить висновку про правомірність нарахувань позивачем, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 870000 гривень простроченої заборгованості за кредитом; 9429992,85 гривень строкової заборгованості за кредитом; 1423974,06 гривень заборгованості за процентами за користування кредитом; 29352,61 гривень пені за несвоєчасне погашення кредиту; 65766,40 гривень пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту; 7741,99 гривень сплати 3 % річних; 10194,66 гривень інфляційних за прострочення по грошовому зобов'язанню з погашення кредиту та 35736,24 гривень інфляційних за прострочення по грошовому зобов'язанню по сплаті процентів.
Суд не приймає до уваги заперечень відповідача, викладених у відзиві на позов, оскільки вони не містять будь-якого правового обґрунтування щодо мотивів непогодження відповідача з позовними вимогами, а ґрунтуються лише на тому, що позивачем неправильно здійснені нарахування сум, які підлягають до стягнення. При цьому відповідачем не зазначено яким чином мало здійснюватись нарахування та не зазначено яку саме суму він зобов'язаний сплатити позивачу.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Перевіривши, додані до позовної заяви розрахунки, суд вважає, що суми заявлені до стягнення, позивачем розраховані відповідно до вимог чинного законодавства та умов, укладеного між сторонами кредитного договору.
З огляду на наведене, суд вважає позовні вимоги, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що відповідають вимогами чинного законодавства України.
На підставі викладеного позов підлягає задоволенню у повному обсязі, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Спільне підприємство „Аквавінтекс” (67832, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Леніна, 126, код - 25040503) на користь Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський ОСОБА_1” (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27-Т, код - 19017842, адреса для кореспонденції: 02096 місто ОСОБА_4 шосе,49) строкову заборгованості за кредитом в сумі 9 429 992 /дев'ять мільйонів чотириста двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві/ гривни 85 копійок, прострочену заборгованості за кредитом в сумі 870 000 /вісімсот сімдесят тисяч/ гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом 1 423 974 /один мільйон чотириста двадцять три тисячі дев'ятсот сімдесят чотири/ гривни 06 копійок, пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 29352 /двадцять дев'ять тисяч триста п'ятдесят дві/ гривни 61 копійка, пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту в сумі 65766 /шістдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят шість/ гривень 40 копійок, 3 % річних в сумі 7741 /сім тисяч сімсот сорок одна/ гривна 99 копійок, інфляційних за прострочення по погашенню кредиту в сумі 10194 /десять тисяч сто дев'яносто чотири/ гривни 66 копійок, інфляційних за прострочення по сплаті процентів в сумі 35736 /тридцять п'ять тисяч сімсот тридцять шість/ гривень 24 копійки, витрати по сплаті судового збору в сумі 64380 /шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят/ гривень.
Рішення суду набирає законної сили, в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили
Повне рішення складено 16 травня 2016 р.
Суддя Г.І. Гуляк