"11" травня 2016 р.Справа № 916/590/16
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Никифорчука М.І.
при секретареві Горбатюку Р.О.
За участю представників:
від позивача: Черняк Д.А. за довіреністю № 4026-К-О від 29.09.2015 р.;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/590/16:
За позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк";
До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2;
про стягнення 12333,53 грн.,
Публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк" (далі - Позивач, Банк) звернулось до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - Відповідач, Клієнт) із позовом про стягнення 12333, 53 грн., посилаючись на наступне.
02.05.2008 р. між ЗАТ КБ «ПРИАПТБАНК» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір банківського рахунку № OD3ENNZ.
02.06.2008р. до договору № OD3ENNZ банківського рахунку від 02.05.2008р. було укладено додаток № 7, згідно з яким відповідач отримав кредитний ліміт у розмірі 2500,00 грн.
Закрите Акціонерне Товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" є правонаступником прав та обов'язків Публічного Акціонерного Товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", у зв'язку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 р. змінено найменування Позивача з Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", про що зазначено у п.1.1. Статуту ПАТ КБ "ПриватБанк".
17.07.2009 року проведено державну реєстрацію вказаних змін (номер запису ЄДРПОУ 12241050038006727).
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавеці зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановленних договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Як зазначає позивач, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зобов'язання за вказаним вище кредитним договором перед відповідачем виконав в повному обсязі, а саме надав кредитний ліміт згідно з умова» кредитного договору.
У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання вказаним договором належним чином не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановлені договором строки.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відновідач станом на 12.02.2016 року має заборгованість у розмірі 12333,53 грн., яка складається з наступного:
- 2510.45 грн. - заборгованість за кредитом;
- 2202,34 гри. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 7620,74 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Розрахунок суми заборгованості у матеріалах справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, Банк просить позов задовольнити.
Відповідач в засідання суду не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи за адресою зазначеною у позові та витязі з ЄДРЮОФОП (поштові повідомлення, повернуті з позначкою «за зазначеною адресою не проживає», у справі).
Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - 3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Справа розглянута за приписами ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника Банка, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватись відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а в разі відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. У відповідності до ст. 629 зазначеного кодексу Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Згідно із абз. 1 ч.І ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як свідчать матеріали справи, приведені позивачем обставини справи цілком підтверджуються наданими ним доказами - вказаним договором, розрахунком заборгованості.
Проаналізувавши надані докази, суд приймає їх до уваги як такі що доводять правомірність вимог Позивача та наявності у Відповідача боргу перед Позивачем в зазначеній сумі. Вказані докази сумніву у суду не викликають.
Таким чином, з боку Відповідача було порушені як умови Договору так і вимоги ст.ст. 525, 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору або закону та забороняють односторонню відмову від виконання зобов'язань.
Зворотнього відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України не доведено.
Посилання позивача на вищенаведені ним норми ЦК та ГК України суд вважає правильним, оскільки саме цими нормами ЦК та ГК України регулюються правовідносини по даному спору.
Підсумовуючи викладене, господарський суд вважає вимоги Позивача законними, в цілому обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами і тому, підлягаючими задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України. господарський суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк" - задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (68741, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) основну заборгованість за кредитним договором № OD3ENNZ від 02.05.2008р. у розмірі 2510 (дві тисячі п'ятсот десять) грн. 45 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 2202 (дві тисячі двісті дві) грн. 34 коп., пеню за несвоєчастність виконання зобов'язань за договором у розмірі 7620 (сім тисяч шістсот двадцять) грн. 74 коп. та судовий збір у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 16 травня 2016 р.
Суддя М.І. Никифорчук