"11" травня 2016 р.
Справа № 916/719/16
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Полюс-XXI" (вул. Першої Маївки, 27, м. Харків, 61052)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДСЕРВІС-В" (вул. Базарна, 29, офіс 501, м. Одеса, 65012)
про стягнення 54306,19 грн.
Суддя Бездоля Д.О.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 44752,60 грн. основного боргу, 8950,52 грн. штрафу, 366,03 грн. 3% річних та 572,55 грн. інфляційних нарахувань.
10.05.2016 позивач подав до суду заяву (вх. № 2-2439/16 про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 47752,60 грн. основного боргу, 237,04 грн. інфляційних нарахувань, 366,03 грн. 3% річних та 8950,52 грн. штрафу.
Суд прийняв дану заяву позивача до розгляду.
Підставою даного позову позивач визначив обставину неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору від 16.10.2015 № 00-1-13 в частині здійснення повної та вчасної оплати отриманого товару.
Ухвалою суду від 29.03.2016 провадження у справі було порушено, позовна заява прийнята до розгляду, розгляд справи призначений на 15.04.2016 о 11 год. 30 хв.
Ухвалою суду від 15.04.2016 розгляд справи був відкладений на 11.05.2016 о 15 год. 15 хв. у зв'язку з неподанням відповідачем витребуваних судом доказів.
Відповідач в судове засідання 11.05.2016 знову не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про поважність причин відсутності суд не повідомив, відзив на позов не подав, у зв'язку з чим справа згідно з ст. 75 ГПК України розглядається по наявним в ній матеріалам.
Дослідивши матеріали справи, суд -
На підтвердження обставин справи позивач подав суду дистриб'юторську угоду від 16.10.2015 № 00-1-13, накладну від 01.12.2015 № 480, акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 07.04.2016 та довідку ХВ № 1 АТ „Регіон-Банк” від 13.04.2016 № 13-42/11.
На запитання суду позивач пояснив, що у даних угоді, накладній та акті звірки взаєморозрахунків міститься підпис відповідача, відтворений за допомогою факсиміле.
Дослідивши оригінали вказаних угоди, видаткової накладної та акту звірки взаєморозрахунків суд встановив, що підпис від імені відповідача на цих документах дійсно відтворений за допомогою факсиміле, проте на даний підпис проставлена печатка відповідача.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.
Згідно з ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, законодавством України визначається презумпція правомірності договору та допускається використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису.
Сторонами не подано суду доказів визнання угоди недійсною, відповідач не заперечує факт укладення угоди та згоди сторін про допуск використання при вчиненні угоди та її виконанні факсимільного відтворення підпису сторін, на підписі від імені відповідача, відтвореним за допомогою факсиміле, проставлена печатка відповідача.
Враховуючи ці обставини в сукупності, а також те, що згідно з ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність, господарський суд вважає, що наявність на вищевказаних угоді, накладній та акті звірки взаєморозрахунків підпису відповідача, відтвореного за допомогою факсиміле, на який проставлена печатка відповідача, не спростовує факт укладення сторонами цієї угоди та її виконання сторонами.
16.10.2015 між сторонами була укладена дистриб'юторська угода № 00-1-13 (далі - угода), за якою позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а останній, в свою чергу, прийняти цей товар та оплати його вартість на умовах відстрочення платежу - 21 календарний день з дня отримання товару.
Згідно з п/п 7.2.1. п. 7.2. угоди у випадку порушення терміну оплати товару відповідач зобов'язався сплатити позивачу штраф у розмірі 20% від суми боргу.
Відповідно до п. 12.1. угоди строк дії угоди з моменту підписання сторонами до 31.12.2015, а в частині оплати товару - до фактичного виконання зобов'язань.
На виконання умов угоди 01.12.2015 позивач передав у власність відповідача товар вартістю 47752,60 грн., що підтверджується накладною від 01.12.2015 № 480, поясненнями позивача та не заперечується відповідачем.
Проте відповідач за вказаний товар розрахувався частково, сплативши позивачу лише 3000,00 грн., що підтверджується довідкою ХВ № 1 АТ „Регіон-Банк” від 13.04.2016 № 13-42/11, актом звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 07.04.2016, поясненнями позивача та не заперечується відповідачем.
Таким чином, станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем за угодою складає 44752,60 грн., що підтверджується позивачем та жодним чином не спростовується відповідачем.
Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позов позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ст.ст. 530, 629 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом станом на час вирішення даного спору сума основного боргу відповідача перед позивачем за угодою складає 44752,60 грн., а отже позов позивача в цій частині підлягає повному задоволенню судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як встановлено судом у п/п 7.2.1. п. 7.2. угоди сторони передбачили, що у випадку порушення терміну оплати товару відповідач зобов'язався сплатити позивачу штраф у розмірі 20% від суми боргу.
За цих підстав, позов позивача в частині стягнення з відповідача штрафу у сумі 8950,52 грн. (44752,60 грн. х 20%) також підлягає задоволенню господарським судом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За цих підстав суд, перевіривши виконаний позивачем розрахунок 3% річних, нарахованих за період з 22.12.2015 по 24.03.2016, встановив наявність у ньому арифметичної помилки, а тому позов позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних за вказаний період підлягає задоволенню частково у розмірі 364,12 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, нарахованих за період січень-лютий 2016 року, господарський суд встановив, що він виконаний вірно, а тому позов позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань підлягає задоволенню судом в сумі 237,04 грн.
Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 1, 4, 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДСЕРВІС-В" (вул. Базарна, 29, офіс 501, м. Одеса, 65012, код 37607594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полюс-XXI" (вул. Першої Маївки, 27, м. Харків, 61052, код 31439454) 44752 (сорок чотири тисячі сімсот п'ятдесят дві) грн. 60 коп. основного боргу, 364 (триста шістдесят чотири) грн. 12 коп. 3 % річних, 237 (двісті тридцять сім) грн. 04 коп. інфляційних нарахувань, 8950 (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят) 52 коп. штрафу та 1377 (одну тисячу триста сімдесят сім) грн. 95 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 16.05.2016.
Суддя Д.О. Бездоля