Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
Від "13" травня 2016 р. Справа № 906/185/16
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Лозинської І.В.
за участю секретаря судового засідання: Зарудяного А.В.
в присутності представників сторін:
- від позивача: ОСОБА_1 - представник за дов.№4 від 05.01.2016
- від відповідача: ОСОБА_2 - голова комісії з реорганізації, ОСОБА_3 - представник за дов. №01 від 04.01.2016
- від третьої особи: не прибув
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (м. Житомир)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №3" Житомирської міської ради (м. Житомир)
до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області (м. Житомир)
про зобов'язання звільнення приміщення та передачу орендодавцю
В засіданні суду 12.05.2016 оголошувалась перерва до 12:00 13.05.2016 відповідно до ст. 77 ГПК України.
Комунальне підприємство "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради звернулося з позовом до господарського суду Житомирської області про зобов'язання Інспекцію з питань захисту прав споживачів у Житомирській області звільнити приміщення за адресою: м. Житомир, вул. Черняховського, 3 та передати його орендодавцю. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором оренди нерухомого майна №1432 від 24.10.2012 належним чином не виконує, зокрема, не сплачує орендну плату та не повертає приміщення після закінчення строку дії договору оренди.
Ухвалою від 01.03.2016 господарський суд порушив провадження у справі, залучив до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача КП "ВЖРЕП №3" та призначив засідання суду.
Ухвалою від 23.03.2016 господарський суд розгляд справи відклав, викликав в засідання суду голову комісії з реорганізації відповідача ОСОБА_2 для надання пояснень по суті спору.
Ухвалою від 12.04.2016 господарський суд продовжив строк вирішення спору по 14.05.2016; розгляд справи відклав; витребував від сторін необхідні документи.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 31.03.2016 (а. с. 34, 35).
12.05.2016 до господарського суду від третьої особи надійшла заява від 11.05.2016, вих. №65 про підтримання позовних вимог та розгляд справи без повноважного представника.
Після оголошеної перерви в засіданні суду 13.05.2016 представник позивача надав для долучення до матеріалів справи копію рішення Житомирської міської ради від 18.03.2009 №877 "Про затвердження Положення про оренду, методику розрахунку та порядок використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Житомира".
Представники відповідача надали рішення Житомирської міської ради №480 від 27.12.2012 "Про внесення доповнень до рішення міської ради від 30.08.2012 №429", опубліковане на офіційному веб-сайті Житомирської міської ради станом на 13.05.2016, згідно з яким вказане рішення доповнено п. 6.10.7, відповідно до якого розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна, зокрема, бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, становить 1,00 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради "Про оренду комунального майна та внесення змін в рішення міськвиконкому" від 21.03.2012 №429, надано дозвіл на укладання договорів оренди на 2012 бюджетний рік, зокрема, Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області з орендною платою 1 грн без ПДВ в рік (а. с. 54, 55 на звороті)
24.10.2012 між Комунальним підприємством "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (орендодавець, позивач) та Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Житомирській області (орендар, відповідач) укладено Договір оренди нерухомого майна №1432 (далі - Договір оренди) (а. с. 10,11), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення під офіс, за адресою м. Житомир, вул. Черняховського, 3, що знаходиться на балансі КВЖРЕП №3, площею 197,3 кв.м. з орендною платою у розмірі 01,00 грн на поточний бюджетний рік без ПДВ (п.1.1 Договору).
Вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами даного договору та акту прийому-передачі вказаного приміщення (п.2.1 Договору оренди).
На виконання умов Договору орендар та балансоутримувач передали, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові вбудовані приміщення під офіс за адресою: м. Житомир, вул. Черняховського, 3, що знаходяться на балансі КВЖРЕП №3, про що свідчить акт приймання - передачі приміщення від 24.10.2012 (а. с.12).
В Договорі оренди (п.п. 3.1, 3.3, 3.4) сторони передбачили, що за користування об'єктом оренди вноситься орендна плата незалежно від наслідків господарської діяльності, орендна плата по договору становить 01,00 грн. без ПДВ і вноситься орендарем згідно наданого рахунку, не пізніше 15 грудня поточного року з урахуванням податку на додану вартість. В день підписання Договору оренди орендар перераховує як забезпечення виконання прийнятих за цим Договором зобов'язань авансовий платіж у розмірі 100 % орендної плати за перший місяць оренди за рахунок орендодавця, який буде частково врахований за останній місяць оренди.
За даними орендодавця, орендар несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну плату за користування нежитловими приміщеннями, внаслідок чого у нього виникла заборгованість з орендних платежів на суму 1,20 грн, розмір якої підтверджено розрахунком по орендній платі (а. с. 13) та довідкою від 29.02.2016 № 196 (а. с. 14).
Як вбачається з матеріалів справи, орендодавцем 30.11.2015 було направлено на адресу орендаря лист від 30.11.2015, вих. № 1454, з вимогою в 5-денний термін повернути об"єкт оренди в належному стані (а. с. 15). Крім того позивачем повторно було направлено повідомлення від 29.02.2016, вих. №195 про відмову від Договору оренди нерухомого майна від 24.10.2012 №1432 з вимогою в 15-й термін після отримання повідомлення звільнити займане приміщення площею 197,3 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Житомир, вул. Черняхівського, 3 (а. с. 16). Однак вказані звернення орендодавця були залишені орендарем без відповіді та задоволення.
Пунктом 8.6 Договору оренди сторони погодили, що дія даного Договору припиняється серед іншого внаслідок одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від Договору оренди, якщо орендар не вносив орендну плату за користування нерухомим майном протягом трьох місяців підряд.
При цьому, в п. 6.15 Договору оренди визначено, що у разі припинення даного Договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю в 15-й термін орендоване приміщення в належному стані, не гіршому, ніж під час передачі його в оренду, що засвідчується актом прийому-передачі.
Пунктом 6.8 Договору оренди передбачено обов'язок орендаря сплачувати орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно з п. 8.1 Договору оренди сторони визначили, що Договір діє з 01.01.2012 по 31.12.2012.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.
Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо повернення нежитлового приміщення орендодавцю, позивач посилається на обставини припинення дії Договору оренди №1432 від 24.10.2012, виникнення заборгованості по сплаті орендної плати та невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення орендованого майна.
Згідно з ч.2 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Однак, згідно із ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Враховуючи, що термін дії Договору оренди діяв до 31.12.2012, відповідач щорічно звертався до КП "Агенція з управління майном" Житомирської міської ради з заявками про продовження договору оренди від 24.10.2012 №1432 а саме:
- заява від 25.12.2012 реєстраційний вихідний номер 02/15-1791 (а. с. 36);
- заява від 26.12.2013 реєстраційний вихідний номер 04/17-2303 (а. с. 37);
- заява від 31.12.2014 реєстраційний вихідний номер 1826-04/17 (а. с. 38);
- заява від 31.12.2015 реєстраційний вихідний номер 902/04/17 (а. с. 39).
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідно до заяви відповідача від 31.12.2014 реєстраційний вихідний номер 1826-04/17 (а. с. 38), строк дії Договору оренди пролонговано до 31.12.2015.
Відповідно до п. 5.4 Договору оренди орендодавець зобов"язаний попередити орендаря у письмовій формі про припинення договору оренди до його закінчення або в місячний строк після закінчення строку договору оренди.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні докази отримання відповідачем листа від 30.11.2015, вих. № 1454, з вимогою в 5-денний термін повернути об"єкт оренди в належному стані (а. с. 15).
Крім того, в порушення вказаного п. 5.4 Договору оренди, позивач не направив до відповідача попередження про припинення Договору в місячний термін після закінчення строку дії Договору, тобто до 31.01.2016, а лише направлено повідомлення від 29.02.2016, вих. №195 (а. с. 16).
Таким чином, суд дійшов висновку, що строк дії Договору оренди пролонговано також до 31.12.2016.
Отже, на даний час відповідач на договірних засадах згідно з умовами Договору оренди нерухомого майна №1432 від 24.10.2012 продовжує використовувати під офіс нежитлові приміщення за адресою м. Житомир, вул. Черняховського, 3.
У зв'язку з викладеним, господарський суд прийшов до висновку про таке.
Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму, і при розгляді справи застосовуються норми як Закону України „Про оренду державного та комунального майна", так і норми Цивільного та Господарського кодексів України.
Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
В силу ч.1 ст.283 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 759 ЦК України, ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно ст.763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
У п. 8.6 Договору оренди сторони передбачили, що його чинність припиняється, зокрема, внаслідок:
- одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від Договору, якщо орендар не вносив орендну плату за користування майном протягом трьох місяців підряд;
- закінчення строку, на який він був укладений.
Щодо сплати орендної плати слід зазначити, що згідно із п. 3.3 Договору, орендна плата становить 01,00 грн на поточний бюджетний рік без ПДВ і вноситься орендарем згідно з наданим рахунком не пізніше 15 грудня поточного року з урахуванням ПДВ.
Як вбачається з матеріалів справи, орендна плата за 2015 рік була сплачена відповідачем 29.02.2016 згідно із квитанцією №0.0.513651179.2 (а. с. 60), тобто в межах тримісячного терміну (до 15.03.2016), визначеного Договором.
Крім того суд враховує, що рішенням Житомирської міської ради №480 від 27.12.2012 "Про внесення доповнень до рішення міської ради від 30.08.2012 №429", вказане рішення доповнено п. 6.10.7, відповідно до якого розмір річної орендної плати за оренду нерухомого майна, зокрема, бюджетними організаціями, які утримуються за рахунок державного та місцевих бюджетів, становить 1,00 грн (а. с. 80. 81).
Згідно з п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 „Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Як вже встановлено судом, позивач не направив до відповідача попередження про припинення Договору оренди в місячний термін після закінчення строку його дії, тому Договір оренди нерухомого майна №1432 від 24.10.2012 свою дію не припинив.
Тому, на думку суду, у позивача відсутні підстави для звернення до суду з позовом стосовно зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення.
Відповідно до вимог, передбачених пунктом 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Внутрішнє переконання - це сформоване під час розгляду справи уявлення судді про те, як слід вирішити спір.
Приведені обставини, на думку суду, вказують на те, що правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд,-
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 17.05.2016.
Суддя Лозинська І.В.
Віддрукувати:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4 - третій особі